Постанова

від 06.06.2014 по справі 826/4770/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

06 червня 2014 року №826/4770/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Сотіс Альфа Маркет» додержавної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.11.2013 №0009912201 та від 27.11.2013 №0009902201, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сотіс Альфа Маркет» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.11.2013 №0009912201 та від 27.11.2013 №0009902201.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 06.11.2013 №664-22-1-32529412 щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Века Груп» та приватним підприємством «Система», необґрунтовано прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.11.2013 №0009912201 та від 27.11.2013 №0009902201. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 06.11.2013 №664-22-1-32529412 та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 27.11.2013 №0009912201 та від 27.11.2013 №0009902201 через відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Века Груп» та приватним підприємством «Система».

В судовому засіданні 12.05.2014 сторони подали клопотання про розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Сотіс Альфа Маркет» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Века Груп» та приватним підприємством «Система» за період з 01.06.2010 по 01.06.2013.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Сотіс Альфа Маркет» пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1 та 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість у розмірі 268 825,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток у розмірі 145 463,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 06.11.2013 №664-22-1-32529412 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 27.11.2013 №0009912201, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 145 463,00 грн.;

від 27.11.2013 №0009902201, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 322 852,00 грн. у тому числі: 268 825,00 грн. - основний платіж, 54 027,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пунктів 200.1 та 200.2 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 06.11.2013 №664-22-1-32529412 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Сотіс Альфа Маркет» та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Века Груп» та приватним підприємством «Система» за від 15.04.2011 №15-04/11 та від 01.03.2011 №01-03/11.

З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Сотіс Альфа Маркет» (замовник) та його контрагентами (виконавцями): приватним підприємством «Система» та товариством з обмеженою відповідальністю «Века Груп» укладено типові договори про надання рекламних послуг від 15.04.2011 №15-04/11 та від 01.03.2011 №01-03/11, відповідно до яких виконавець за дорученням замовника зобов'язується проводити рекламні кампанії в інтересах замовника, а замовник зобов'язується приймати й оплачувати такі послуги виконавця в порядку й на умовах, передбачених даним договором.

На підтвердження виконання умов договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договорів про надання рекламних послуг від 15.04.2011 №15-04/11 та від 01.03.2011 №01-03/11; актів здачі-приймання робіт за відповідні періоди; податкових накладних за відповідні періоди; копії первинних документів щодо господарських взаємовідносин із третіми особами.

Аналізуючи зазначені документи на предмет їх відповідності вимогам закону і відображення ними фактичного здійснення господарської операції, суд наголошує на наступному.

З матеріалів справи вбачається, що товариством з обмеженою відповідальністю «Сотіс Альфа Маркет», основним видом діяльності якого є проведення рекламних компаній та надання рекламних послуг різного виду, укладено типові договори про надання рекламних послуг із контрагентами, до основних видів діяльності яких рекламна діяльність не відносіться.

Так, згідно даних, наданих контролюючим органом, основним видом діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Века Груп» є оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням.

Позивач наголошує на тому, що має дозволи на розміщення зовнішніх об'єктів реклами (біг борди) за адресами у місті Києві: вулиця Похила, вулиця Солом'янська, вулиця Воровського та іншими, проте якщо в рекламну кампанію замовника включено інші адреси розміщення зовнішньої реклами або інших видів реклами, то товариство з обмеженою відповідальністю «Сотіс Альфа Маркет» залучає до виконання таких робіт компанії-субпідрядники, які мають можливість надання таких послуг, чим і обумовлена необхідність залучення приватного підприємства «Система» та товариства з обмеженою відповідальністю «Века Груп».

Судом не приймаються до уваги зазначені доводи позивача, оскільки товариством з обмеженою відповідальністю «Сотіс Альфа Маркет» не надано доказів, що приватне підприємство «Система» та товариство з обмеженою відповідальністю «Века Груп» мали можливість надання відповідних послуг або мали дозволи на розміщення зовнішніх об'єктів реклами за адресами: Кільцева 600м МЕТРО А, вулиця Героїв Сталінграда 7/5А, вулиця Полярна 6Б А, вулиця Глушкова 34Б, Харківське шосе 123-125Б.

Не приймаються до уваги і доводи позивача про наявність руху активів в процесі здійснення господарських операцій, оскільки первинні документи щодо відображення відповідної операції надані товариством з обмеженою відповідальністю «Сотіс Альфа Маркет» вибірково. З наданих позивачем документів вбачається їх дублювання по видам послуг, послуги вказані без конкретизації (розміщення реклами, розповсюдження листівок). Будь-яких документів на підтвердження узгодження умов розміщення реклами (адреса розміщення, зміст) та розповсюдження листівок (адреса та місце розповсюдження, зміст листівок) позивачем суду не надано.

Крім того, згідно умов договорів про надання рекламних послуг від 15.04.2011 №15-04/11 та від 01.03.2011 №01-03/11, необхідними елементами відповідної господарської операції, що відображають її рух є:

- надання замовником документальних підтверджень повноти і вірогідності інформації, що міститься в реклами (пункт 3.1.1 договорів);

- узгодження ескізу реклами (пункт 3.2.1 договорів);

- наявність актів приймання-передачі плакатів, які потребують розміщення в спеціальних конструкціях ( пункту 3.2.2 договорів);

- наявність графіку оплати послуг за договорами (пункт 3.2.3 договорів);

- наявність оригінал-макетів зображення реклами (пункту 3.4.1 договорів).

Зазначені документи позивачем суду не надані.

Також позивачем не надано суду доказів, що його контрагенти за договорами від 15.04.2011 №15-04/11 та від 01.03.2011 №01-03/11 мали фізичні, технічні та технологічні можливості для виконання своїх зобов'язань за договорами.

За наслідками аналізу умов господарської діяльності приватного підприємства «Система» та товариства з обмеженою відповідальністю «Века Груп», контролюючими органами не встановлено такої можливості, що відображено в акті перевірки державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 06.11.2013 №664-22-1-32529412.

Окрім того, з матеріалів справи також вбачається, що товариством з обмеженою відповідальністю «Сотіс Альфа Маркет» не надано в повному обсязі під час перевірки податкові накладні, на підставі яких були сформовані дані податкового обліку, що є порушенням приписів статей 44, 73, 198 Податкового кодексу України.

За таких обставин позивачем не спростовано висновки акту перевірки державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 06.11.2013 №664-22-1-32529412, що діяльність позивача з його контрагентами не була спрямована на настання реальних господарських наслідків і здійснювалась з метою отримання неправомірної податкової вигоди шляхом формування даних податкового обліку на підставі документів, які не відображають реальний зміст господарських операцій.

Враховуючи викладене, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Сотіс Альфа Маркет» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.11.2013 №0009912201 та від 27.11.2013 №0009902201, не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками відмови у задоволенні позову, суд наголошує на наступному.

Згідно з частиною першою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 27.11.2013 №0009912201 та від 27.11.2013 №0009902201 позивачеві визначено суму грошових зобов'язань у розмірі 468 315,00 грн., 2 відсотка від якої складає суму 9 366, 30 грн.

Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 487,20 грн., максимальну ставку судового збору, визначену Законом, з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 4 384,80 грн. ( 4 872,00 грн. - 487,20 грн.).

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Сотіс Альфа Маркет» (04209, місто Київ, вулиця Озерна, будинок 1, код ЄДПРОУ 32529412) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ в місті Києві №31218206784007, МФО 820019, код отримувача 38004897) судовий збір у розмірі 4 384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 80 копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.