Ухвала

від 15.06.2015 по справі 804/2174/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 червня 2015 рокусправа № 804/2174/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - ОСОБА_1 дов від 18.05.2015

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Юкрейн»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року

у справі № 804/2174/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Юкрейн»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Юкрейн» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 23.05.2013 № НОМЕР_1 про сплату 501845 грн. та від 23.05.2013 № НОМЕР_2 про сплату 1074898,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю та необґрунтованістю висновків податкового органу щодо нереальності здійснення господарської діяльності, оскільки реальний характер здійснення укладених угод підтверджено первинною документацією. Так під час проведення перевірки позивачем були надані договори поставки, специфікації, податкові та видаткові накладні, товаротранспортні накладні, документи, щодо розрахунків за поставлений товар. Всі надані документи скріплені печатками сторін та мають всі реквізити, як того вимагає законодавство України, а отже свідчить про реальність господарських операцій між ТОВ «ОСОБА_2 Юкрейн» та його контрагентами (ТОВ «Матадор», ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ліга»).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2014 в задоволені адміністративного позову відмовлено. Постанову суду мотивовано тим, що надані позивачем первинні документи не підтверджують реальний характер господарської операції з надання послуг. Досліджена судом первинна документація підприємства містить ознаки дефектності, що свідчить про неправомірність формування позивачем валових витрат, визначення податку на прибуток підприємств за перевіряємий період та відображення даних показників в податкових деклараціях підприємства.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги. Позивач зазначає, що висновки суду першої інстанції щодо розбіжності підписів на первинних документах зроблено в результаті візуального огляду, без проведення експертизи, також відсутні посилання на конкретні первинні документи, в яких містяться різні підписи та не містять печаток. Крім того, в мотивувальній частині постанови суду зазначено, що свідок ОСОБА_3 повідомив відомості щодо загальних обставин операцій з контрагентами, які можливо було отримати із складених позивачем первинних документів. Разом з тим, наведені обставини не відповідають дійсності, оскільки в судовому засіданні свідок дав цілком конкретні та змістовні пояснення щодо обставини даної справи, а висновок суду першої інстанції щодо неспроможності свідка назвати прізвища осіб, з якими контактувало товариство в даних правовідносинах, базується виключно на тому факті, що в судовому засіданні представником відповідача задане питання «чи знає свідок людину на прізвище Гольберт», на що свідок ОСОБА_3 відповів, що людину з таким прізвищем він не знає. При цьому представник відповідача так і не пояснила суду, що це за людина, і яке взагалі вона має відношення до спірних правовідносин.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання позивач повідомлений судом належним чином.

Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, зазначає, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване рішення.

Представником відповідача в судовому засіданні подано клопотання про заміну сторони - відповідача правонаступником - Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровської області.

За результатами розгляду означеного клопотання апеляційний суд в порядку ст.55 КАС України здійснює процесуальне правонаступництво шляхом заміни відповідача Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області правонаступником - Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровської області .

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, ДПІ у Ленінському р-ні м. Дніпропетровська проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ОСОБА_2 Юкрейн» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Галактика - М» (код ЄДРПОУ 31890900) за травень 2012 р., ТОВ «Ліга» (код ЄДРПОУ 24609852) за період з 01.12.2011 по 31.01.2012 р., ТОВ «Матадор» (код ЄДРПОУ 31820299) за період 01.08.2011 по 30.09.2012 р., за результатами якої складений акт від 30.04.2013 № 1221/225/37275929.

Перевіркою встановлено порушення підприємством:

- п.п.135.5.4, п.135.5 ст.135, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, що призвели до заниження товариством податку на прибуток всього на суму 978 214 грн. у III, IV кварталах 2011 року, І-ІІІ кварталах 2012 року;

- п.198.6.3 п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до заниження товариством податку на додану вартість всього на загальну суму 401 476 грн. у серпні-грудні 2011, січні-березні, травні, серпні, вересні 2012 року.

Такі висновки обґрунтовані, крім іншого, даними актів ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 21.12.2012 № 7201/224/31890900 про результати перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Галактика М», від 21.12.2012 № 7199/22-4/24609852 про результати перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Ліга», від 21.12.2012 № 7200/224/31820299 про результати перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Матадор», якими зафіксовано, що перевіркою не виявлено, а вказаними підприємствами документально не доведено дотримання вимог встановлених ч.1, ч.2 ст.3 ГК України в частині реалізації господарської діяльності, ч.1 ст.55 ГК України в частині участі в господарських відносинах, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків).

З огляду на встановлені в акті перевірки обставини відповідачем зроблено висновок про нікчемність правочинів, укладених між ТОВ «ОСОБА_2 Юкрейн» та ТОВ «Матадор», ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ліга».

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.05.2013:

№ НОМЕР_2, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 074 898,50 грн., з яких 978 219 грн. основний платіж, 96 679,50 грн. штрафні (фінансові) санкції (т.1, а. с.79),

№ НОМЕР_1, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 501 845 грн., з яких 401 476 грн. - основний платіж, 100369 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т.1, а. с.78).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Спірним є питання щодо висновків відповідача про неправомірність формування товариством витрат за рахунок придбаних товарів (робіт, послуг) та податкового кредиту з податку на додану вартість, сплаченого в ціні придбання цих товарів (робіт, послуг), за господарськими операціями з ТОВ «Галактика-М», ТОВ «Ліга», ТОВ «Матадор», реальність яких не встановлена, і про заниження в зв'язку з цим грошового зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

Колегія суддів приймає до уваги, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Стаття 135 ПК України, на яку посилається відповідач, визначає порядок визначення доходів та їх склад.

У відповідності до п.135.2 ст.135 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.135.1 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються, зокрема, з: інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

В свою чергу, у п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України встановлено, що інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України).

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, необхідною умовою для формування витрат та віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

У відповідності до п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704, згідно якому первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення № 88, який наведено вище, встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Перевіркою встановлено, підтверджено матеріалами справи і не заперечується сторонами, що у періоді, який перевірявся, ТОВ «ОСОБА_2 Юкрейн» мало господарські відносини:

- з ТОВ «Галактика М» (Виконавець) за договором № ПР2404 від 23.03.2012, предметом якого є виготовлення та установка реклами.

Факт виконання договору позивач підтверджує податковими накладними, актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг). Розрахунки між підприємствами відбувались у безготівковій формі за допомогою векселя.

Вказані акти здачі-прийняття робіт містять, зокрема найменування виконаних робіт - виготовлення та друк рекламних буклетів, адресна доставка, розповсюдження рекламних буклетів, розміщення реклами на білбордах.

- з ТОВ «Ліга» (Постачальник) за договором № 0111 від 01.11.2011, предметом якого є поставка товару - поліетилену в гранулах, поліпропілену в гранулах та інших видів полімерної сировини.

Факт виконання договору позивач підтверджує рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними. Транспортування товару здійснювалось автопідприємством ПП «Компанія Ліон» на замовлення ТОВ «ОСОБА_2 Юкрейн» (позивача), підтверджується товарно-транспортними накладними. Розрахунки між підприємствами - банківськими виписками.

- з ТОВ «Матадор» (постачальник) за договорами № 0108 від 01.08.2011, № 2008-1 від 20.08.2012.

Предметом договору № 2008-1 від 20.08.2012 є поставка товару - обладнання згідно специфікацій.

Предметом договору № 0108 від 01.08.2011 є поставка продукції вторинної сировини, будівельних та крепіжних матеріалів згідно із заявкою покупця, яка є невід'ємною частиною договору.

Факт виконання договорів позивач підтверджує рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними, з яких вбачається поставка позивачу поліетилену у гранулах, ПЕНТ подробленого, ПЕВТ агломерату, поліпропілену гранульованого та інші.

Транспортування товару здійснювалось автопідприємством ПП «Компанія Ліон» на замовлення ТОВ «ОСОБА_2 Юкрейн» (позивача), підтверджується товарно-транспортними накладними. Розрахунки між підприємствами - банківськими виписками.

Судом першої інстанції надана оцінка первинній документації підприємства, що оформлювалася в рамках вищевказаних правовідносин між ТОВ «ОСОБА_2 Юкрейн» та ТОВ «Галактика М», ТОВ «Ліга», ТОВ «Матадор».

Виходячи з визначеного у вказаних договорах предмету, умов цих договорів, суд першої інстанції дійшов висновку, що подані позивачем первинні документи не є достатніми для підтвердження виконання вказаних вище договорів.

Судом першої інстанції встановлено, що деякі первинні документи не містять печаток підприємств, підписи осіб різняться, що ставить під сумнів факт істинності вказаних документів.

Надані позивачем товарно-транспортні накладні не містять відомостей про місце відвантаження товарів, обсяг товарів, відсутні докази щодо перевезення товару, його зберігання, сертифікації та прийняття, у зв'язку з чим неможливо підтвердити факт поставки товарів.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

З огляду на вказані обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено фактичне виконання вказаних договорів, оскільки досліджена первинна документація підприємства містить ознаки дефектності, що свідчить про неправомірність формування позивачем валових витрат, визначення податку на прибуток підприємств за перевіряємий період та відображення даних показників в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств.

Суд першої інстанції зазначив, що надані позивачем і досліджені судом первинні документи викликають сумніви щодо реального вчинення правочинів з придбання товарів, зазначених у видаткових та податкових накладних. Натомість відповідач під час розгляду справи навів суду обставини та докази, які свідчать про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки товарів, а також те, що дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Крім того, надаючи правову оцінку зазначеним вище обставинам, суд зазначив, що для цілей податкового обліку беруться до уваги насамперед економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення відповідних операцій. При цьому немає значення, яким цивільно-правовим договором опосередковано господарську операцію, а також те, чи визнаний відповідний договір недійсним у судовому порядку. Складені первинні документи не свідчать безпосередньо про реальність укладеної угоди.

Встановлені судом першої інстанції обставини позивачем не спростовані, відповідні докази ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не подані.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладаючи на суб'єкт владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, разом з тим не звільняє позивача від обов'язку довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В результаті дослідження наявних в матеріалах справи доказів в їх сукупності, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що наявні в матеріалах справи документи не є достатнім доказом для підтвердження факту здійснення певної господарської операції, в даному випадку - поставки товару, надання послуг, і, як наслідок, правомірності внесення позивачем відповідних даних до податкового обліку.

З наявних в матеріалах справи документів не вбачається реальності здійснення фінансово-господарської діяльності позивача з його контрагентами, витрати та податковий кредит сформовано на підставі неповних та суперечливих первинних документів, у зв'язку з чим такі суми не можуть включатись до складу витрат та до податкового кредиту для цілей оподаткування податком на прибуток та податку додану вартість за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відповідно до визначення, наведеного у п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Отже, з огляду на наведені законодавчі приписи підставою для формування витрат та податкового кредиту за рахунок податку на додану вартість є факт реального придбання товару та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих послуг з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних (послуг) або ж призначення останніх для такого використання.

При цьому колегія суддів приймає до уваги, що позивачем в апеляційній скарзі не спростовуються і ніяким чином не пояснюються численні недоліки у наданих первинних документах, а також ненадання певних видів цих документів ані податковому органу під час проведення перевірки, ані суду.

З огляду на викладене, колегія суддів, як і суд першої інстанції, не вбачає підстав для визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень від 23.05.2013, висновок відповідача щодо безпідставного відображення в податковому обліку операцій поставки товару, надання послуг за переліченими вище договорами є обґрунтованим.

Суд першої інстанції під час розгляду справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Передбачених статтею 202 КАС України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Юкрейн» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року у справі № 804/2174/14 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко