Постанова

від 08.07.2014 по справі 912/799/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2014 року Справа № 912/799/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач ),

суддів: Євстигнеєва О.С., Бахмат Р.М.

секретар судового засідання Назаренко С.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник ( довіреність № 2 від 04.03.2014 р. )

від відповідача: Щербак Г.М. - представник ( довіреність № 733-12/СССБ від 28.04.2014 р.)

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будко"

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.05.2014 р. у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будко", м. Кіровоград

до Корпорації "Система ССБ" ( виробниче об'єднання ), м. Кіровоград

про стягнення 170 717 грн. 17 коп.

2. Корпорації "Система ССБ" ( виробниче об'єднання )

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.05.2014 р. у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будко", м. Кіровоград

до Корпорації "Система ССБ" ( виробниче об'єднання ), м. Кіровоград

про стягнення 170 717 грн. 17 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будко" ( далі по тексту - Товариство ) звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Корпорації "Система ССБ" ( виробниче об'єднання ) ( далі по тексту - Корпорація ) - 143 683 грн. 10 коп. боргу за роботи, виконані по договору підряду № 300611 від 30.06.2011 р., прийняті-передані за актами здачі-приймання № 19, № 25 за серпень 2012 р., 19 686 грн. 55 коп. пені, 6 341 грн. 74 коп. річних у розмірі 3 процентів, 1 005 грн. 78 коп. "інфляційних нарахувань", всього - 170 717 грн. 17 коп., 3 415 грн. судового збору, 6 000 грн. на оплату послуг адвоката.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.05.2014 р. у справі № 912/799/14 позов було задоволено частково - стягнуто з Корпорації "Система ССБ" (виробниче об'єднання) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будко" 143 683 грн. 10 коп. боргу, 2 873 грн. 66 коп. судового збору. В задоволенні позову в іншій частини відмовлено.

Приймаючи рішення, господарський суд виходив з того, що Товариство не довело з урахуванням умов п. 4.1 Договору, відсутності калькуляції, дати виконання та оплати додаткових робіт, дати підписання сторонами актів виконаних у серпні 2012 року робіт, що вона є саме тим строком (терміном), в який грошові зобов'язання на суму 143 683 грн. 10 коп. підлягають виконанню. Докази звернення Товариства до Корпорації з вимогою сплатити кошти за роботи, зважаючи на ч. 2 ст. 530 ЦК України до подання позовної заяви, були відсутні. Однак, господарський суд враховувши приписи ч. 1 ст. 13, ч. 3 ст. 16, ч. 1 ст. 854 ЦК України дійшов висновку, що право підрядника на одержання вартості виконаних ним робіт, прийнятих замовником без заперечень, підлягає захисту, а підстави для відмови у захисті такого цивільного права відсутні.

Оскільки докази наявності спору між сторонами щодо виконання робіт належним чином і у погоджений строк відсутні, а оплата прийнятих робіт є обов'язком замовника, і Корпорація не виклала заперечень щодо свого обов'язку сплатити 143 683 грн. 10 коп., господарський суд задовольнив позов на таку суму.

Надання послуг адвокатом на суму 6 000 грн. належними доказами не підтверджено, тому підстави для її відшкодування за рахунок Корпорації у господарського суду були відсутні.

Не погодившись з вказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Будко" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.05.2014 р. у справі № 912/799/14 скасувати, в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, трьох процентів річних, інфляційних нарахувань, та витрат на оплату послуг адвоката, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Позивача задовольнити у повному обсязі, а також стягнути судові витрати, які складаються з суми сплаченого судового збору, та витрат на оплату послуг адвоката - 6 000 грн.

У поданій скарзі йдеться про те, що акти здачі-прийняття виконаних робіт № 19 , № 25 містять інформацію, передбачену п. 99 Постанови КМУ № 668, вони належним чином підписані сторонами, і відповідно до пунктів 96, 99 зазначеної Постанови є підставою для остаточних розрахунків. Роботи по актам були прийняті Відповідачем без заперечень. В актах зазначено, що вони виконані, та здані Позивачем і прийняті Відповідачем за певний період - серпень 2012 року. Позивач вважає, що оскільки в Актах № 19 та № 25 зазначено, що серпень 2012 р. - це строк протягом якого сторони здійснили приймання-передачі виконаних робіт, то з 01.09.2012 р. ( день наступний за закінченням серпня місяця ) розпочинається відстрочка платежу, яка триває 2 тижні ( 14 календарних днів ). Відповідно з 15.09.2012 р. розпочалося прострочення Відповідачем оплати виконаних робіт. Таким чином, Позивачем було правомірно здійснено нарахування пені за порушення строків оплати виконаних робіт, та нарахування трьох процентів річних і інфляційних нарахувань.

Також, Позивач вказує на те, що ним було надано всі документи, які належним чином підтверджують понесення ТОВ «Будко» витрат на оплату послуг адвоката. Тому, висновок суду про відмову в задоволенні вимоги про стягнення Відповідача витрат на оплату послуг адвоката суперечить чинному законодавству.

У відзиві на апеляційну скаргу, Відповідач просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскільки Позивач не довів підстав виникнення зобов'язання, не надав доказів, що підтверджують виникнення у Відповідача грошових зобов'язань зі сплати коштів за роботи прийняті по актах здачі-прийняття робіт за серпень 2012 року № 19, № 25, виконаних по додаткових угодах № 10 від 14.03.12 р. та №13 від 11.04.12 до Договору підряду № 300611 від 30.06.11р., посилаючись на умови п. 4.1 договору. Відповідно до вищевикладеного, підстави для задоволення позову ТОВ «Будко» були відсутні. Посилання Позивача на п. 98 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. № 668 "Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві", яким передбачено, що підписання акта приймання - передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами, безпідставні.

Розпорядженням секретаря судової палати № 288 від 29.05.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Бахмат Р. М. - члена постійно діючої колегії суддів, визначеної наказом голови суду № 30 від 19.08.2013 р., у відпустці, та керуючись ст. 4 6 ГПК України, п. п. 3.1.6, 3.1.7 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., наказом голови суду № 7 від 17.01.2011 р. визначена для розгляду справи колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач ), суддів Євстигнеєва О.С, Чередко А.Є.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2014 р. у справі № 912/799/14, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будко" прийнято до розгляду, який було призначено на 17.06.2014 р.

Після прийняття Дніпропетровським апеляційним господарським судом вказаної апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будко" - 02.06.2014 р. від Корпорації «Система ССБ» до суду надійшла апеляційна скарга на рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.05.2014 р. у справі № 912/799/14.

Розпорядженням секретаря судової палати № 317 від 03.06.2014 р., у зв'язку з виходом на роботу судді Бахмат Р. М.- члена постійної діючої колегії суддів, визначеної наказом № 40 від 21.10.2013 р., справа була передана колегії суддів у складі головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач ), суддів Євстигнеєва О.С. і Бахмат Р.М.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 р. у справі № 912/799/14, апеляційну скаргу Корпорації «Система ССБ» прийнято до сумісного розгляду з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будко".

В апеляційній скарзі, Корпорації «Система ССБ» просить апеляційний суд скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.05.2014 р. у справі № 912/799/14, оскільки вважає, що рішення суду винесено з порушенням норм чинного законодавства та на підставі висновків, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Так, за доводами Позивача, прострочення оплати робіт, прийнятих по названих актах приймання-передачі робіт на суму 143 683 грн. 10 коп. ( з урахуванням переплати у сумі 100 грн., яка виникла у 2011 році ) Корпорацією розпочалося з 15.09.2012 р., але Позивачем не було доведено з урахуванням умов п. 4.1 Договору, відсутності калькуляції, дати виконання та оплати додаткових робіт, дати підписання сторонами актів виконаних у серпні 2012 року робіт, що 15.09.2012 року є саме тим строком (терміном), в який грошові зобов'язання на суму 143 683 грн. 10 коп. підлягають виконанню. Пред'явлені Позивачем у судовому засіданні копії рахунків-фактур, Відповідачу не направлялись і відповідно докази на підтвердження вручення або надіслання їх відповідачеві відсутні. Також відсутні докази звернення Товариства до Корпорації з вимогою сплатити кошти за роботи відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, виконані по вищеназваних актах здачі-прийняття робіт, до подання позовної заяви.

Враховуючи викладене Корпорація система ССБ ( виробниче об'єднання) вважає, що господарським судом Кіровоградської області безпідставно задоволено вимоги Позивача про стягнення коштів, та стягнуто з Відповідача Корпорації «Система ССБ» (виробниче об'єднання) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будко» 143 683,10 грн. боргу.

У відзиві на апеляційну скаргу, ТОВ «Будко» просить апеляційний суд відмовити Корпорації «Система ССБ» в задоволенні поданої ним апеляційної скарги, оскільки рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.05.2014 р. у справі № 912/799/14 в частині задоволення позовної вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 143 683 грн. 10 коп. є законним.

По справі оголошувалася перерва з 17.06.2014 р. по 08.07.2014 р.

У судовому засіданні 08.07.2014 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційних скарг, доводи, викладені у відзивах на апеляційні скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Будко" підлягає задоволенню частково, а апеляційна скарга Корпорації «Система ССБ» не підлягає задоволенню, в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.06.2011 р. між Корпорацією "Система ССБ" ( виробниче об'єднання ) ( Замовник ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будко" ( Підрядник ) укладений Договір підряду № 300611, предметом якого є демонтажні роботи й обладнання профнастілу стелі консервного заводу с. Соколівське.

Підрядник виконує роботи в приміщеннях Замовника, згідно умов цієї угоди ( п. 6.1.1. Договору ).

Роботи виконує Підрядник, згідно з п. 5.1. Договору у відповідності з проектною документацією, будівельними нормами і правилами, здійснює контроль за відповідністю якості, обсягу та вартості виконаних робіт за проектом, кошторисом, будівельними нормами та правилами.

Здача результатів робіт по договору Підрядником та їх приймання Замовником оформлюються актами приймання-здачі виконаних робіт, піписаних сторонами. Складання акту для підписання є обов'язком Підрядника ( п. 5.2. Договору ).

Відповідно до розділу 2 Договору, загальна вартість робіт склала 259 060 грн. 80 коп.

Згідно з п. 2.3. Договору, перегляд договірної ціни обґрунтовується розрахунками і оформлюється сторонами шляхом складення додаткових угод.

Додаткові роботи, що виникли у процесі робіт, оформлюються складанням додаткових угод ( п. 2.4. Договору ).

Сторонами підписані додаткові угоди до Договору ( 17 угод ) та додатки "Протокол узгодження договірної ціни", зокрема угоди № 10 від 14.03.2012 р. на суму 135 430 грн. ( з ПДВ ) та № 13 від 11.04.2012 р. на суму 171 025 грн. 60 коп. (з ПДВ), однак строки виконання додаткових робіт та їх оплати у таких угодах ними не узгоджувалися.

Згідно з п. 4.1. Договору Замовник сплачує Підряднику грошові кошти один раз у два тижні за фактично виконаний обсяг робіт, підтверджений калькуляцією, підписаною уповноваженими представниками Замовника та Підрядника.

На виконання угоди № 10 від 14.03.2012 р. Підрядником виконано та передано Замовнику по акту здачі-прийняття робіт № 19 за серпень 2012 р. роботи на суму 61 591 грн. 50 коп., за угодою № 13 від 11.04.2012 р. - по акту здачі-прийняття робіт № 25 за серпень роботи на суму 82 191 грн. 60 коп., що Відповідачем не спростовується. Акти здачі-прийняття робіт не містять дати їх передання або дати підписання.

Позов ґрунтується на доведенні несплати Відповідачем сум по актах здачі-прийняття робіт за серпень 2012 року № 19, № 25, виконаних по додаткових угодах № 10 від 14.03.2012 р., № 13 від 11.04.2012 р. до Договору.

За доводами Позивача, прострочення оплати робіт, прийнятих по названих актах приймання-передачі робіт на суму 143 683 грн. 10 коп. ( з урахуванням переплати у сумі 100 грн., яка виникла у 2011 році ) Корпорацією розпочалося з 15.09.2012 р.

Розглядаючи даний спір та приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних нарахувань, місцевий господарський суд виходив з того, що Позивач не довів того, що Акти № 19, № 25 є підставою для проведення остаточних розрахунків, строків проведення таких розрахунків, а також дати складання або підписання цих актів. Проте, з вказаним висновком колегія суддів не погоджується, враховуючи наступне.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, сторонами укладений договір підряду, визначення якого містить ч. 1 ст. 837 ЦК України.

За ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін його виконання), то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч. 3 ст. 843 ЦК України, ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

У серпні 2012 Підрядником виконувалася частина робіт, обумовлених у додаткових угодах № 10 від 14.03.2012 р. із додатком № 11 від 14.03.12, № 13 від 11.04.2012 р. із додатком № 14 від 11.04.2012 р. до Договору, і такі роботи були прийняті Корпорацією по актах здачі-приймання робіт № № 19, 25.

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплати виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідач не спростував доводів Позивача стосовно несплати ціни робіт, виконаних-прийнятих по актах № № 19, 26 та не надав доказів оплати такої ціни.

П. 5.2 Договору сторони погодили, що результати виконаних робіт оформлюються Актами здачі-приймання робіт, які підписуються сторонами.

Надані Позивачем Акти № 19 та № 25 містять підписи керівників ТОВ «Будко» і Корпорації «Система ССБ», та відбитки печаток підприємств.

Підписання акта приймання-передачі робіт є підставою для проведення остаточних розрахунків ( п. 96 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» ( далі Постанова КМУ ).

Відповідно до п. 99 Постанови КМУ розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Після підписання документів Замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.

В Актах № 19 та № 25 визначено види та обсяги робіт, які виконані, зазначено окремо вартість кожного виду робіт, та загальну вартість робіт по акту. Крім того, Актом № 19 за серпень 2012 р. було остаточно закрито весь обсяг виконання робіт по Додатковій угоді № 10, а Актом № 25 за серпень 2012 р. - підтверджено виконання всього обсягу робіт, передбачених Додатковою угодою № 13 від 11.04.2014 р. Тобто, ці Актами підтверджують, що Позивач не просто виконав певний обсяг робіт, але й повністю виконав свої зобов'язання по Додатковим угодам № 10 та № 13.

Згідно зі ст. 882 ЦК України замовник, який отримав повідомлення підрядника про готовність до передання виконаних робіт або етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їй прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

П. 5.3 Договору встановлює, що Замовник зобов'язаний протягом 5 робочих днів з дня отримання від підрядника Акту виконаних робіт, прийняти виконані роботи, або дати мотивовану відмову від прийняття.

Роботи по Актам № 19 та № 25 були прийняті Відповідачем без заперечень. У вказаних актах зазначено, що вони виконані, та здані Позивачем і прийняті Відповідачем за певний період - серпень 2012 року.

Отже, строк до 31 серпня 2012 року включно (останній день календарного місяця, зазначено в актах) - це строк протягом якого сторони здійснили приймання-передачу результату - виконаних підрядних робіт. Таким чином, з 01 вересня 2012 року ( день наступний за закінченням серпня місяця) розпочинається відстрочка платежу, яка триває 2 тижні ( 14 календарних днів ).

Відповідно з 15 вересня 2012 року розпочалося прострочення Відповідачем оплати виконаних робіт.

Щодо необхідності додаткового підтвердження обсягу виконаних робіт шляхом підписання сторонами калькуляції, як передбачено п. 4.1. Договору.

Калькуляція - це обчислення собівартості одиниці продукції, виконаних робіт і послуг, а також заготівельної собівартості матеріальних цінностей та засобів виробництва за елементами витрат.

Калькулювання має суттєве значення в діяльності підприємства й застосовується там, де безпосередньо відбуваються процеси виробництва. Виготовлення будь-якого виду продукції, надання будь-якого виду послуг або виконання робіт не можна розпочати доти, доки попередньо не буде визначено, на які витрати слід очікувати.

Перелік статей калькуляцій і склад витрат, що входять у такі калькуляційні статті, кожне підприємство встановлює самостійно та закріплює їх у наказі про облікову політику підприємства. При цьому беруться до уваги: технологічні особливості виробництва, організація процесу виробництва, перелік витрат необхідних для виробництва, та їх питома вага в загальній сумі собівартості продукції тощо.

В свою чергу кошторис - це більш ширше поняття, оскільки включає до себе кілька виробничих процесів, кожний з яких може мати власну калькуляцію. Крім того, кошторис, як правило, включає і ті витрати, які напряму не відносяться до виробничого процесу.

Отже, підписання між сторонами додаткових угод стосовно додаткових робіт ( п. 2.4. Договору ) та відповідно узгодження додаткової договірної ціни ( п. 2.3. Договору ), а також узгодження між сторонами та складання відповідних кошторисів на вказані роботи і як наслідок оформлення результатів виконаних робіт - Актами здачі-приймання робіт, підписаних сторонами, в яких відображені всі складові калькуляції - свідчить про підтвердження сторонами обсягу фактично виконаний робіт, та виникнення у Відповідача згідно з п. 4.1. Договору зобов'язання по сплаті Підряднику грошових коштів за фактично виконаний обсяг робіт .

Крім того, всі попередні оплати виконаних робіт за вказаним договором також проводилися між сторонами без складання калькуляцій передбачених п. 4.1. Договору, на підставі Актів здачі-приймання робіт, підписаних уповноваженими представниками Замовника та Підрядника.

Оскільки оплата прийнятих робіт на суму 143 683 грн. 10 коп. є обов'язком Замовника, позов на таку суму підлягає задоволенню.

Крім суми боргу, Товариство просило стягнути з Корпорації суми неустойки (пені), інфляційних нарахувань та річних за порушення нею грошових зобов'язань.

У п. 9.4 Договору сторони узгодили умову, що у випадку порушення Замовником строків оплати згідно розділу 4 договору, він сплачує підряднику пеню у розмірі 0,1 проценти від суми заборгованості, одна не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення; нарахування неустойки відбувається на протязі всього строку прострочення виконання зобов'язання незалежно від його тривалості.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 546, ч. 3 ст. 549, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися пенею (неустойкою), що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, правомірними є вимоги кредитора про сплату боржником неустойки (пені), боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та річних від простроченої суми при доведеності прострочення останнім.

Оскільки Позивачем було доведено строк, в який Відповідач зобов'язаний був приступити до виконання, або його обов'язку, встановленого законом або Договором, виконати грошове зобов'язання на суму 143 683 грн 10 коп. до 15.09.2012 р., господарський суд безпідставно відмовив у задоволенні позову на суми 19 686 грн. 55 коп. пені, 1 005 грн. 78 коп. інфляційних нарахувань, 6 341 грн. 74 коп. річних у розмірі трьох процентів від простроченої суми.

В той же час, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про безпідставність твердження Корпорації про те, що така неустойка не може бути нарахована Товариством за період більший ніж шість місяців та про сплив позовної давності в один рік, встановленої п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, виходячи з наступного.

За ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 9.4 Договору нарахування неустойки відбувається на протязі всього строку прострочення виконання зобов'язання незалежно від його тривалості.

Отже, Договором встановлено інший, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України строк нарахування штрафних санкцій, до яких ч. 1 ст. 230 цього Кодексу віднесена й пеня.

Таким чином, Позивачем було правомірно здійснено нарахування пені за порушення строків оплати виконаних робіт, та нарахування трьох процентів річних і інфляційних нарахувань з 15.09.2012 p., тому вказані позовні вимоги підлягають задоволенню.

Отже, приймаючи рішення по даній справі, господарський суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а тому, згідно ст. 104 ГПК України, оскаржуване рішення слід змінити та задовольнити позов у повному обсязі.

З огляду на наведене, викладені в апеляційній скарзі Відповідача доводи, колегія суддів вважає такими, що не містять під собою правових підстав вважати, що господарським судом Кіровоградської області безпідставно задоволені вимоги Позивача про стягнення 143 683,10 грн. боргу.

Щодо клопотання Позивача про стягнення з Корпорації витрат на оплату послуг адвоката у сумі 6 000 грн., які входять до складу судових витрат, згідно з переліком, що містить ст. 44 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. № 6-рп/2013 визначено, що положення ч. 1. ст. 44 Господарського процесуального кодексу України у контексті ст. 59 Конституції України слід розуміти так, що відшкодуванню у господарському судочинстві належать суми, сплачені юридичною особою, якщо іншого не передбачено законом, лише за послуги адвоката.

У відповідності до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміну розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. У правилах адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 р. протоколом від 1 - 2 жовтня 1999 р. зазначається, що гонораром є передбачена угодою про надання правової допомоги винагорода за виконані адвокатом дії по наданню правової допомоги; гонорар не включає кошти, що вносяться клієнтом (його представником) на покриття фактичних витрат, пов'язаних з виконанням угоди.

В якості доказів на підтвердження підстав для відшкодування 6 000 грн. Позивач надав копії договору "Про надання юридичних послуг" № 1/03-2014 від 04.03.2014 р., укладений Товариством із приватним підприємством "Юридична фірма "ЕВІДЕНС", із додатком № 1 від 04.03.2014 р., наказу № 72 від 05.03.2014 р. "Про організацію роботи на виконання договору про надання юридичних послуг № 1/03-2014 від 04.03.2014 р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Будко" про організацію та проведення ОСОБА_2 юридичних дій, направлених на виконання зазначеного договору, із дозволом залучити для допомоги по виконанню робіт помічника адвоката ОСОБА_1., Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, виданого 28.09.2010 р. ОСОБА_2, ордер серії КВ № 001860 від 05.03.2014 р., платіжне доручення № 2 від 06.03.2014 р. на суму 6 000 грн. про перерахування Товариством приватному підприємству "Юридична фірма "ЕВІДЕНС" "оплати юридичних послуг, згідно рахунку-фактури № СФ-0018 від 05.03.2014 р. без ПДВ".

З договору "Про надання юридичних послуг" та платіжного доручення № 2 не вбачається, що Товариство уклало договір про надання правової допомоги із адвокатом, перерахувала 6 000 грн. як гонорар останнього. Умови вказаного Договору не містить зазначення того, що послуги надаються саме адвокатом.

Докази на підтвердження того, що Товариство уклало такий договір із адвокатським об'єднанням, документи на підтвердження, що адвокат працює в адвокатському об'єднанні, або є його засновником, платіжне доручення про перерахування 6 000 грн. як гонорару адвоката саме за послуги, надані стосовно спору, переданого на вирішення господарського суду, акти приймання-передачі названих послуг на підтвердження отримання клієнтом послуг (постанови Вищого господарського суду України у справах № 34/34-09(33/389-07), 40/5005/16338/2011) відсутні.

Представництво інтересів Товариства у даній справі в судових засіданнях здійснювалося особою, яка не є адвокатом.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що надання послуг адвокатом на суму 6 000 грн. належними доказами не підтверджено, а тому підстави для їх відшкодування за рахунок Корпорації відсутні.

Керуючись ст. ст. 101-103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будко" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.05.2014 р. у справі № 912/799/14 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

Позов задовольнити.

Стягнути з Корпорації "Система ССБ" ( виробниче об'єднання ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будко" - 143 683 грн. 10 коп. боргу за роботи, 19 686 грн. 55 коп. пені, 6 341 грн. 74 коп. трьох процентів річних, 1 005 грн. 78 коп. інфляційних нарахувань, 3 415 грн. судового збору, про що видати наказ.

У стягнені 6 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката відмовити.

Стягнути з Корпорації "Система ССБ" ( виробниче об'єднання ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будко" - суму судового збору, за подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в розмірі 1 707 грн. 50 коп., про що видати наказ.

Видачу наказів доручити господарському суду Кіровоградської області.

Апеляційну скаргу Корпорації «Система ССБ» залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова складена у повному обсязі 11.07.2014 року

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.С. Євстигнеєв

Суддя Р.М. Бахмат