Постанова

від 23.06.2014 по справі 804/2174/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2014 р. Справа № 804/2174/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВласенка Д.О. при секретарі за участю: представника позивача представника відповідача Поповського Д.П., Усика О.А., Гагарського А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліон Ресайклінг Юкрейн" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетрвовська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліон Ресайклінг Юкрейн" (надалі - ТОВ «Ліон Ресайклінг Юкрейн», Позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі - Відповідач), в якому просить визнати неправомірними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 23.05.2013 року №0000482205 про сплату 501845 гри. 00 коп.

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 23.05.2013 року №0000492205 про сплату 1074898 грн. 50 коп.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що вважає висновки податкової перевірки хибними, такими, що не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового та цивільного законодавства, а зазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті податковим органом без достатніх на те правових підстав.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, надав заперечення на позовну заяву, в якому зазначив, що оскаржувані рішення винесені у відповідності до вимог чинного законодавства та не підлягають скасуванню, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

На підставі направлення від 12.04.2013 року №109, згідно п.п 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п 78.1.11 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 -VI із змінами та доповненнями, на підставі наказу ДПІ у Ленінському р-ні м. Дніпропетровська від 10.04.2013 № 318 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариста з обмеженою відповідальністю «Ліон Ресайклінг Юкрейн» (код ЄДРПОУ 37275929), з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Галактика - М» (код ЄДРПОУ 31890900) за травень 2012 р., ТОВ «Ліга» (код ЄДРПОУ 24609852) за період з 01.12.2011 по 31.01.2012р., ТОВ «Матадор» (код ЄДРПОУ 31820299) за період 01.08.2011 по 30.09.2012 року

30 квітня 2013 року за результатами цієї перевірки було складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ліон Ресайклінг Юкрейн» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Галактика-М» (код - 31890900) за травень 2012 року, ТОВ «Ліга» (код - 24609852), за період з 01.12.2011 по 31.01.2012, ТОВ «Матадор» (код - 31820299) за період з 01.08.2011 по 30.09.2012 року за № 1221/225/37275929 (далі акт перевірки).

В акті перевірки було зроблено висновок про порушення ТОВ «Ліон Ресайклінг Юкрейн» п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п.п. 135.5.4. п. 135.5, ст. 135, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 275 5-VI.

Окрім цього в акті було зроблено висновок про нікчемність правочинів укладених між ТОВ «Ліон Ресайклінг Юкрейн» та ТОВ «Матадор», ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ліга» (далі - контрагентами) та висновок щодо того, що ТОВ «Ліон Ресайклінг Юкрейн» було занижено податок на додану вартість в сумі 401476 грн. та занижено податок на прибуток на суму 978214 грн.

Позивачем було подано заперечення на акт перевірки до ДПІ у Ленінському р-ні м. Дніпропетровська в порядку, встановленому п. 86.7 статті 86 Податкового кодексу України.

Листом від 20.05.2013 №11115/10/225 відповідачем було надано відповідь на заперечення, згідно з яким заперечення залишено без задоволення.

За результатами перевірки податковим органом було винесено:

- Податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 23.05.2013 року №0000482205 про сплату податку на додану вартість у розмірі 501845 грн. 00 коп.

- Податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 23.05.2013 року №0000492205 про сплату податку на прибуток підприємств у розмірі 1074898 грн. 50 коп.

Що стосується проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ліон Ресайклінг Юкрейн» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Галактика-М» (код - 31890900) за травень 2012 року, ТОВ «Ліга» (код - 24609852), за період з 01.12.2011 по 31.01.2012, ТОВ «Матадор» (код - 31820299) за період з 01.08.2011 по 30.09.2012 року, судом встановлено наступне.

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 75 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Судом встановлено, що підставою для проведення оскаржуваної перевірки було отримання податковим органом постанови старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Борисенко В.М. від 31.01.2013 року.

Таким чином, посилання відповідача на підпункт 78.1.11. п.78.1 ст.78 ПК України при призначенні перевірки відповідають дійсним обставинам та нормам чинного законодавства.

Згідно п.78.4, 78.5 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

У відповідності до п.79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що 10 березня 2013 року ДПІ у Ленінському районі було видано наказ № 318 на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ліон Ресайклінг Юкрейн» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Матадор», ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ліга».

Копія наказу від 10.04.2013 № 318 вручена під росписку головному бухгалтеру Бабковій Аллі Валентинвни, повідомлення № 109 від 12.04.2012 року вручено головному бухгалтеру Бабковії Аллі Валентинівни. Копії зазначених документів містяться в матеріалах адміністративної справи.

Отже, перевірку проведено з відома - директор ТОВ «Ліон Ресайклінг Юкрейн» ОСОБА_8 та головного бухгалтера Бабкової Алли Валентинівни.

Оформлення результатів перевірки та порядок надіслання акту перевірки встановлений статтею 86 Податкового кодексу, так результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (п.86.1 Податкового кодексу України).

Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку.

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови.

Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

Судом встановлено, що за результатами перевірки було складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ліон Ресайклінг Юкрейн» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Галактика-М» (код - 31890900) за травень 2012 року, ТОВ «Ліга» (код - 24609852), за період з 01.12.2011 по 31.01.2012, ТОВ «Матадор» (код - 31820299) за період з 01.08.2011 по 30.09.2012 року від 30 квітня 2013 року за № 1221/225/37275929.

Зазначені вище обставини підтверджують правомірність дій Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо порядку призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ліон Ресайклінг Юкрейн» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Галактика-М» (код - 31890900) за травень 2012 року, ТОВ «Ліга» (код - 24609852), за період з 01.12.2011 по 31.01.2012, ТОВ «Матадор» (код - 31820299) за період з 01.08.2011 по 30.09.2012 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Перевіркою встановлено порушення п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами та доповненнями), що призвели до заниження податку на прибуток всього на суму 978214 грн., у т.ч. у III кварталі 2011 року у сумі 134935 грн., у IV кварталі 2011 року на суму 456566грн., у І кварталі 2012 року на суму 200786 грн., у ІІ кварталі 2012 року на суму 104211 грн., у ІІІ кварталі 2012 року на суму 81721 грн.

У зв'язку з викладеним податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 23.05.2013 року №0000492205 про нарахування податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1074898 грн. 50 коп.

Відповідно до п.п.14.1.56 п.14.1 cт. 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами

Згідно п. 134.1, 134.1.2 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є:

прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Відповідно до п. 135.1 cт. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті.

Згідно п. 135.2 cт. 135 Податкового кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов 'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 135.5.4 п.п. 135.5 cт. 135 Податкового кодексу України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи

П.138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно положень п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідач стверджує, що за перевіряємий період позивачем занижено суми доходу по операціям з ТОВ «Галактика М» всього на суму 209442 грн., з ТОВ «Ліга» всього на суму 199008 грн., з ТОВ «Матадор» всього на суму 2000405 грн. у зв'язку з безоплатним отриманням товару від зазначених контрагентів.

Так, в перевіряємому періоді позивач мав наступні правовідносини:

1) між підприємством ТОВ «Галактика М» - «Виконавець» та ТОВ «Ліон Ресайкліпг Юкрейн» - «Замовник» був укладений договір № ПР2404 від 23.03.2012.

2) між підприємством ТОВ «Ліга» - «Виконавець» та ТОВ «Ліон Ресайклінг Юкрейн» - «Замовник» був укладений договір поставки № 0111 від 01.11.2011.

3) між підприємством ТОВ «Матадор» - «Виконавець» та ТОВ «Ліон Ресайклінг Юкрейн» - «Замовник» були укладені договіри № 0108 від 01.08.2011, № 2008-1 від 20.08.2012.

Згідно актів ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська:

- від 21.12.2012 року № 7201/224/31890900 Про результати перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Галактика М», перевіркою не виявлено, а підприємством документально не доведено дотримання вимог встановлених ч.І, ч.2, ст. 3 Господарського Кодексу України в частині реалізації господарської діяльності, ч.І ст. 55 Господарського Кодексу України, в частині участі в господарських відносинах, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків).

- від 21.12.2012 року № 7199/22-4/24609852 Про результати перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Ліга», перевіркою не виявлено, а підприємством документально не доведено дотримання вимог встановлених ч.І, ч.2, ст. 3 Господарського Кодексу України в частині реалізації господарської діяльності, ч.І ст. 55 Господарського Кодексу України, в частині участі в господарських відносинах, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків).

- від 21.12.2012 року 7200/224/31820299 Про результати перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Матадор», перевіркою не виявлено, а підприємством документально не доведено дотримання вимог встановлених ч.І, ч.2, ст. 3 Господарського Кодексу України в частині реалізації господарської діяльності, ч.І ст. 55 Господарського Кодексу України, в частині участі в господарських відносинах, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Під час судового розгляду справи судом було досліджено первинну документацію підприємства, що оформлювалася в рамках вищевказаних правовідносин між ТОВ «Ліон Ресайклінг Юкрейн» та ТОВ «Галактика М», ТОВ «Ліга», ТОВ «Матадор».

Судом встановлено, що деякі первинні документи не містять печаток підприємств, підписи осіб різняться, що ставить під сумнів факт істинності вказаних документів.

Крім того, порядок прийомки товару по кількості та якості регламентується Інструкцією про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку по кількості, затвердженою постановою Державного арбітражу Союза РСР від 16.06.65 № П-6 та Інструкцією про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку по якості, затвердженою постановою Державного арбітражу Союза РСР від 25.04.66 № П-7, а умови та порядок видачі довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей регламентовано Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою наказом Мінфіну України від 16.05.96 р. № 99 та зареєстрованою в Мін'юсті України 12.06.96 за№ 293/1318.

Відповідно до п. 3 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою наказом Мінфіну України від 16.05.96 р. № 99 та зареєстрованої в Мін'юсті України 12.06.96 за № 293/1318 (далі по тексту Інструкція № 99) - «сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (далі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів».

Згідно п.10 Інструкції № 99 - «особа, якій видана довіреність, зобов'язана не пізніше наступного дня після кожного випадку доставки на підприємство одержаних за довіреністю цінностей, незалежно від того, одержані цінності за довіреністю повністю або частково, подати працівнику підприємства, який здійснює виписування та реєстрацію довіреностей, документ про одержання нею цінностей та їх здачу на склад (комору) або матеріально відповідальній особі». Згідно п.13 Інструкції № 99 - «довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. В цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно довіреності, а також для проведення розрахунків з одержувачем. Після закінчення відпуску цінностей служби, що здійснювали їх відпуск, здають довіреність разом з документами на відпуск останньої партії цінностей працівникам, на яких покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку».

Виходячи з того, що приймання товару за якістю та кількістю здійнюється покупцем у встановленому законодавством порядку за накладними, та враховуючи норми вищезазначених нормативних документів, які регламентують порядок приймання товару за якість та кількістю, слід зазначити, що господарська операція «прийомка-передача товару» фактично відбувається колии уповноважена особа постачальника передає товар уповноваженій особі покупця на підставі довіреності та фіксує цей факт шляхом складання накладної з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі, в свою чергу уповноважена особа покупця приймає товар за якість та кількістю, і засвідчує своїм підписом факт прийомки товару.

При дослідженні первинної документації позивача суд встановив, що деякі видаткові накладні не містять підписів уповноважених осіб та печаток підприємств. Крім того, відсутні довіреності на уповноважених осіб підприємства, що свідчить про дефектність даних документів.

Крім того, згідно наказу Міністерства транспорту України "Про затвердження правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" від 14.10.1997 №363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Розділом 1 «Терміни та поняття» Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568 визначено, що:

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до абзацу другого пункту 14.4 розділу 14 «Розрахунки за перевезення» Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні рахунок за виконані перевезення виписують на підставі належним чином оформлених шляхових листів і ТТН (до рахунка додаються ТТН), а при використанні автомобілів, робота яких оплачується виходячи з часу роботи у замовника, - лише на підставі шляхових листів.

Водночас, частина друга статті 662 ЦК України вимагає від продавця разом з товаром передавати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Відповідно до частини першої статті 268 ГК України якість товару, що поставляється, повинна відповідати стандартам, технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Надані позивачем товарно-трансортні накладні не містять відомостей про місце відвантаження товарів, обсяг товарів, відсутні докази щодо перевезення товару, його зберігання, сертифікації та прийняття, у зв'язку з чим неможливо підтвердити факт поставки товарів.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11: встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Таким чином, позивачем не доведено фактичне виконання вказаних договорів, оскільки досліджена первинна документація підприємства містить ознаки дефектності, що свідчить про неправомірність формування позивачем валових витрат, визначення податку на прибуток підприємств за перевіряємий період та відображення даних показників в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств.

У зв'язку з викладеними вище обставинами, суд вважає правомірним податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 23.05.2013 року №0000492205 про нарахування податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1074898 грн. 50 коп.

Крім того, в акті перевірки зроблено висновок про те, що з врахуванням факту нереальності укладених позивачем угод, ТОВ «Ліон Ресайклінг Юкрейн» порушено п.198.6.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-У1, що призвело до заниження податку на додану вартість всього у сумі 401476 грн.

У зв'язку з викладеним податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 23.05.2013 року №0000482205 про сплату податку на додану вартість у розмірі 501845 грн. 00 коп.

Вказане порушення згідно Акту перевірки обґрунтовується відповідачем нереальністю здійснення господарських операцій ТОВ «Ліон Ресайклінг Юкрейн» з ТОВ «Галактика - М», ТОВ «Ліга», ТОВ «Матадор».

Під час судового розгляду справи позивачем не доведено реальність вказаних вище договорів.

Надані позивачем і досліджені судом первинні документи викликають сумніви щодо реального вчинення правочинів з придбання товарів, зазначених у видаткових та податкових накладних. Натомість відповідач під час розгляду справи навів суду обставини та докази, які свідчать про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки товарів, а також те, що дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Крім того, надаючи правову оцінку зазначеним вище обставинам, суд зазначає, що для цілей податкового обліку беруться до уваги насамперед економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення відповідних операцій. При цьому немає значення, яким цивільно-правовим договором опосередковано господарську операцію, а також те, чи визнаний відповідний договір недійсним у судовому порядку. Складені первинні документи не свідчать безпосередньо про реальність укладеної угоди.

Податкові обов'язки визначаються виходячи з реального економічного змісту господарської операції та спрямування її на досягнення певного економічного ефекту. Для з'ясування дійсного економічного змісту господарської операції варто аналізувати кінцевий економічний ефект у вигляді фактичного приросту (зміни вартості) активів, який настав або повинен був настати в результаті здійснення відповідної операції, незалежно від зафіксованих у документах намірів її учасників. З цією метою варто використовувати документальні та інші дані, що свідчать про фактичне отримання тих чи інших активів учасниками операції. Такі дані мають перевагу перед задекларованим документально змістом спірної господарської операції.

Доказами наявності таких обставин можуть бути документи або показання свідків, що свідчать про наявність прямих стосунків між набувачем і виробником або імпортером активу; інформація (у тому числі з відкритих джерел) щодо звичайних умов ділової поведінки на певному ринку; дані, отримані від виробника або перевізника, які засвідчують прямий шлях руху активів від виробника до набувача, без фактичної участі посередників у цьому процесі тощо. Докази, що можуть використовуватися при аналізі реальності операції - дані про існування активу (чи вироблявся, ким і коли), про його рух на шляху до платника податків-набувача (як транспортувався, де зберігався, ким приймався, у тому числі встановлення посадових осіб постачальника і покупця, задіяних у такому процесі), як використовувався далі (чи реалізовувався, чи споживався тощо).

Реальність потребує також з'ясування того факту, чи справді актив отриманий від указаного в первинних документах контрагента. Для цього треба встановлювати, за яких обставин і в який спосіб були налагоджені господарські зв'язки між платником податків та його задекларованим контрагентом, хто персонально брав у цьому участь. Доцільно встановити фактичний альтернативний рух активу у порівнянні із задекларованим.

Також у такому разі варто встановлювати технічну можливість виконання господарської операції із урахуванням фактичних господарських ресурсів постачальника (наявність виробничих потужностей, персоналу тощо) та фактичного змісту операції (чи необхідні спеціальні навички персоналу для її вчинення, чи потрібні для цього власні або залучені засоби, час та спеціальна обстановка тощо).

Згідно положень статі 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

З метою з'ясування реальності взаємовідносин між ТОВ «Ліон Ресайклінг Юкрейн» та ТОВ «Галактика - М», ТОВ «Ліга», ТОВ «Матадор» судом було запропоновано позивачу надати документи, що підтверджують реальність укладених угод шляхом допиту директора ТОВ «Ліон Ресайклінг Юкрейн» як свідка по справі.

В судовому засіданні 12.06.2014 було допитано в якості свідка ОСОБА_8, який був директором ТОВ «Ліон Ресайклінг Юкрейн» під час виникнення спірних правовідносин.

Свідок повідомив відомості щодо загальних обставин операцій, які можливо було отримати зі складених первинних документів позивача. Разом з тим, щодо нюансів: конкретних прізвищ осіб, з якими він контактував в даних правовідносинах, розмірів та обсягів господарських операцій, свідок обізнаний не був, чітких пояснень дати не зміг.

Згідно з п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

П.187.1 ст.187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно ухвали ВАСУ від 29.04.10 №К-38733/06, відсутність доказів щодо перевезення товару, його зберігання, сертифікації та прийняття, включення до складу витрат на придбання такого товару, є неправомірним. Крім того, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними. Однак фіктивність операцій, відсутність доказів їх реального вчинення виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

З огляду на встановлені вище обставини та висновки щодо нереальності господарських операцій між ТОВ «Ліон Ресайклінг Юкрейн» та ТОВ «Галактика - М», ТОВ «Ліга», ТОВ «Матадор», суд приходить до висновку, що податковий кредит з ПДВ сформовано неправомірно і податкове повідомлення-рішення від 23.05.2013 року №0000482205 про сплату податку на додану вартість у розмірі 501845 грн. 00 коп. є правомірним та не підлягає скасуванню.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладені вище обставини, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліон Ресайклінг Юкрейн" до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Згідно частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліон Ресайклінг Юкрейн" до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 27 червня 2014 року

Суддя Д.О. Власенко