Рішення

від 29.04.2014 по справі 369/7009/13-ц

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/7009/13-ц

провадження 2/369/1774/14

РІШЕННЯ

Іменем України

29.04.2014 року Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі:

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Сохань Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсним розпорядження, державних актів, договору купівлі-продажу, витребування майна, -

в с т а н о в и в :

У липні 2013 року прокурор звернувся до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що прокуратурою була проведена перевірка додержання вимог земельного законодавства на території Києво-Святошинського району Київської області. За результатами перевірки встановлено, що за розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації №1354 від 12 жовтня 2009 року затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1.0га, яка розташована: Боярська міська рада. На підставі розпорядження ОСОБА_1 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку. В подальшому між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу цієї земельної ділянки. На підставі договору ОСОБА_2 отримала два державні акти на земельні ділянки: площами 0,45га (кадастровий номер 3222410300:02:004:5001) та 0,55 га (кадастровий номер 3222410300:02:004:5002).

Розпорядження прийнято з порушення вимог Земельного кодексу щодо безоплатної передачі у власність земельних ділянок громадянам. Так, ОСОБА_1 у якості свідка по кримінальному провадженню, дав покази, що він ніяких клопотань про надання йому у власність земельних ділянок до адміністрації не подавав. Тому земельна ділянка вибула з власності держави з порушенням вимоги чинного законодавства.

Просив суд визнати недійсним розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації №1354 від 12 жовтня 2009 року; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, видані на імя ОСОБА_1 серії ЯИ №852014; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на імя ОСОБА_2 серії ЯМ №898044; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на імя ОСОБА_2 серії ЯМ №898045; витребувати на користь держави з незаконного володіння ОСОБА_2 земельні ділянки площами 0,55 га та 0,45 га, що розташовані в адміністративних межах Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області.

При розгляді справи позивач збільшив позовні вимоги (а.с. 53-57). Просив суд визнати недійсним розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації №1354 від 12 жовтня 2009 року; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, видані на імя ОСОБА_1 серії ЯИ №852014; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на імя ОСОБА_2 серії ЯМ №898044; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на імя ОСОБА_2 серії ЯМ №898045; витребувати на користь держави з незаконного володіння ОСОБА_2 земельні ділянки площами 0,55 га та 0,45 га, що розташовані в адміністративних межах Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав. Просив задоволити.

У судове засідання представник Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області та відповідач ОСОБА_1 не з'явились. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

У судовому засіданні представники відповідачки ОСОБА_2 проти позову заперечували. Подала письмові заперечення. Просили відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

За ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

При розгляді справи судом встановлено, що розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації №929 від 04 серпня 2009 року затверджені матеріали попереднього погодження вибору місця розташування та надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою.

Розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області №1354 від 12 жовтня 2009 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області; передано в власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 1,000 га (рілля) для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Боярської міської ради.

14 липня 2010 року ОСОБА_1 отримав державний акт серія ЯИ №852014 на право власності на земельну ділянку площею 1,000га, що розташована в адміністративних межах Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер 3222410300:02:004:0025.

24 травня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2. укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки.

17 вересня 2012 року ОСОБА_2 отримала державний акт серія ЯМ №898044 на земельну ділянку площею 0,4500га, що розташована в адміністративних межах Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222410300:02:004:5001.

17 вересня 2012 року ОСОБА_2 отримала державний акт серія ЯМ №898045 на земельну ділянку площею 0,5500га, що розташована в адміністративних межах Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222410300:02:004:5002.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація: розробляє та забезпечує виконання затверджених у встановленому законом порядку програм раціонального використання земель, лісів, підвищення родючості грунтів, що перебувають у державній власності; розпоряджається землями державної власності відповідно до закону; розробляє, подає на затвердження відповідної ради та забезпечує виконання регіональних екологічних програм; звітує перед відповідною радою про їх виконання; вносить до відповідних органів пропозиції щодо державних екологічних програм; вживає заходів до відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону довкілля підприємствами, установами, організаціями і громадянами; вносить пропозиції відповідним органам місцевого самоврядування щодо організації територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення; інформує населення про екологічно небезпечні аварії та ситуації, стан довкілля, а також про заходи, що вживаються до його поліпшення; організовує роботу по ліквідації наслідків екологічних аварій, залучає до цих робіт підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та громадян; вносить пропозиції в установленому законом порядку про зупинення діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності у разі порушення ними законодавства про охорону довкілля та санітарних правил; розробляє і забезпечує дотримання правил користування водозабірними спорудами, призначеними для задоволення питних, побутових та інших потреб населення, зони санітарної охорони джерел водопостачання; обмежує або забороняє використання підприємствами питної води у промислових цілях; здійснює контроль за використанням відходів з урахуванням їх ресурсної цінності та вимог безпеки для здоров'я людей і навколишнього природного середовища та розглядає справи про адміністративні правопорушення або передає їх матеріали на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи; погоджує документацію із землеустрою у випадках та порядку, визначених Земельним кодексом України та Законом України "Про землеустрій", щодо відповідності зазначеної документації законодавству у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

За ч.1, 2 ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановленим цим Кодексом.

У судовому засіданні роз'яснено право позивача на подачу доказів на підтвердження доводів виділення земельних ділянок відповідачів за рахунок земель заказника, зокрема на призначення експертизи.

За ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Поданий допиту ОСОБА_1 у якості свідка по кримінальному провадженню та поданий відеозапис суд оцінює критично, оскільки вони не підтверджують, що ОСОБА_1 не писав та/чи не підписував клопотання про передачу йому земельної ділянки. Крім того, з відеозапису вбачається, що особа, яка представилась ОСОБА_1 вказала, що він щось підписав.

Оскільки позивачем не подано належних та допустимих доказів на підтвердження доводів, що спірні земельні ділянки виділені з порушенням чинного законодавства, а саме без волевиявлення особи, тому у задоволенні позову суд відмовляє.

Угоди укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду (ст.210 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Оскільки оскаржуване розпорядження прийняте в межах компетенції, тому в подальшому отримання державних актів відповідачами та укладення спірного договору відбулось з дотриманням вимог чинного законодавства, тому підстави для визнання їх недійсними відсутні.

Керуючись ст.ст. 57-64, 208-223 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсним розпорядження, державних актів, договору купівлі-продажу, витребування майна - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.С. Пінкевич