Рішення

від 07.07.2014 по справі 916/2339/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2014 р.Справа № 916/2339/13

Господарський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Петрова В.С.

суддів Щавинської Ю.М.

Оборотової О.Ю.

при секретарі Комендатенко Н.В.

за участю представників:

від прокуратури - Доброжан Н.І.,

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Заступника Ізмаїльського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ізмаїльської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма „Істр" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки і угоди до нього, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник Ізмаїльського міжрайонного прокурора звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Ізмаїльської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма „Істр" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 03.03.2005 р., укладеного між позивачем та ВАТ „Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма „Істр" (правонаступником якого є відповідач) стосовно земельної ділянки площею 3,5740 га, яка знаходиться у м. Ізмаїл по вул. Гагаріна, 56.

Проведеною Ізмаїльською міжрайонною прокуратурою перевіркою за зверненням Ізмаїльської міської ради Одеської області встановлено, що 03.03.2005 р. на підставі рішення Ізмаїльської міської ради № 885-ІV від 24.01.2005 р. між Ізмаїльською міською радою та ВАТ „Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма „Істр" (правонаступником якого є відповідач) був укладений договір оренди земельної ділянки площею 3,5740 га, яка знаходиться у м. Ізмаїлі по вул.. Гагаріна, 56 (договір зареєстрований в Одеській регіональній філії ДП „Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі землі вчинено запис 11.04.2005 р. за № 040450700039).

Згідно п. 8 зазначеного договору за користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі - 1,25% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік із щорічним збільшенням на 0,05%.

Згідно угоди про внесення змін у зазначений договір оренди земельної ділянки від 16.04.2008 р., за користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі - 3,4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік з щорічним збільшенням на 0,05%.

Проте, за ствердженням прокурора, розмір орендної плати, встановлений в договорі оренди земельної ділянки від 03.03.2005 р., менший, ніж передбачено чинним законодавством.

При цьому прокурор посилається на положення п.п. 288.5.1. п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, за яким розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Згідно ст. 274.1 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у ст.ст. 272, 273, 276 цього Кодексу.

Так, відповідно до угоди про внесення змін у договір оренди земельної ділянки від 16.04.2008 р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 3,5740 га, яка знаходиться у м. Ізмаїл по вул. Гагаріна, 56 становить 2191934,00 грн.

Однак, рішенням Ізмаїльської міської ради від 06.06.2012 р. № 2141-VI була затверджена нормативна грошова оцінка земель міста Ізмаїл Одеської області, яка відповідно до п. 6 цього рішення вводиться в дію з 01.01.2013 р.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого відділом Держземагенства у м. Ізмаїл Одеської області на теперішній час нормативна грошова оцінка земельної ділянки, розташованої у м. Ізмаїл по вул. Гагаріна, 56, загальною площею 3,5740 га становить 8261301,00 грн.

Наразі прокурор вказує, що нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином, на думку прокурора, у договір від 03.03.2005 р. оренди земельної ділянки по вул. Гагаріна, 56, що зареєстрований в ОРФ ДП „ЦДЗК" 11.04.2005 р. за № 040450700039, підлягають внесенню зміни в частині розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Крім того, прокурор вказує, що 03.07.2013 р. від КП „ІМБТІ" був отриманий лист № 815, відповідно до якого ТОВ „Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма „Істр" є власником нерухомого майна за адресою орендованої земельної ділянки - вул. Гагаріна, 56.

Так, Ізмаїльською міською радою листом за 01/13-1244 від 24.05.2013 р. ТОВ „Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма „Істр" була направлена пропозиція про укладення угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки. Листом № 73 від 20.06.2013 р. ТОВ „Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма „Істр" відмовлено у внесенні змін до договору оренди, що стало підставою для звернення прокурора до господарського суду із заявленим позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.09.2013 р. позовну заяву Заступника Ізмаїльського міжрайонного прокурора прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/2339/13, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду.

В ході розгляду справи прокурором неодноразово подавались до суду уточнення до позовної заяви. Так, згідно останніх уточнень до позовної заяви (а.с. 201-202 т. 2), поданих у судовому засіданні 15.11.2013 р., прокурор просив суд внести зміни до договору від 03.03.2005 р. оренди земельної ділянки площею 3,5740 га, яка знаходиться у м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 56 шляхом викладення пунктів договору в наступних редакціях:

- п. 4 - „Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 8 261 301,00 грн.";

- п. 10 - „Всі розрахунки за договором оренди земельної ділянки здійснюються в грошовій формі (безготівковій) шляхом перерахування орендарем суми орендної плати на розрахунковий рахунок бюджету м. Ізмаїл";

а також внести зміни до угоди про внесення змін у договір оренди земельної ділянки від 16.04.2008 р., про що у Державному реєстрі землі вчинено запис від 03.06.2008 р., виклавши п. 2 у наступній редакції: „Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 8261301,00 грн."; вважати пункт 4.2, вказаний в п. 1 угоди про внесення змін у договір оренди земельної ділянки від 16.04.2008 р., за п. 8 договору оренди земельної ділянки від 03.03.2005 р.

Так, з огляду на особливу складність спору, ухвалою господарського суду Одеської області від 15.11.2013 р. справу № 916/2339/13 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів.

На підставі заяви судді Петрова В.С. розпорядженням голови суду від 18.11.2013 р. визначено наступний склад колегії суддів при колегіальному розгляді справи № 916/2339/13, а саме: головуючий суддя - Петров В.С., судді - Щавинська Ю.М. і Оборотова О.Ю.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 18.11.2013 р. справу № 916/2339/13 прийнято до провадження колегією суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючого судді - Петрова В.С., суддів - Щавинської Ю.М. і Оборотової О.Ю. та розгляд справи призначено в засіданні суду на 06.12.2013 р.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 06.12.2013 року, у зв'язку з знаходженням судді господарського суду Одеської області Петрова В.С. на лікарняному з 04.12.2013 р., справу № 916/2339/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Горячук Н.О., судді - Щавинська Ю.М. і Оборотова О.Ю.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 06.12.2013 р. справу № 916/2339/13 прийнято до провадження колегією суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючого судді - Горячук Н.О., суддів - Щавинської Ю.М. і Оборотової О.Ю. та розгляд справи призначено в засіданні суду на 17.12.2013 р.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 09.12.2013 року у зв'язку із виходом судді господарського суду Одеської області Петрова В.С. з лікарняного, справу № 916/2339/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Петров В.С., судді - Щавинська Ю.М. і Оборотова О.Ю.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 09.12.2013 р. справу № 916/2339/13 прийнято до провадження колегією суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючого судді - Петрова В.С., суддів - Щавинської Ю.М. і Оборотової О.Ю. та розгляд справи призначено в засіданні суду.

В засіданні суду 06.02.2014 р. представник відповідача наполягав на задоволенні клопотання від 16.10.2013 р. про зупинення провадження у справі (а.с. 54-55 т. 1). Так, представник позивача зазначив, що Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області розглядається адміністративна справа № 500/6465/13-а за позовом ТОВ „Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма „Істр" до Ізмаїльської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Ізмаїльської міської ради № 2141-VI від 06.06.2012 р. „Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Ізмаїл". На думку представника відповідача, розгляд даної справи є недоцільним до постановлення судом рішення у вказаній адміністративній справі, предметом спору по якій є грошова нормативна оцінка спірної земельної ділянки. Відтак, представник відповідача просив суд зупинити провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею адміністративної справи № 500/6465/13-а за позовом ТОВ „Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма „Істр" до Ізмаїльської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Ізмаїльської міської ради „Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Ізмаїл".

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 06.02.2014 р. провадження у справі № 916/2339/13 було зупинено до вирішення Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області по суті адміністративної справи № 500/6465/13-а за позовом ТОВ „Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма „Істр" до Ізмаїльської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Ізмаїльської міської ради № 2141-VI від 06.06.2012 р. „Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Ізмаїл".

12.06.2014 р. позивачем - Ізмаїльською міською радою було подано до господарського суду Одеської області клопотання про поновлення провадження у справі, вказуючи при цьому, що ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2014 р. по справі № 500/6465/13-а залишено без змін постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.03.2014 р. за позовом ТОВ „Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма „Істр" до Ізмаїльської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Ізмаїльської міської ради № 2141-VI від 06.06.2012 р. „Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Ізмаїл".

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 18.06.2014 р. провадження у справі № 916/2339/13 поновлено, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду.

Відповідачем відзив на позов не було надано, також представник відповідача у судові засідання не з'явився.

При цьому клопотання відповідача про відкладення судового засідання, що було подано до господарського суду 04.07.2014 р., судом відхилено з огляду на приписи ст. 69 ГПК України.

Так, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника прокуратури, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Рішенням Ізмаїльської міської ради Одеської області 21 сесії ІV скликання № 885-ІV від 24.01.2005 р. „Про надання земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років ВАТ „ІВКФ „Істр" для розміщення і експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд, адміністративно-побутових приміщень по вул. Гагаріна, 56" було припинено ВАТ „Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма „Істр" право постійного користування земельною ділянкою по вул. Гагаріна, 56, також був затверджений проект відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років ВАТ „Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма „Істр" для розміщення і експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд, адміністративно-побутових приміщень по вул. Гагаріна, 56, при цьому вказаному Товариству надано в довгострокову оренду строком на 49 років земельну ділянку за зазначеною адресою площею 3,5740 га інших забудованих земель за рахунок земель житлової та громадської забудови для розміщення і експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд, адміністративно-побутових приміщень. Також вказаним рішенням встановлено орендну плату в розмірі 1,2% від грошової оцінки землі на рік із щорічним збільшенням на 0,05%.

Так, 03 березня 2005 року між Ізмаїльською міською радою (орендодавець) та ВАТ „Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма „Істр" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (а.с. 12-13 т. 1), відповідно до п. 1, 2 якого позивач як орендодавець на підставі рішення Ізмаїльської міської ради від 24.01.2005 р. № 885-IV надає, а відповідач як орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 3,5740 га, яка знаходиться в м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 56. В п. 3 договору зазначено, що на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, що належать орендарю.

Згідно п. 4. договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2117952 грн.

П. 13 договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для розміщення і експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд, адміністративно-побутових приміщень.

Відповідно до п. 16 договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення.

Строк дії договору встановлено в п. 7 та становить 49 років.

Пунктом 8 зазначеного договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 1,25% від грошової оцінки землі в рік, з щорічним збільшенням на 0,05%, податок на додану вартість оплачується у відповідності з чинним законодавством України. Орендна плата вноситься щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця на р/р № 33212812800014 МФО 828011 ОКПО 23214695 банк УДК у Одеській області, отримувач - ВДК в Ізмаїльському районі.

Згідно з п. 11 договору розмір орендної плати переглядається один раз у 2 роки у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п. 37 договору останній набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації.

Так, за положеннями ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації і на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України та ст. 18 Закону України "Про оренду землі" є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Порядок державної реєстрації договорів оренди землі був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року N 2073, а відповідно до Указу Президента України від 17 лютого 2003 року N 134/2003 "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру", який в силу ст. 106 Конституції України є обов'язковим до виконання на території України, на Державний комітет України по земельних ресурсах покладено обов'язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок.

Як вбачається зі змісту вказаного договору оренди землі, вказаний договір був зареєстрований в Одеській регіональній філії ДП „Центр державного земельного кадастру", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 11 квітня 2005 року за № 040450700039.

В подальшому 16 квітня 2008 року Ізмаїльська міська рада (орендодавець) та ВАТ „Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма „Істр" (орендар) уклали угоду про внесення змін у вищезазначений договір оренди земельної ділянки, згідно якої п. 4.2 договору викладено у новій редакції. Зокрема, згідно п. 1 вказаної угоди орендна плата вноситься орендарем в розмірі 3,4% від грошової оцінки землі в рік із щорічним збільшенням на 0,05%. При цьому грошова плата вноситься щомісячно на поточний рахунок власника землі - розрахунковий рахунок в УДК в Одеській області за вказаними в угоді реквізитами. Наразі сторонами передбачено, що орендна плата справляється також і у випадках, якщо орендар з поважних причин і тимчасово не використовує земельну ділянку за умовами договору. У разі визнання договору недійсним, одержана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди земельної ділянки не повертається. Розмір орендної плати щорічно переглядається в односторонньому порядку на протязі 2-х місяців з моменту прийняття відповідного рішення, з письмовим попередженням орендаря у випадках:

- підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі тому числі внаслідок інфляційних процесів;

- збільшення розміру ставки земельного податку;

- в інших випадках, прямо передбачених законодавством України.

За несвоєчасну сплату оренди сторони визначили, що справляється пеня у відповідності із чинним законодавством України.

За умовами п. 2 вищевказаної угоди про внесення змін у договір нормативна грошова оцінка землі становить 2191934 грн.

Зазначену угоду, якою внесено зміни до договору оренди спірної земельної ділянки, також було зареєстровано в Одеській регіональній філії ДП „Центр державного земельного кадастру", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 03 червня 2008 року за № 040450700039/А.

До того ж, як з'ясовано судом, ВАТ „Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма „Істр" було реорганізовано у ТОВ „Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма „Істр", запис про створення якого був внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців 13.11.2008 р.

Між тим, як вказує прокурор, після укладення сторонами спірного договору оренди та угоди про внесення змін до нього на законодавчому рівні був встановлений розмір орендної плати за землю, якому не відповідає встановлений у спірному договорі розмір орендної плати (з урахуванням змін, внесених угодою від 16.04.2008 р.). Зокрема, прокурор зазначає, що розмір орендної плати, встановлений в договорі оренди землі від 03.03.2005 р. з урахуванням внесених до нього змін, є меншим, ніж передбачено чинним законодавством. Відтак, на думку прокурора, зазначені обставини є підставою для перегляду розміру орендної плати, що передбачено умовами спірного договору оренди.

Так, згідно положень ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно ч. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Крім того, за приписами ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Разом з тим пунктом 11 спірного договору оренди та п. 1 угоди від 16.04.2008 р. про внесення змін до вказаного договору передбачено можливість перегляду розміру орендної плати у разі, зокрема, зміни розмірів (збільшення розміру ставки) земельного податку земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.

Наразі, як з'ясовано судом, рішенням Ізмаїльської міської ради 23 сесії VI скликання від 06.06.2012 р. № 2141-VI була затверджена нормативна грошова оцінка земель міста Ізмаїл Одеської області, яка відповідно до п. 6 цього рішення вводиться в дію з 01.01.2013 р. Згідно складеного Відділом Держземагентства у м. Ізмаїлі Одеської області витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2013 р. нормативна грошова оцінка орендованої відповідачем земельної ділянки по вул. Гагаріна, 56 у м. Ізмаїл Одеської області складає 8261301 грн. (а.с. 27 т. 1).

Так, Ізмаїльською міською радою було прийнято рішення від 31.01.2013 року № 2796-VІ „Про встановлення розміру орендної плати для суб'єктів господарської діяльності, з якими укладено договори оренди землі, розмір орендної плати за якими менший трьох відсотків від нормативної грошової оцінки землі" (а.с. 11), в п. 1 якого було встановлено орендну плату в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі для суб'єктів господарювання, з якими Ізмаїльською міською радою укладено договори оренди землі, розмір орендної плати за якими менший 3% від нормативної грошової оцінки землі.

Як встановлено судом, листом виконкому Ізмаїльської міської ради № 01/13-1244 від 24.05.2013 р. відповідачу була направлена пропозиція про укладення угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки (а.с. 18-19 т. 1), про що свідчить поштове повідомлення, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 20). Проте, листом № 73 від 20.06.2013 р. ТОВ „Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма „Істр" відмовлено у внесенні змін до договору оренди, що стало підставою для звернення прокурора до господарського суду із заявленим позовом.

Згідно зі ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

До того ж статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

У відповідності з положеннями ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Як зазначено прокурором, обставинами, які стали винятковими для внесення змін в умови спірного договору, є внесення змін до чинного законодавства щодо розміру орендної плати за землю, внаслідок чого визначений в договорі розмір орендної плати значно нижчий законодавчо встановленого розміру орендної плати.

Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, яким встановлені ставки орендної плати.

Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" від 02.12.2010р. № 2756-VІ було внесено зміни до статті 21 Закону України „Про оренду землі", у зв'язку з чим вказана стаття закону була викладена у такій редакції: „Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України)...". При цьому у зв'язку з набранням чинності з 01.01.2011 р. Податкового кодексу України втратив чинність Закон України "Про плату за землю".

Так, відповідно до п. 288.4 ст. 288 розділу XIII „Плата за землю" Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються в договорі оренди між орендодавцем (власником) та орендарем.

Підпунктом 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що річна сума орендної плати, яка встановлена в договорі оренди, не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Разом з цим згідно з п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України річна сума орендної плати, яка встановлена в договорі оренди, не може перевищувати:

- для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

- для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Для визначення орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Порядок індексації нормативної грошової оцінки земель визначено ст. 289 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 271.1.2. ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є площа земельних ділянок.

Відповідно до ч. 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

В силу приписів ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Так, виходячи з положень ч. 2 ст. 652 ЦК України, існування одночасно умов є необхідним для встановлення ускладнень у виконанні, достатніх для розірвання або зміни договору.

Першою умовою визначено те, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. У відповідності до даної умови, події, що викликали ускладнення у виконанні договору, і які можна назвати "істотною зміною обставин" повинні мати місце або стати відомими сторонам (заінтересованій стороні) після укладення договору. Другою умовою є зміна обставин, яка зумовлена причинами, що заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагаються. Іншими словами мова йде про те, що події, які викликають ускладнення, не могли стороною бути розумно прийняті до уваги.

Третя умова - виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала б при укладенні договору. Мова йде про зменшення цінності отримуваного стороною за договором, включаючи випадки коли виконання взагалі більш не має ніякої цінності для сторони, що отримує виконання. Зменшення цінності отримуваного стороною за договором відбувається у випадку, коли суттєво змінюється договірна рівновага у силу істотного підвищення вартості виконуваного або у силу зменшення отримуваного стороною за договором.

Слід зазначити, що поняття "істотні зміни обставин" або іншими словами "ускладнення" виконанні договору мають значення лише у відношенні ще не здійсненного виконання і не мають правового значення для виконання, яке вже відбулося.

Істотна зміна обставин як правило має правове значення для договорів коли їх укладення не збігається з виконанням, а дія договору та виконання має бути довго триваючою у порівняні із договорами, які виконуються у момент їх укладення.

Четвертою умовою є те, що із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Виходячи із змісту названої умови, випадки ускладнення у виконанні договору не можуть мати місця, якщо потерпіла сторона прийняла на себе ризик зміни обставин. Прийняття на себе ризику зміни обставин не обов'язково повинно бути прямо відображено у договорі, такий висновок може слідувати із самого характеру та змісту зобов'язання.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК України).

Виходячи з аналізу положень спірного договору оренди, сторонами було досягнута домовленість про перегляд розміру орендної плати у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів та з інших мотивів, визначених у п. 11 цього договору. Відтак, умови договору оренди не виключають можливість зміни розміру орендної плати через зміну законодавством мінімального розміру орендної плати, виходячи з встановленого законом розміру земельного податку для відповідної категорії земель. При цьому слід зазначити, що відбулась істотна зміна обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, а саме було змінено розмір земельного податку. У випадку, якби сторони могли передбачити інший розмір орендної плати, то вони б уклали договір на інших умовах, тобто передбачили більшу суму орендної плати. Зміна обставин зумовлена причинами, які позивач як заінтересований орендодавець не міг усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від нього вимагалися, оскільки порядок розрахунку та ставки податку за оренду земель встановлено законом. Виконання договору на умовах, що передбачені у діючому договорі, порушує співвідношення майнових інтересів і позбавляє орендодавця того, на що він розраховував при укладенні договору, а саме отримання орендної плати у розмірі, не нижче вставленого мінімального розміру орендної плати та ставки податку за оренду земельної ділянки. Тим більш такі обставини обумовлюють тривалість строку дії договору (49 років), а також наявність на спірній земельній ділянці об'єктів нерухомості, що належать відповідачу на праві власності згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 421 від 13.04.2009 р., виданого виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради, що також підтверджується листом КП „Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 03.07.2013 р. № 815. Більш того в спірному договорі не передбачено, що ризик зміни обставин несе орендодавець.

Відтак, судом на підставі ретельної правової оцінки умов укладеного між сторонами договору та інших доказів по справі встановлено наявність обставин, з якими закон пов'язує можливість зміни спірного договору оренди за рішенням суду згідно ч. 2 статті 652 Цивільного кодексу України.

Таким чином, враховуючи викладене та те, що розмір орендної плати за землю законодавчо було змінено, а умовами договору оренди передбачена можливість зміни розміру орендної плати у разі зміни (збільшення) розміру ставки земельного податку, яка є регульованою ціною відносно земельних ділянок державної та комунальної власності, відповідно така законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду умов цього договору в частині розміру орендної плати відповідно до діючої нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України в постановах від 27.12.2010 р. № 3-47гс10 та від 20.08.2013 р. № 3-21гс13, які є обов'язковими для суду згідно положень ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України.

Більш того слід зазначити, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки, зазначена у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2013 р., є чинною, не скасована у встановленому законом порядку. Тим більш в постанові Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.03.2014 р. по справі № 500/6465/13-а за позовом ТОВ „Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма „Істр" до Ізмаїльської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Ізмаїльської міської ради № 2141-VI від 06.06.2012 р. „Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Ізмаїл", що набрала чинності згідно з ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суд від 04.06.2014 р., надано оцінку питанню правомірності затвердження позивачем нормативної грошової оцінки земель міста, у т.ч. стосовно спірної земельної ділянки, орендованої відповідачем,

За таких обставин, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги прокурора про внесення змін до укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди земельної ділянки від 03.03.2005 р. і угоди від 16.04.2008 р. про внесення змін до вказаного договору, що стосуються розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Також суд вважає за необхідне внести зміни до угоди від 16.04.2008 р. про внесення змін до спірного договору оренди земельної ділянки стосовно зміни п. 4.2 на п. 8 договору у зв'язку з допущенням технічної помилки у вказаній угоді при зазначенні пунктів самого договору, до якого вносились зміни, з огляду на відсутність відповідного пункту 4.2 в спірному договорі від 03.03.2005 р. Таке зазначення п. 4.2 спірного договору в редакції угоди від 16.04.2008 р. про внесення змін до цього договору є суперечливим змісту вказаного договору, якому відповідає п. 8 договору.

При цьому слід зазначити, що згідно з ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Разом з тим слід зазначити, що чинним процесуальним законодавством передбачено право прокурора на звернення до господарського суду в інтересах держави з позовною заявою, в якій прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є: 1) звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; 2) участь у розгляді судами справ; 3) внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами. З метою вирішення питання наявності підстав для внесення касаційного подання у справі, розглянутій без участі прокурора, прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Так, слід зазначити, що Ізмаїльська міська рада є уповноваженим державою органом виконавчої влади у земельних правовідносинах, що здійснює повноваження суб'єкта права державної власності на землю. Тому у даних спірних правовідносинах саме міська рада може виступати позивачем.

Зокрема, відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України та п.1 ст. 33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень міської ради відноситься розпорядження землями в межах населених пунктів.

Відтак, суд вважає представництво інтересів позивача прокуратурою цілком правомірним та належним чином обґрунтованим.

Щодо судових витрат по даній справі господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок сплати та розмір судового збору визначені Законом України від 08.07.2011 р. „Про судовий збір" (зі змінами із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 6 жовтня 2011 року N 3828-VI), який набрав чинності 01 листопада 2011 р.

Так, згідно підпунктів 1, 2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому подана відповідна заява.

З огляду на те, що статтею 8 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено з 01.01.2013 р. розмір мінімальної заробітної плати - 1147 грн., відповідно за подану прокурором у 203 році позовну заяву немайнового характеру розмір судового збору становить 1147 грн.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Як зазначено в п. 4.6 Постанови Пленуму ВГСУ № 7 від 21.02.2013 р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (із змінами та доповн.), приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи вищенаведене та те, що рішення відбулось на користь позивача, який звільнений від сплати судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору до державного бюджету покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Заступника Ізмаїльського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ізмаїльської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма „Істр" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки і угоди до нього задовольнити.

2. Внести зміни до договору оренди земельної ділянки, укладеного 03.03.2005 р. між Ізмаїльською міською радою Одеської області та ВАТ „Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма „Істр" (правонаступником є Товариство з обмеженою відповідальністю „Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма „Істр") щодо оренди земельної ділянки площею 3,5740 га, що знаходиться у м. Ізмаїл по вул. Гагаріна, 56, який зареєстрований в Одеській регіональній філії ДП „Центр державного земельного кадастру", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 11 квітня 2005 року за № 040450700039, шляхом викладення пунктів 4 і 10 договору в наступних редакціях:

п. 4 - „Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 8 261 301,00 грн.";

п. 10 - „Всі розрахунки за договором оренди земельної ділянки здійснюються в грошовій формі (безготівковій) шляхом перерахування орендарем суми орендної плати на розрахунковий рахунок бюджету м. Ізмаїл".

3. Внести зміни до угоди про внесення змін у договір оренди земельної ділянки, укладеної 16.04.2008 р. між Ізмаїльською міською радою Одеської області та ВАТ „Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма „Істр" (правонаступником є Товариство з обмеженою відповідальністю „Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма „Істр"), яка зареєстрована Одеській регіональній філії ДП „Центр державного земельного кадастру", про що у державному реєстрі землі вчинено запис від 03.06.2008 р., шляхом:

- викладення п. 2 угоди у наступній редакції: „Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 8261301,00 грн.";

- вважати пункт 4.2, вказаний в п. 1 угоди про внесення змін у договір оренди земельної ділянки від 16.04.2008 р., за п. 8 договору оренди земельної ділянки від 03.03.2005 р.

4. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ізмаїльська виробничо-комерційна фірма „Істр" (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, буд. 56; код ЄДРПОУ 02971185) на користь державного бюджету (отримувач: ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, рахунок №31210206783008, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001; код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір в сумі 1147/одна тисяча сто сорок сім/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 07.07.2014 р.

Головуючий суддя Петров В.С.

Суддя Щавинська Ю.М.

Суддя Оборотова О.Ю.