Рішення

від 09.07.2014 по справі 152/783/14-ц

ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 152/783/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2014 року Шаргородський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Соколовської Т.О.

при секретарі Рошак К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Рахнянська ремонтно - механічна майстерня" про стягнення коштів за договором безвідсоткової позики,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 07 травня 2014 року звернувся до суду з позовом до ПрАТ "Рахнянська ремонтно - механічна майстерня" про стягнення коштів за договором безвідсоткової позики.

В обгрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначив, що він протягом 2012 - 2013 рр. позичив відповідачу грошові кошти в сумі 380 000 гривень, про що були укладені договори безвідсоткової позики № 1/12-Ф від 01.10.2012 року; №11/12 від 11.11.2012 року; № 28/13 від 28.02.2013 року та №01/13- Ф від 01.03.2013 року.

Позивач виконав свої зобов'язання та передав відповідачу у позику, зазначені у договорах грошові кошти.

Відповідно до Договорів ПрАТ "Рахнянська ремонтно - механічна майстерня" зобов'язувалося повернути безвідсоткові позики, у визначені договорами строки, про те свого зобов'язання щодо повернення позики не виконує.

06.03.2014 року та 20.03.2014 року позивач звернувся до ПрАТ "Рахнянська ремонтно - механічна майстерня" з вимогою про повернення коштів за договорами безвідсоткової позики. Відповіді на свої звернення не отримав, тому змушений звернутися до суду для захисту свого порушеного права.

Позивач ОСОБА_1 просить стягнути з ПрАТ "Рахнянська ремонтно - механічна майстерня" на його користь борг за договорами безвідсоткової позики в сумі 365 410 грн. та 18508, 58 грн. пені за несвоєчасне повернення позики, а всього 383918,58 гривень та судові витрати.

В судове засідання сторони не з'явилися, але від них поступили заяви про розгляд справи у їх відсутності. Згідно поданих заяв представник позивача ОСОБА_3 позов підтримує, представник відповідача Вельгана Є.О. позов визнає. За таких обставин, суд, відповідно до ухвали судді від 09.07.2014 року проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд встановив, що протягом 2012 - 2013 рр. позивач ОСОБА_1 позичив ПрАТ "Рахнянська ремонтно - механічна майстерня" грошові кошти в сумі 380 000 гривень, про що були укладені договори безвідсоткової позики № 1/12-Ф від 01.10.2012 року на суму 100 000 гривень, з терміном повернення - до 01.10.2013 року; №11/12 від 11.11.2012 року на суму 115 000 гривень, з терміном повернення до 11 листопада 2013 року; №28/13 - Ф від 28.02.2013 року на суму 65 000 гривень з терміном повернення до 27 лютого 2014 року; № 01/13 - Ф від 01.03.2013 року на суму 100 000 гривень з терміном повернення до 01 березня 2014 року (с.6-14).

Позивач ОСОБА_1 виконав свої зобов'язання та передав відповідачу у позику, зазначені у договорах грошові кошти, що підтверджується банківськими виписками та приходними касовими ордерами (а.с.14 - 17).

Відповідно до п. 5 договорів відповідач зобов'язувався повернути безвідсоткові позики, у визначені договорами строки, про те свого зобов'язання щодо повернення позики не виконує, до даного часу повернув лише частину основного боргу (а.с.6,8,10,12,17).

06.03.2014 року та 20.03.2014 року позивач звернувся до ПрАТ "Рахнянська ремонтно - механічна майстерня" з вимогою про повернення коштів за договорами безвідсоткової позики (а.с.18-21).

Однак ПрАТ "Рахнянська ремонтно - механічна майстерня" , своїх зобов'язань не виконало і на вимогу ОСОБА_1 добровільно борг не повернуло.

Даному факту відповідають правовідносини позики, за договором якої одна сторона(позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст.1046 ЦК України).

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі , визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із правовою позицією, сформульованою Верховним Судом України у постанові від 18.09.2013 року № 6-63цс13, яка згідно ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини та з урахуванням зазначених вище норм ЦК України та правової позиції Верховного Суду України, суд приходить до висновку, що між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі укладених між ними договорів позики, на підтвердження укладення яких позивачами надано відповідні договори, підписані сторонами.

За умовами укладених між сторонами договорів позики, позивач передав відповідачу у власність кошти, а відповідач зобов'язувався повернути позивачу таку ж суму коштів (суму позики) у строки, визначені сторонами у пункті 4 Договорів (а.с.6,8,10,12).

При цьому, позивач ОСОБА_1 умови укладених договорів позики виконав повністю, передав відповідачу у власність обумовлені договорами суми коштів, що підтверджується банківськими виписками та приходними касовими ордерами і не оспорюються відповідачем, який своїх зобов'язань за договорами не виконав, оскільки, не дивлячись на настання строків виконання зобов'язань за договорами та одержання письмової вимоги про повернення позики коштів позивачу не повернув.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст. 525, 629 ЦК України).

Порушенням зобов'язань є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язань (ст.610 ЦК України).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).

Пунктами 7.1 Договорів безвідсоткової позики передбачено, що за несвоєчасне або часткове повернення позики, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення за кожен день прострочення і обчислюється з повної суми позики (а.с.6,810,12).

Розмір пені за несвоєчасне повернення позики складає 18508 грн. і нараховано відповідно до діючого законодавства та умов договору (а.с.5).

Загальна сума боргу за договорами безвідсоткової позики становить 383 918 грн., зокрема 365410 грн. - сума основного боргу ; 18508 грн. - пеня.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, право позивача ОСОБА_1 невиконанням зобов'язання з боку відповідача ПрАТ "Рахнянська ремонтно - механічна майстерня" порушено і підлягає судовому захисту шляхом повного задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з ПрАТ "Рахнянська ремонтно - механічна майстерня" на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 3654 грн.

Керуючись ст. ст.3, 10, 11, 15, 60,88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, на підставі ст.41 Конституції України, 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997 р.), на підставі ст.ст. 202,207,525,526, ч.1 ст.530,610, 611,625, 1046,1047,1049 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Рахнянська ремонтно - механічна майстерня" про стягнення коштів за договором безвідсоткової позики задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Рахнянська ремонтно - механічна майстерня"(код ЄДРПОУ 13333526) на користь ОСОБА_1 борг за договорами безвідсоткової позики в сумі 383918 (триста вісімдесят три тисячі дев'ятсот вісімнадцять гривень) 58 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Рахнянська ремонтно - механічна майстерня"(код ЄДРПОУ 13333526) на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 3654 грн.

Згідно ст.ст. 223, 228, 294, 296 ЦПК України, рішення суду може бути оскаржене у апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: Т.О.СОКОЛОВСЬКА