Постанова

від 01.07.2014 по справі 826/3735/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

01 липня 2014 року №826/3735/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Білдінг» додержавної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.11.2013 №0007402204, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Білдінг» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.11.2013 №0007402204.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Солом'янському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Білдінг» без дотримання вимог пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України та на підставі хибних висновків акту перевірки від 22.07.2013 №60/16-10/34617259 щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «РІП», необґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.11.2013 №0007402204. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 22.07.2013 №60/16-10/34617259 та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 04.11.2013 №0007402204 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

В судовому засіданні 28.05.2014 представники позивача та відповідача подали клопотання про розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, заслухавши покази свідка, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Білдінг» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із товариством з обмеженою відповідальністю «РІП» за період з 01.01.2011 по 31.12.2011.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Смарт Білдінг» пунктів 198.3 та 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на суму 260 031,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Солом'янському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 22.07.2013 №60/16-10/34617259 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.11.2013 №0007402204, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 284 095,00 грн., у тому числі: 260 031,00 грн. - основний платіж, 24 064,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Щодо доводів позивача про відсутність правових підстав для проведення позапланової невиїзної перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно пункту 78.5 статті 78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

В силу приписів статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відмова платника податків від допуску до перевірки не дозволяється.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

За посиланням позивача, директор товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Білдінг» не отримував копію наказу та повідомлення про проведення перевірки, а тому акт від 22.07.2013 №60/16-10/34617259, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.11.2013 №0007402204 складений з порушенням вимог податкового законодавства України, а сама перевірка вважається такою, що є не проведеною.

Суд не погоджується із вказаними доводами позивача з огляду на наступне.

Так, з акту перевірки від 22.07.2013 №60/16-10/34617259 вбачається, що засновник товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Білдінг» ОСОБА_1 по телефону повідомив відповідача, що перебуває за кордоном, а на всі питання стосовно перевірки має відповісти ОСОБА_2 - начальник юридичного відділу товариства. Згідно акту від 02.07.2013 №27/16-10/34617259 ОСОБА_2 відмовився отримати копію наказу та ознайомлюватись з направленням на перевірку.

Під час судового розгляду справи в якості свідка судом було допитано ОСОБА_3 - головного державного інспектора відділу організації роботи боротьби з відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві (особа, яка складала відповідний акт), який повторно підтвердив інформацію, яка викладена в акті від 02.07.2013 №27/16-10/34617259.

Отже, відповідно пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України акт про відмову від підпису у направленні на перевірку від 02.07.2013 №27/16-10/34617259 є підставою для початку проведення такої перевірки.

Слід зазначити, що матеріали адміністративної справи містять докази, відповідно до яких поштова кореспонденція, яка надсилалась контролюючим органом на адресу державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Білдінг» є не врученою з незалежних від контролюючого органу причин (закінчення терміну зберігання, відсутність за місцезнаходженням).

Зазначене свідчить, що позивач уникає отримання будь-якої кореспонденції з боку контролюючого органу і не виконує покладені на нього Податковим кодексом України відповідні обов'язки як платника податків.

Аналізуючи доводи позивача щодо протиправності та скасування податкового повідомлення-рішень від 04.11.2013 №0007402204, суд наголошує на наступному.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 22.07.2013 №60/16-10/34617259 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Смарт Білдінг» та товариством з обмеженою відповідальністю «РІП».

З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Смарт Білдінг» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «РІП» (проектувальник, підрядник, виконавець) укладено договори:

від 24.03.2011 №0311/5, від 15.05.2011 №1505/6, відповідно до яких проектувальник зобов'язується виконати проектні роботи на визначеній договорами стадії та об'єктах;

від 10.05.2011 №0511/5, від 05.04.2011 №0411/2, від 10.06.2011 №0611/14, від 01.07.2011 №0711/1, відповідно до яких замовник замовляє роботи, приймає закінчені роботи і здійснює розрахунки за них, а підрядник відповідає за виконання всього комплексу робіт, передбачений договорами, передає замовнику і забезпечує координацію діяльності субпідрядників, на визначених договорами об'єктах;

від 10.05.2011 №0511/4, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи з монтажу кабельної мережі на об'єктах замовника, відповідно до специфікацій, приведених в додатках №1, №2, що є невід'ємними частинами договору.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договорів від 24.03.2011 №0311/5, від 15.05.2011 №1505/6, від 10.05.2011 №0511/5, від 05.04.2011 №0411/2, від 10.06.2011 №0611/14, від 10.05.2011 №0511/4, від 01.07.2011 №0711/1; специфікацій (як додатків до договору) за відповідні періоди; довідок про вартість виконаних робіт за відповідні періоди; актів приймання виконаних робіт за відповідні періоди; протоколів погодження про договірну ціну на виконання проектних робіт; податкових накладних за відповідні періоди; виписок з банківських рахунків.

Проте в основу висновків акту перевірки державної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 22.07.2013 №60/16-10/34617259 покладено вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 12.10.2012 в кримінальній справі №2610/18145/2012, відповідно до якого засновника товариства з обмеженою відповідальністю «РІП» ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочинів передбачених частиною першою статті 205, частиною третьою статті 358 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (трьох) років, проте на підставі статті 75 Кримінального кодексу України ОСОБА_4 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням та з іспитовим строком 1 (один) рік.

Відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Зі змісту вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 12.10.2012 в кримінальній справі №2610/18145/2012 вбачається, що судом встановлений факт створення ОСОБА_4 товариства з обмежено відповідальністю «РІП» без мети здійснення господарської діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.

На обґрунтованість доводів контролюючого органу щодо відсутності фактів реальності господарських взаємовідносин між товариством з обмеженою відповідальністю «Смарт Білдінг» та товариством з обмеженою відповідальністю «РІП» свідчить і той факт, що основним видом діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Білдінг» є будівництво житлових та нежитлових будівель.

Предмет договірних відносин з товариством з обмеженою відповідальністю «РІП» (проектні роботи, будівельно-монтажні роботи, монтажні роботи) потребує наявність у останнього дозволу на виконання будівельних робіт.

Позивачем не надано суду доказів щодо його контрагент мав можливість та належну кваліфікацію на виконання робіт, які є предметом названих вище договорів. А також доказів щодо неможливості самостійно виконати відповідні роботи.

Також позивачем не надано суду доказів виконання відповідно до названих договорів певних робіт. Зокрема, не надано проектної документації, доказів щодо її погодження у встановленому відповідно до умов договору порядку (пункт 5.1.2 договорів від 15.05.2011 №1505/6, від 24.03.2011 №0311/5).

Висновків вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 12.10.2012 в кримінальній справі №2610/18145/2012 позивачем не спростовано.

Натомість, з акту перевірки державної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 22.07.2013 №60/16-10/34617259 вбачається, що внаслідок взаємовідносин товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Білдінг» та товариства з обмеженою відповідальністю «РІП» були порушені фіскальні інтереси держави (наявність відхилень задекларованих позивачем сум податкового кредиту за рахунок непідтверджених товариством з обмеженою відповідальністю «РІП» сум податку на додану вартість).

За таких обставин, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Білдінг» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.11.2013 №0007402204, не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками відмови у задоволенні позову, суд наголошує на наступному.

Згідно з частиною першою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 04.11.2013 №0007402204 позивачеві визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 284 095,00 грн., 2 відсотка від якої складає суму 5681,90 грн.

Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 487,20 грн., максимальну ставку судового збору, визначену Законом, з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 4 384,80 грн. ( 4 872,00 грн. - 487,20 грн.).

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Білдінг» (03110, місто Київ, вулиця Івана Климента, будинок 26, квартира 1, код ЄДПРОУ 34617259) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ в місті Києві №31218206784007, МФО 820019, код отримувача 38004897) судовий збір у розмірі 4 384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 80 копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.