Постанова

від 01.07.2014 по справі 809/1547/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2014 р. Справа № 809/1547/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Матуляка Я.П.,

при секретарі Бойко Л.М.,

за участю представника позивача - Малиневич О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Спільного підприємства "Калуська міжрайонна торгова база" про стягнення заборгованості в сумі 51885,98 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2014 року Калуська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулася з адміністративним позовом до Спільного підприємства "Калуська міжрайонна торгова база" (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 51885,98 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення обов'язку встановленого підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, статтею 36 Податкового кодексу України не сплатив орендну плату з юридичних осіб. Всього відповідачем утворено 51885,98 гривень податкового боргу, в тому числі 962,94 гривень пені по орендної плати за землю за період з 16.09.2013 року по 13.05.2014 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, позов просила задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив клопотання, про відкладення розгляду справи, мотивуючи його тим, що не може прибути в судове засідання призначене на 13.30 год. 01.07.2014 року, так як буде приймати участь в судовому засіданні по іншій цивільній справі.

Слід зазначити, що у відповідності до вимог ч.2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Як вбачається із поданого клопотання, незабезпечення явки в судове засідання повноважного представника відповідача та невиконання ним своїх процесуальних обов'язків викликано неможливістю прибуття представника в судове засідання. Однак, дані причини неявки представника відповідача в судове засідання не можуть бути визнанні судом поважними виходячи з нижчевикладеного.

Так, представником відповідача в порушення вимог ч.2 ст. 40 КАС України не доведено підставності заявленого клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки на підтвердження обставин зазначених в поданому клопотанні, жодних доказів не надано.

Також, судом не встановлено неможливості залучення до участі у справі іншого представника, незважаючи на завчасне повідомлення відповідача про дату розгляду справи та встановлення тієї обставини, що на представлення інтересів СП «Калуська міжрайбаза» уповноважено двох осіб - Іванціва Михайла Васильовича та Петришина Сергія Романовича, що підтверджується копією довіреності від 27.06.2014 року (а.с.52).

За таких обставин суд вважає заявлене представником відповідача клопотання від 01.07.2014 року необґрунтованим, таким що подане з метою безпідставного збільшення строків розгляду справи і вирішення відповідного публічно-правового спору шляхом зловживання наданими процесуальними правами та в порушення вимог ч.2 ст. 49 КАС України.

Як наслідок, з урахуванням усього вищевикладеного, суд прийшов до висновку про можливість розгляду даної справи за відсутності представника відповідача на підставі ч.4 ст.128 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

Спільне підприємство "Калуська міжрайонна торгова база" Івано-Франківської облспоживспілки згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 16.09.1997 року зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності та на даний час взятий на облік Калуською об'єднаною державною податковою інспекцію як платник податків. Дані обставини підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 14-17).

21.11.2013 року Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено камеральну перевірку відповідача своєчасності сплати узгоджених сум по платі з землю з юридичних осіб.

В ході проведення перевірки було встановлено факт порушення термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань, тим самим допущено порушення вимог статті 287 Податкового кодексу України, про що складено акт №1236/1501/01752723 від 21.11.2013 року (а.с.11).

За результатами розгляду акту перевірки з посиланням на статтю 126 Податкового кодексу України, якою передбачена відповідальність за вказане порушення, винесено податкові повідомлення-рішення за № 0012041502 та № 0012051502 від 21.11.2013 року (а.с.10).

Крім того податковий борг з орендної плати з юридичних осіб підтверджується податковими деклараціями з плати за землю за 2013 рік та 2014 рік самостійно поданими відповідачем, а також зворотнім боком облікової картки платника.

Судом встановлено, та підтверджується довідкою позивача від 13.05.2014 року № 3159/10/250, що станом на 13.05.2014 року за відповідачем згідно карток особових рахунків, що обліковуються в Калуській оДПІ, рахується податковий борг по орендній платі з юридичних осіб, який виник за період з 16.09.2013 року по 13.05.2014 року в сумі 51885,98 гривень, в тому числі пені в розмірі 962,94 гривень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2). До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3).

Згідно підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків належать плата за землю.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно статті 269 Податкового кодексу України платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

У відповідно до статті 270 цього Кодексу об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно пункту 288.1. статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни (пункт 288.1.)

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (пункт 288.2.). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4.). Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди (пункт 288.5.).

Згідно пункту 288.7 статті 288 цього ж Кодексу податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Статтею 285 даного Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно пункту 287.3 статті 287 цього Кодексу податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до статті 290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Згідно статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Відповідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума заборгованості є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом. Вказана обставина підтверджується наявними в матеріалах справи копіями декларацій, копіями корінців податкових повідомлень рішень, довідкою про стан заборгованості та іншими матеріалами справи.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкові зобов'язання зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в розмірі 51885,98 гривень, є податковим боргом відповідача, який в тому числі, в частині коштів визначених у податкових деклараціях, ним самостійно визначений та не сплачений.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідачем доказів погашення заборгованості на час розгляду справи в суді, не представлено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що адміністративний позов Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Спільного підприємства "Калуська міжрайонна торгова база" про стягнення податкового боргу в розмірі 51885,98 гривень підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків в обслуговуючих банках та за рахунок готівки Спільного підприємства "Калуська міжрайонна торгова база" (код ЄДРПОУ 01752723) в дохід бюджету кошти на погашення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 51 885 (п'ятдесят одна тисяча вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 98 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Матуляк Я.П.

Постанова складена в повному обсязі 04.07.2014 року.