Постанова

від 08.07.2014 по справі 5027/1301/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 року Справа № 5027/1301/2011 Вищий господарський суду України в складі колегії

Овечкін В.Е. - головуючого, Чернов Є.В., Цвігун В.Л. за участю представників: Генеральної прокуратури України Фонду державного майна України розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 ОСОБА_5 Чернівецької обласної організації профспілки працівників житлово-комунального господарства місцевої промисловості, побутового обслуговування населення на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 р. у справі№ 5027/1301/2011 господарського суду Чернівецької області за позовомЗаступника прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до треті особи:Берегометської селищної ради; Чернівецької обласної організації профспілки працівників житлово-комунального господарства місцевої промисловості, побутового обслуговування населення; Дитячого закладу оздоровлення та відпочинку "Юність" Чернівецька обласна рада профспілок ВАТ "Металіст" Чернівецька обласна ради провизнання недійсним та скасування рішень про визнання права власності на нерухоме майно за державою Україна В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 13.02.2012 р. (суддя: Паскарь А.Д.) відмовлено в позові заступника прокурора Чернівецької області заявленого в інтересах держави в особі Фонду державного майна України про визнання недійсними та скасування рішень виконавчого комітету Берегометської селищної ради від 04.02.2004 № 14 про оформлення права власності та видання свідоцтва про право власності Чернівецькому обласному комітету профспілки на дитячий пансіонат відпочинку "Юність", розташованого по вул.Піонерській, 2, смт.Берегомет, від 21.01.2009 № 2 про оформлення права власності та видання свідоцтва про право власності Чернівецькій обласній організації профспілки працівників житлового комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення на згадане нерухоме майно загальною площею 4938,50 м кв., балансовою вартістю 236871 грн., та про визнання право власності на це майно за державою в особі Фонду державного майна України.

Суд у рішенні посилаючись на положення ст.ст.86, 97 ЦК УРСР, ст.ст.4, 28 Закону України "Про власність", ст.328 ЦК України, зазначаючи про те, що ДПВ "Юність" до установ, що перебували у віданні центральних органів загальносоюзних громадських організацій, або установ союзного підпорядкування не відносився, вказує, що невідповідності вимогам чинного законодавства ухвалених відповідачем-1 у межах його компетенції рішень не встановлено. Крім того, суд вказує, що ухваленням оскаржуваних рішень не порушено охоронюваних законом інтересів держави. Поряд з цим, суд посилаючись на ст.ст.257, 261,267 ЦК України зазначає про відмову у позові не через сплив строку позовної давності, а за безпідставністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 р. (судді: Якімець Г.Г., Зварич О.В., Кравчук Н.М.) рішення господарського суду Чернівецької області від 13.02.2012 року по справі №5027/1301/2011 скасовано, прийнято нове рішення.

Позов задоволити.

Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області від 04.02.2004 року №14 про оформлення права власності та видання свідоцтва про право власності Чернівецькому обласному комітету профспілки на дитячий пансіонат відпочинку "Юність", розташований по вул. Піонерській,2, смт. Берегомет.

Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області від 21.01.2009 року №2 про оформлення права власності та видання свідоцтва про право власності Чернівецькій обласній організації профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення на дитячий пансіонат відпочинку "Юність", розташований по вул. Піонерській,2, смт. Берегомет.

Визнати за державою в особі Фонду державного майна України право власності на будівлі дитячого закладу оздоровлення та відпочинку "Юність" (вул.Піонерська,2, смт.Берегомет, Вижницький район,Чернівецька область) загальною площею 4938,50 м кв., балансовою вартістю 236871 грн., а саме: адміністративний корпус "А", загальна площа 218,4 кв.м; спальне приміщення "Б", загальна площа 740,5 кв.м; спальне приміщення "В", загальна площа 712,2 кв.м; медичний пункт "Г", загальна площа 64,9 кв.м; спальний корпус "Д", загальна площа 244,1 кв.м; спальний корпус "Е", загальна площа 187,2 кв.м; гараж "Є", загальна площа 47,3 кв.м; убиральня "Ж", загальна 10,3 кв.м; спальне приміщення "З", загальна площа 50,8 кв.м; спальне приміщення "З1", загальна площа 50,8 кв.м; спальне приміщення "З2", загальна площа 52,9 кв.м; спальне приміщення "З3", загальна площа 51,0 кв.м; спальне приміщення "І", загальна площа 65,7 кв.м; трансформаторна "Ї"; спальне приміщення "К", загальна площа 76,1 кв.м; спальне приміщення "К1", загальна площа 77,7 кв.м; спальне приміщення "К2", загальна площа 76,0 кв.м; господарський корпус "Л", загальна площа 126,6 кв.м; господарський корпус "М", загальна площа 54,5 кв.м; котельня "Н", загальна площа 63,9 кв.м; спальне приміщення "О", загальна площа 62,7 кв.м; спальне приміщення "О1", загальна площа 51,9 кв.м; спальне приміщення "О2", загальна площа 51,4 кв.м; спальне приміщення "О3", загальна площа 51,5 кв.м; господарська будівля "П", пожежний резервуар "Р", водопостачальна башта "С"; клуб "Т", загальна площа 213,6 кв.м; столова "У", загальна площа 555,7 кв.м; клуб "Ф", загальна площа 154,6 кв.м; каналізаційна насосна станція "Х"; майстерня "Ц", загальна площа 72,9 кв.м; спальне приміщення "Ч", загальна площа 85,1 кв.м; спальне приміщення "Ш", загальна площа 84,9 кв.м; убиральня "Щ", загальна площа 45,8 кв.м; станція пожежного гасіння "Ю", загальна площа 33,7 кв.м; спальне приміщення "Я", загальна площа 494,1 кв.м; огорожа №1-4; трансформаторна "Ї1"; кінобудка "Ї2", загальна площа 9,7 кв.м; навіс "Й"; господарська будівля "П1"; господарська будівля "П2"; господарська будівля "П3"; господарська будівля "П4"; господарська будівля "П5"; басейн "ІІ".

Суд апеляційної інстанції виходив з тих мотивів, що

- згідно з постановою Верховної Ради України від 10.04.1992р. №2268-ХІІ "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР вирішено тимчасово передати Фонду державного майна України;

- постановою Верховної Ради України від 04.02.1994 р. №3943-ХІІ "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" встановлено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

- відповідачами доказів надання уповноваженим державним органом згоди на відчуження спірного майна не подано, а тому відсутні підстави вважати що таке правомірно набуте Чернівецькою обласною організацією профспілки;

- враховуючи наведене прийняті Виконкомом Берегометської селищної ради рішення від 04.02.2004 № 14 про оформлення права власності та видання свідоцтва про право власності Чернівецькому обласному комітету профспілки на дитячий пансіонат відпочинку "Юність", розташованого по вул. Піонерській, 2, смт Берегомет та рішення від 21.01.2009 № 2 про оформлення права власності та видання свідоцтва про право власності Чернівецькій обласній організації профспілки працівників житлового комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення на вказане нерухоме майно є неправомірними.

Чернівецька обласна організація профспілки працівників житлово-комунального господарства місцевої промисловості, побутового обслуговування населення в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду скасувати з підстав порушення норм матеріальних права, рішення господарського суду першої інстанції залишити без зміни.

Скаржник доводить, що його право обгрунтовано наказом Чернівецького заводу «Металіст» про передачу на баланс Чернівецького обкому профспілки робітників місцевої промисловості і комунально-побутових підприємств табору «Юність», який не був скасований (тобто, є законним), оскільки не суперечив діючому на той час законодавству; відповідно із ст.ст. 2, 4, 20, 28 Закону України «Про власність» з моменту отримання майна табору «Юність» від заводу «Металіст» Чернівецький обласний комітет профспілки робітників місцевої промисловості і комунально-побутових підприємств став його власником. Постановою президії Чернівецького обкому профспілки працівників місцевої промисловості та комунально-побутових підприємств від 10.12.1991р. №п-15/8 вирішено прийняти безвідплатно на баланс обкому цієї профспілки піонерський табір «Юність» з 01.01.1992, згідну акту передачі, з перейменуванням його в дитячий табір відпочинку «Юність» та із затвердженням положення про нього. На підставі згаданого рішення 18.02.2004 виконкомом Берегометської селищної ради Чернівецькому обласному комітету профспілки було видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно пансіонату «Юність», яке державним комунальним підприємством «Вижницьке районне бюро технічної інвентаризації» було зареєстровано 20.04.2004р. 29 січня 2009 року виконком Берегометської селищної ради прийняв рішення за № 2 про видачу відповідачу-2 свідоцтва про право власності на ДПВ «Юність», на підставі якого 25.08.2009р. ДКП «Вижницьке РБТІ» право власності на назване нерухоме майно було зареєстровано за відповідачем-2.

Скаржник вважає, що Постанова Верховної Ради України від 10.04.1992р. «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього союзу РСР, розташовані на території України» передбачала тимчасову, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій, передачу Фонду державного майна України майна та фінансових ресурсів, розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій. Дія зазначених нормативних актів була розповсюджена тільки на підприємства, установи та об'єкти, що перебували у віданні центральних органів загальносоюзних громадських організацій, а також на підприємства, установи, організації та інші об'єкти союзного підпорядкування. Майно та сам дитячий табір «Юність» щодо якого йде спір, в жодному разі не перебував у власності чи віданні загальносоюзних громадських організацій та не відносився до установ, що перебували у віданні центральних органів загальносоюзних громадських організацій.

Для визнання недійсним актів Берегометської селищної ради, яких стосується цей спір, судом неодмінно мали б встановлюватися факти порушення права фонду державного майна на час прийняття оскаржуваних рішень. Проте, оскаржувані рішення жодним чином не можуть порушувати прав фонду державного майна, оскільки, саме майно та табір «Юність», як юридична особа, перейшло у власність профспілки ще у 1991 році. Оскаржувані рішення прийняті лише з метою підтвердження цього права власності, яке виникло набагато раніше. Станом на 1991 рік жодних порушень прав фонду державного майна не було, оскільки, передача майна та табору від заводу «Металіст» до профспілки була узгоджена із органом який уповноважений був приймати рішення щодо передачі державного майна іншим установам чи організаціям, а саме. Чернівецькою обласною радою.

Судом апеляційної інстанції проігноровано вимоги статті 257 Цивільного кодексу України, яка передбачає загальну позовну давність у три роки, перебіг якої, як передбачено у статті 261 цього ж Кодексу, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Встановлений початок перебігу строку позовної давності стосується лише Фонду державного майна України, в інтересах якого пред'явлений позов, та жодним чином не стосується та не може стосуватися прокуратури Чернівецької області, інтереси якої не порушено та й не могли бути порушені. Фонду державного майна (його територіальному управлінню у Чернівецькій області) було відомо про передачу майна табору «Юність» із 1991 року.

Що ж стосується прав прокуратури, скаржник вважає, що вони не порушені, оскільки проведення перевірки та встановлення порушення норм законодавства посадовими особами фонду державного майна чи їх чи бездіяльність щодо державного майна є підставою для відповідного реагування щодо цих осіб, а не підставою для звернення до суду із відповідним позовом.

Чернівецька обласна рада профспілок надіслала суду пояснення від 04.07.2014 р. № 01-14/135, в якому стверджує, що на даний час відсутнє нормативне регулювання процедури реєстрації спірного майна за Фондом державного майна України, а так само зазначає про відсутність коштів у фонду, необхідних для проведення інвентаризації спірного майна, тому вимоги касаційної скарги підтримує та просить постанову апеляційного господарського суду скасувати.

Чернівецька обласна організація профспілки працівників житлово-комунального господарства місцевої промисловості, побутового обслуговування населення просить розгляд справи відкласти з підстав неможливості прибуття представників в судове засідання.

Суд вважає, що зазначене клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги у цій справі підлягає відхиленню з таких підстав.

Обставиною, яка зумовлює відкладення розгляду справи є неможливість вирішення справи в даному судовому засіданні з врахуванням також підстав, наведених в ст. 77 ГПК України. Зазначені підстави оцінюються судом з метою реалізації передбаченого процесуальним законом права на відкладення справи.

Заявником не наведено суду будь-яких обставин та не надано будь-яких доказів на їх обґрунтування, які він вважає такими, що не дозволяють йому взяти участь в судовому засіданні.

Касаційна інстанція бере до уваги, що розгляд касаційної скарги неодноразово відкладався різними колегіями, починаючи з 06.09.2013 р.. При цьому, в ухвалах про призначення скарги до розгляду зазначалося, що нез'явлення в судове засідання без поважних причин не є підставою для перенесення розгляду справи.

За таких обставин, суд касаційної інстанції вважає, що наданий учасникам судового процесу строк повною мірою дозволяв підготуватися до судового розгляду, зокрема, вжити заходів для забезпечення представництва своїх інтересів участю в судовому засіданні, тому клопотання про відкладення справи відхиляє.

Вищий господарський суд України, розглянувши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представників прокуратури та Фонду державного майна України, які доводи скарги заперечили, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору у справі є право власності на майно дитячого закладу оздоровлення та відпочинку "Юність в смт.Берегомет, Вижницького району, Чернівецької області, яке зареєстровано за Чернівецькою обласною організацією профспілки працівників житлового комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення.

Судом встановлено, що наказом Чернівецького заводу "Металіст" від 21.10.1991 № 204 з урахуванням того, що кошти на будівництво будівель і споруд, щорічне проведення поточного та капітального ремонту, придбання обладнання та інвентарю у піонерському таборі "Юність", смт Берегомет Вижницького району Чернівецької області, концентрувалися з усіх підприємств галузей, що входили до обкому профспілки, згаданий табір передано з балансу цього заводу на баланс Чернівецького обкому профспілки робітників місцевої промисловості і комунально-побутових підприємств.

Із тексту даного наказу вбачається, що кошти на будівництво будівель і споруд, щорічне проведення ремонту, придбання обладнання та інвентарю у піонерському таборі "Юність" концентрувались з усіх підприємств та галузей, що входили до обкому профспілки. Тобто, спорудження і ремонт приміщень у піонерському таборі "Юність" відбувалось за кошти державних підприємств.

Постановою президії Чернівецького обкому профспілки працівників місцевої промисловості та комунально-побутових підприємств від 10.12.1991 № п-15/8 вирішено прийняти безвідплатно на баланс обкому цієї профспілки піонерський табір "Юність" з 01.01.1992 року, згідно акту передачі, з перейменуванням його в дитячий табір відпочинку "Юність" та із затвердженням положення про нього.

Відповідно до згаданого положення, дитячий табір відпочинку "Юність" є юридичною особою, працює як оздоровчий заклад, основною задачею якого є створення необхідних умов для оздоровлення, повноцінного відпочинку практично здорових дітей віком від 6 до 14 років у літній період, з розрахунку 520 дітей ліжко-місць, а майно табору належить обкому профспілки працівників місцевої промисловості та комунально-побутових підприємств.

Із протоколів засідання виконкому Берегометської селищної ради вбачається, що 28.01.2004 року до селищної ради звернувся голова обласної організації профспілки із клопотанням щодо прийняття рішення про визнання за обласним комітетом профспілки права власності на майно дитячого пансіонату відпочинку "Юність".

04.02.2004 року виконком Берегометської селищної ради ухвалив рішення № 14, яким задоволив клопотання Чернівецького обласного комітету профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування про оформлення за ним права власності на дитячий пансіонат відпочинку "Юність", розташованого по вул. Піонерський, 2 смт Берегомет.

На підставі вказаного рішення, 18.02.2004 року виконкомом Берегометської селищної ради видано Чернівецькому обласному комітету профспілки свідоцтво про право власності на нерухоме майно пансіонату "Юність", яке державним комунальним підприємством "Вижницьке районне бюро технічної інвентаризації" зареєстровано 20.04.2004 року.

У рішенні виконкому від 04.02.2004 року №14, свідоцтві про право власності та витязі про реєстрацію права власності власником майна вказано - Чернівецький обласний комітет профспілки, проте, із заявою про оформлення права власності до виконкому селищної ради звертався Чернівецький обласний комітет профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення. Однак, у протоколах засідань виконкому та у інвентарній справі відсутні документи, які б підтверджували правонаступництво між комітетом профспілки і обласним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення, на баланс якого передано дитячий пансіонат "Юність".

20.01.2009 року Чернівецька обласна організація профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення звернулася до Берегометського селищного голови із заявою про прийняття рішення про зміну назви ДПВ "Юність" та про видачу нового свідоцтва на право власності.

21.01.2009 року Виконкомом Берегометської селищної ради прийнято рішення №2 про видачу відповідачу-2 свідоцтва про право власності на ДПВ "Юність", на підставі якого 25.08.2009 ДКП "Вижницьке РБТІ" право власності на назване нерухоме майно було зареєстровано за відповідачем-2.

Перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, а також відповідність висновків, що містяться в оскаржуваних постанові встановленим по справі фактичним обставинам та наявним у справі доказам, приходить до висновку про те, що апеляційна інстанція дійшла правомірних висновків у зв'язку з наступним.

Постановою Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29.11.1990 р. №506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна. Зазначена постанова втратила чинність з дня затвердження Верховною Радою України Державної програми приватизації на підставі Постанови Верховної Ради №2164-XII від 04.03.1992 р..

Між тим, положення цієї постанови розповсюджувались на спірне майно, оскільки, як зазначено вище, передача майнових комплексів у відання профспілковим організаціям, яке було здійснено органом державної влади колишнього Союзу РСР, як уповноваженим органом на розпорядження державною власністю, ніяким чином не мала наслідком зміну форми власності переданого майна.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10.09.1991р. №1540-ХІІ встановлено, що майно підприємств, установ і організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування є державною власністю.

У ст. 4 вказаного Закону передбачено, що рішення державних органів, органів громадських, політичних, кооперативних, інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР щодо зміни власника і форм власності, а також створення акціонерних та спільних підприємств за участю органів влади та управління Союзу РСР після прийняття Постанови Верховної Ради України від 24 серпня 1991 року "Про проголошення незалежності України" без узгодження з відповідними органами управління, визначеними Кабінетом Міністрів України, вважаються недійсними.

Згідно з Постановою Верховної Ради України від 10.04.1992р. №2268-ХІІ "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР вирішено тимчасово передати Фонду державного майна України.

Крім того, Постановою Верховної Ради України від 04.02.1994 р. №3943-ХІІ "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" встановлено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

Слід зазначити, що відповідачами доказів надання уповноваженим державним органом згоди на відчуження спірного майна не подано, а тому відсутні підстави вважати що таке правомірно набуте Чернівецькою обласною організацією профспілки.

Враховуючи наведені норми законодавства, неправомірними є прийняті Виконкомом Берегометської селищної ради рішення від 04.02.2004 № 14 про оформлення права власності та видання свідоцтва про право власності Чернівецькому обласному комітету профспілки на дитячий пансіонат відпочинку "Юність", розташованого по вул. Піонерській, 2, смт Берегомет та рішення від 21.01.2009 № 2 про оформлення права власності та видання свідоцтва про право власності Чернівецькій обласній організації профспілки працівників житлового комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення на вказане нерухоме майно.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Частиною 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів визнає вірними висновки про наявність підстав для задоволення позову та визнання недійсними оскаржуваних рішень виконавчого комітету селищної ради і визнання права власності на спірне майно.

Вказані висновки суду апеляційної інстанції відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

Згідно зі ст.111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржника щодо набуття ним права власності на спірне майно відхиляються, оскільки відсутні підстави вбачати, що його у передбаченому законодавством України порядку було передано у власність організації профспілки, тому правильності мотивів суду, що майно, яке стосується предмету спору, належало державі, не спростовано.

Касаційна інстанція не враховує заперечення щодо неможливості виконання постанови апеляційного господарського суду, оскільки зацікавлена особа не позбавлена права вимагати врегулювання процедури реєстрації майна за Фондом державного майна України, в тому числі шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Скасування рішення суду не пов'язується із відсутністю правового механізму його виконання.

Касаційна інстанція також відхиляє твердження про невірне застосування позовної давності з огляду на наступне.

Як визнав встановленим суд про порушення законодавства прокурору стало відомо з жовтня 2011 р. під час проведення перевірки за завданням Генеральної прокуратури України.

Початок перебігу позовної давності визначається відповідно до правил статті 261 ЦК України.

За загальним правилом, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України).

Згідно з частинами 1, 4 статті 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Отже, норми, установлені частиною 1 статті 261 ЦК України щодо початку перебігу позовної давності, поширюються і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

З огляду на наведені мотиви суд касаційної інстанції не погоджується з запереченнями, що перебіг строку взагалі не стосується прокурора; разом з тим скаржник не наводить обставин, які свідчать про обізнаність прокуратури щодо оспорюваних рішень та спірного майна, тобто не спростовує визначення початкового моменту перебігу позовної давності, тому відсутні підстави для твердження про невірне визначення перебігу позовної давності.

За наведених мотивів доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а тому, підстав для зміни чи скасування постанови апеляційного господарського суду у даній справі, не вбачається.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 р. у справі № 5027/1301/2011 господарського суду Чернівецької області залишити без зміни, а касаційну скаргу -без задоволення.

Головуючий, суддя В. Овечкін

судді Є. Чернов

В. Цвігун