Ухвала

від 27.01.2015 по справі 804/2675/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 січня 2015 рокусправа № 804/2675/14

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Фірсіку Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року у справі № 804/2675/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейс-Бізнес» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа: Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями «Євро Нафта» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и л а :

У лютому 2014 року ТОВ «Ейс-Бізнес» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), третя особа: ДП з іноземними інвестиціями «Євро Нафта», в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 16.09.2013 року №0000152202 форми «Р» про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 475290,94 грн., з них 380232,75 грн. - за основним платежем, 95058,19 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; та №0000142202 форми «Р» про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1097922,50 грн., з них 878338,00 грн. - за основним платежем, 219584,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що суд при прийнятті рішення не врахував, що суб'єкт господарювання ТОВ «Ейс-Бізнес», у своїй діяльності не створює реальних дій по купівлі-продажу товарів, та метою діяльності яких є проведення фіктивних господарських операцій. Апелянт вказував на операції, здійснені позивачем зі своїм контрагентом ДП з іноземними інвестиціями «Євро Нафта» не пов'язані з господарською діяльністю товариства, не підтверджені всіма первинними документами, встановлено недоцільність отримання товарів. Апелянт зазначив, що при перевірці позивача встановив, що первинні документи, які повинні підтверджувати факт здійснення господарських операцій, складені з порушеннями, зокрема товарно-транспортні накладні не містять обов'язкових реквізитів, тобто не можуть вважатись чинними та такими, що можуть підтвердити дійсність проведення товарної операції. Апелянт вказував, що за податковим законодавством витрати, що перевищують доходи (збитки) не можуть бути враховані в податковому обліку, з огляду на те, що операція не відповідає основному принципу господарської діяльності, не призводить до отримання прибутку, такі збитки підлягають відшкодуванню за рахунок інших джерел. Апелянт вказував на наявний акт податкової перевірки ДП з іноземними інвестиціями «Євро Нафта», який створює певні наслідки щодо трактування відносин з ТОВ «Ейс-Бізнес».

Справа розглянута згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, за відсутності осіб, які беруть участь у її розгляді.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит позивачем сформований на підставі виданої контрагентом податкової накладної, контрагент позивача ДП з іноземними інвестиціями «Євро Нафта» є платником податків та спроможний здійснювати господарські операції, що підтверджується виконанням договору з продажу нафтопродуктів позивачу. Суд першої інстанції дійшов висновку, що взаємовідносини між позивачем та його контрагентом є фактичними, мають ознаки реальних господарських відносин та мають на меті отримання прибутку шляхом господарсько-договірних операцій. Суд вказав на відсутність доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з постачання товарів, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність позивача як платника податків та позбавляли його права на податковий кредит. Суд першої інстанції зазначив, що отримання від контрагенту товару, його оплата та використання у власній господарській діяльності підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Всі первинні документи, які підтверджують ланцюг придбання, перевезення, обробки та продажу металу у ТОВ «Ейс-Бізнес» наявні.

Матеріалами справи встановлено, що ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області з 19.08.2013 року по 02.09.2013 року було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Ейс-Бізнес» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ДП з ІІ «Євро Нафта» з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року. За результатами перевірки 02.09.2013 року складено акт № 177/22-02/32075873. Згідно висновків перевірки викладених у акті - ТОВ «Ейс-Бізнес» порушено п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ПК України, а саме: ТОВ «Ейс-Бізнес» завищено суму податкового кредиту всього у сумі 380232,75 грн.; порушено п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, ТОВ «Ейс-Бізнес» занижено податок на прибуток всього у сумі 878338 грн. Підставою для визначення таких висновків, на думку податкового органу, є нереальність здійснення господарських відносин ТОВ «Ейс-Бізнес» з ДП з іноземними інвестиціями «Євро Нафта», відсутність об'єктів оподаткування та не можливість реального здійснення операцій.

На підставі акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 16.09.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000142202, яким ТОВ «Ейс-Бізнес» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 1097922,50 грн., з яких за основним платежем -878338 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 219584,50 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0000152202, яким ТОВ «Ейс-Бізнес» збільшено суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму 475290,94 грн., з яких за основним платежем - 380232,75 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 95058,19 грн.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем (покупець) та ДП з іноземними інвестиціями «Євро Нафта» (продавець) 11.10.2011 року було укладено договір купівлі-продажу № ЕН-08/11, згідно якого ДП з іноземними інвестиціями «Євро Нафта» продав товар згідно специфікації (нафтопродукти). Господарські взаємовідносини з ДП з іноземними інвестиціями «Євро Нафта» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору ДП з іноземними інвестиціями «Євро Нафта» видало ТОВ «Ейс-Бізнес» податкові накладні № 11201 від 12.01.2012 року, №12401 від 24.12.2012 року, 21601 від 16.02.2012 року, 40201 від 02.04.2012 року, № 40601 від 06.04.2012 року, № 40901 від 09.04.2012 року, № 51401 від 14.05.2012 року, № 62601 від 26.06.2012 року, № 72401 від 24.07.2012 року, № 80701 від 07.08.2012 року, № 82801 від 28.08.2012 року, № 101201 від 12.10.2012 року, № 111301 від 13.11.2012 року, № 112801 від 28.11.2012, № 112905 від 29.11.2012 року, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. ТОВ «Ейс-Бізнес» виконало сплату за отримані нафтопродукти відповідно до рахунків-фактур та видаткових накладних. Оплата за отриманий товар підтверджується копіями платіжних доручень та виписками по банківським рахункам.

В матеріалах справи наявні копії товарно-транспортних накладних, якими підтверджується транспортування отриманого товару - нафтопродуктів від вантажовідправника ДП з іноземними інвестиціями «Євро Нафта» до одержувача ТОВ «Ейс-Бізнес».

Основними видами діяльності ТОВ «Ейс-Бізнес» відповідно до витягу з ЄДРПОУ є роздрібна торгівля пальним. ТОВ «Ейс-Бізнес» в подальшому було реалізовано придбане у контрагента пальне, доказом чого є наявні копії договорів ТОВ «Ейс-Бізнес» з ТОВ «ТНК-Транс» та з ТОВ «Золотий екватор» на предмет поставки паливо-мастильних матеріалів, наявні копії податкових накладних та актів приймання передачі, наявність яких підтверджує продаж ТОВ «Ейс-Бізнес» своїм контрагентам пального, передбаченого договорами.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Відповідно до п. 138.1, п. 138. 2 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає, зокрема, дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Відповідно до п. 138.6 ст. 138 ПК України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Згідно п. 198.2., 198.6 ст. 198, п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій ТОВ «Ейс-Бізнес» з ДП з іноземними інвестиціями «Євро Нафта» у зв'язку з фактичними підтвердженнями реальності господарських операцій з даним контрагентом. Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що договір, який був укладений позивачем з ДП з іноземними інвестиціями «Євро Нафта» на предмет продажу нафтопродуктів - визнаний судом недійсними. Податкова інспекція не наділена правом визначати які договори є нікчемними, і відповідно до цього не має права створювати певні наслідки з своїх припущень.

Колегія суддів вважає, що ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області необґрунтувала невизнання господарських операцій з придбання нафтопродуктів між ТОВ «Ейс-Бізнес» з ДП з іноземними інвестиціями «Євро Нафта» лише з підстав наявності акту перевірки ДП з іноземними інвестиціями «Євро Нафта» від 11.02.2013 року 3 505/22.2-17/32075873, складеного ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, оскільки цією перевіркою не досліджувались взаємовідносини ДП з іноземними інвестиціями «Євро Нафта» з позивачем. Первинні документи спростовують висновки податкового органу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ТОВ «Ейс-Бізнес» правомірно віднесено суми сплачені при отримані нафтопродуктів до сум валових витрат та правомірно сформовано податковий кредит.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з вимог ч. 2 ст. 71 КАС України та вважає, що податковим органом не доведено правомірність винесених ним податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року у справі № 804/2675/14 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук