Ухвала

від 10.07.2014 по справі 22-ц/796/4366/2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22 -ц/796/4366/2014 року Головуючий у 1-й інстанції:Бобровник О.В.

Доповідач: Чобіток А.О.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 липня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого - судді Чобіток А.О..

суддів - Немировської О.В.,Ящук Т.І.

при секретарях - Лужецькій І.С.,Мороз Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 04 грудня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та відшкодування шкоди ,-

в с т а н о в и л а:

В травні 2013 року позивач пред»явила позов до відповідача про визнання недійсним та розірвання договору оренди земельної ділянки від 10.11.2006 року, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1, як такий що укладений внаслідок обману відповідачем позивача та стягнути на її користь з відповідача збитки у подвійному розмірі в сумі 115572,18 грн. та моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.. В подальшому виклала позов в новій редакції та просила визнати недійсним вищевказаний договір оренди, що вчинений внаслідок обману відповідачем позивача. Стягнути з Київської міської ради на її користь матеріальні збитки у подвійному розмірі в сумі 209330,18 грн. та моральну шкоду в розмірі 50 000 грн..

Заочним рішенням Солом»янського районного суду м. Києва від 04 грудня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, в зв»язку з чим останньою подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення першої інстанції та ухвалити нове,яким задовольнити позов. Зазначає,що висновок суду не відповідає обставинам справи та наданим позивачем доказам.

Вислухавши доповідь судді, пояснення позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах заявлених останньою вимог, обставини справи , колегія суддів приходить до наступного.

Встановлено, що 27 жовтня 2005 Київська міська рада за № 305/3766 прийняла рішення «Про передачу громадянці ОСОБА_1 земельну ділянку для будівництва, експлуатації та обслуговування художньої майстерні у АДРЕСА_1», яким вирішила:

1. Припинити лікарні № 1 Залізничного району право користування земельною ділянкою площею 0,4906 га, відведеною відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 24.06.58 №1057 «Про додатковий відвод земельної ділянки лікарні №1 Залізничного району та часткову зміну рішення виконкому Міськради від 15/IV-58 р. за №660 про додатковий відвод земділянки артілі інвалідів ім.. Калініна» (лист Головного управління статистики у місті Києві від 10.01.2005 №15-106), та зарахувати її до земель запасу житлової та громадської забудови.

2. Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 для будівництва, експлуатації та обслуговування художньої майстерні у АДРЕСА_1.

3. Передати громадянці ОСОБА_1, за умови виконання пункту 4 цього рішення, в довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,06 га для будівництва, експлуатації та обслуговування художньої майстерні у АДРЕСА_1, у тому числі:

- площею 0,05 га - за рахунок земель запасу житлової на громадської забудови;

- площею 0,01 га - за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

4. Громадянці ОСОБА_1:

4.1 Виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог ст.96 Земельного кодексу України.

4.2 У місячний термін звернутись до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням щодо організації робіт по винесенню меж земельної ділянки в натурі ( на місцевість) та виготовленню документа, що посвідчує право користування земельної ділянки.

4.3 Забезпечити вільний доступ для прокладання нових, реконструкції та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, розміщених у межах земельної ділянки.

4.4 Питання відшкодування відновлюючої вартості зелених насаджень ( акт обстеження зелених насаджень від 15.03.2004) та інші питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку.

4.5 Питання пайової участі вирішити відповідно до рішення Київради від 27.02.2003 №271/431 « Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників)у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва» (із змінами та доповненнями, внесеними рішеннями Київської міської ради від 12.02.2004 № 14/1223 та від 28.12.2004 № 1051/2461).

4.6 Виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 27.01.2004 № 19-748 та управління охорони навколишнього природного середовища від 07.04.2004 №071/04-4-19/759.

5. Визнати таким, що втратило чинність, рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 24.06.58 №1057 «Про додатковий відвод земельної ділянки лікарні №1 Залізничного району та часткову зміну рішення виконкому Міськради від 15/IV-58 р. за №660 про додатковий відвод земділянки артілі інвалідів ім.. Калініна».

6. Попередити землекористувача, що право користування земельною ділянкою може бути припинено відповідно до вимог ст.ст. 141, 143 Земельного кодексу України.

10 листопада 2006 року між Київською міською радою - Орендодавець , та ОСОБА_1 - Орендар , був укладений договір оренди Земельної ділянки, відповідно до умов якого Орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 27 жовтня 2005 року №305/3766 та рішення Київської міської ради від 28 вересня 2006 року №37/94, за Актом приймання-передачі передає, а Орендар приймає в оренду (строкове платне користування) Земельну ділянку (далі - Об'єкт оренди або Земельна ділянка), визначену цим договором.

Об'єктом оренди відповідно до п.п. 2.1 цього Договору є Земельна ділянка з наступними характеристиками:

- місце розташування - у АДРЕСА_1;

- розмір - 0,0585 (нуль цілих і п'ятсот вісімдесят п'ять десятитисячних) га;

- цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування художньої майстерні;

- кадастровий номер - 8000000000:72:063:0047.

Підпунктом 2.2. договору визначено, що згідно з витягом з технічної документації №Н-00655/2006 Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 22.06.2006 №490 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 205692 (двісті п'ять тисяч шістсот дев'яносто дві) гривні 31 коп.

Також підпунктом 2.3. визначено, що земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Відповідно до п.п. 8.2 Орендодавець зокрема зобов'язаний передати в користування Земельну ділянку у стані, що відповідає умовам цього Договору.

Згідно з п.п. 8.4 Орендар зокрема зобов'язаний виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 27.01.2004 №19-748 та управління охорони навколишнього природного середовища від 07.04.2004 №071/04-4-19/759.

Відповідно до ч.4 статті 24 Закону України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 року №1699-III, який діяв на час укладання спірного договору оренди , у разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта.

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 року за №1699-III , для забезпечення дотримання вимог законодавства, а також регіональних та/або місцевих правил забудови, державних стандартів, норм і правил, містобудівної документації фізичним та юридичним особам за їх письмовим зверненням надаються єдині умови і обмеження забудови земельних ділянок, інші вихідні дані на проектування об'єктів містобудування.

Висновком №19-748 від 27.01.2004 року Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища щодо умов використання земельної ділянки, наявних містобудівних обмежень та обтяжень, які мають враховуватись при затвердженні проекту відведення земельної ділянки, згідно з діючим містобудівним законодавством, відповідних норм та правил, для земельної ділянки по АДРЕСА_1 замовнику ОСОБА_1 визначені наступні містобудівні обмеження та обтяження землекористування:

- зобов'язати забудовника одержати в Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища архітектурно-планувальне завдання, розробити проектну документацію та отримати дозвіл на будівельні роботи в установленому законодавством порядку;

- межі земельної ділянки визначити генеральним планом в складі містобудівного обґрунтування, розробленого, погодженого і затвердженого у встановленому порядку;

- земельну ділянку надати поза межами червоних ліній вулиць;

- об'єкт розмістити поза межами охоронних зон інженерних комунікацій;

- створити та забезпечити умови доступу для прокладання нових, реконструкції та експлуатації існуючих інженерних мереж та споруд, що знаходяться в межах зазначеної території;

- питання майново-правового характеру вирішити у встановленому законодавством порядку.

З урахуванням зазначених вимог, Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища не заперечувало проти відведення ОСОБА_1 земельної ділянки в установленому законодавством порядку для будівництва, обслуговування та експлуатації майстерні.

Відповідно до ч. 5 статті 26 Закону України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 року №1699-III, фізичні та юридичні особи мають право відповідно до закону одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформацію про правовий статус, допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок, єдині умови і обмеження забудови окремої земельної ділянки. Відповідно до отриманої інформації фізичні та юридичні особи мають право виконувати перед проектні роботи (ескізні, пошукові, концептуальні).

Відповідно до ч.1 статті 27 Закону України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 №1699-III, фізичні та юридичні особи, які отримали рішення сільської, селищної, міської ради чи уповноваженого на те виконавчого органу про погодження місця розташування об'єкта, мають право на одержання вихідних даних на проектування цього об'єкта та здійснення проектно-вишукувальних робіт.

Відповідно до Правил забудови м. Києва, затверджених рішенням Х сесії IV скликання Київської міської ради за №11/2587 від 27.01.2005 року - п.2.1., п.п.2.1.5. Розділу 2 «Основні вимоги щодо забудови та іншого використання територій та окремих земельних ділянок», необхідність розроблення містобудівного обґрунтування, визначається в кожному конкретному випадку Головкиївархітектурою та/або інвестором під час вибору земельних ділянок для розміщення об'єкта містобудування, підготовки висновку з питань відведення земельної ділянки, уточнення граничних параметрів об'єкта.

Зміст і будування, обсяги матеріалів відповідного містобудівного обґрунтування розміщення (реконструкції) об'єкта містобудування, уточнення його граничних параметрів, внесення змін до містобудівної документації визначається відповідно до вимог ДБН Б.1.1-4-2002 р. «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження містобудівного обґрунтування».

Містобудівне обґрунтування розробляється організаціями, які мають відповідну ліцензію на виконання таких проектних робіт.

Розроблення містобудівного обґрунтування здійснюється на замовлення юридичних і фізичних осіб за рахунок коштів замовників ( юридичних та фізичних осіб).

Розроблення та погодження містобудівного обґрунтування забезпечується замовником за участю розробника.

З матеріалів справи вбачається,що позивач в травні 2013 року звернулася з позовом про визнання вказаного договору земельної ділянки недійсним, розірваним в односторонньому порядку та відшкодування збитків моральної шкоди, які вона зазнала в результаті неможливості користуватися наданою за цим договором земельною ділянкою за призначенням.

Вказувала, що незважаючи на п.2.3 договору оренди про відсутність недоліків земельної ділянки, що можуть перешкоджати її ефективному використанню, а також на п.3 акту приймання - передачі земельної ділянки від 05.12.2006 року про передачу в оренду земельної ділянки у придатному стані, фактично було встановлено існування перешкод на момент укладення договору оренди земельної ділянки, які унеможливлюють її використання за цільовим призначенням, тобто для будівництва експлуатації та обслуговування художньої майстерні.

Зазначала, що вказаними недоліками земельної ділянки є розміщення на ній трьох незаконно встановлених капітальних гаражів,які належать ОСОБА_6,ОСОБА_7 та ОСОБА_2.

В позовній заяві в редакції від 27.11.2013 року позивач вказувала на те, що оскільки відповідачу було відомо про розміщення вказаних гаражів на земельній ділянці на момент укладення з нею договору оренди цієї земельній ділянці, то відповідач ввів її в оману, що є підставою для визнання вказаного договору недійсним та просила стягнути з відповідача орендну плату, яку вона фактично сплатила ,а також зобов»язати відповідача відшкодувати збитки, які вона понесла, намагаючись виконати обов»язки,покладені на неї умовами договору оренди земельної ділянки та моральну шкоду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що при укладенні договору оренди земельної ділянки від 10.11.2006 року сторонами погоджено всі істотні умови, у тому числі до договору оренди було додано та є його невід»ємною частиною кадастровий план, як це зазначено в п.п.14.3 договору , а доводи позивача щодо відсутності в договорі істотних умов, передбачених ст.15 ЗУ «Про оренду землі» та введення відповідачем позивача в оману , не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Колегія суддів не може погодитися в повній мірі з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає встановленим по справі обставинам та вимогам закону,що регулюють правовідносини,які виникли між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК .

Особа, яка вважає, що її речові права порушені, має право звернутись до суду з позовом про визнання відповідної угоди недійсною, про витребування майна з чужого незаконного володіння або про витребування майна від добросовісного набувача.

Стаття 215 ЦК України встановлює загальне правило про те, що правочин є недійсним у зв'язку з недодержанням в момент його вчинення стороною (сторонами) загальних вимог, які необхідні для чинності правочину, передбачених ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов»язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що якщо сторони здійснили певні дії на виконання недійсного правочину, кожен з учасників правочину вправі вимагати повернення того, що він передав на виконання такого правочину і такий правочин вважається недійсним з моменту його укладення.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» у редакції, що діяв на момент укладання спірного правочину, істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди ( місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки,яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки ; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов,передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11,17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди,порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також

обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (намісцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках , передбачених цим Законом.

Матеріалами справи підтверджено факт наявності на момент укладення 10.11.2006 року сторонами договору оренди земельної ділянки,що розташована в АДРЕСА_1 , капітальних споруд - трьох гаражів,належних фізичним особам,що є існуючим обмеженням щодо використання вказаної земельної ділянки,яке повинно бути відображено в умовах договору, а відсутність у договорі вказівки на це обмеження є підставою для визнання цього договору недійсним.

Так, у листі Дільниці по експлуатації житла - 902 комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва №167/5 від 30.05.2007 року міститься інформація про наявність гаражів по АДРЕСА_1 належних, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2 - підстава встановлення самовільно.

ЛистомСолом 'янської районної у м. Києві державної адміністрації №М-2016 від 01.06.2007 ОСОБА_1 повідомлена про те, що вищевказана земельна ділянка, згідно з рішенням Київської міської ради від 27.10.2005 р. №305/3766 «Про передачу громадянці ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування художньої майстерні у АДРЕСА_1» надана їй в довгострокову оренду на 10 років, роз»яснено, що порушене питання, необхідно вирішувати в судовому порядку як землекористувачу земельної ділянки по АДРЕСА_1.

Листом Головного управління земельних ресурсів №08-55/23581 від 03.08.2007 року ОСОБА_1 повідомлена, що в результаті перевірки встановлено, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 ( кадастровий номер 71:063:047), яку вона використовує згідно договору оренди від 05.12.2006 № 72-6-00390 з метою будівництва та обслуговування художньої майстерні де станом на момент перевірки розміщено три гаражі (два капітальних та один металевий).

Власники зазначених гаражів використовують земельну ділянку загальною площею близько 50 кв.м. самовільно без наявності документів, що посвідчують право власності або право користування на вказану земельну ділянку у відповідності до вимог ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

По факту порушення земельного законодавства складено Акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства. Громадянам ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 надано вказівки з вимогою усунути порушення земельного законодавства.

Матеріали справ щодо порушників земельного законодавства направлені до управління з контролю за використанням та охороною земель в м. Києві та Київської області для вжиття заходів адміністративного впливу, Солом 'янської районної в м. Києві ради у відповідності до рішення Київради від 08.06.2000 № 164/885 «Про передачу окремих повноважень районним в м. Києві радам з питань регулювання земельних відносин» та Солом 'янську районну в м. Києві прокуратуру для вживання заходів прокурорського реагування.

У листі Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області №076279/0910 від 17.09.2007, встановлено, що гр.. ОСОБА_6 використовує земельну ділянку площею близько 18 кв.м. за вищевказаною адресою для розміщення залізобетонного гаража без документів, передбачених ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

За порушення, передбачене п. «б» ст. 211 Земельного кодексу України відносно гр. ОСОБА_6 складено протокол про адміністративне правопорушення згідно зі ст. 53-1 КупАП та видано припис про усунення виявленого порушення земельного законодавства.

Матеріали перевірки для винесення постанови про накладання адміністративного стягнення направлено начальнику Головного управління земельних ресурсів в м. Києві; ОСОБА_7 використовує земельну ділянку площею близько 20 кв.м. за вищевказаною адресою для розміщення залізобетонного гаража без документів, передбачених ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

ЛистомСолом 'янської районної у місті Києві Державної адміністрації №М-16 від 26.01.2008 ОСОБА_1 повідомлено про те, що їй необхідно вирішувати питання звільнення земельної ділянки в судовому порядку, як землекористувачу вказаної ділянки, яка надана вищевказаній громадянці в довгострокову оренду на 10 років, згідно з рішенням Київської міської ради від 27.10.2005 р. №305/3766 «Про передачу громадянці ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування художньої майстерні у АДРЕСА_1».

Таким чином , колегія суддів вважає, що відповідач був обізнаний про наявність вищевказаних самовільно зведених споруд на земельній ділянці на момент укладення з позивачем договору оренди цієї земельної ділянки, що є існуючим обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки і у відповідності до ст.15 Законом України «Про оренду землі» це обмеження повинно бути зазначено в договорі оренди сторін.

Колегія суддів вважає вказані встановлені обставини підставою для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,що розташована в АДРЕСА_1, який укладений сторонами 10.11.2006 року з застосуванням наслідків недійсності цього правочину, стягнувши з відповідача на користь позивача сплачену орендну плату у розмірі 7930 грн.10 коп., оплату позивачем за знесення зелених насаджень у розмірі 3083,30 коп. та оплату за нотаріальне посвідчення договору у розмірі 708 грн., як це передбачено ст.216 ЦК України.

Разом з тим колегія суддів не може погодитися з посиланнями позивача на введення її в оману відповідачем при укладенні договору оренди земельної ділянки.

Постановою Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз»яснено, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Ні в суді першої інстанції,ні в суді апеляційної інстанції не знайшло підтвердження наявність умислу відповідача на введення позивача в оману під час укладення договору оренди вказаної земельної ділянки,оскільки, виходячи з акту прийому -передачі вказаної земельної ділянки,позивач прийняла її без будь-яких зауважень щодо її невідповідності умовам договору і вона не була позбавлена можливості пересвідчитись у наявності або відсутності обмежень щодо використання земельної ділянки у відповідності з умовами договору оренди.

З вказаних підстав колегія суддів вважає необґрунтованими вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що наміри позивача щодо отримання в оренду земельної ділянки саме за адресою провулок АДРЕСА_1 у неї виникли з 2004 року,що підтверджується проектною документацією щодо відведення їй цієї земельної ділянки і саме з 2004 року вона не була позбавлена можливості з боку відповідача на отримання містобудівної характеристики земельної ділянки.

Колегія суддів вважає такими, що не підлягають до задоволення позовні вимоги в частині стягнення збитків, які понесла позивач у вигляді витрат на розробку,затвердження проектно-технічної документації та інших витрат,пов»язаних з виконанням п.8.4 договору оренди,оскільки вказані дії позивача є проявом власної необачності і встановлені в справі обставини свідчать про те, що вона мала можливість уникнути цих втрат, будучи обізнаною після укладення договору про існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки за договором оренди земельної ділянки.

Керуючись ст.ст.304,307,309,313,314,316,319 ЦПК України,колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 04 грудня 2013 року скасувати та ухвалити нове наступного змісту.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди від 10 листопада 2006 року земельної ділянки, розташованої за адресою:АДРЕСА_1,укладений між ОСОБА_1 та Київською міською радою.

Стягнути з Київської міської ради на користь ОСОБА_1 шляхом зобов»язання Відділу Державного казначейства у Солом»янському районі м. Києва сплатити ОСОБА_1 11721 грн.30 коп..

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізовано суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - Судді -