Постанова

від 10.12.2012 по справі 2а/0570/15594/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/15594/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Скріпніка А.І.

при секретарі Івановій К.Б.

за участю представника відповідача - Ковальова С.В. - згідно довіреності;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька до державного підприємства «Український державний науково-дослідний інститут пластичних мас» про стягнення витрат на виплату різниці між сумою пенсій призначених науковим співробітникам у розмірі 187633,63 грн.,

В С Т А Н О В И В:

19.11.2012 року позовом управління пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька звернулося до суду із вищевказаним позовом.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що відповідач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька в якості платника страхових внесків. Загальна сума витрат управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька, яка складається з виплаченої наукової пенсії особам, які працюють на підприємстві за період з 01 грудня 2011 року по 31 серпня 2012 року становить 187633,63 грн. Вказана заборгованість підтверджується розрахунками суми витрат пенсій науковим працівникам державного підприємства «Український державний науково-дослідний інститут пластичних мас», призначеної відповідно із Законом України "Про науку і науково-технічну діяльність". Відповідачу за встановленою формою були надіслані повідомлення про сплату різниці між сумою пенсії, призначеної як науковому працівнику, сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на загальну суму 187633,63 грн. за період з 01 грудня 2012 року по 31 серпня 2012 року, проте до цього часу відповідач заборгованість не сплатив. На підставі зазначеного та керуючись ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 № 1977-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року № 372, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 10.12.2012 року позовну заяву в частині стягнення витрат на виплату різниці між сумою пенсій призначених науковим співробітникам за період з грудня 2011 року по квітень 2012 року у розмірі 76554,68 грн. було залишено без розгляду.

Представник позивача до суду не з'явився, був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно до приписів ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Позивач - управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Відповідач, державне підприємство «Український державний науково-дослідний інститут пластичних мас», зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради 15 вересня 1993 року (том 3 - а.с.32-35).

Науковим працівникам пенсії призначаються, згідно статті 24 Закону України "Про науково і науково-технічну діяльність" (надалі - Закон).

В абзаці дев'ятому статті 1 зазначеного Закону визначено, що науковий працівник - це вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації.

Дія статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» поширюється на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ та організацій недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно акредитації, що діють відповідно до Закону України "Про вищу освіту", міжнародних наукових організацій, відкритих на території України відповідно до міжнародних договорів, установчі документи яких затверджено Кабінетом Міністрів України, а також на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ і вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, що належали партійним та громадським організаціям колишніх Української РСР, інших республік СРСР та СРСР. Право на призначення пенсії відповідно до цього Закону поширюється також і на осіб, які на момент звернення за призначенням пенсії працюють на будь-яких посадах на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та мають стаж наукової роботи, передбачений частиною другою статті 24 Закону "Про наукову і науково-технічну діяльність".

У відповідності до статті 24 вказаного Закону, різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.

Згідно Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 372, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

На адресу відповідача позивачем було надіслано повідомлення про суму витрат, що становлять різницю між сумою, призначених згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, які були отриманні відповідачем (том 2 - а.с. 42-250, том 3 - а.с. 1-21).

З урахуванням норм статті 24 Закону різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

За приписами ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, державне підприємство «Український державний науково-дослідний інститут пластичних мас» зареєстровано рішенням Донецької міської ради від 15.09.1993 року, вид діяльності якого зазначений наступним чином: дослідження і розробки в галузі технічних наук (том - 3 а.с. 32-35).

Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм та досліджених доказів, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41- 42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги управління пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька до державного підприємства «Український державний науково-дослідний інститут пластичних мас» про стягнення витрат на виплату різниці між сумою пенсій призначених науковим співробітникам у розмірі 187633,63 грн., - задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства «Український державний науково-дослідний інститут пластичних мас» (ЄДРПОУ 00209355) на користь управління пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька (ЄДРПОУ 21956234 розрахунковий рахунок 256003012001, у ДОУ ВАТ «Держощадбанк» МФО 335106) суму витрат на виплату пенсій за період з травня 2012 року по серпень 2012 року у розмірі 111078 (сто одинадцять тисяч сімдесят вісім) грн. 95 (дев'яносто п'ять) коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 10 грудня 2012 року.

Повний текст постанови буде виготовлений протягом п'яти днів згідно ч. 3 ст. 160 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Скріпнік А.І.