Ухвала

від 07.07.2014 по справі 826/14401/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" липня 2014 р. м. Київ К/800/19547/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Моторного О.А. - головуючого,

Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Гончарук І.Ю.

та представників сторін:

від позивача - Тимчук В.О.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014

у справі № 826/14401/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "ТЕК ОИЛ"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 18.04.2013 №0003732230 та №0003722230.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

В судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012, складено акт від 02.04.2013 №184/1-23-30-33935487, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем вимог: пп.14.1.257 п.14.1 ст. 14, п.50.1 ст. 50, п.54.1 ст. 54, пп.135.5.4 п.135.5 ст. 135, п.150.1 ст. 50 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 1 683 217,00 грн., в т.ч. за 2-4 квартали 2011 року на суму 13 854 466,00 грн., за 2012 рік на суму 297 751,00 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем 18.04.2013 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0003732230, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 757 655,00 грн., в т.ч. 1 683 217,00 грн. - основний платіж та 74 438,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

- №0003722230, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на 13 992 250,00 грн., в т.ч. за 2-4 квартали 2011 року на суму 11 998 553,00 грн. та за 2012 рік на суму 1 993 697,00 грн.

Під час судового розгляду справи відповідачем надано до суду першої інстанції лист ДПІ у Голосіївському районі від 22.10.2013 №6371/26-50-22-07/10, адресований позивачу, у якому зазначено про викладення у новій редакції податкового повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 18.04.2013 №0003722230, у зв'язку із допущенням механічної помилки, та копію податкового повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 18.04.2013 №0003722230, викладеного в новій редакції, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2012 рік у розмірі 575 836,00 грн.

Як зазначено у листі податкового органу, дана помилка не вплинула на суму нарахованого грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 18.04.2013 №0003732230.

Таким чином, судами встановлено, що за №0003722230 існує два повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 18.04.2013.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Як було вірно встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, позивач придбав у ТОВ «ТНК-ВР Коммерс» простий вексель серії АА №2145345, емітент СП ТОВ «Кершер», номінальною вартістю 2 000 000,00 грн. за договором купівлі-продажу цінних паперів від 31.05.2011 №1049-Бв. Загальна вартість договору складає 2 000 000,00 грн.

Згідно акта приймання-передачі векселів від 31.05.2011, позивач прийняв від ТОВ «ТНК-ВР Коммерс» вказаний вище вексель.

Відповідно до акта пред'явлення векселя до платежу від 31.05.2011, ТОВ «Торгівельний дім «ТЕК ОИЛ» пред'явив до платежу СП ТОВ «Кершер» вексель.

Перевіркою встановлено, що позивач отримав грошові кошти в якості оплати по векселю у розмірі 2 000 000,00 грн., а саме: 02 червня 2011 року - 700 000 грн.; 06 червня 2011 року - 100 000 грн.; 07 червня 2011 року - 800 000 грн.; 08 червня 2011 року - 100 000 грн.; 29 грудня 2011 року - 300 000 грн.

Позивач відображав фінансові результати по вказаній операції з векселем в окремому податковому обліку за правилами пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України у додатку ЦП до рядка 03.20 додатка ІД до податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 135.5.11 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, інші доходи включають доходи, визначені відповідно до статей 146, 147, 153 і 155 - 161 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент придбання векселя), платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами і деривативами в розрізі окремих видів цінних паперів, деривативів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Абзацами другим та третім пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент придбання векселя та отримання платежів по векселю у червні 2011 року) передбачено, що для цілей цього підпункту під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Під терміном витрати слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту, крім придбання під час первинного розміщення) цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Згідно абзаців п'ятого та шостого пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент придбання векселя), якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, деривативів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами, деривативами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, деривативів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами, деривативами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що до складу доходів платника податку може включатися виключно прибуток за операціями з цінними паперами, а саме перевищення доходів над витратами, понесеними (нарахованими) платником податку внаслідок придбання цінних паперів протягом відповідного звітного періоду.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що купуючи у ТОВ «ТНК-ВР Коммерс» вексель вартістю 2 000 000,00 грн., позивач поніс відповідні витрати, а сума оплати по векселю у розмірі 2 000 000,00 грн., отримана від СП ТОВ «Кершер», є доходом від операцій з цінним паперами, відповідно, до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, підлягає включенню прибуток за такою операцією.

Доводи податкового органу про те, що кошти за погашення векселя є безповоротною фінансовою допомогою, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки, як було вірно встановлено судами, такі кошти не відповідають жодній з ознак безповоротної фінансової допомоги згідно підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Також, в акті перевірки не встановлено порушень позивачем норм Податкового кодексу України, які б вказували про заниження доходу чи завищення витрат у відповідних періодах, та вказували б на неправомірне формування суми від'ємного значення у розмірі 13 992 250,00 грн., у тому числі за 2-4 квартали 2011 року - 11 998 553,00 грн., за 2012 рік - 1 993 697,00 грн.

Крім того, слід зазначити, що у попередньому акті перевірки від 11.07.2011 №338/1-23-40-33935487 відповідачем не виявлено порушень в частині формування позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за перевірений період з 01.01.2009 по 31.03.2011, та підтверджено суму від'ємного значення у розмірі 11 998 553,00 грн.

Щодо прийняття ДПІ у Голосіївському районі м. Києва нової редакції податкового повідомлення-рішення від 18.04.2013 №0003722230, то судом першої інстанції вірно зазначено про невідповідність таких дій приписам Податкового кодексу України, що, також, є підставою для скасування податкового повідомлення рішення "у новій редакції".

Зокрема, відповідачем не наведено, в чому полягають порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, що призвели до зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік у розмірі 575 836,00 грн. та прийняття "нової редакції" оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів про скасування спірних податкових повідомлень-рішень від 18.04.2013 №0003722230 та №0003732230.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль