Постанова

від 08.07.2014 по справі 911/3799/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 року Справа № 911/3799/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В., суддів:Бакуліної С.В., Глос О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.04.2014 у справі№911/3799/13 господарського суду Київської області за позовомВишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області доТОВ "Оазис" за участютретьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Вишнівської міської лікарні, прозобов'язання звільнити нежитлове приміщення

у судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача : не з'явилися;

від відповідача : Алєксєєв І.О. (дов. №1 від 21.02.2013);

від третьої особи : не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 27.11.2013 у справі №911/3799/13 (суддя Бацуца В.М.) позов задоволено повністю; зобов'язано ТОВ "Оазис" звільнити нежитлове приміщення лікарні площею 73,00кв.м., розташоване за адресою: вул. Машинобудівників, 7, м. Вишневе, Києва-Святошинський район, Київська область.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2014 у справі №911/3799/13 (судді: Новіков М.М., Зубець Л.П., Мартюк А.І.) рішення господарського суду Київської області від 27.11.2013 у справі №911/3799/13 скасовано; прийнято нове рішення; у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Вишнева міська рада Києво-Святошинського району Київської області просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2014 у справі №911/3799/13, а рішення господарського суду Київської області від 27.11.2013 у справі №911/3799/13 залишити в силі, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 207, 283 Господарського кодексу України, ст.ст.4, 203, 215, 216, ч.1 ст.220, ст.ст.386, 387, 759, 761, 762, 793 Цивільного кодексу України, оскільки: по-перше, відповідно до ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням індексації) є істотною умовою договору оренди; по-друге, договір оренди №6 від 01.04.2006 укладено відносно іншого об'єкта (приміщення площею 73кв.м.),ніж договори оренди №2 від 01.12.2002 та №1 від 01.06.2003 (об'єктами оренди яких є приміщення площею 56кв.м. та 17кв.м. відповідно), у зв'язку з чим не може вважатися продовженням договорів оренди №2 від 01.12.2002 та №1 від 01.06.2003; по-третє, висновки господарського суду апеляційної інстанції про пролонгацію договорів оренди №2 від 01.12.2002 на оренду приміщення площею 56кв.м. та №1 від 01.06.2003 на оренду приміщення площею 17кв.м. спростовуються матеріалами справи, оскільки на момент пролонгації договорів були відсутні дані об'єкти оренди (приміщення площею 56кв.м. та 17кв.м.), у зв'язку з чим вказані договори втратили чинність в момент закінчення строку договору (31.12.2007 та 01.06.2008 відповідно); по-четверте, Вишнівська міська лікарня листами №256 від 11.05.2012 та №309 від 06.06.2012 зверталася до відповідача з повідомленням про розірвання договору та вимогою звільнити орендоване приміщення та передати його за актом приймання-передачі, тим самим попередивши відповідача про небажання продовжувати договірні відносини.

Позивач і третя особа не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників в судовому засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

01.12.2002 між Вишнівською міською лікарнею (орендодавцем) та ТОВ "Оазис" (орендарем) було укладено договір оренди №2, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування нежиле приміщення площею 56кв.м. у будові лікарні за адресою м.Вишневе, вул. Машинобудівників, 7.

Згідно з п.1.2 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування нежиле приміщення, що знаходиться на балансі Вишневої міської лікарні.

Відповідно до п.1.3 договору орендодавець передає, а орендар приймає вказане приміщення для організації в ньому служб, пов'язаних з медичною та фармацевтичною діяльністю орендаря.

Згідно з п.2.1 договору вступ орендаря у володіння та користування майном настає з моменту підписання сторонами цього договору.

Відповідно до п.4.3 договору орендар зобов'язаний у разі припинення цього договору повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу.

Згідно з п.9.1 договору він діє п'ять років з 01.12.2002 до 31.12.2007.

Відповідно до п.9.3 договору зміна або розірвання цього договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами протягом одного місяця. Одностороння відмова від виконання цього договору та від внесення змін не допускаються.

Згідно з п.9.4 договору його може бути розірвано на вимогу однієї із сторін за рішенням арбітражного суду у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до п.9.6 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після строку його дії протягом одного місяця він вважається продовжений на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Згідно з п.9.8 договору його дія припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди (за участю орендаря); загибелі об'єкта оренди; банкрутства орендаря; достроково за згодою сторін або за рішенням арбітражного суду.

За актом прийому-передачі від 01.07.2003 нежилого приміщення Вишневої міської лікарні по вул. Машинобудівників 7 об'єкт оренди площею 56кв.м. було передано орендарю.

01.06.2003 між Вишнівською міською лікарнею (орендодавцем) та ТОВ "Оазис" (орендарем) було укладено договір оренди №1, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування нежиле приміщення площею 17кв.м. у будові лікарні за адресою м.Вишневе, вул. Машинобудівників, 7.

Згідно з п.9.1 зазначеного договору він діє п'ять років з 01.06.2003.

Умови вказаного договору є ідентичними умовам договору оренди №2 від 01.12.2002 за винятком п.3.1.1 щодо розміру орендної плати.

За актом прийому-передачі від 01.07.2003 нежилого приміщення Вишневої міської лікарні по вул. Машинобудівників 7 об'єкт оренди площею 17кв.м. було передано орендарю.

01.04.2006 між Вишнівською міською лікарнею (орендодавцем) та ТОВ "Оазис" було укладено договір оренди №6, відповідно до п.1.1 якого він є продовженням договору №2 від 01.12.2002 та договору №1 від 01.06.2003, які були укладені між орендодавцем та орендарем про оренду двох приміщень відповідно 56кв.м. та 17кв.м.

Згідно з п.1.2 вказаного договору необхідність продовження договорів, вказаних в п.1.1, виникла в зв'язку з завершенням перепланування і капітального ремонту в орендованих приміщеннях згідно рішення виконкому Вишневої міської ради №74/14 від 28.08.2003 і об'єднанням двох орендованих приміщень в одне.

Відповідно до п.1.3 договору орендоване приміщення нежиле, знаходиться в строковому платному володінні та користуванні орендаря, загальна площа після перепланування складає 73кв.м. у будові лікарні за адресою м.Вишневе, вул.Машинобудівників, буд. 7.

Згідно з п.1.4 договору орендоване приміщення знаходиться на балансі Вишневої міської лікарні.

Відповідно до п.1.5 договору орендар у вказаному приміщенні продовжує роботи служб, пов'язаних з медичною та фармацевтичною діяльністю орендаря.

Згідно з п.3.1 договору орендна плата визначається згідно діючого законодавства України.

Відповідно до п.9.1 договору він діє п'ять років з 01.04.2006 до 01.04.2011.

01.01.2010 сторони підписали додаткову угоду №1 до договору №6 від 01.04.2006, відповідно до п.1 якої домовились внести зміни до пункту 9.1 на підставі п.5 Закону України №5235 "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні", виклавши пункт 9.1 договору в наступній редакції: 9.1 "Цей договір діє на протязі п'яти років з 01.01.2010 до 01.01.2015".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2013 у справі №911/205/13-г за позовом Вишнівської міської лікарні до ТОВ "Оазис" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання недійсними укладених між Вишнівською міською лікарнею та ТОВ "Оазис" договору оренди №6 від 01.04.2006 та додаткової угоди №1 від 01.01.2010 до цього договору встановлено, що договір оренди №6 від 01.04.2006 та додаткова угода №1 від 01.01.2010 до нього є неукладеними.

У зв'язку з наведеним, листом від 30.08.2013 №817 позивач звернувся до ТОВ "Оазис" з вимогою звільнити займане приміщення розміром 73кв.м. та передати його Вишнівській міській лікарні у зв'язку з безпідставним його зайняттям.

Листом №1/08-196 від 19.09.2013 позивач повторно звернувся до ТОВ "Оазис" з вимогою звільнити спірне приміщення, однак його вимоги задоволені не були.

З огляду на продовження користування відповідачем спірним приміщенням без відповідних правових підстав, позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до ТОВ "Оазис" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, Вишнівської міської лікарні, про зобов'язання звільнити нежитлове приміщення лікарні, розташоване за адресою: м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 7, загальною площею 73кв.м. на підставі ст.ст.216, 220, 387 Цивільного кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що: по-перше, з огляду на встановлення Київським апеляційним господарським судом в постанові від 28.08.2013 у справі №911/205/13-г факту неукладеності договору оренди №6 від 01.04.2006 та додаткової угоди №1 від 01.10.2010 до нього, відповідач користується спірним нерухомим майном (приміщенням площею 73кв.м.) без відповідної правової підстави, у зв'язку з чим вимоги власника про витребування свого майна від відповідача є законними і обґрунтованими; по-друге, заперечення відповідача про наявність правових підстав для користування спірним нерухомим майном (якими відповідач вважає договори оренди №2 від 01.12.2002 та №1 від 01.06.2003) є необґрунтованими, оскільки строки дії вказаних договорів закінчилися.

Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що: по-перше, враховуючи, що договір оренди №6 від 01.04.2006 є неукладеним (у зв'язку з чим не створює прав та обов'язків для сторін), а матеріали справи не містять доказів звернення сторін з заявами про припинення або зміну договорів оренди №2 від 01.12.2002 та №1 від 01.06.2003 у зв'язку з закінченням терміну їх дії, вищевказані договори оренди були тричі пролонговані до 01.12.2017 та до 01.06.2018 відповідно на підставі п.9.6 договорів, ст.764 Цивільного кодексу України та ст.284 Господарського кодексу України, у зв'язку з чим відповідач користується спірним приміщенням на законних підставах; по-друге, матеріали справи не містять доказів приймання-передачі за договором оренди №6 від 01.04.2006 іншого об'єкта оренди, ніж той, що був переданий відповідачу на підставі договорів оренди №2 від 01.12.2002 та №1 від 01.06.2003.

Однак, вищезазначені висновки апеляційного господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Предметом позову у даній справі є вимога власника про звільнення відповідачем нежитлового приміщення лікарні у зв'язку з використанням відповідачем спірного приміщення без відповідних правових підстав з огляду на визнання неукладеним договору оренди №6 від 01.04.2006.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Господарськими судами встановлено і матеріалами справи підтверджено, що позивач користувався спірними приміщеннями на підставі договорів оренди №2 від 01.12.2002 (згідно з яким об'єктом оренди є нежиле приміщення площею 56кв.м.) та №1 від 01.06.2003 (згідно з яким об'єктом оренди є нежиле приміщення площею 17кв.м.), строк дії яких закінчився.

З огляду на встановлення постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2013 у справі №911/205/13-г за позовом Вишнівської міської лікарні до ТОВ "Оазис" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання недійсними укладених між Вишнівською міською лікарнею та ТОВ "Оазис" договору оренди №6 від 01.04.2006 та додаткової угоди №1 від 01.01.2010 до цього договору факту неукладення договору оренди №6 від 01.04.2006, висновки господарського суду першої інстанції про відсутність правових підстав для користування відповідачем приміщенням лікарні площею 73кв.м. є законними і обґрунтованими.

Висновки апеляційного господарського суду про пролонгацію договорів оренди №2 від 01.12.2002 та №1 від 01.06.2003 до 01.12.2017 та 01.06.2018 відповідно на підставі п.9.6 договорів оренди, ст.764 Цивільного кодексу України та ст.284 Господарського кодексу України не відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" до істотних умов договору оренди віднесено, зокрема, об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахування її індексації).

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч.2 ст.17 Закону у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно зі ст.764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Пунктом 4 ст.284 Господарського кодексу України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін; у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічні умови передбачені і у п.9.6 договорів оренди №2 від 01.12.2002 та №1 від 01.06.2003, згідно з якими у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця він вважається продовжений на той самий строк і на тих самих умовах , які були передбачені цим договором.

Дійшовши висновку про автоматичну пролонгацію договорів оренди №2 від 01.12.2002 та №1 від 01.06.2003 на тих самих умовах і на той самий строк на підставі п.9.6 договорів, ст.764 Цивільного кодексу України, ст.284 Господарського кодексу України, апеляційний господарський суд не взяв до уваги неможливість пролонгувати на тих самих умовах вищевказані договори оренди з огляду на відсутність самого об'єкту оренди за договором №1 від 01.06.2003 (нежилого приміщення площею 17кв.м.) та за договором оренди №2 від 01.12.2002 (нежилого приміщення площею 56кв.м.), оскільки об'єкт оренди нормами ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" віднесено до істотних умов договору оренди (які в даному випадку змінилися).

З огляду на викладене, законними і обґрунтованими є висновки господарського суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення господарського суду Київської області від 27.11.2013 у апеляційного господарського суду не було.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 6 ст. 111-9, ст.ст. 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2014 у справі №911/3799/13 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2014 у справі №911/3799/13 скасувати, а рішення господарського суду Київської області від 27.11.2013 у справі №911/3799/13 залишити в силі.

Головуючий К. Грейц

Судді: С. Бакуліна

О. Глос