Ухвала

від 22.01.2015 по справі 809/1547/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2015 р. Справа № 876/7893/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Спільного підприємства "Калуська міжрайбаза" Івано-Франківської облспоживспілки на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.07.2014 р. по справі за позовом Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Спільного підприємства "Калуська міжрайбаза" Івано-Франківської облспоживспілки про стягнення заборгованості,-

встановив:

20.05.2014 року позивач - Калуська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернулася із позовом до відповідача - Спільного підприємства "Калуська міжрайбаза" про стягнення податкового боргу в сумі 51885,98 гривень.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач протиправно, в порушення обов'язку встановленого підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, статтею 36 Податкового кодексу України не сплатив орендну плату з юридичних осіб. Всього відповідачем утворено 51885,98 гривень податкового боргу, в тому числі 962,94 гривень пені по орендній платі за землю за період з 16.09.2013 року по 13.05.2014 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.07.2014 р. позов задоволено повністю. Стягнуто з рахунків в обслуговуючих банках та за рахунок готівки Спільного підприємства "Калуська міжрайонна торгова база" (код ЄДРПОУ 01752723) в дохід бюджету кошти на погашення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 51 885 (п'ятдесят одна тисяча вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 98 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заявлена до стягнення сума заборгованості є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом. Вказана обставина підтверджується наявними в матеріалах справи копіями декларацій, копіями корінців податкових повідомлень рішень, довідкою про стан заборгованості та іншими матеріалами справи.

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач - Спільне підприємство "Калуська міжрайбаза". Вважає, що постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Спільне підприємство "Калуська міжрайонна торгова база" Івано-Франківської облспоживспілки згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 16.09.1997 року зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності та на даний час взятий на облік Калуською об'єднаною державною податковою інспекцію як платник податків. Дані обставини підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

21.11.2013 року Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено камеральну перевірку відповідача своєчасності сплати узгоджених сум по платі за землю з юридичних осіб.

В ході проведення перевірки було встановлено факт порушення термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань, тим самим допущено порушення вимог статті 287 Податкового кодексу України, про що складено акт №1236/1501/01752723 від 21.11.2013 року.

За результатами розгляду акту перевірки з посиланням на статтю 126 Податкового кодексу України, якою передбачена відповідальність за вказане порушення, винесено податкові повідомлення-рішення за № 0012041502 та № 0012051502 від 21.11.2013 року.

Так, податковий борг з орендної плати з юридичних осіб підтверджується податковими деклараціями з плати за землю за 2013 рік та 2014 рік самостійно поданими відповідачем, а також зворотнім боком облікової картки платника.

Із Довідки позивача від 13.05.2014 року № 3159/10/250 слідує, що станом на 13.05.2014 року за відповідачем згідно карток особових рахунків, що обліковуються в Калуській ОДПІ, рахується податковий борг по орендній платі з юридичних осіб, який виник за період з 16.09.2013 року по 13.05.2014 року в сумі 51885,98 гривень, в тому числі пені в розмірі 962,94 гривень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до вимог п.36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно п.38.1 ст. 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо орендної плати за землю, визначене у податковій декларації на поточній рік, сплачується рівними частками землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, якій дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В силу п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право в тому числі стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, тобто з урахуванням змісту поняття "податковий борг", встановленому п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків на суму податкового боргу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення - згідно з п. 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивачем дотримано вказані умови, платнику податків надсилалась податкова вимога на відповідний податковий борг. Отже у податкового органу виникло право на стягнення податкового боргу, що виник після надіслання податкової вимоги відповідачу.

Як наслідок, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що податкові зобов'язання зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в розмірі 51885,98 гривень, є податковим боргом відповідача, який в тому числі, в частині коштів визначених у податкових деклараціях, ним самостійно визначений та не сплачений.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, ст.200, ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Спільного підприємства "Калуська міжрайбаза" Івано-Франківської облспоживспілки залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.07.2014 р. по справі № 809/1547/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О. Большакова

В.Я. Макарик