Постанова

від 24.06.2014 по справі 804/6295/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 р. Справа № 804/6295/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С. при секретарі - Варушка Ю.А. за участю: представника позивача - Данилова А.В. представника відповідача - Туркіної А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніснек Продакшн» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Юніснек Продакшн» (код за ЄДРПОУ 32988606) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2012 р. ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська були винесені податкові повідомлення-рішення від 11.12.2013 року № 0002082305, №0001512200, № 0001522200, № 0002092305. Позивач, вважає висновки податкового органу такими, що не відповідають дійсності, а винесені на їх підставі податкові повідомлення-рішення такими, що порушують норми чинного законодавства. За таких обставин, позивач просив суд: визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.12.2013 року за номерами 0002082305, 0001512200, 0001522200, 0002092305, а також стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Юніснек Продакшн» судовий збір у розмірі 487,20 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та зазначив, що кредит за договорами № 8ВЮ09 від 04.08.2009 року та № 8ВІ007 від 29.07.2009 року надавався іншому підприємству, до ТОВ «Юніснек Продакшн», після ТОВ «ТВК «Сибірський берег - Нові продукти харчування», перейшов обов'язок сплати відсотків у повному обсязі, а отже відсотки по вказаних кредитних договорах мають бути включені до валових витрат ТОВ «Юніснек Продакшн». Посадові особи відповідача зробили висновок про незаконність віднесення ТОВ «Юніснек Продакшн» витрат з виконання угод з ПП «Гамма Система», ТОВ «Спецзахист», ПП «ТД «Талан-Торг», ТОВ ВКФ «Дніпроремспецсервіс, ТОВ «Клім-Еко», ПП «Енергоконструктор» до валових витрат та податкового кредиту лише на підставі актів перевірок підприємств-контрагентів, які свідчать лише про неможливість проведення перевірки та отримання документів та проігнорували факт наявності у ТОВ «Юніснек Продакшн» всієї передбаченої законом первинної документації, що підтверджує валові витрати та податковий кредит. А також той факт, що на момент укладання та виконання спірних угод всі підприємства були багаторічними контрагентами ТОВ «Юніснек Продакшн» та мали всі спеціальні дозвільні документи, які було надано до перевірки.

Разом із цим, відповідач неправомірно повторно зменшив від'ємне значення з ПДВ незважаючи на те, що попереднє податкове повідомлення-рішення, щодо саме цієї суми скасовано постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 08.04.2014 р. у справі № 804/2041/13-а та яке набрало законної сили. Висновок відповідача про нереальність договорів транспортної експедиції від 01.02.2011 р. № 35/11, від 10.01.2012 р. № 13/12 є хибним, оскільки ФОП ОСОБА_4 укладено з ФОП ОСОБА_5 договори про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.04.2011 року № 01/04 та від 28.03.2012 року № 28/03, та, в свою чергу, ФОП ОСОБА_5 уклав з ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 договори користування транспортними засобами від 10.01.2011 року, які було надано до перевірки.

Висновки відповідача щодо заниження суми податку з доходу нерезидента є неправомірними, оскільки ПК України передбачено, що доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів/виконаних робіт/наданих послуг, переданих/виконаних/наданих резиденту від такого нерезидента не вважаються доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України для цілей п.160.1 ПК України, а тому представник позивача просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та зазначила, що перевіркою результатів документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Юніснек Продакшн» та позаплановою перевіркою встановлено заниження позивачем валових доходів, завищення валових витрат. Підприємство у перевіряємому періоді щомісяця нараховувало відсотки за користування кредитними коштами та відносило до складу валових витрат. Разом із цим, перевіркою встановлено завищення від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

До перевірки не надано документи, що підтверджують подальшу реалізацію отриманих від ПП «Гамма Система», ПП «ТД «Талан-Торг», товарів. ТОВ «Юніснек Продакшн» не надано до перевірки довідки (або її нотаріально засвідченої копії), які підтверджують, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором. За таких обставин, прийняті ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області податкові повідомлення-рішення від 11.12.2013 року за номерами 0002082305, 0001512200, 0001522200, 0002092305 є цілком вірними та законними, а тому представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніснек Продакшн», (код за ЄДРПОУ 32988606) зареєстровано 25.05.2004 року рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради за № 12241050010000423 та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

В судовому засіданні встановлено, що у період з 16.09.2013 року по 25.10.2013 р. на підставі наказу від 29.08.2013 року № 272 та направлень про проведення перевірки від 16.09.2013 року № 516, № 517, № 518, № 519, № 527 та від 08.10.2013 р. № 706, виданих ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, згідно із п.20.1. ст.20, ст.77, ст.82, ст.85 посадовими особами ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Юніснек Продакшн» (код за ЄДРПОУ 32988606) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2012 р.

Порушення встановлені під час перевірки знайшли своє відображення в акті від 01.11.2013 року № 931/221/32988606, а саме:

- п.1.10, п.1.11, пп.1.22.2 п.1.22 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.5.1 п.5.1, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 Р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), пп.14.1.2., пп.14.1.27., пп.14.1.228., пп.14.1.257. п.14.1. ст.14, ст.135.5,4, пп.135.5.5. п.135.5. ст.135, пп.138.1.1. п.138.1., п.138.2., пп.138.10.5. п.138.10. ст.138, пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого перевіреним підприємством занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, всього у сумі 1 705 260 грн., у тому числі за II квартал 2010 року у сумі 117 051 грн., за III квартал 2010 року у сумі 117 544 грн., за IV квартал 2010 року у сумі 116 663 грн., за І квартал 2011 року у сумі 121 336 грн., за ІІ квартал 2011 року у сумі 193 905 грн., за ІІІ квартал 2011 року у сумі 204 126 грн., за IV квартал 2011 року у сумі 148 377 грн., за І квартал 2012 року у сумі 172 600 грн., за II квартал 2012 року у сумі 206 195 грн., за Ш квартал 2012 року у сумі 191 660 грн. та за ІV квартал 2012 року у сумі 115 803 грн.;

- пп.14.1.36., пп.14.1.202. п.14.1. ст.14, п.185.1. ст.185, п.198.3., п.198.6. ст.198, п.201.1., п.201.4., п.201.6., п.201.7 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.,2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого перевіреним підприємством: завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації з ПДВ) всього у сумі 4 766 662 грн., у тому числі за грудень 2012 року сумі 4 766 662 грн.;

- завищено від'ємне значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 20.2 Декларації з ПДВ) всього у сумі 400 грн., у тому числі за грудень 2012 року у сумі 400 грн.;

- п.13.2. ст.13 Закону №334/94-ВР, п.160.2. ст.160 ПК України, в результаті чого встановлено несплату податку на доходи нерезидента з джерелом походження з території України на загальну суму 13 979,45 грн., в т.ч. за перше півріччя 2010 року в розмірі 4 160,94 грн., за 2 квартал 2011 року в сумі 2 631,26 грн., за 2-4 квартал 2011 року в сумі 4 189,87 грн., за три квартали 2012 року в сумі 2 997,38 грн.;

- п.п.16.1.3. п.16.1. ст.16, п.46.1. ст.46, п.103.9. ст.103 ПК України ТОВ «Юніснек Продакшн» не надавало до ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська розрахунки (звіти) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України (додатки ПН до рядка 17 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за три квартали 2012 року.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська були винесені спірні податкові повідомлення-рішення від 11.12.2013 року № 0002082305 про збільшення грошового зобов'язання податку на прибуток на 1470 665 грн., штрафні санкції на суму 367 666,25 грн.; податкове повідомлення-рішення №0001512200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 13 979,45 грн., штрафні санкції 2 538,93 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0001522200 штрафні санкції на суму 170 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0002092305 про зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 4 767 062 грн.

Позивач не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки від 01.11.2013 року за №931/221/32988606 звернувся зі скаргою до ДПІ Бабушкінського району м.Дніпропетровська від 29.11.2013 року вих.№1192. Відповідач своїм рішенням від 06.12.2013 р. № 27402/10/221 скаргу позивача залишив без задоволення, а акт перевірки - без змін.

Позивач не погодившись із викладеним, звернувся до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області зі скаргою від 23.12.2013 року вих.№1291 про скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень від 11.12.2013 року. Головне управління Міндоходів своїм рішенням від 14.01.2014 року № 151/10/04-36-100809 термін розгляду скарги продовжило до 15 квітня 2014 року та доручило ДПІ у Бабушкінського району м.Дніпропетровська провести позапланову документальну перевірку ТОВ «Юніснек Продакшн», в ході якої дослідити питання, які стали предметом оскарження.

Судом також встановлено, що у період з 23.01.2014 р. по 04.02.2014 р. на підставі наказу від 23.01.2014 р. № 82 та направлень про проведення перевірки від 23.01.2014 року №97, № 98 виданих ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпрпоетровська, згідно із п.п.78.1.5. п.78.1. ст.78, п.п.75.1.2. п.75.1. ст.75, ст.85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI посадовими особами ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Юніснек Продакшн» (код за ЄДРПОУ 32988606) з питань викладених у скарзі від 23.12.2013 року № 1231 поданої до ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

Порушення встановлені під час перевірки знайшли своє відображення в акті перевірки від 05.02.2014 року № 264/04-62-22-1/32088606, та є аналогічними тим порушенням, що були викладені в акті перевірки від 01.11.2013 року № 931/221/32988606. Таким чином, Головне управління Міндоходів своїм рішенням від 21.02.2014 року №1048/10/04-36-10-08-09 скаргу позивача залишило без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Позивач не погодившись із вищевказаним рішенням, позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення від 11.12.2013 року до ДПА України скаргою за вих.№236 від 04.03.2014 року. ДПА України, своїм рішенням від 14.04.2014 року №6638/6/99-99-10-01-15, скаргу позивача залишила без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень від 11 грудня 2013 року № 0002082305, № 0001512200, № 0001522200, № 0002092305 є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.138.2. ст.138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкту оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п.14.1.27. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником)

У відповідності до п.п.134.1.1. п.134.1. ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п.138.2. ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.1. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Отже, до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

Пунктом 185.1. ст.185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування (податком на додану вартість) є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

В силу п.44.1. ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п.187.1. ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1. ст.198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку:

-з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Аналізуючи зазначені норми Податкового кодексу України суд приходить до висновку, що право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні послуг, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного здійснення оплачених послуг, наявності первинних документів та використання в господарській діяльності цих послуг.

Так, судом встановлено, що ТОВ «Юніснек Продакшн» (м.Дніпропетровськ, Україна), надалі іменоване «Позичальник» в особі директора Вітнова О.В., що діє на підставі статуту, укладено з ВАТ «Сибірський Берег Інтернешнл» (Російська Федерація м.Новосибірськ), надалі іменоване «Кредитор», в особі директора Ладана О.Ю., що діє на підставі статуту, уклали кредитний договір № 8ВІ008 від 30.07.2009 р. згідно з умовами якого:

Кредитор надає кредит (надалі - Кредит) Позичальнику на умовах і в сумі, що встановлені у Договорі, і Позичальник зобов'язується погасити отриману суму з виплатою відсотків за ставкою, як буде зазначено нижче в даному Договорі. Даний договір укладений за умови, що Кредит може бути спрямований лише на наступні спеціальні цілі: поповнення обігових коштів, необхідних для здійснення господарської діяльності, на погашення раніше отриманих кредитів, а також відсотків за ними. Позичальник сплачує відсотки за користування Кредитом Кредитору за ставкою 3% річних. Нарахування відсотків проводиться виходячи з дійсної кількості календарних днів року за термін фактичного користування Кредитом. Відсотки нараховуються з дня зарахування Кредиту на рахунок, зазначений у п.1.2 Договору, до дня погашення Кредиту.

Відповідно до умов Додаткової угоди №1 від 11.12.2012 р. до кредитного договору №8ВІ008 від 30.07.2009 сторони домовились - 1. Змінити п.2.1 розділу 2 Договору, виклавши його у такій редакції:

«2.1. Позичальник зобов'язується погасити Кредит в сумі, наданої Кредитором, не пізніше 31 грудня 2014 року».

«2,3. Позичальник сплачує Кредитору відсотки за користування кредитом за ставкою 3% річних (з розрахунку 365/366 календарних днів у році). Відсотки нараховуються з дня зарахування Кредиту на рахунок Позичальника до дня погашення Кредиту - дати зарахування грошових коштів на рахунок Кредитора. Виплата відсотків здійснюється у момент погашення кредиту. При цьому Позичальник має право погашати відсотки до повернення суми Кредиту та після повернення суми Кредиту, але не пізніше 31 грудня 2014 року».

До перевірки надано Кредитний договір №8ВІ009 04.08.2009 р. згідно з умовами якого: Кредитор надає кредит (надалі - Кредит) Позичальнику на умовах і в сумі, що встановлені у Договорі, і Позичальник зобов'язується погасити отриману суму з виплатою відсотків за ставкою, як буде зазначено нижче в даному Договорі.

Даний договір укладений за умови, що Кредит може бути спрямований лише на наступні спеціальні цілі: поповнення обігових коштів, необхідних для здійснення господарської діяльності, на погашення раніше отриманих кредитів, а також відсотків за ними. Позичальник сплачує відсотки за користування Кредитом Кредитору за ставкою 3% річних. Нарахування відсотків проводиться виходячи з дійсної кількості календарних днів року за термін фактичного користування Кредитом. Відсотки нараховуються з дня зарахування Кредиту на рахунок, зазначений у п.1.2 Договору, до дня погашення Кредиту.

Відповідно до умов Додаткової угоди № 2 від 11.12.2012 р. до кредитного договору №8ВІ009 від 04.08.2009 р. сторони домовились «2.3. Позичальник сплачує Кредитору відсотки за користування кредитом за ставкою 3% річних (з розрахунку 365/366 календарних днів у році). Відсотки нараховуються з дня зарахування Кредиту на рахунок Позичальника до дня погашення Кредиту - дати зарахування грошових коштів на рахунок Кредитора.

Виплата відсотків здійснюється у момент погашення кредиту. При цьому Позичальник має право погашати відсотки до повернення суми Кредиту та після повернення суми Кредиту, але не пізніше 31 грудня 2014 року.

До перевірки надано Кредитний договір № 8ВІ007 від 29.07.2009 р., про наступне: Кредитор надає кредит (надалі - Кредит) Позичальнику на умовах і в сумі, що встановлені у Договорі, і Позичальник зобов'язується погасити отриману суму з виплатою відсотків за ставкою, як буде зазначено нижче в даному Договорі.

Даний договір укладений за умови, що Кредит може бути спрямований лише на наступні спеціальні цілі: поповнення обігових коштів, необхідних для здійснення господарської діяльності, на погашення раніше отриманих кредитів, а також відсотків за ними. Позичальник сплачує відсотки за користування Кредитом Кредитору за ставкою 3% річних. Нарахування відсотків проводиться виходячи з дійсної кількості календарних днів року за термін фактичного користування Кредитом. Термін дії Договору припиняється після повного погашення Кредиту та виплати відсотків за ним Кредитору.

Відповідно до умов Додаткової угоди № 2 від 11.12.2012 р. до кредитного договору №8ВІ007 від 29.07.2009 р. сторони домовились:

1. Змінити п.2.1, п.2.2., п.2.3. розділу 2 Договору, виклавши його у такій редакції:

«2.1. Позичальник зобов'язується погасити Кредит в сумі, наданої Кредитором, не пізніше 31 грудня 2014 року.»

«2.2. Погашення кредиту та відсотків здійснюється у російських рублях. Повернення грошових коштів здійснюється шляхом перерахування на розрахунковий рахунок кредитора.»

«2.3. Позичальник сплачує Кредитору відсотки за користування кредитом за ставкою 3% річних (з розрахунку 365/366 календарних днів у році).

Відсотки нараховуються з дня зарахування Кредиту на рахунок Позичальника до дня погашення Кредиту - дати зарахування грошових коштів на рахунок Кредитора. Виплата відсотків здійснюється у момент погашення кредиту. При цьому Позичальник має право погашати відсотки до повернення суми Кредиту та після повернення суми Кредиту, але не пізніше 31 грудня 2014 року.».

Тобто, наведеними договорами з додатковими угодами передбачено, що грошові кошти надаються на визначений строк - не пізніше 31 грудня 2014 року; для певних цілей поповнення обігових коштів, необхідних для здійснення господарської діяльності, на погашення раніше отриманих кредитів, а також відсотків за ними; під відсотки - за ставкою 3% річних.

Згідно п.п.14.1.258. Податкового кодексу України фінансовий кредит - кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами - нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.

Проте, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Так, у акті зазначено, що нараховані відсотки за кредитними договорами № 8ВІ009 від 04.08.2009 р. та № 8ВІ007 від 29.07.2009 р. не підлягають включенню до складу валових витрат (витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування), як такі, що нараховані за кредитами, якими не користувався платник податку.

Суд зауважує, що кредитними договорами № 8ВЮ09 від 04.08.2009 р. та № ВІ007 від 29.07.2009 р., були отримані на розрахунковий рахунок ТОВ «Торгово-виробнича компанія «Сибірський берег - Нові продукти харчування» до ліквідації ТОВ «ТВК «Сибірський берег Нові продукти харчування» шляхом приєднання до ТОВ «Юніснек Продакшн» та зміни боржника у зобов'язанні відповідно до Додаткової угоди № 1 від 31.12.2009 р. до Кредитного договору № 8ВІ009 від 04.08.2009 р. та Додаткової угоди № 1 від 31.12.2009 р. до Кредитного договору № 8ВІ007 від 29.07.2009 р.

При цьому, у даних договорах ТОВ «Юніснек Продакшн» стає правонаступником ТОВ «ТВК «Сибірський берег - Нові продукти харчування» з 31.12.2009 року.

Згідно ч.2 ст.59 Господарського кодексу України у разі злиття суб'єктів господарювання усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до суб'єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття.

Таким чином, незважаючи на те, що кредит надавався іншому підприємству, до ТОВ «Юніснек Продакшн» перейшов обов'язок сплати відсотків у повному обсязі та витрати на їх сплату включаються до валових витрат.

Відповідно п.п.141.1. ПК України до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

За таких обставин, суд критично ставиться до висновків відповідача, викладених в акті перевірки щодо нарахованих відсотків ТОВ «Юніснек Продакшн», а саме: відсотки за договорами № 8ВІ007 від 29.07.2009 р., № 8В1008 від 30.07.2009 р. та №8ВІ009 від 04.08.2009 р. не були сплачені, оскільки нараховані відсотки є сумами коштів, що мали бути сплачені, але залишилися у користуванні платника податків без надання будь-яких видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, що відповідає визначенню поворотної фінансової допомоги згідно з пп.14.1.257. п.14.1. ст.14 ПК України.

Розрахунок суми заниження показників задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 3 Декларацій «Інші доходи» зроблено враховуючи вищевикладене, а також обмеження встановлені пп.135.5.5. п.135.5. ст.135 ПК України для сум поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку не повернення такої допомоги протягом понад 365 календарних днів з дня її отримання, у тому числі з урахуванням того, що у IV кварталі 2012 року сума отриманої фінансової допомоги (нарахованих відсотків) склала 233 071 грн., у тому числі у жовні 2012 року 77 168 грн., у листопаді 2012 року 75 807 грн. та у грудні 2012 року 80 096 грн.

Відповідно до пп.14.1.257. п.14.1 ст.14., пп.135.5.5. п.135.5. ст.135 Податкового Кодексу України встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 3 Декларацій «Інші доходи» всього у сумі 1 506 465 грн., у тому числі за II квартал 2011 року у сумі 256 092 грн., за III квартал 2011 року у сумі 246 345 грн., за IV квартал 2011 року у сумі 232 926 грн., за І квартал 2012 року у сумі 241 639 грн., за II квартал 2012 року у сумі 225 912 грн., за III квартал 2012 року у сумі 226 383 грн. та за IV квартал 2012 року у сумі 77 168 грн., тобто в частині сум поворотної фінансової допомоги, отриманої ТОВ «Юніснек Продакшн» від ВАТ «Сибірський Берег Інтернешнл» (Російська Федерація м.Новосибірськ).

Судом також встановлено, що у перевіряємий період позивач мав господарські відносини з наступними суб'єктами господарської діяльності:

На підставі договору постачання 27.01.2012 р. №2701 укладеного між ТОВ «Юніснек Продакшн» (Покупець) та ПП «ГАММА СИСТЕМА» (Продавець). Постачальник зобов'язується виготовити та поставити товар, надати послуги відповідно до виставлених рахунків, а Покупець зобов'язується прийняти товар, послуги та оплатити їх.

Відповідно до п.1.2 Договору товар, що передається по своїй якості найменуванню, марці, розмірам, ГОСТу. Оплата товару здійснюється в вигляді 100% передплата шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Базис поставки: самовивіз зі складу Постачальника. Можлива відправка товару підприємствами-перевізниками. Термін дії договору до 31.12.2012 р.

На виконання умов укладених договорів ПП «ГАММА СИСТЕМА» було надано послуги на що видані податкові накладні та акти виконаних робіт, між суб'єктами господарювання за отримані товари та послуги проведені розрахунки в повному обсязі, станом на 31.12.2012 р. заборгованість відсутня. Отримання деталей (вал, втулка, барабан, шайба тощо) в бухгалтерському обліку підприємства, що перевіряється, відображено методом подвійного запису на кореспондуючих рахунках бухгалтерського обліку Дт. 207 «Запасні частини» та Кт. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». В підтвердження оприбуткування отриманих деталей перевіряємим підприємством надано до перевірки прибуткові ордери за типовою формою № М-4 затвердженою наказом Мінстату України від 21.06.1996 р. №193.

Так, 01.12.2011 року між позивачем та ТОВ «Спецзахист» (код 32652967) укладено договір № 70 на придбання пожежного обладнання. На підставі укладеного договору отримано вогнегасник в асортименті, кріплення, шланг, знак, маска.

13.12.2011 року між позивачем та ПП «ТД «Талан-Торг» (код 32058250, Постачальник) укладено договір постачання № 299/1312. За цим договором ТОВ «Юніснек ПроДакшн» придбало товар (куртка в асортименті, штани, черевики шкірні, тощо).

Також, позивачем та ТОВ ВКФ «Дніпроремспецсервіс» (код 33004981) було укладено низку договорів. За цими договорами ТОВ «Юніснек Продакшн» (Замовник), ТОВ ВКФ «Дніпроремспецсервіс» (Підрядник), бере на себе зобов'язання виконати випробування захисних засобів (діелектричних рукавичок у кількості 6 пар), виконати перевірку і випробування захисних пристроїв електроустаткування, виконати випробування заземлюючих пристроїв і опору ізоляції проводів і кабелів на об'єктах ТОВ «Юніснек Продакшн», профілактичне обслуговування КТП5118, цех по виробництву чіпсів, склад № 1, лабораторне випробування захисних засобів з видачею протоколів.

10.05.2012 року між позивачем та ТОВ «Клім-Еко» (код 34563151, Виконавець) було укладено договір № 17/12. За цим договором Виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню наступних робіт: проект, погодження в СЕС, виготовлення та монтаж, введення в експлуатацію очисного вентиляційного обладнання смажильної машини для виробництва картопляних чіпсів.

Також, між позивачем та ПП «Енергоконструктор» (код 35112294) було укладено договори постачання від 15.06.2011 р. № 94ТО, від 30.05.2012 р. № 55ТО. За цими договорами ТОВ «Юніснек Продакшн» (Замовник), ПП «Енергоконструктор» (Підрядник), який бере на себе виконання робіт по технічному обслуговуванню засобів газової автоматики теплообмінника для підігріву олії, котла МІИА 0,45гкал/ч (2 шт.), котла Терм 45 кВт, що встановлені в котельні за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Артема, 91К.

Суд критично ставиться до висновків відповідача в акті перевірки, про незаконність віднесення ТОВ «Юніснек Продакшн» витрат з виконання вищевказаних угод до складу валових витрат та податкового кредиту лише на підставі актів перевірок підприємств-контрагентів, які свідчить лише про неможливість проведення перевірки та отримання документів та, при цьому, проігнорували факт наявності у ТОВ «Юніснек Продакшн» всієї передбаченої первинної документації, що підтверджує валові витрати та податковий кредит, та той факт, що на момент укладання та виконання спірних угод всі підприємства мали всі спеціальні дозвільні документи.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат лише витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Жодних інших підстав, для виключення витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, зі складу валових витрат ПК України не містить.

Порушення постачальником товару правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та валових витрат. За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

Судом також встановлено, що ТОВ «Юніснек Продакшн» мало відносини з ФОП ОСОБА_4 (іпн НОМЕР_5) згідно з договорами транспортної експедиції від 01.02.2011 р. № 35/11, від 10.01.2012 р. № 13/12. За цими договорами ТОВ «Юніснек Продакшн» (Замовник), ФОП ОСОБА_4 (Експедитор). Умовами договорів передбачено, що Замовник доручає, а Експедитор зобов'язується здійснити від свого імені, за рахунок Замовника та на його користь юридичні дії по організації доставки автомобільним транспортом імпортно-експортних, транзитних та інших вантажів по Заявці Замовника. До перевірки надані акти здачі прийняття виконаних послуг до договорів транспортної експедиції, міжнародні транспортні накладні до вказаних актів, виписані ФОП ОСОБА_4 на адресу ТОВ «Юніснек Продакшн».

Транспортні послуги по поставці вантажу здійснювалось по маршруту м.Дніпропетровськ (Україна) - м.Кустанай (Казахстан). Відповідно до наданих до перевірки актів здачі прийняття виконаних послуг ФОП ОСОБА_4 надав послуги з транспортного експедирування вантажів, при цьому, в частині акту здачі-прийняття наданих послуг, яка розкриває зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, вказано, що послуги з транспортування вантажу за вказаним маршрутом надає ФОП ОСОБА_5 (іпн НОМЕР_6). В той же час, згідно з наданими до перевірки міжнародними автомобільними накладними (СМК) в графі 16 та графі 23 «Перевізник (найменування, країна, адреса)» стоять відмітки штемпеля ФОП ОСОБА_6 (іпн НОМЕР_9) та ФОП ОСОБА_7, (іпн НОМЕР_8).

В судовому засіданні встановлено, що ФОП ОСОБА_4 укладено з ФОП ОСОБА_5 договори про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.04.2011 р. № 01/04 та від 28.03.2012 р. № 28/03, та, в свою чергу, ФОП ОСОБА_5 уклав з ФОП ОСОБА_6 (іпн НОМЕР_9) та ФОП ОСОБА_7, (іпн НОМЕР_8) договори користування транспортними засобами від 10.01.2011 року, які було надано до перевірки позивачем, та, відповідно, використовує послуги цих підприємців для здійснення перевезень, у зв'язку з наявністю у них всіх необхідних дозволів для здійснення міжнародних перевезень.

Таким чином, висновок відповідача в акті перевірки, щодо порушення законодавства ТОВ «Юніснек Продакшн» на підставі того, що послуги перевезення за актами надаються ФОП ОСОБА_5, а у СМК вказані перевізники ФОП ОСОБА_6 (іпн НОМЕР_9) та ФОП ОСОБА_7, (іпн НОМЕР_8) є такими, що не відповідають дійсності.

Як вбачається з матеріалів справи, залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду - рядок 24 Декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року від 19.12.2012 р. № 9080245093 зменшено на суму 4 736 020 грн. відповідно до акту від 24.01.2013 р. № 154/152/32988606 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань достовірності формування ТОВ «Юніснек Продакшн» залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації з ПДВ за листопад 2012 року, за результатами якого винесено податкове повідомлення-рішення від 05.02.2013 р. №0000091504.

Судом встановлено, що вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та скасоване постановою суду від 08.04.2013 р. по справі № 804/2041/13-а. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 року по даній справі постанова суду від 08.04.2013 р. залишена без змін, а апеляційна скарга ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області без задоволення.

Таким чином, відповідачем неправомірно повторно зменшено від'ємне значення з ПДВ, незважаючи на те що, попереднє податкове повідомлення-рішення, щодо саме цієї суми скасовано постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2013 року та набрало законної сили 29 травня 2014 року.

Судом також встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ «Юніснек Продакшн» здійснював виплати доходу нерезиденту джерелом походження з України, у вигляді виплати доходів за виконання робіт по сертифікації продукції, проведенню періодичного інспекційного контролю сертифікованої продукції - чіпси картопляні.

Виплати доходу, з джерелом їх походження з України, здійснювались на користь нерезидента ТОО «НИЦ «Алматы - Стандарт» (Республіка Казахстан) (Виконавець) по договорах: від 27.05.2010 р. № 036, від 08.11.2011 р. № 051 на проведення робіт по сертифікації продукції; від 16.06.2011 р. №126, від 23.07.2012 р. № 145 на проведення періодичного інспекційного контролю. Оплата за послуги підтверджується відповідними розрахунковими документами.

Відповідно п.п.«й» 160.1. ПК України доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів/виконаних робіт/наданих послуг, переданих/виконаних/наданих резиденту від такого нерезидента не вважаються доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України для цілей п.160.1. Податкового кодексу України.

Таким чином, висновок відповідача в акті перевірки щодо заниження суми податку з доходу нерезидента є таким, що також не відповідає дійсності.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що винесені податкові повідомлення-рішення від 11.12.2013 р. за номерами 0002082305, 0001512200, 0001522200, 0002092305 є протиправними, а тому підлягають скасуванню, з викладених вище підстав.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.12.2013 р. за номерами 0002082305, 0001512200, 0001522200, 0002092305, прийняті Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніснек Продакшн» витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складений 01 липня 2014 року.

Суддя Кучма К.С.