Ухвала

від 10.07.2014 по справі 912/999/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д

Кіровоградської області

У Х В А Л А

10 липня 2014 року Справа № 912/999/13

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А., розглянувши у судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" від 24.04.14 на дії державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна";

до відповідача: Приватного підприємства "Гласлайн";

про зобов'язання виконати обов'язок у натурі,

представники учасників виконавчого провадження:

від позивача (стягувача) - Царенко Ю.І., довіреність від 31.03.14;

від Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ - Лінецька Л.С., старший державний

виконавець; Рябокінь О.В., державний виконавець,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 19.09.2013 у складі судді Коротченко Л.С. позовні вимоги задоволено; зобов'язано Приватне підприємство "Гласлайн" виконати обов'язок в натурі, а саме: передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" автомобіль Volkswagen, модель Passat CC 1,8 I TFSI, номер кузова WVWZZZ3CZCE534805, рік виробництва 2011, двигун № CDA 245238, реєстраційний номер АА 6652 КТ; стягнуто з Приватного підприємства "Гласлайн" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" витрати по сплаті судового збору в сумі 1 147,00 грн.

На виконання зазначеного рішення господарським судом видано накази.

Вищезазначене рішення господарським судом прийнято тому, що відповідач уникав можливості виконати свій обов'язок щодо повернення позивачу речі за зобов'язальним правовідношенням - договором оперативного лізингу (найму) автомобіля.

Як встановлено рішенням господарського суду, відповідно до п. 12.7. Договору оперативного лізингу (найму), у разі припинення дії Контракту/розірвання Контракту, наймач зобов'язаний повернути автомобіль за свій власний рахунок у відмінному робочому стані (з урахуванням нормального зносу) за місцезнаходженням наймодавця або за адресою вказаною наймодавцем протягом трьох робочих днів від дати завершення строку оперативного лізингу (найму) або отримання відповідної вимоги від Наймодавця.

Такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів як примусове виконання обов'язку в натурі застосовується у тих випадках, коли відповідач зобов'язаний був вчинити певні дії стосовно позивача, але, зокрема, уникає можливості виконати свій обов'язок.

До господарського суду надійшла скарга ТОВ "Порше Лізинг Україна" на дії державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції від 08.04.2014, яка містить вимоги:

відновити строк на оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження № 40451270 від 10.01.2014 Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції;

визнати незаконними дії головного державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Рябокінь Олени Василівни по закінченню виконавчого провадження № 40451270;

скасувати повністю постанову про закінчення виконавчого провадження № 40451270 від 10.01.2014 Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції.

Заявник посилається на те, що державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з підстав неможливості виконати рішення суду без участі боржника всупереч вимогам Закону України "Про виконавче провадження", оскільки для вилучення та повернення транспортного засобу участь боржника не потрібна. Крім того, скаржник посилається на те, що державний виконавець не направив стягувачу постанову про закінчення виконавчого провадження № 40451270 від 10.01.2014, так як він її не отримував, а стягувач самостійно дізнався про закінчення виконавчого провадження з сайту вже 04.04.2014, тобто після закінчення строку на її оскарження.

Згідно з ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Ухвалою господарського суду від 15.04.2014 відновлено строк на подання скарги стягувачем щодо оскарження дій державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції стосовно виконання наказу господарського суду від 10.10.2013 у даній справі № 912/999/13, прийнято до розгляду скаргу та зобов'язано учасників виконавчого провадження подати докази необхідні для розгляду скарги.

Господарським судом враховано правову позицію, викладену у п.п. 9.7 п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" з наступними змінами, про те, що встановлений у частині першій ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому згідно вимог ст. 53 Господарського процесуального кодексу України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання.

Причиною пропуску строку для звернення із скаргою на дії органу ДВС заявник зазначив відсутність у нього постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 10.01.2014 ВП № 40451270, про її наявність йому стало відомо лише 04.04.2014 з сайту https://trade.informjust.ua/. Крім того, щодо відсутності вказаної постанови органу ДВС скаржник посилається також і на лист господарського суду від 14.04.2014 про неодержання судом вказаної постанови та наказу суду від 10.10.2013 № 912/999/13.

Господарський суд задовольнив подане скаржником клопотання і відновив пропущений строк подання скарги, враховуючи поважні причини пропуску скаржником строку подання скарги на дії державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції.

Заслухавши пояснення представників учасників виконавчого провадження, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали скарги і справи, оцінивши наявні в справі докази, господарський суд дійшов до висновку про те, що доводи скаржника є правомірними, а скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно з ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

30.10.2013 державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Рябокінь О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №40451270 щодо виконання наказу господарського суду Кіровоградської області від 10.10.2013 № 912/999/13 про зобов'язання ПП "Гласлайн" виконати обов'язок в натурі, а саме: передати ТОВ "Порше Лізинг Україна" автомобіль Volkswagen, модель Passat CC 1,8 I TFSI, номер кузова WVWZZZ3CZCE534805, рік виробництва 2011, двигун № CDA 245238, реєстраційний номер АА 6652 КТ.

Боржника зобов'язано добровільно виконати рішення у строк до 06.11.2013.

У відповідності до ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження", після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення.

Однак рішення суду в добровільному порядку боржником не виконано, про що державним виконавцем складено відповідний акт від 07.11.2013.

З підстав невиконання в добровільному порядку рішення суду, 18.12.2013 державним виконавцем Рябокінь О.В. Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ винесено постанову про розшук рухомого майна, а саме автомобіль Volkswagen, модель Passat CC 1,8 I TFSI, номер кузова WVWZZZ3CZCE534805, рік виробництва 2011, двигун № CDA 245238, реєстраційний номер АА 6652 КТ.

10.01.2014 старшим державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Рябокінь О.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 40451270 згідно з п. 11 ч.1 ст. 49, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" з тих підстав, що рішення суду без участі боржника виконати неможливо. Зазначеною постановою припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. Копію постанови направлено сторонам та органу чи посадовій особі, що видав виконавчий документ. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до пункту 11 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню в разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), яким видано виконавчий документ, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012р за №489/20802, зокрема пунктом 3.17., передбачено, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Відповідно до ст. 31 Закону "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії, здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення.

Як встановлено рішення господарського суду від 19.09.2013, автомобіль Volkswagen, модель Passat CC 1,8 I TFSI, номер кузова WVWZZZ3CZCE534805, рік виробництва 2011, двигун № CDA 245238, реєстраційний номер АА 6652 КТ, належить стягувачу - ТОВ "Порше Лізинг Україна", який було передано в користування на визначений строк боржникові.

Необхідно виходити з того, що рішенням господарського суду в справі від 19.09.2013 не встановлено строк передачі належного позивачу (стягувачу) майна, а передбачено видання наказу для примусового виконання рішення.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішення є, зокрема, вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні.

Зазначені виконавчі дії оформляються державним виконавцем у відповідності до вимог Інструкції, шляхом складання документів, встановленого в Інструкції зразка.

Оскаржувана постанова не містить посилання на вчинення державним виконавцем реальних виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду шляхом вилучення у боржника та передачі стягувачу переліченого у наказі (виконавчому документі) майна.

Виконавче провадження закінчено також і з тих підстав, що виконати рішення суду без участі боржника неможливо. Однак, мотивувальна частина оскаржуваної постанови не містить відомостей про встановлені державним виконавцем в ході виконавчого провадження обставини, які унеможливлюють участь боржника при вчиненні виконавчих дій, про місце вчинення виконавчих дій з примусового виконання рішення суду та про конкретні виконавчі дії, вчинені державним виконавцем за таких обставин.

Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за №489/20802, передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів і протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Окрім того, відповідно до ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ. Розшук боржника - фізичної особи, дитини, розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ, а розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.

Між тим, оскаржувана постанова не містить відомостей про вчинення державним виконавцем зазначених виконавчих дій.

Нормами Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5, встановлено, що:

4.4. Передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, здійснюється в установлений державним виконавцем строк за участю стягувача та боржника.

4.4.2. Якщо боржник не виконав рішення самостійно, то державний виконавець вилучає у нього в присутності понятих предмети, зазначені у виконавчому документі, і передає їх стягувачу або його представнику, про що складає акт вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду, та акт передачі їх стягувачу. Ці акти складаються у трьох примірниках. Один примірник акта залишається у виконавчому провадженні, інші вручаються стягувачу та боржникові або їх представникам під розписку на першому примірнику акта.

4.4.5. У разі відсутності боржника виконання рішення може бути проведено без його участі за участю стягувача або його представника та двох понятих.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону, згідно якої, у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Згідно ч. 2 ст. 75 Закону якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

І лише у випадку, коли виконання судового рішення (вчинення певних дій, утримання від їх вчинення) є неможливим без особистої участі боржника, тобто коли очікуваний результат залежить від особи виконавця, законодавець надав право закінчити виконавче провадження, повернувши виконавчий документ до суду.

Згідно з ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Особливості виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення передбачені статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: визначено, після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 89 цього Закону.

У даному випадку державний виконавець помилково вважав, що виконати рішення суду без участі боржника неможливо, оскільки виконання щодо передачі належного стягувачу майна може бути проведено і без участі боржника.

Зазначені дії державного виконавця унеможливили реальне виконання рішення суду. .

Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк (ч.2 ст. 30 Закону).

У пункті 9.13. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" з наступними змінами, викладено таку правову позицію - за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд визнає доводи скарги від 24.04.14 на дії державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції правомірними, а постанову про закінчення виконавчого провадження № 40451270 від 10.01.2014, винесену державним виконавцем Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ, слід визнати недійсною.

Керуючись статтями 121-2, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

Визнати доводи скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" від 24.04.14 на дії державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції, правомірними. правомірними незаконними дії головного державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Рябокінь Олени Василівни щодо закінченню виконавчого провадження № 40451270;

Визнати недійсною повністю постанову про закінчення виконавчого провадження № 40451270 від 10.01.2014, винесену державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення господарським судом.

Примірник ухвали надіслати: ТОВ "Порше Лізинг Україна" - 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27Т; ПП "Гласлайн" - 25013, м. Кіровоград, вул. Академіка Корольова, 7, кв. 34, а також видати представнику Кіровського відділу ДВС Кіровоградського МУЮ.

Суддя О.А. Змеул