Постанова

від 26.06.2014 по справі 826/6210/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 червня 2014 року № 826/6210/14

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., при секретарі судового засідання Хрімлі К.О., за участю представників сторін:

від позивача: Коновал Т.В. (дов. від. 11.04.2014р.)

від відповідача: Старощука С.В. (дов. від 16.08.2013р. №32/26-57-10-18)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «ДЕН» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 26.06.2014 року в 15год. 11 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «ДЕН» (далі по тексту також - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі також - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві №0000021501 та №0000011501 від 10.01.2014 року;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ПП «ДЕН» вартість сплаченого судового збору.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про те, що позов задоволенню підлягає з огляду про наступне.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «ДЕН» (код за ЄДРПОУ 31246688) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявлених у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за лютий 2013 року (від 15.03.2013 року №9013429775).

За результатами перевірки відповідачем складено акт №371/15-01-50/31246688 від 19.12.2013 року з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявлених у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за лютий 2013 року.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем прийняті:

- податкове повідомлення - рішення №0000021501 від 10.01.2014 року, яким позивачу донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 106507,00 грн., та штрафна санкція у розмірі 26626,75 грн.;

- податкове повідомлення - рішення № 0000011501 від 10.01.2014 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 749993,00 грн., та штрафна санкція у розмірі 187498,25 грн.

Позивач категорично не погоджується із правомірністю спірних податкових - рішень та зазначає, що висновки викладені в акті перевірки є необґрунтованими, не незаконними, а тому податкові повідомлення-рішення від 10.01.2014 року підлягають скасуванню як такі, що прийняті всупереч чинному законодавству, з огляду про що звернувся з даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів необґрунтованості та безпідставності. Разом з тим, зазначав, що оскільки позивачем на порушення п. 198.3 ст. і 198, п.200.1, п.200.3, п.200.4, ст. 200 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість за січень 2013 року на суму 106507,00 грн. та завищено бюджетного відшкодування з податку на додану вартість заявлених у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за лютий 2013 року у розмірі 749993,00 грн., податкові повідомлення - рішення є правомірними та скасуванню не підлягають.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив із наступного.

Фактичні обставини справи свідчать проте, що позивачем було подано декларацію з податку на додану вартість за лютий 2013 року, в якій у рядку 23 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» зазначено суму у розмірі 749 993,00 грн.

За результатами перевірки відповідачем було зроблені висновки про порушення позивачем п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі ПК України), оскільки встановлено, що ПП «ДЕН» занижено податок на додану вартість за січень 013 року на суму 106 507, 00 грн. та завищено бюджетне відшкодування податку на додану вартість встановлене у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за лютий 2013 року на суму 749 993,00 грн.

Як слідує із акту перевірки, основним аргументом відповідача щодо порушення вищевказаних норм законодавства, є висновок про відсутність права ПП «ДЕН» на зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий 2013 року, у зв'язку з придбанням товарів у ПП «Торгтех Групп» (код ЄДРПОУ 38379994) на загальну суму ПДВ 856 500, 00 грн. не в межах господарської діяльності.

Суд критично ставиться до таких доводів відповідача, з огляду на наступне.

В межах розгляду справи встановлено, що ПП «Торгтех Групп» (код ЄДРПОУ 38379994) як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на момент вирішення справи є належним чином зареєстрованим в державних органах та постановлено на облік в органах статистики та органах доходів і зборів. При цьому основним видом діяльності вказаного підприємства є неспеціалізована оптова торгівля.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі належним чином оформлених первинних документів: податкових накладних та видаткових накладних, позивачем було придбано господарські товари у ПП «Торгтех Групп», а саме вішалки для одягу, труби пластмасові, тканини, комплекти меблів, ножиці господарські по металу тощо на загальну суму податку на додану вартість 856 500 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що при формуванні сум податкового кредиту на підставі первинних документів, виписаних ПП «Торгтех Групп» позивачем в повній мірі було дотримано норм чинного законодавства.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право платника податку на віднесення сум до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Разом з тим, податковий орган в акті перевірки зазначає, що товар на дату проведення перевірки був відсутній на складських приміщеннях позивача.

Проте, такі висновки не відповідають дійсності, оскільки товар, що був придбаний у ПП «Торгтєх Групп» знаходиться на складському приміщенні, яке орендує позивач.

Крім того, суд звертає увагу на те, що доводи ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів про те, що основним видом діяльності ПП «ДЕН» є інші види діяльності з прибирання, а відповідне придбання продукції було здійснено поза межами господарської діяльності платника податку є необґрунтованою та не підтверджується жодним нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 57 ЗУ «Про господарські товариства» визначено, що установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення та статут суб'єкта господарювання.

Статут підприємства це юридичний документ, який засвідчує, що дана організація здійснює виробничо-господарську діяльність, дозволену законом, на правах юридичної особи.

Відповідно до розділу 5 Статуту ПП «ДЕН» (Мета та предмет діяльності підприємства) визначено, що підприємство створюється з метою ведення підприємницької діяльності для отримання прибутку.

Окрім того, пунктом 5.2 розділу 5 Статуту визначено види економічної діяльності, якими може займатися підприємство. При цьому, встановлено, що відповідно до даного переліку ПП «ДЕН» може здійснювати, зокрема діяльність у сфері торгівлі. Згідно Національного класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту країни від 11 жовтня 2010р. №457, класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою системи національних класифікаторів.

КВЕД розроблено на виконання постанови КМУ від 04.05.93р. № 326 «Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики».

Розроблення КВЕД здійснено на базі міжнародної статистичної класифікації видів діяльності Європейського Союзу. Метою розроблення редакції КВЕД є приведення її у відповідність до нової редакції базової міжнародної статистичної класифікації видів діяльності ИАСЕ та перегляд певних позицій національного рівня класифікації.

Основний принцип КВЕД полягає в об'єднанні підприємств, що виробляють подібні товари чи послуги або використовують подібні процеси для створення товарів та послуг (тобто сировину, виробничий процес, методи або технології), у групи.

Основним призначенням КВЕД є визначення та кодування основного та другорядних видів економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців.

Зважаючи на вищевикладене, обумовлюється висновок про те, що наданий органами державної статистики код виду діяльності не створює сам по собі прав чи обов'язків для підприємств та організацій, не тягне жодних правових наслідків. Код виду діяльності не обов'язково є достатнім критерієм для укладення правочинів в межах основного виду економічної діяльності.

Крім того, спільним листом Державної реєстраційної Служби України №72-7-25-12, Державної податкової служби України №1006/5/1-1216, Державної служби статистики України №14/4-12/47, Пенсійного фонду України №1670/05-10 від 24.01.2012р. роз'яснено, що КВЕД використовується лише для представлення та аналізу статистичної, фінансової, митної, податкової, банківської та іншої економічної інформації, а також у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність спірних рішень. Доводи відповідача про допущення позивачем порушення податкового законодавства спростовані матеріалами справи.

Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві №0000021501 та №0000011501 від 10.01.2014 року.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати в сумі 487, 20 грн. на користь Приватного підприємства «ДЕН» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур