Постанова

від 16.06.2014 по справі 804/2675/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2014 р. Справа № 804/2675/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВласенка Д.О. при секретарі за участю: представників позивача представників третьої особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейс-Бізнес" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетрвовська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ейс-Бізнес" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило:

- скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 16 вересня 2013 року №0000152202 форми «Р» про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 475290,94 грн., з яких: 380232,75 грн. - за основним платежем, 95058,19 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейс-Бізнес» (м. Дніпропетровськ, вул. Юдіна, буд, 2/А, код ЄДРПОУ 32457081);

- скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 16 вересня 2013 року №0000142202 форми «Р» про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1097922,50 грн., з яких: 878338,00 грн. - за основним платежем, 219584,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейс-Бізнес» (м. Дніпропетровськ, вул. Юдіна, буд, 2/А, код ЄДРПОУ 32457081).

В обґрунтування позову зазначено, що висновки позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "Ейс-Бізнес" щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2012р., є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства, а прийняті на їх підставі оскаржувані податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні 02.06.2014 судом ухвалено залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями «Євро Нафта».

Представники позивача в судовому засіданні наполягали на задоволенні адміністративного позову; обґрунтовуючи свою позицію, надали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення. Відповідно до змісту поданих заперечень представник податкової інспекції просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своєї позиції посилається на те, що в ході перевірки підприємства діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, а винесені Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська) податкові повідомлення - рішення, на думку відповідача, є законними та обґрунтованими.

Представники третьої особи в судовому засіданні просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на незаконність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Враховуючи обмеженість строку вирішення справи та те, що відповідач - суб'єкт владних повноважень був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає можливим розглядати справу без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, на підставі наказу від 19.08.2013 № 132 виданого ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська, згідно п.п 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейс-Бізнес» (код ЄДРПОУ 32457081) з дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з Дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями "Євро Нафта" Компанії "СНД ОІЛ ПЕТРОЛІУМ ТРЕЙД КОРПОРЕЙШН" (код ЄДРПОУ 32075873) з 01.01.2012 по 31.12.2012 року.

Перевірку проведено з відома - керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейс-Бізнес» - ОСОБА_3.

Повідомлення №56 від 19.08.2013р. та копія наказу № 132 від 19.08.2013р. ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська вручена під розписку головному бухгалтеру Варфоломеєвій Наталі Миколаївні.

За результатами перевірки складено акт від 02.09.2013 № 177/22-02/32457081 про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "Ейс-Бізнес" (код ЄДРПОУ 32457081) щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ДП з II «Євро Нафта» (код ЄДРПОУ 32075873) з 01.01.2012 по 31.12.2017 року.

В акті встановлено наступні порушення:

- Нереальність здійснення господарських операцій між ТОВ Ейс-Бізнес» (код ЄДРПОУ 32457081) та ДП з II «Євро Нафта» (код ЄДРПОУ 32075873) у січні, лютому, квітні, червні, липні, серпні, жовтні та листопаді 2012 року та встановлено юридичну дефектність первинних документів

- В порушення п. 198.2, п. 198.6 ст.198 ПКУ від 02.12.10 №2755-УІ (із змінами та доповненнями), підприємством ТОВ "Ейс-Бізнес" (код ЄДРПОУ 32457081) завищено суму податкового кредиту всього у сумі 380232,75 грн.,у т.ч. за січень 2012 року у розмірі 23085,00 грн., за лютий 2012 року у розмірі 35012,63 грн., за квітень 2012 року у розмірі 41518,40 грн., за травень 2012 року у розмірі 44415,00 грн., за червень 2012 року у розмірі 38522,25 грн., за липень 2012 року у розмірі 39711,21 грн., за серпень 2012 року у розмірі 74724,58 грн., за жовтень 2012 року у розмірі 45251,63 грн., за листопад 2012 року у розмірі 37992,05 грн.

- В порушення п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПКУ від 02.12.10 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) підприємством ТОВ "Ейс-Бізнес" (код ЄДРПОУ 32457081) занижено податок на прибуток всього у сумі 878338 грн., у т.ч. по періодах:

за І квартал 2012 року у сумі 134205 грн.

за І півріччя 2012 року у сумі 287493 грн.

за 9 місяців 2012 року у сумі 264347 грн.

за рік 2012 у сумі 192293 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до змісту Акту перевірки господарські операції з постачальником ДП з II «Євро Нафта» фактично не відбувалися, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а спрямовані лише на формування платником податкового кредиту та витрат у зв'язку із відображенням її змісту в первинних документах, у зв'язку з чим встановлено завищення податкового кредиту у сумі 380232,75 грн. в порушення п. 198.3. ст.198 Податкового кодексу України.

Дані висновки ДПІ зроблено на підставі матеріалів перевірки ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська щодо ДП з II «Євро Нафта» (код ЄДРПОУ 32075873) з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за грудень 2011 року - липень 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «Дидактика» ( код ЄДРПОУ 34735238). За результатами цієї перевірки ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська складено акт від 11.02.2013 р. № 505/22.2-17/32075873, в якому встановлено, що операції з продажу та купівлі товарів ( послуг) без фактичної поставки товару ДП з II «Євро Нафта» порушують ст. 185 ПК України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання із ТОВ «Дидактика» - ДП з II «Євро Нафта» та покупцями, одним із яких і є ТОВ «Ейс-Бізнес».

Як зазначено в акті перевірки ДПІ у Красногвардійському районі ДП з II «Євро Нафта» в порушення вимог ст. 185 ПКУ у ДП з II «Євро Нафта» відсутній об'єкт оподаткування по операціях з придбання товарів у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів підприємствам - покупцям за період грудень 2011 року - жовтень 2012 року. Первинні документи, які складено ДП з II «Євро Нафта» на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, та такі що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІУ, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, господарські операції для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або лише за умови сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що між ТОВ «Ейс-Бізнес» та ДП з II «Євро Нафта» був укладений договір постачання нафтопродуктів № ЕН-08/11 від 11.10.2011 року.

Умовами Договору поставки нафтопродуктів № ЕН -08/11 від 11.10.2011р. передбачено різні умови поставки згідно з термінологією Инкотермс, які передбачають витрати на транспортування як за рахунок Постачальника, так і за рахунок Покупця.

На підтвердження перевезення вантажу позивачем були надані всі необхідні документи, у т.ч. ТТН, в яких зазначено вантажовідправник, вантажоодержувач, марка автомобіля, його державний номер, водій, пункт навантаження та розвантаження, дані про вантаж, вид пакування, спосіб визначення маси (перерахунок кількості нафтопродуктів в літрах на масу в кілограми у відповідності з вимогами п.4.2 Інструкції про порядок приймання,транспортування, збирання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, № 281/171/578/155, при цьому вага нетто в літрах є більшою ваги брутто в кілограмах).

Слід зазначити, що типова форма первинного обліку роботи вантажного автомобіля встановлена Наказом № 488/346 від 29.12.95р., який не зареєстровано в Мін'юсті відповідно до ст.3 Указу Президента України від 03.10.92р. № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно- правових актів міністерств і других органів виконавчої влади». Тобто зазначений наказ не має законної сили та не є нормативним актом, і як наслідок, залишається не визначеною до теперішнього часу форма самої товарно-транспортної накладної та порядок заповнення окремих розділів, рядків та граф.

Таким чином, суд зазначає, що посилання податкової на обов'язковість заповнення окремих рядків ТТН та дефектність первинних документів є безпідставним. Це також підтверджено листом Державної адміністрації автомобільного транспорту від 21.04.2010р. № 1802-04/09/19-І0 та наявною судовою практикою, а саме: Постанова ВАСУ України від 15.05.2008р. по справі № К-30854/06, Постанова ВАСУ України від 22.05.2009р. по справі № К-2150/08, Постанова ВАСУ України від 02.06.2009р. по справі № К- 4697/07.

Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на порушення у оформленні товарно-транспортних накладних як на одну з підстав завищення податкового кредиту позивача з ПДВ, оскільки безтоварність операцій не може підтверджуватися тільки відсутністю або неправильністю складення товарно-транспортних накладних. Так в ухвалі суду від 26.06.2012г. по справі № К/9991/16335/12 ВАСУ вказав, що за наявності документів, які підтверджують фактичне одержання товару і його використання у власній господарській діяльності, ненадання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, оскільки відповідною транспортною документацією підтверджується надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару. Підставами для формування податкового кредиту є наявність відповідної податкової накладної, яка була оформлена Продавцем та надана Покупцеві, а також у встановленому порядку зареєстрована в реєстрі. Товарно - транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту, а є лише доказом факту перевезення товару.

Позивачем були надані для проведення перевірки та в судових засіданнях всі необхідні первинні документи по придбанню нафтопродуктів від ДП з II «Євро Нафта»: договір постачання нафтопродуктів, специфікації до договору, ТТН, видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки, платіжні доручення), реєстри виданих та отриманих податкових накладних, реєстр виданих довіреностей та інші зведені дані бухгалтерського обліку та інші документи , пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення та наявність яких під час проведення перевірки передбачено ст. 44 Податкового Кодексу України.

Відносно наданих до перевірки та відображених в акті перевірки первинних документів ДПІ жодних зауважень висловлено не було.

Крім того, позивачем було надано сертифікати відповідності нафтопродуктів, маршрути погодження дорожнього перевезення небезпечних вантажів, свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів, свідоцтво про державну повірку автоцистерни каліброваної в якості доказів щодо факту господарської операції поставки нафтопродуктів від постачальника ДП з II «Євро Нафта» з метою підтвердження реальності правочину.

На підставі первинних документів операції по придбанню нафтопродуктів відображено у бухгалтерському обліку ТОВ «Ейс-Бізнес» (журнал-ордер та аналітичні відомості по рахункам 63 та 28).

Тобто, факт здійснення господарської операції по придбанню нафтопродуктів між ТОВ «Ейс-Бізнес» та ДП з II «Євро Нафта» на загальну суму 2281396,52 грн., у тому числі ПДВ 380232,75 грн., підтверджується відповідними первинними документами, наданими для перевірки. Тому твердження податкової, що надані для здійснення перевірки документи ТОВ «Ейс-Бізнес» мають юридичну дефектність та не можуть бути підтвердженням факту здійснення фінансово-господарських операцій, проведених між ТОВ «Ейс-Бізнес» та ДП з II «Євро Нафта» у січні, лютому, квітні, червні, липні, серпні, жовтні та листопаді 2012 року, на думку сцуду, є хиб6ними та не відповідають дійсності.

Крім того, судом встановлено, що станом на 31.12.2012р. розрахунки за отримане паливо від ДП з II «Євро Нафта» здійснені у повному обсязі, про що свідчить надані банківські виписки по розрахунковому рахунку, регістри бухгалтерського обліку та інші документи, які містяться в матеріалах адміністративної справи.

Отже, в акті перевірки відображено факт придбання послуг, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами, здійснення розрахунків між сторонами, використання придбаних послуг позивачем у власній господарській діяльності.

Таким чином, придбавши товари, для використання у власній господарській діяльності, та сплативши їх вартість, у т.ч. ПДВ у вартості товарів, позивач набув право на віднесення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту підприємства.

Акт перевірки не свідчить про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, що могло б стати підставою для визначення контролюючим органом податкових зобов'язань.

Разом з тим, суд зазначає, що для цілей податкового обліку беруться до уваги насамперед економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення відповідних операцій. При цьому немає значення, яким цивільно-правовим договором опосередковано господарську операцію, а також те, чи визнаний відповідний договір недійсним у судовому порядку. Складені первинні документи не свідчать безпосередньо про реальність укладеної угоди.

Податкові обов'язки визначаються виходячи з реального економічного змісту господарської операції та спрямування її на досягнення певного економічного ефекту. Для з'ясування дійсного економічного змісту господарської операції варто аналізувати кінцевий економічний ефект у вигляді фактичного приросту (зміни вартості) активів, який настав або повинен був настати в результаті здійснення відповідної операції, незалежно від зафіксованих у документах намірів її учасників. З цією метою варто використовувати документальні та інші дані, що свідчать про фактичне отримання тих чи інших активів учасниками операції. Такі дані мають перевагу перед задекларованим документально змістом спірної господарської операції.

Доказами наявності таких обставин можуть бути документи або показання свідків, що свідчать про наявність прямих стосунків між набувачем і виробником або імпортером активу; інформація (у тому числі з відкритих джерел) щодо звичайних умов ділової поведінки на певному ринку; дані, отримані від виробника або перевізника, які засвідчують прямий шлях руху активів від виробника до набувача, без фактичної участі посередників у цьому процесі тощо. Докази, що можуть використовуватися при аналізі реальності операції - дані про існування активу (чи вироблявся, ким і коли), про його рух на шляху до платника податків-набувача (як транспортувався, де зберігався, ким приймався, у тому числі встановлення посадових осіб постачальника і покупця, задіяних у такому процесі), як використовувався далі (чи реалізовувався, чи споживався тощо).

Реальність потребує також з'ясування того факту, чи справді актив отриманий від указаного в первинних документах контрагента. Для цього треба встановлювати, за яких обставин і в який спосіб були налагоджені господарські зв'язки між платником податків та його задекларованим контрагентом, хто персонально брав у цьому участь. Доцільно встановити фактичний альтернативний рух активу у порівнянні із задекларованим.

Також у такому разі варто встановлювати технічну можливість виконання господарської операції із урахуванням фактичних господарських ресурсів постачальника (наявність виробничих потужностей, персоналу тощо) та фактичного змісту операції (чи необхідні спеціальні навички персоналу для її вчинення, чи потрібні для цього власні або залучені засоби, час та спеціальна обстановка тощо).

Згідно положень статі 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

З метою з'ясування реальності оскаржуваної господарської операції між вказаними в первинних документах контрагентами, встановлення обставин, способу та руху активів Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2014 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями «Євро Нафта».

В судовому засіданні представники третьої особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (яка також була залучена в якості свідка) надали пояснення з приводу дійсності та реальності укладеного з позивачем договору транспортування та отримання товару та підтвердили взаємовідносини з ТОВ «Ейс-Бізнес» у вказаний період.

Крім того, в судовому засіданні 22.05.2014 судом було заслухано свідка ОСОБА_3, директора ТОВ «Ейс-Бізнес». Свідок пояснив, що його підприємство співпрацює з ДП з II «Євро Нафта» з 2009 року, підтвердив взаємовідносини з ДП з II «Євро Нафта» у вказаний період.

Для підтвердження реальності вчинення правочину з метою настання реальних наслідків за операцією поставки дизельного палива протягом 2012року від ДП з II «Євро Нафта» окрім первинної документації підприємства, що опосередковувала спірні договірні відносини, позивачем також були надані до суду:

- письмові пояснення генерального директора ДП з II «Євро Нафта», код ЄДРПОУ 32075873, в яких зазначено яким чином здійснювалось перевезення дизельного пального від ДП з II «Євро Нафта» до ТОВ «Ейс-Бізнес» у відповідності до Договору поставки нафтопродуктів з додатком копій документів, які підтверджують право власності на транспортні засоби, якими здійснювалось перевезення пального..

- письмові пояснення директора ТОВ «Ейс-Бізнес» щодо технічних можливостей АЗЄ підприємства.

Таким чином, під час судового розгляду справи позивачем підтверджено належними та достатніми доказами факт укладання угод та надання послуг.

Крім того, Листом Вищого Адміністративного Суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11 надано роз'яснення шо, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини.

1. Рух активів у процесі здійснення господарської операції.

2. Установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Судом встановлено, що придбані у ДП з II «Євро Нафта» товарно-матеріальні цінності (паливо) використовувалось у господарській діяльності підприємства, оскільки ТОВ «Ейс-Бізнес» здійснюється діяльність з роздрібної торгівлі пальним, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців .

Транспортування у процесі здійснення господарської діяльності підтверджується копіями товарно-транспортних, з яких вбачається, що ДП з II «Євро Нафта» перевіз на адресу позивача кількість пального, яка співпадає з кількістю зазначеною у видаткових накладних.

Рух активів у процесі здійснення господарської діяльності підтверджується наявними первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку, які підтверджують факт отримання палива, оприбуткування та списання з міст зберігання, розрахунки с постачальником за отриманні ТМЦ шляхом списання грошових коштів з поточного банківського рахунку. А використання отриманого товару в господарської діяльності підтверджується первинними документами на реалізацію зазначеного палива.

Відповідачем не надано суду достовірних доказів, якими б спростовувався рух активів у процесі здійснення вказаних господарських операцій, відсутність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій та відсутність зв'язку між фактом придбання послуг та господарською діяльністю позивача.

Натомість судом були досліджені первинні документи, надані позивачем в обґрунтування правомірності формування у перевіряємому періоді податкового кредиту та складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Вказані первинні документи відповідають вимогам ст.9 Закону України від 16.07.1999р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.198 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 за № 88), отже, підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку позивача.

Під час судового розгляду справи позивачем доведено наявість фізичних, технічних та технологічних можливостеї ТОВ «Ейс-Бізнес» для вчинення правочинів з іншими контрагентами, що становлять зміст господарської операції. Зазначені обставини підтверджуються первинною документацією ТОВ «Ейс-Бізнес», яка була надана представником позивача та міститься в матеріалах справи.

Таким чином, позивачем були на дані первинні документи, достатні для висновку про реальність вчинених правочинів з придбання товарів (послуг).

При цьому, суд вважає необгрунтованими посилання відповідача на акт перевірки ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 11.02.2013 р. № 505/22.2-17/32075873 щодо ДП з II «Євро Нафта» (код ЄДРПОУ 32075873), оскільки у відповідності до роз'яснень Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11 оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Безпосередньо дослідивши правові відносини між ДП з II «Євро Нафта» до ТОВ «Ейс-Бізнес», суд прийшов до висновку про їх реальність та правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаний період, що свідчить про незаконність податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 16 вересня 2013 року №0000152202 форми «Р» про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 475290,94 грн., та необхідність його скасування.

Крім того, Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2013р. по справі № 804/12571/13-а визнано протиправними дії ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська щодо проведення позапланової невиїзної перевірки ДП з II «Євро Нафта», за результатами якої складено акт від 11.02.2013 року № 505/22.2-17/32075873 та протиправними дії ДПІ щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ ДП з II «Євро Нафта» в базі даних на підставі акту від 11.02.2013 року № 505/22.2-17/32075873 за період грудень 2011 року - липень 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «Дидактика».

В акті перевірки податковий орган прийшов також до висновку про заниження ТОВ «Ейс-Бізнес» податку на прибуток всього у сумі 878338 грн., у зв'язку з не включенням суми доходів, безоплатно отриманих від невизначеної особи, посилаючись на нереальність договору між ТОВ «Ейс-Бізнес» та ДП з II «Євро Нафта».

Відповідно до п.п.14.1.56 п.14.1 cт. 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами

Згідно п. 134.1, 134.1.2 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є:

- прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

- дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Відповідно до п. 135.1 cт. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті.

Згідно п. 135.2 cт. 135 Податкового кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

П.п. 135.5.41 п. 135.5 cт. 135 Податкового кодексу України передбачено, що інший дохід включає вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно положень п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

П.138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Суд зазначає, що позивачем доведено фактичне здійснення господарської операції між ТОВ «Ейс-Бізнес» та ДП з II «Євро Нафта» по придбанню нафтопродуктів протягом періоду з 01.01.2012 по 31.12.2012 року, що спростовує твердження відповідача про її безтоварність.

На підставі первинних документів операція отримання товарно-матеріальних цінностей від ДП з II «Євро Нафта» відображена у бухгалтерському обліку ТОВ «Ейс- Бизнес» (журнал-ордер та аналітичні відомості) на бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в кореспонденції з рахунком 28 «Товари на складах» у розрізі контрагента - ДП з II «Євро Нафта».

Тобто, факт отримання та оприбуткування у бухгалтерському обліку товарно- матеріальних цінностей (пального) від ДП з II «Євро Нафта» на загальну суму 2281396,52 грн., у тому числі ПДВ 380232,75 грн. підтверджується первинними документами, наданими для перевірки та під час судового розгляду справи, а тому твердження податкової щодо отримання товарно-матеріальних цінностей від невстановленої особи не відповідає дійсності.

З огляду на вищенаведене та враховуючи те, що суду були надані усі первинні документи, які підтверджують суми витрат з придбання нафтопродуктів від ДП з II «Євро Нафта» віднесених ТОВ «Ейс-Бізнес» до складу валових витрат протягом 2012 року у сумі 1901163,00 грн., висновки перевіряючого щодо завищення валових витрат на загальну суму 1901163,00 грн. в порушення вимог п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ від 02.10.2012 року № 2755-VI ( зі змінами та доповненнями ) є безпідставними та не відповідають дійсності.

З огляду на встановлені вище обставини та висновки щодо реальності господарських операцій між ТОВ «Ейс-Бізнес» та ДП з II «Євро Нафта», суд приходить до висновку, що грошове зобов'язання з податку на прибуток сформовано позивачем правомірно, у зв'язку з чим податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 16 вересня 2013 року №0000142202 форми «Р» про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1097922,50 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У зв'язку з викладеним вище, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейс-Бізнес» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями «Євро Нафта», про скасування податкових повідомлень-рішень.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на викладену вище норму, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейс-Бізнес» судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейс-Бізнес» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями «Євро Нафта», про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 16 вересня 2013 року №0000152202 форми «Р» про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 475290,94 грн., з яких: 380232,75 грн. - за основним платежем, 95058,19 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейс-Бізнес» (м. Дніпропетровськ, вул. Юдіна, буд, 2/А, код ЄДРПОУ 32457081).

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 16 вересня 2013 року №0000142202 форми «Р» про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1097922,50 грн., з яких: 878338,00 грн. - за основним платежем, 219584,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейс-Бізнес» (м. Дніпропетровськ, вул. Юдіна, буд, 2/А, код ЄДРПОУ 32457081).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейс-Бізнес» (код ЄДРПОУ 32457081) судовий збір у розмірі 487 (чотирьохсот восьмидесяти семи) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 20 червня 2014 року

Суддя Д.О. Власенко