Ухвала

від 28.08.2014 по справі 826/4770/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4770/14 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А. В. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

28 серпня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Ключковича В. Ю., Чаку Є. В.

за участю секретаря: Тур В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сотіс Альфа Маркет" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2014 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сотіс Альфа Маркет" до державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.11.2013 р. № 0009912201, № 0009902201, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сотіс Альфа Маркет" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.11.2013 р. № 0009912201, № 0009902201.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2014 р. позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ в Оболонському районі головного управління Міндоходів у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Сотіс Альфа Маркет» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках, в тому числі, з товариством з обмеженою відповідальністю «Века Груп» та приватним підприємством «Система» за період з 01.06.2010 р. по 01.06.2013 р.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Сотіс Альфа Маркет» пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1 та 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 268 825,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 145 463,00 грн.

За наслідками перевірки відповідачем складено акт від 06.11.2013 р. №664-22-1-32529412 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 27.11.2013 р. № 0009912201, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 145 463,00 грн.;

- від 27.11.2013 р. № 0009902201, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 322 852,00 грн. у тому числі: 268 825,00 грн. - основний платіж, 54 027,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Так між позивачем (замовник) та його контрагентами (виконавцями): приватним підприємством «Система» та товариством з обмеженою відповідальністю «Века Груп» укладено однотипні договори про надання рекламних послуг від 15.04.2011 р. №15-04/11 та від 01.03.2011 р. №01-03/11 відповідно, згідно яких виконавець за дорученням замовника зобов'язується проводити рекламні кампанії в інтересах замовника, а замовник зобов'язується приймати й оплачувати такі послуги виконавця в порядку та на умовах, передбачених договором.

На підтвердження виконання умов договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій в матеріалах справи наявні копії вищезазначених договорів про надання рекламних послуг; копії актів здачі-приймання робіт за відповідні періоди (а. с. 54, 56, 58, 60, 62, 64, 66, 68, 70, 72, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 93, 95, 97, 99, 101, 103, 105, 107, 109 Т. 1); копії податкових накладних за відповідні періоди (а. с. 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69, 71, 73, 80, 82, 84, 86, 88, 90, 92, 94, 96, 98, 100, 102, 104, 106, 108, 110 Т. 1); копії первинних документів щодо господарських взаємовідносин із третіми особами: Договір поліграфічного обслуговування № РО-0347 від 04.02.2010 р., укладений з ТОВ «Міжнародний виставковий центр» з додатками (а. с. 166-185 Т. 1), акти здачі - приймання робіт на виконання вказаного договору (а. с. 186-194 Т. 1), Договір про надання рекламних послуг № 01-08/11 від 01.08.2011 р. з додатками, укладений з ТОВ «Авангард СВМ Сервіс» (а. с. 195-205 Т. 1), акт здачі - приймання робіт на виконання вказаного договору (а. с. 206 Т. 1), акти здачі - приймання робіт по взаємовідносинам з ТОВ «Сіне Мора» ( а. с. 207-214 Т. 1), фотокопії рекламних носіїв (а. с. 215-244 Т. 1).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на вищезазначені норми, колегія суддів дотримується позиції, що необхідною умовою для віднесення сплачених цін за товари (послуги) до валових витрат та сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України, який зазначає, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Як випливає з укладених договорів згідно їх умов необхідними елементами відповідної господарської операції, що відображають її рух є: надання замовником документальних підтверджень повноти і вірогідності інформації, що міститься в реклами (пункт 3.1.1 договорів); узгодження ескізу реклами (пункт 3.2.1 договорів); наявність актів приймання-передачі плакатів, які потребують розміщення в спеціальних конструкціях ( пункту 3.2.2 договорів); наявність графіку оплати послуг за договорами (пункт 3.2.3 договорів); наявність оригінал-макетів зображення реклами (пункту 3.4.1 договорів).

Вказані документи в матеріалах справи відсутні.

В більшості актів здачі-приймання робіт відсутні ідентифікаційні ознаки наданих робіт (адреси розміщення реклами, вид прорекламованої продукції тощо).

З фотокопій реклам, розміщених на рекламних носіях, значна частина плакатів не піддається візуальному розпізнанню.

На певній кількості плакатів розміщено рекламу продукції відомих фірм, таких як Samsung, Nivea, «Ібіс», ЖК «Комфорт Таун».

Натомість, позивачем не доведено взаємозв'язок зазначених фірм з ТОВ «Міжнародний виставковий центр», ТОВ «Авангард СВМ Сервіс», ТОВ «Сіне Мора», які судячи з твердження позивача, замовляли вказані послуги для них.

Також, колегією суддів досліджено фотоматеріал білборду з рекламою компанії «Під Ключ», яку долучено до матеріалів справи як доказ реальності господарських операцій.

На білборді розміщено напис наступного змісту: «Подаруй коханій Пущу - Водицю до 8 березня від компанії «Під Ключ».

Колегія суддів зауважує, що згідно актів здачі - приймання виконаних робіт виконання робіт розпочалося в квітні 2011 року та закінчилося в листопаді 2011 року.

Натомість, з суті реклами явно вбачається проведення рекламної кампанії перед святом 8-го Березня.

Даний факт ставить під сумнів твердження позивача, що вказану рекламну продукцію виготовлено зазначеними контрагентами.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що згідно даних, наданих контролюючим органом, основним видом діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Века Груп» є оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням.

Також, згідно інформації з ЄДРПОУ іншими видами діяльності зазначеного контрагента є: Код КВЕД 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього; Код КВЕД 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва; Код КВЕД 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.

Клас «Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.» включає: забезпечення стенографічного документування та стенографічного запису судових засідань і транскрипцію (переписування) записаних матеріалів, таких як: судові доповіді або послуги зі стенографування, громадські стенографічні послуги; уведення титрів між кадрами в реальному часі, тобто одночасно із трансляцією телевізійних програм, зустрічей, засідань, конференцій; послуги з нанесення кодів адрес; послуги з нанесення штрих-кодів; діяльність організацій зі збирання коштів на благодійні потреби, що їх здійснюють за винагороду або на основі контракту; послуги з вилучення коштів за несплату; послуги зі збирання грошей за паркування автомобілів; діяльність незалежних аукціоністів; адміністрування програм лояльності; перепродаж стартових пакетів і скретч-карт поповнення рахунку мобільного зв'язку без активації послуги зв'язку; іншу допоміжну діяльність, яку надають підприємствам, не віднесену до інших угруповань.

Також, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що оскільки позивачем не надано доказів, що приватне підприємство «Система» та товариство з обмеженою відповідальністю «Века Груп» мали можливість надання відповідних послуг або мали дозволи на розміщення зовнішніх об'єктів реклами за адресами: Кільцева 600м МЕТРО А, вулиця Героїв Сталінграда 7/5А, вулиця Полярна 6Б А, вулиця Глушкова 34Б, Харківське шосе 123-125Б, доводи позивача про існування мотиву залучення до виконання робіт/надання послуг у зв'язку з неможливістю розміщувати рекламу за вказаними адресами самостійно, такі доводи судами першої та апеляційної інстанції до уваги прийняті бути не можуть у зв'язку з відсутністю документального підтвердження.

З огляду на вищевстановлені факти, колегія суддів приходить до висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем в межах правового поля та скасуванню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги позивача дану обставину не спростовують, а тому апеляційним судом відхиляються.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сотіс Альфа Маркет" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2014 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сотіс Альфа Маркет" до державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.11.2013 р. № 0009912201, № 0009902201 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2014 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя Є. В. Чаку (Повний текст ухвали виготовлено 02.09.2014 року)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Ключкович В.Ю.

Чаку Є.В.