Ухвала

від 01.07.2014 по справі 813/8405/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 р. Справа № 2757/14/876

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

Головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Попка Я.С., Сеника Р.П.,

з участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2014 року у справі за позовом дочірнього підприємства "Електроніка" Акціонерного товариства "Електроніка" до державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство "Електроніка" Акціонерного товариства "Електроніка" (далі - ДП "Електроніка" АТ "Електроніка") звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області, в якому з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення від 25.10.2013 року № 0000832200 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 231 198,00 грн. та застосування штрафної санкції 57 771,00 грн. в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 230 826,08 грн. та застосування штрафної санкції 57 706,00 грн., та №0000822200 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 272 461,00 грн. та застосування штрафної санкції 1534,75 грн. в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 265 469,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2014 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області від 25.10.2013 року: №0000832200 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 231 198,00 грн. та застосування штрафної санкції 57 771,00 грн. в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 230 826,08 грн. та застосування штрафної санкції 57 706,00 грн.; №0000822200 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 272 461,00 грн. та застосування штрафної санкції 1534,75 грн. в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 265 469,00 грн.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем було правомірно оприбутковано товар згідно ВМД та відображено собівартість придбаних товарів в рядку 05.1 Декларації з податку на прибуток. Суми ПДВ, згідно ВМД наданих для перевірки, позивачем було відображено в реєстрах отриманих податкових накладних та включено до податкового кредиту в декларації з ПДВ.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, її в апеляційному порядку оскаржив відповідач - державна податкова інспекція у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області, яка покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до безпідставного задоволення позовних вимог, просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що ДП «Електроніка» до перевірки не надано належним чином оформлених первинних документів, що підтверджують реальність виконання операцій, якими опосередковувався рух товару, а саме: транспортних накладних СМR, які підтверджують дату та місце фактичного отримання товару від перевізника, виконання вантажно-розвантажувальних робіт, зберігання товару та період його подальшої реалізації покупцям.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами ДПІ у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено планову виїзну перевірку ДП "Електроніка" АТ "Електроніка" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами ДПІ у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області складено акт від 11.10.2013 року №46/22-40/32461695 «Про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.012.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.12.2012р.» (І том а.с.10-70).

На підставі акта перевірки, яким встановлено порушення позивачем вимог п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України щодо завищення собівартості реалізованих товарів у 4-му кварталі 2011 року всього на суму 1 154 135,0 грн., відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.10.2013 року №0000832200 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 231 198,00 грн. та застосування штрафної санкції 57 771,00 грн. та №0000822200 про донарахування податкового зобов»язання з податку на прибуток в сумі 272 461,00 грн. та застосування штрафної санкції 1534,75 грн. (І том а.с.71-72).

Матеріалами справи стверджується, що між ДП "Електроніка" АТ "Електроніка" (покупець) та Фірмою "Elektronika S.A." Польща (продавець), було укладено Контракт №001 від 15.05.2003 року (ІІ том а.с.195-196). Предметом контракту передбачено, що продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити холодильне обладнання та комплектуючі згідно специфікації на кожну партію товару, яка є невід'ємною частиною контракту.

Відповідно до п.2.2 Контракту поставка товару продавцем здійснюється на умовах "EXW", у відповідності з правилами Інкотермс, прийнятим у 1990 році. В процесі тривалої спільної співпраці сторонами до контракту вносились певні зміни, шляхом укладення окремих додатків до контракту (ІІ том а.с.197-205). Додатком №8 від 04.01.2010 року сторони домовились п.1.1 контракту викласти в новій редакції: "продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити холодильне обладнання та комплектуючі, надалі - товар, згідно рахунків-фактур продавця, які є невід'ємною частиною контракту".

На підтвердження факту виконання сторонами своїх договірних зобов'язань відповідно до умов вказаного контракту №001 від 15.05.2003 року позивачем надано: додатки, специфікації до контракту, які являються його невід'ємною частиною, ВМД №42481 від 01.11.2011р., ВМД №47446 від 02.12.2011р., рахунок-фактура (інвойс) №SZ1100028, рахунок-фактура (інвойс) № SZ1100026, транспортні накладні СМR, пакувальні листи до фактури, відомість отримання та реалізації імпортованих товарів, копії видаткових накладних на реалізацію імпортованого товару.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наведені вище документи первинного бухгалтерського обліку підтверджують здійснення руху активів та зміни у власному капіталі та зобов'язаннях позивача. Крім того, на думку колегії суддів, господарські операції позивача з контрагентом Фірмою "Elektronika S.A." Польща були направлені на реальне настання правових наслідків, що підтверджується доданими до матеріалів справи первинними документами (контрактом, транспортними накладними СМR, ВМД, рахунками-фактури, видатковими накладними, податковими накладними, відомістю отримання та реалізації імпортованих товарів), а саме реальне понесення витрат у власній господарській діяльності та фактичне отримання товару, який був використаний позивачем у його господарській діяльності.

Факт придбання товару у фірми "Elektronika S.A." Польща та реальність здійснення господарських операцій підтверджуються первинними документами, які оформленні належним чином: контрактом №001 від 15.05.2003р., додатками, специфікаціями до контракту, які являються його невід'ємною частиною, ВМД №42481 від 01.11.2011року та ВМД №47446 від 02.12.2011року, рахунком-фактурою (інвойс) №SZ1100028, рахунком-фактурою (інвойс) № SZ1100026, CMR, пакувальними листами до фактури.

На переконання колегії суддів, позивач правомірно включив до складу витрат собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) за 4 кв. 2011 року витрати на оприбуткування таких товарів згідно ВМД №42481 від 01.11.2011року, ВМД №47446 від 02.12.2011 року.

Колегії суддів також переконана, що транспортна накладна СМR не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товару та набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомостей про поставку товару чи її відсутність, а лише засвідчує факт його перевезення.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що на підставі первинних документів, що підтверджують реальність здійснення господарської операції з придбання товару у нерезидента, позивачем було правомірно оприбутковано товар згідно ВМД та відображено собівартість придбаних товарів в рядку 05.1 Декларації з податку на прибуток. Суми ПДВ, згідно ВМД наданих для перевірки, позивачем було відображено в реєстрах отриманих податкових накладних та включено до податкового кредиту в декларації з ПДВ.

Таким чином, відповідачем не наведено достатньо переконливі доводи про наявність обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника податків. З урахуванням наведеного, оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 25 жовтня 2013 року є протиправними, а тому правомірно скасовані судом першої інстанції.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2014р. по справі №813/8405/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді Я.С. Попко

Р.П. Сеник