Ухвала

від 11.06.2014 по справі 9101/114795/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2014 рокусправа № 2а-0870/5575/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2011р. у справі №2а-0870/5575/11

за позовом Комунального підприємства "Преса"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Преса» (далі по тексту - позивач, КП «Преса») звернулося до адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжі, податковий орган) від 01.07.2011р. №0003332302, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на 366847грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 91711,75грн., та податкового повідомлення-рішення від 01.07.2011р. №0003322302, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 650499грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 140124,75грн.

Позивач обґрунтував свої позовні вимоги тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняти податковим органом з порушенням податкового законодавства, який не врахував заперечення позивача на акт перевірки. Позивач стверджує, що з урахуванням первинних бухгалтерських документів, наданих до перевірки, висновки податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства є необґрунтованими.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено. При цьому суд зазначив, що відповідачем не доведено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень. Суд дійшов висновку, що всі зазначені контрагенти позивача, як на момент укладення договорів, так і в період їх виконання, включаючи день останньої поставки та дату виписування останніх податкових накладних, були зареєстровані як юридичні особи та мали статус платника ПДВ.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позов залишити без задоволення. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції не встановив та не дослідив належним чином фактичні обставини, невірно застосував норми матеріального та процесуального права. Апелянт стверджує, що позивачем в порушення Закону України «Про податок на додану вартість» занижено суму зобов'язання з податку на додану вартість та невірно визначено суму податку на прибуток. Наголошує на тому, що контрагенти позивача, з якими укладено угоди у спірний період, або ліквідовані, або не звітували щодо своєї господарської діяльності, не декларували податок на прибуток, або відсутні за своїм місцезнаходженням, не мають виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності, або анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість.

Відповідач вважає, що судом першої інстанції не встановлено та не враховано вищевказані обставини, що призвело до помилкових висновків та необґрунтованого судового рішення.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим, просить залишити постанову суду без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, у відповідності до наказу керівника Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя №457 від 24.03.2011р. відповідачем проведено планову виїзну перевірку Комунального підприємства «Преса» за період з 01.01.2008р. по 31.12.2010р. з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

За результатами перевірки складено акт від 12.05.2011 №128/23-2/30086485, в якому зазначається про порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»; п. 1.15 ст. 1, пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п. 17.2 ст. 17, п. 19.2 ст. 19, пп20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, позивач надав заперечення. За результатами розгляду заперечень відповідачем призначена позапланова виїзна перевірка, в результаті якої складно акт від 25.06.2011 №152/23-2/30086485 «Про результати позапланової виїзної перевірки Комунального підприємства «Преса», код за ЄДРПОУ 30086485, з питань з'ясування обставин, які не були дослідженні під час планової виїзної документальної перевірки за період з 01.01.2008 по 31.12.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2010», в якому знову визначено порушення вищевказаних норм з боку позивача.

На підставі актів перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 01.07.2011 №0003332302, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) з податку на додану вартість на, суму 458558,75 грн., у т.ч. 366 847 грн. за основним платежем, 91711,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 01.07.201-1 №0003322302, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) з податку на прибуток на суму 700623,75 грн., у т.ч. 560499 грн. за основним платежем, 140124,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Висновки податкового органу пов'язані з наступними обставинами:

1. Між позивачем та ТОВ «Гран-М 2006» (код ЄДРПОУ 34640471) укладено договір №1609/198 від 16.09.2009 (арк. Зtom 2) з придбання скретч карт. Щодо даного контрагента відповідач стверджує, що період господарських взаємовідносин: 3-4 квартали 2009, січень-травень 2010 року), що у позивача відсутні товарно-транспортні накладні на перевезення товару, талони-замовника, дорожні листи; згідно з відповіддю ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 27.05.201 про неможливість проведення перевірки TOB «Гран-М 2006» у зв'язку з тим, що останній не звітує з березня 2010 року, зазначений контрагент знаходиться на відпрацюванні у відділі податкової міліції; 03.06.2010 у ДПІ у Орджонікідзевському районі здійснена виїмка справи та податкової звітності даної особи. За даними відповідача 19.05.2010р. анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість (далі - ПДВ) ТОВ «Гран-М 2006»; вид діяльності - оптова торгівля непродовольчими товарами; загальна чисельність працюючих на підприємстві - 1 особа; згідно з додатком К1 - основні засоби у т.ч транспортні засоби у постачальника відсутні; відносно засновника ТОВ «Гран-М 2006» порушена кримінальна справа; директор ТОВ «Гран-М 2006» пояснив, що фактично діяльність підприємства здійснювала інша особа, яка від імені товариства укладала угоди та підписувала первинні документи з КП «Преса», якій довіреність не надавалася, за результатами почеркознавчої експертизи встановлено, що підписи на первинних документах здійснені не директором, а іншою особою.

Проте, позивач стверджує, що при укладенні договору позивачу були надані копії статутних документів контрагента: статуту «Гран-М 2006», наказу про прийняття на посаду директора Ковальова. О.О., протоколу загальних зборів учасників товариства, довідки ГУС у Запорізькій області, копія свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи. Всі зазначені документи відповідно завірені.

2. Між позивачем та ПП «Нік-Маркет» (код ЄДРПОУ 35473064) укладено договір №80 від 20.11.2007 (арк. 184, том 1) купівлі-продажу супутніх товарів: папір, папки, олівці, іграшки та інше. Щодо відносин з даним контрагентом, відповідач стверджує, що період господарських відносин: 1-4 квартали 2008 року, у КП «Преса» відсутні товарно-транспортні накладні на перевезення товару, талони-замовника, дорожні листи; відповідно до Акту про неможливість проведення перевірки від 05.05.2011 у з зв'язку з тим, що підприємство знаходиться у стані ліквідації за рішенням суду; загальна чисельність працюючих - 1 особа; вид діяльності - оптова торгівля санітарно-технічним обладнанням; остання звітність з ПДВ подавалась - 29.06.2010, з податку на прибуток - 14.09.2009, розрахунок комунального податку - 26.01.2011; декларації з ПДВ за березень, серпень, вересень, листопад 2008 року - прийняті до відома; згідно з додатком К1 основні засоби, в т.ч. транспортні засоби відсутні, відсутня інформація про наявність складських приміщень; 19.12.2008 анульоване свідоцтво платника ПДВ.

3. Між позивачем та TOB «Талнах-Юг» (код ЄДРПОУ 35697335) укладено договір №155 від 19.02.2009 (арк. 30, том 2) купівлі-продажу супутніх товарів: канцтоварів, іграшок.

Відповідачем зазначається, що у КП «Преса» відсутні товарно-транспортні накладні на перевезення товару, талони-замовника, дорожні листи. Відповідно до Акту від 06.06.2011 про неможливість проведення перевірки, у зв'язку з тим, що контрагент має стан: відсутність підтвердження відомостей, знаходиться на відпрацюванні у відділі податкової міліції; вид діяльності - будівництво будівель, монтаж систем опалення; загальна чисельність працюючих - 1 особа; згідно додатку К1 основні засоби в т.ч. транспортні засоби відсутні, відсутня інформація про наявність складських приміщень; 28.10.2010 анульоване свідоцтво платника ПДВ; декларації з ПДВ за 2-4 квартали 2009 року не подавалися, декларації з податку на прибуток за 2009 та 2010 роки до податкового органу не надходили.

Разом з тим, до договору від 19.02.2009 даним контрагентом позивачу надано наступні копії статутних документів: свідоцтво про державну реєстрацію, Довідка ГУС в Одеській області, довідка про взяття на облік платника податків, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, статут. Всі зазначені документи завірені печаткою контрагента.

4. Між позивачем та ПП «Бєлліні» (код ЄДРПОУ 36920777) був укладений договір №166 від 22.07.2010 (арк. 207, том 1) купівлі-продажу супутніх товарів: іграшок та канцтоварів.

Щодо вказаного контрагента позивача податковий орган зазначає, що господарські взаємовідносини позивача з даним контрагентом припадають на 3-4 квартали 2010 року, відповідач стверджує, що у КП «Преса» відсутні товарно-транспортні накладні на перевезення товару, талони-замовлення, дорожні листи; а відповідно до Довідки від 16.06.2011р. загальна чисельність працюючих на вказаному підприємстві - 1 особа та відсутні виробничі потужності для здійснення господарської діяльності.

5. Між позивачем та ПП ОСОБА_1 (ідн. НОМЕР_1) були укладені договори №б/н від 26.12.2007, від 31.12.2008 та від 28.12.2009 на перевезення вантажу.

Відповідач в акті перевірки зазначає, що за період господарських взаємовідносин з даним контрагентом: з 1 кварталу 2008 року по 4 квартал 2010 року наймані працівники у контрагента відсутні; вид діяльності - роздрібна торгівля, ремонт, транспортне обслуговування; 27.02.2007 ліцензія на вид діяльності анульована, у зв'язку з чим останній не мав можливості та належної кваліфікації на здійснення транспортних перевезень. Відповідач стверджує, що ПП ОСОБА_1, маючи декілька автотранспортних засобів, не нараховував та не сплачував до бюджету податки та обов'язкові платежі.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в договорах, укладених між позивачем та його контрагентами, їх предметом є купівля-продаж супутніх товарів: канцтоварів, іграшок, олівців, скетч-карт, паперу, папок та інших товарів. Судом першої інстанції встановлено, що всі вищезазначені договори укладені з метою подальшої реалізації придбаних товарів через власну мережу кіосків з огляду на наступне.

Відповідно до ст.2 Статуту КП «Преса» серед головних цілей та видів діяльності визначено: торгівельна діяльність у сфері оптової, роздрібної торгівлі та громадського харчування щодо реалізації продовольчих та непродовольчих товарів; закупочна, торгово- посередницька, оптова, роздрібна торгівля та інше.

Відповідно до Довідки Головного управління Статистики у Запорізькій області, основними видами діяльності позивача є: 51.47.2 - Оптова торгівля папером, картоном, книгами, журналами та канцелярським приладдям; 52.47.0 - Роздрібна торгівля книгами, газетами та канцелярськими товарами; 22.21.0 - Друкування газет; 22.22.0 - Інша поліграфічна діяльність. Придбання супутніх товарів з метою їх подальшої реалізації через власну мережу кіосків з метою отримання прибутку є основною господарською діяльністю КП «Преса»,

Відповідно до ч.1 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

За визначенням п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції, чинній на момент здійснення операцій, господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Матеріали справи підтверджують факт використання позивачем придбаного у контрагентів товару у власній господарській діяльності, що підтверджено наступними документами: виписками банку, квитанціями про оплату, видатковими накладними, довіреностями на отримання товару, актами виконаних робіт.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку; д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За нормами пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Норми пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначають, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з абз.1 пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

За нормами абз.2 пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами, лише у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

Як свідчать матеріали справи, на момент складання податкових накладних всі контрагенти позивача зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за перевіряємий період в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість по всім зазначеним контрагентам на підставі податкових накладних, виписаних такими контрагентами, та сплачені (нараховані) ним, в зв'язку з придбанням товарів.

Так, щодо операцій з ТОВ «Гран-М 2006» висновки податкового органу з посиланням на те, що 19.05.2010 анульовано свідоцтво платника ПДВ даного контрагента позивача є безпідставними, оскільки операції позивача з даним контрагентом відбувалися до зазначеної дати.

Щодо операцій з ПП «Нік-Маркет», стосовно якого господарським судом Миколаївської області прийнято рішення від 08.12.2008р. у справі №12/542/08 про припинення юридичної особи, податковий орган не прийняв до уваги, що зазначене рішення господарського суду набрало законної сили 26.01.2010р., тобто з дати ухвалення рішення Одеським апеляційним адміністративним судом, яким рішення господарського суду Миколаївської області від 08.12.2008р. у справі №12/542/08 залишено без змін. Тобто, датою припинення даної юридичної особи є саме 26.01.2010р.

Відносно контрагента позивача - TOB «Талнах-Юг» податковим органом не прийнято до уваги, що період господарських взаємовідносин позивача з даним контрагентом - перший-другий квартали 2009р., тоді як анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість відбулося 28.10.2010р. Тобто на час здійснення господарських операцій даний контрагент мав статус платника податку на додану вартість.

Стосовно господарських відносин позивача з ПП «Бєлліні» податковому органу слід було врахувати, що на час укладення договору з даним контрагентом позивачу були надані наступні копії статутних документів: свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, свідоцтво про державну реєстрацію, довідка ГУС в Одеській області, довідка про взяття на облік платника податків, статуту. Всі зазначені документи завірені печаткою контрагента. За період здійснення господарських операцій між позивачем та даною осогбою: 3- 4 квартали 2010 року, податковий орган не посилається на скасування статусу платника ПДВ. Відповідно до бази даних ДПС ПП «Бєлліні» (36920777) зареєстроване як платник ПДВ з 24.02.2010, щодо платника не надходила інформація про перебування юридичної особи в процесі припинення, набрання законної сили судовим рішенням про припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством, про порушення провадження у справі про банкрутство, про визнання юридичної особи банкрутом, державну реєстрацію припинення юридичної особи, відсутність за місцезнаходженням (для платників, щодо яких до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність за місцезнаходженням); про непідтвердження відомостей (для платників, щодо яких до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність підтвердження відомостей).

Щодо правовідносин позивача з ПП ОСОБА_1 (ідн. НОМЕР_1), - останній здійснював перевезення товарів на КП «Преса» власними транспортними засобами та допомогою найманих працівників, при цьому позивачу було надано завірені копії відповідних ліцензії на здійснення такої діяльності.

Таким чином, висновки податкового органу спростовуються матеріалами справи. При встановленні спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції підлягає встановленню статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції. При цьому, в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність платника податку щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Судом першої інстанції встановлено, що під час проведення як планової так і позапланової перевірок відповідачу надавалися всі необхідні документи, які свідчать про наявність належним чином оформлених договірних відносин, фактичну поставку товарів від зазначених контрагентів, а саме: договори, акти, сертифікати якості та відповідності на придбаний товар, оплата за поставлений товар, документи про оприбуткування на облік підприємства придбаних товарів, про подальший рух придбаних товарів для використання у власній господарській діяльності, що спростовує висновок про безтоварність операцій.

Відповідачу при проведенні перевірок були надані та досліджувалися перевіряючими первинні документи: договори, укладені між КП «Преса» та контрагентами, які відповідають вимогам ЦК України, оформлені належним чином; прибуткові накладні на поставлений товар, оформлені належним чином, довіреності; документи, що підтверджують оплату за поставлений товар; на весь поставлений товар є видаткові накладні та належним чином оформлені податкові накладні; документи, що свідчать про оприбуткування поставленого товару на склад підприємства; документи, що підтверджують подальший рух матеріальних цінностей зі складу на відповідні кіоски для подальшої реалізації з метою використання їх у господарській діяльності підприємства.

Факт поставки товарів перевіркою підтверджується, але при цьому, на думку податкового органу, КП «Преса» неправомірно сформувало податковий кредит по поставленим товарам та їх вартість неправомірно включена до валових витрат КП «Преса» у зв'язку з тим, що у зазначених постачальників товарів існують або виникли порушення у сфері оподаткування та сплати податків, зборів та обов'язкових платежів у різних періодах.

Суд першої інстанції вірно визначився стосовно того, що відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбані товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час формування спірного податкового кредиту) не ставив таке право платника податку в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання усіма постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань зі сплати ними сум податку.

Законодавець не покладає обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства на одну із сторін господарського зобов'язання, а також не визначає відповідальності такої особи за ймовірні порушення податкових зобов'язань контрагентом.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 36.5 Податкового кодексу України погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Безпідставними також є висновки податкового органу щодо порушення позивачем п.5.1, пп.5.2.1, п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Так, відповідно до п.5.1 ст.5 зазначеного Закону валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній, або нематеріальній формах, здійснений як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 вищевказаного Закону витрати, не підтверджені документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, не відносяться до складу валових витрат.

Відповідачем не доведено, що товарно-транспортна накладна є бланком суворої звітності, обов'язковість ведення та зберігання якої передбачена правилами ведення податкового обліку.

Матеріали справи підтверджують надання до перевірки усіх необхідних первинних документів на підтвердження вищевказаних господарських операцій.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо безпідставності висновків податкового органу, які стали підставою прийняття спірних податковий повідомлень-рішень. Відповідачем не доведено, у чому саме надані позивачем первинні фінансово-бухгалтерські документи не відповідають вимогам законодавства України.

Матеріали справи підтверджують, що вищезазначені контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи, мали статус платників ПДВ, виконання господарських операцій підтверджено первинним документами.

За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають значення для вирішення справи, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2011р. у справі №2а-0870/5575/11 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2011р. у справі №2а-0870/5575/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна