Ухвала

від 07.07.2014 по справі 194/2191/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4818/14 Справа № 194/2191/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Ковальчук В. О. Доповідач - Дерев'янко О.Г. Категорія 30

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2014 року м. Дніпропетровськ

колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Дерев'янка О.Г.,

суддів: Черненкової Л.А., Осіяна О.М.,

при секретарі: Філіній Я.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні в м.Тернівка на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні в м.Тернівка про відшкодування моральної шкоди

Керуючись ст.ст.218, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2013 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до ВВД ФССНВУ в м. Тернівка про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування якого зазначав, що він тривалий час знаходився у трудових відносинах з підприємством «ПАТ (ВАТ) Павлоградвугілля», що підтверджується копією трудової книжки. 28 травня 2003 року він отримав виробничу травму- відкритий перелом із хірургічним втручанням, висновком МСЕК повторно від 02 листопада 2005 року йому було встановлено втрату працездатності в розмірі 5%. Просив стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 грн.

Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2- задоволено частково. Стягнуто з ВВД ФССНВУ в м. Тернівка на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 500 (п'ятсот) гривень. Судові витрати по сплаті судового збору компенсовано за рахунок держави ( а.с.53-56).

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевiривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегiя суддiв вважає, що скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних пiдстав.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 3 17.08.1998 року по 15.08.2004 рік працював на підприємстві «ПАТ Павлоградвугілля» . (а.с.9)

Відповідно до акту № 27 від 28.05.2004 року про нещасний випадок ОСОБА_2 25.05.2004 року отримав виробничу травму. (а.с.11-12)

02 листопада 2005 року позивачу згідно висновку МСЕК від було встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 5% -первинно. (а.с.10)

Згідно п. «е» ч. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин між сторонами, у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку: своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.

Згідно ч. 3 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин між сторонами, моральна (немайнова) шкода, заподіяна умовами виробництва, яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності, відшкодовується Фондом соціального страхування від нещасних випадків за заявою потерпілого з викладом характеру заподіяної моральної (немайнової) шкоди та за поданням відповідного висновку медичних органів. Відшкодування здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати незалежно від інших видів страхових виплат. Сума страхової виплати за моральну (немайнову) шкоду визначається в судовому порядку. При цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, незалежно від будь-яких інших страхових виплат.

Задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача страхової виплати за моральну шкоду у сумі 500 грн., суд першої інстанції виходив з того, що досліджені судом докази підтверджують факт завдання позивачу моральної шкоди.

З урахуванням зазначеного судова колегія вважає, що висновок суду про часткове задоволення позовних вимог є законним та обґрунтованим.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що з 2007 року громадяни, які постраждали від нещасного випадку на виробництві мають право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органа, не може бути прийнято до уваги виходячи з наступного.

На час виникнення у позивача права на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України порядок відшкодування такої шкоди регулювався Законом України від 23 вересня 1999 року "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату професійної працездатності".

За змістом ст. ст. 21, 28, 34, 40 вказаного Закону в разі настання страхового випадку за наявності факту заподіяння потерпілому моральної шкоди Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний в установленому законодавством порядку провести потерпілому страхову виплату за моральну шкоду.

Така моральна (немайнова) шкода відшкодовується Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за заявою потерпілого з викладом характеру заподіяної моральної (немайнової) шкоди та за поданням відповідного висновку медичних органів. Відшкодування здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати незалежно від інших видів страхових виплат. Сума страхової виплати за моральну (немайнову) шкоду визначається в судовому порядку.

Право на отримання страхової виплати за моральну шкоду за наявності факту її заподіяння виникає у потерпілого з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.

Законом України від 23 лютого 2007 року "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" положення Закону України від 23 вересня 1999 року "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату професійної працездатності", які передбачали право потерпілих на виробництві осіб на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, скасовано.

Установивши, що право на відшкодування моральної шкоди в позивача виникло 02 листопада 2005 року, та що покладення на відділення Фонду обов'язку відшкодувати моральну шкоду не залежить від часу звернення до суду з відповідним позовом, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.

Наведені в апеляційній скарзі інші доводи не спростовують висновків місцевого суду, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст.218, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні в м.Тернівка - відхилити.

Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді :