ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
07 липня 2015 рокусправа № 804/6295/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.
суддів: Сафронової С.В. Поплавського В.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніснек Продакшн» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Юніснек Продакшн» звернулось з вищевказаним позовом до суду в якому, просило визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.12.2013 року за номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4.
В обґрунтування позову посилається на безпідставність висновків податкового органу про порушення позивачем норм податкового законодавства, що стало підставою для винесення оскаржених податкових повідомлень-рішень.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року позов задоволений.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ «Юніснек Продакшн» просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник ТОВ «Юніснек Продакшн» просив відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 16.09.2013 року по 25.10.2013 р. податковим органом була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Юніснек Продакшн» (код за ЄДРПОУ 32988606) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2012 р.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 01.11.2013 року № 931/221/32988606, яким встановлено порушення позивачем:
- п.1.10, п.1.11, пп.1.22.2 п.1.22 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.5.1 п.5.1, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 Р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), пп.14.1.2., пп.14.1.27., пп.14.1.228., пп.14.1.257. п.14.1. ст.14, ст.135.5,4, пп.135.5.5. п.135.5. ст.135, пп.138.1.1. п.138.1., п.138.2., пп.138.10.5. п.138.10. ст.138, пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, всього у сумі 1 705 260 грн., у тому числі за II квартал 2010 року у сумі 117 051 грн., за III квартал 2010 року у сумі 117 544 грн., за IV квартал 2010 року у сумі 116 663 грн., за І квартал 2011 року у сумі 121 336 грн., за ІІ квартал 2011 року у сумі 193 905 грн., за ІІІ квартал 2011 року у сумі 204 126 грн., за IV квартал 2011 року у сумі 148 377 грн., за І квартал 2012 року у сумі 172 600 грн., за II квартал 2012 року у сумі 206 195 грн., за Ш квартал 2012 року у сумі 191 660 грн. та за ІV квартал 2012 року у сумі 115 803 грн.;
- пп.14.1.36., пп.14.1.202. п.14.1. ст.14, п.185.1. ст.185, п.198.3., п.198.6. ст.198, п.201.1., п.201.4., п.201.6., п.201.7 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.,2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством: завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації з ПДВ) всього у сумі 4 766 662 грн., у тому числі за грудень 2012 року сумі 4 766 662 грн.;
- завищено від'ємне значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 20.2 Декларації з ПДВ) всього у сумі 400 грн., у тому числі за грудень 2012 року у сумі 400 грн.;
- п.13.2. ст.13 Закону №334/94-ВР, п.160.2. ст.160 ПК України, в результаті чого встановлено несплату податку на доходи нерезидента з джерелом походження з території України на загальну суму 13 979,45 грн., в т.ч. за перше півріччя 2010 року в розмірі 4 160,94 грн., за 2 квартал 2011 року в сумі 2 631,26 грн., за 2-4 квартал 2011 року в сумі 4 189,87 грн., за три квартали 2012 року в сумі 2 997,38 грн.;
- п.п.16.1.3. п.16.1. ст.16, п.46.1. ст.46, п.103.9. ст.103 ПК України ТОВ «Юніснек Продакшн» не надавало до ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська розрахунки (звіти) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України (додатки ПН до рядка 17 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за три квартали 2012 року.
На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська були винесені податкові повідомлення-рішення від 11.12.2013 року № НОМЕР_1 про збільшення грошового зобов'язання податку на прибуток на 1470 665 грн., штрафні санкції на суму 367 666,25 грн.; податкове повідомлення-рішення №0001512200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 13 979,45 грн., штрафні санкції 2 538,93 грн.; податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 штрафні санкції на суму 170 грн.; податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 про зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 4 767 062 грн.
За результатами адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення були залишені без змін..
В перевіряємий період між ТОВ «Юніснек Продакшн» (м.Дніпропетровськ, Україна), надалі іменоване «Позичальник» в особі директора ОСОБА_1, що діє на підставі статуту та ВАТ «ОСОБА_2 Інтернешнл» (Російська Федерація м.Новосибірськ), надалі іменоване «Кредитор», в особі директора ОСОБА_3, що діє на підставі статуту, укладені кредитні договори № 8ВІ008 від 30.07.2009 р., №8ВІ009 04.08.2009 р., № 8ВІ007 від 29.07.2009 р.
Умовами зазначених договорів та додатковими угодами до них передбачено, що грошові кошти надаються на визначений строк - не пізніше 31 грудня 2014 року; для певних цілей поповнення обігових коштів, необхідних для здійснення господарської діяльності, на погашення раніше отриманих кредитів, а також відсотків за ними; під відсотки - за ставкою 3% річних.
У акті перевірки зазначено, що нараховані відсотки за кредитними договорами № 8ВІ009 від 04.08.2009 р. та № 8ВІ007 від 29.07.2009 р. не підлягають включенню до складу валових витрат (витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування), як такі, що нараховані за кредитами, якими не користувався платник податку.
В той же час судом першої інстанції вірно встановлено, що грошові кошти отримані за зазначеними договорами були отримані на розрахунковий рахунок ТОВ «Торгово-виробнича компанія «ОСОБА_2 берег - Нові продукти харчування» до ліквідації ТОВ «ТВК В«ОСОБА_2 берег Нові продукти харчування» шляхом приєднання до ТОВ «Юніснек Продакшн» та зміни боржника у зобов'язанні відповідно до Додаткової угоди № 1 від 31.12.2009 р. до Кредитного договору № 8ВІ009 від 04.08.2009 р. та Додаткової угоди № 1 від 31.12.2009 р. до Кредитного договору № 8ВІ007 від 29.07.2009 р.
При цьому, у даних договорах ТОВ «Юніснек Продакшн» стає правонаступником ТОВ «ТВК «ОСОБА_2 берег - Нові продукти харчування» з 31.12.2009 року.
Згідно п.п.14.1.258. Податкового кодексу України фінансовий кредит - кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами - нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.
Проте, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Згідно з ч.2 ст.59 Господарського кодексу України у разі злиття суб'єктів господарювання усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до суб'єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття.
В зв'язку з викладеним колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що незважаючи на те, що кредит надавався іншому підприємству, до ТОВ «Юніснек Продакшн» перейшов обов'язок сплати відсотків у повному обсязі та витрати на їх сплату включаються до валових витрат.
Відповідно п.п.141.1. ПК України до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.
У перевіряємий період позивач мав господарські відносини з наступними суб'єктами господарської діяльності:
На підставі договору постачання 27.01.2012 р. №2701 укладеного між ТОВ «Юніснек Продакшн» (Покупець) та ПП «ГАММА СИСТЕМА» (Продавець). Постачальник зобов'язується виготовити та поставити товар, надати послуги відповідно до виставлених рахунків, а Покупець зобов'язується прийняти товар, послуги та оплатити їх.
Відповідно до п.1.2 Договору товар, що передається по своїй якості найменуванню, марці, розмірам, ГОСТу. Оплата товару здійснюється в вигляді 100% передплата шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Базис поставки: самовивіз зі складу Постачальника. Можлива відправка товару підприємствами-перевізниками. Термін дії договору до 31.12.2012 р.
На виконання умов укладених договорів ПП «ГАММА СИСТЕМА» було надано послуги на що видані податкові накладні та акти виконаних робіт, між суб'єктами господарювання за отримані товари та послуги проведені розрахунки в повному обсязі, станом на 31.12.2012 р. заборгованість відсутня. Отримання деталей (вал, втулка, барабан, шайба тощо) в бухгалтерському обліку підприємства, що перевіряється, відображено методом подвійного запису на кореспондуючих рахунках бухгалтерського обліку Дт. 207 «Запасні частини» та Кт. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». В підтвердження оприбуткування отриманих деталей підприємством надано до перевірки прибуткові ордери за типовою формою № М-4 затвердженою наказом Мінстату України від 21.06.1996 р. №193.
Так, 01.12.2011 року між позивачем та ТОВ «Спецзахист» (код 32652967) укладено договір № 70 на придбання пожежного обладнання. На підставі укладеного договору отримано вогнегасник в асортименті, кріплення, шланг, знак, маска.
13.12.2011 року між позивачем та ПП «ТД «Талан-Торг» (код 32058250, Постачальник) укладено договір постачання № 299/1312. За цим договором ТОВ «Юніснек Продакшн» придбало товар (куртка в асортименті, штани, черевики шкірні, тощо).
Також, позивачем та ТОВ ВКФ «Дніпроремспецсервіс» (код 33004981) було укладено низку договорів. За цими договорами ТОВ «Юніснек Продакшн» (Замовник), ТОВ ВКФ «Дніпроремспецсервіс» (Підрядник), бере на себе зобов'язання виконати випробування захисних засобів (діелектричних рукавичок у кількості 6 пар), виконати перевірку і випробування захисних пристроїв електроустаткування, виконати випробування заземлюючих пристроїв і опору ізоляції проводів і кабелів на об'єктах ТОВ «Юніснек Продакшн», профілактичне обслуговування КТП5118, цех по виробництву чіпсів, склад № 1, лабораторне випробування захисних засобів з видачею протоколів.
10.05.2012 року між позивачем та ТОВ «Клім-Еко» (код 34563151, Виконавець) було укладено договір № 17/12. За цим договором Виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню наступних робіт: проект, погодження в СЕС, виготовлення та монтаж, введення в експлуатацію очисного вентиляційного обладнання смажильної машини для виробництва картопляних чіпсів.
Також, між позивачем та ПП «Енергоконструктор» (код 35112294) було укладено договори постачання від 15.06.2011 р. № 94ТО, від 30.05.2012 р. № 55ТО. За цими договорами ТОВ «Юніснек Продакшн» (Замовник), ПП «Енергоконструктор» (Підрядник), який бере на себе виконання робіт по технічному обслуговуванню засобів газової автоматики теплообмінника для підігріву олії, котла МІИА 0,45гкал/ч (2 шт.), котла Терм 45 кВт, що встановлені в котельні за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Артема, 91К.
Висновків про незаконність віднесення позивачем витрат з виконання вищевказаних угод до складу валових витрат та податкового кредиту податковий орган прийшов лише на підставі актів перевірок підприємств-контрагентів, які свідчить лише про неможливість проведення перевірки та отримання документів.
В той же час як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи у ТОВ «Юніснек Продакшн» є в наявності усі первинні документи, що підтверджують валові витрати та податковий кредит, та той факт, що на момент укладання та виконання спірних угод всі підприємства мали всі спеціальні дозвільні документи.
ТОВ «Юніснек Продакшн» у перевіряємий період також мало господарські відносини з ФОП ОСОБА_4 (іпн НОМЕР_5) згідно з договорами транспортної експедиції від 01.02.2011 р. № 35/11, від 10.01.2012 р. № 13/12. Умовами договорів передбачено, що Замовник доручає, а Експедитор зобов'язується здійснити від свого імені, за рахунок Замовника та на його користь юридичні дії по організації доставки автомобільним транспортом імпортно-експортних, транзитних та інших вантажів по Заявці Замовника. До перевірки надані акти здачі прийняття виконаних послуг до договорів транспортної експедиції, міжнародні транспортні накладні до вказаних актів, виписані ФОП ОСОБА_4 на адресу ТОВ «Юніснек Продакшн».
Транспортні послуги по поставці вантажу здійснювалось по маршруту м. Дніпропетровськ (Україна) - м. Кустанай (Казахстан). Відповідно до наданих до перевірки актів здачі прийняття виконаних послуг ФОП ОСОБА_4 надав послуги з транспортного експедирування вантажів, при цьому, в частині акту здачі-прийняття наданих послуг, яка розкриває зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, вказано, що послуги з транспортування вантажу за вказаним маршрутом надає ФОП ОСОБА_5 (іпн НОМЕР_6). В той же час, згідно з наданими до перевірки міжнародними автомобільними накладними (СМК) в графі 16 та графі 23 «Перевізник (найменування, країна, адреса)» стоять відмітки штемпеля ФОП ОСОБА_6 (іпн НОМЕР_7) та ФОП ОСОБА_7І, (іпн НОМЕР_8).
В той же час ФОП ОСОБА_4 укладено з ФОП ОСОБА_5 договори про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.04.2011 р. № 01/04 та від 28.03.2012 р. № 28/03, та, в свою чергу, ФОП ОСОБА_5 уклав з ФОП ОСОБА_6 (іпн НОМЕР_7) та ФОП ОСОБА_7, (іпн НОМЕР_8) договори користування транспортними засобами від 10.01.2011 року, які було надано до перевірки позивачем, та, відповідно, використовує послуги цих підприємців для здійснення перевезень, у зв'язку з наявністю у них всіх необхідних дозволів для здійснення міжнародних перевезень.
За таких обставин судом першої інстанції вірно зазначено про безпідставність висновку відповідача щодо порушення законодавства ТОВ «Юніснек Продакшн» на підставі того, що послуги перевезення за актами надаються ФОП ОСОБА_5, а у СМК вказані перевізники ФОП ОСОБА_6 (іпн НОМЕР_7) та ФОП ОСОБА_7, (іпн НОМЕР_8).
Як вбачається з матеріалів справи, залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду - рядок 24 Декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року від 19.12.2012 р. № НОМЕР_9 зменшено на суму 4 736 020 грн. відповідно до акту від 24.01.2013 р. № 154/152/32988606 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань достовірності формування ТОВ «Юніснек Продакшн» залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації з ПДВ за листопад 2012 року, за результатами якого винесено податкове повідомлення-рішення від 05.02.2013 р. №0000091504.
В той же час вказане податкове повідомлення-рішення було скасоване постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2013 р. у справі № 804/2041/13-а, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 року.
В зв'язку з чим податковим органом неправомірно повторно зменшено від'ємне значення з ПДВ, незважаючи на те що, попереднє податкове повідомлення-рішення, щодо саме цієї суми скасовано за рішенням суду.
У перевіряємий період ТОВ «Юніснек Продакшн» здійснював виплати доходу нерезиденту джерелом походження з України, у вигляді виплати доходів за виконання робіт по сертифікації продукції, проведенню періодичного інспекційного контролю сертифікованої продукції - чіпси картопляні.
Виплати доходу, з джерелом їх походження з України, здійснювались на користь нерезидента ТОО «НИЦ «Алматы - Стандарт» (Республіка Казахстан) (Виконавець) по договорах: від 27.05.2010 р. № 036, від 08.11.2011 р. № 051 на проведення робіт по сертифікації продукції; від 16.06.2011 р. №126, від 23.07.2012 р. № 145 на проведення періодичного інспекційного контролю. Оплата за послуги підтверджується відповідними розрахунковими документами.
Відповідно п.п. «й» 160.1. ПК України доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів/виконаних робіт/наданих послуг, переданих/виконаних/наданих резиденту від такого нерезидента не вважаються доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України для цілей п.160.1. Податкового кодексу України.
В зв'язку з чим суд першої інстанції вірно зазначив, що висновок відповідача в акті перевірки щодо заниження суми податку з доходу нерезидента є таким, що також не відповідає дійсності.
Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, зокрема, собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат.
Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Відповідно до ст.185, ст. 188-189, ст.198, 201 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту Покупця.
Підпунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст.198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
У відповідності до приписів п.201.1, п.201.4., п.201.10, ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.
Відповідно до п.п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).
У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що наявність у позивача, податкових та видаткових накладних, по господарськими операціями, що перевірялися, а також відповідних розрахункових документів, дані яких враховані та відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача повністю підтверджують законність нарахування ТОВ «Юніснек Продакшн» відповідних сум прибутку, валових витрат, нарахування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а також підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача з придбання у контрагентів товарів та послуг на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних послуг були включені до податкового кредиту.
Вказані первинні документи відповідають ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
Висновками перевірки та судом першої інстанції не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту, від'ємного значення ПДВ та на подальше отримання бюджетного відшкодування.
Колегія суддів зазначає про відсутність підстав нарахування податкових зобов'язань через недекларування відповідних сум податкових зобов'язань контрагентами позивача, оскільки зазначені доводи суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно в п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.
Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанцій про те, що відповідачем не підтверджено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпроптровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.
В повному обсязі ухвала складена 10 липня 2015 року.
Головуючий: Д.В. Чепурнов
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.07.2015 |
Оприлюднено | 15.07.2015 |
Номер документу | 46479514 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Чепурнов Д.В.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кучма Костянтин Сергійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кучма Костянтин Сергійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні