Ухвала

від 23.06.2014 по справі 826/17139/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" червня 2014 р. м. Київ К/800/7345/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Титенко М.П.

за участю представників сторін:

позивача - Волянської О.Ю., Спєрова Д.К.

відповідача - Манікало І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2013

у справі № 826/17139/13-а

за позовом Дочірнього підприємства «Хумана піпл ту піпл Україна»

до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Хумана піпл ту піпл Україна» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 03.10.2013 № 0000703910, № 0000713910, № 0000723910, № 0000733910, № 0000743910, № 0000753910.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної планової перевірки ДП «Хумана піпл ту піпл Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, складено акт № 1024/39-10/32309853 від 19.09.2013, в якому зафіксовані порушення: пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2, пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 7 774 890 грн.; пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 185.1 а) ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 6 021 488 грн.; пп. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 розділу VIII Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено екологічний податок за розміщення відходів на загальну суму 24 624,93 грн.; пп. 250.2.1 п. 250.2, п. 250.9 ст. 250 розділу VIII Податкового кодексу України, а саме: неподання податкових декларацій з екологічного податку за І, ІІ, ІІІ та ІV квартали 2011 року, І, ІІ, ІІІ та ІV квартали 2012 року; пп. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 та п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету за період, що перевірявся на суму - 4 393,60 грн.; п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, а саме: встановлено факти повного неоприбуткування готівкових коштів, а також факти несвоєчасного та неповного оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книгах обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО на загальну суму 240 764,88 грн.; п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не забезпечення щоденного друкування на реєстраторах розрахункових операцій фіскальних звітних чеків в книгах обліку розрахункових операцій в кількості 498 шт.

На підставі результатів вказаної перевірки, 03.10.2013 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000713910 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 7 774 890 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 1 573 454 грн.;

- № 0000723910 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 3 900 073 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 852 193 грн.;

- № 0000743910 про застосування штрафних санкцій на суму 1 203 824,40 грн.;

- № 0000753910 про застосування штрафних санкцій на суму 169 320,00 грн.;

- № 0000733910 про збільшення суми грошового зобов'язання по екологічному податку на загальну суму 24 624,93 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 7 446,92 грн.;

- № 0000703910 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 4 393,60 грн. та нарахування штрафні санкції на суму 1 608,40 грн.

Щодо нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 7 774 890 грн. та штрафних санкцій в розмірі 1 573 454 грн. та податку на додану вартість в розмірі 3 900 073 грн. та штрафних санкцій на суму 852 193 грн., судами попередніх інстанцій встановлено таке.

05.01.2005 між позивачем та компанією «Humana People to People Baltic» (Литва) укладено контракт № 02 на придбання товарів б/в, придбання товару здійснюється на вагу (у кілограмах).

Під час оформлення митних документів використовувався код товарів відповідно до Українського класифікатору товарів ЗЕД: 6309 00 00 «Одяг та інші вироби, що використовувалися».

Згідно контракту, вантажно-митних декларацій, інвойсів, підприємство придбало товар - одяг б/в з найменуванням згідно документів постачальника: «SHOP А», «SHOP В», «MWE» на загальну суму в період з 01.01.2010 - 31.12.2012: б/в взуття SHOP A на суму 12 619 504,85 грн.; б/в взуття SHOP В на суму 2 564 985,16 грн.; б/в одяг SHOP A на суму 137 757 874,50 грн.; б/в одяг SHOP В на 19 644 034,93 грн.; б/в одяг MWE на 25 804 779,17 грн.

Позивачем у періоді, що перевіряється, здійснювалось переміщення товару з оптового складу підприємства на склад кожного із магазинів позивача.

Згідно з вимогами Положення про порядок, рух товару на оптовий склад та з оптового складу на склад кожного магазину здійснюється без його розпаковки з мішків, в якому товар надходить від постачальника, товар обліковується в кілограмах та у документах на внутрішнє переміщення вказується найменування товару відповідно до номенклатури постачальника одяг б/в «SHOP А», «SHOP В», «MWE».

Товарознавцем кожного із магазину позивача відповідно до Положення про порядок та Положення про ціни здійснюється розпаковка товару, його сортування та оцінка. При цьому, як зазначено у Положенні про порядок змінюється облікова категорія товару. Так, за результатами розпаковки, на підставі відповідного акту виносу-розпаковки, встановлюється кількість товару у штуках, що містився у відповідній одиниці ваги (кілограмі) товару.

Під час сортування товару після розпаковки товарознавець на підставі п. 4 та п. 7 Положення про ціни встановлює відповідні найменування товару: «Одяг б/в А», «Одяг б/в», «Взуття б/в», «Текстиль б/в» (до 2011 року використовувалось категорійне визначення товарів, тобто: спідниці, брюки, плаття, куртки тощо) та ціну кожної одиниці. При цьому найменування постачальника товару б/в «SHOP А», «SHOP В», «одяг MWE» у роздрібній торгівлі позивачем не використовуються.

Собівартість товару розподіляється лінійно на кількість отриманих у результаті розпаковки товарів.

Саме такими найменуваннями програмуються всі реєстратори розрахункових операцій кожного з магазинів на підставі Наказу № 01-1 за 14.01.2009 Про затвердження асортиментного переліку товарів, та Наказу № 11 від 14.04.2011 Про затвердження переліку асортименту товарів.

Відсортований та оцінений товар, найменування якого запрограмовано в РРО, виноситься в торгівельний зал кожного з магазинів для реалізації.

Подальша реалізація товару здійснюється відповідно до Положення «Про маркетингову політику підприємства», що є додатком до Облікової політики підприємства, з використанням РРО, що підтверджується відповідними розрахунковими документами (касові стрічки, звіти про використання РРО (фіскальні чеки, Z-звіти)), які були надані під час проведення перевірки та досліджені судами попередніх інстанцій. Зазначеними розрахунковими документами у повному обсязі підтверджується реалізація за грошові кошти товару «Одяг б/в А», «Одяг б/в», «Взуття б/в», «Текстиль б/в».

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 цього Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій з підтвердженням матеріалів справи ДП «Хумана піпл ту піпл Україна» купує у іноземного постачальника саме «одяг б/в», розмитнює його за кодом УКТЗЕД 6309 00 00 «Одяг та інші вироби, що використовувалися», і таким чином підприємство не може реалізувати інший товар, окрім того, який йому було поставлено та який було оприбутковано відповідно до законодавства.

Таким чином, ДП «Хумана піпл ту піпл Україна» правомірно списало з балансу підприємства придбаний товар одяг б/в, як реалізований товар. Товар був реалізований за кошти, що підтверджено розрахунковими документами.

Податковий орган актом перевірки зазначив, що позивач не мав права на включення до складу валових витрат вартості послуг управління, отриманих від компанії «Humana People to People Baltic».

Матеріалами справи встановлено, що між компанією «Humana People to People Baltic» (Литва, постачальник послуг) та ДП «Хумана піпл ту піпл Україна» (замовник) були укладені договори на послуги управління від 01.09.2009, від 01.05.2011, від 01.05.2012.

Так, компанією «Humana People to People Baltic» надано ДП «Хумана піпл ту піпл Україна» послуги управління, до яких, зокрема, відносяться: послуги планування комерційної діяльності, консультування з питання інвестицій та договорів, координування закупок та платежів, міжнародний маркетинг та управління зв'язками з клієнтами, управління людськими ресурсами, управління зв'язками з громадськістю, стратегія вибору реклами тощо.

У періоді з 01.01.2010 по 31.03.2011 ДП «Хумана піпл ту піпл Україна» було отримано від компанії «Humana People to People Baltic» послуги управління в загальній сумі 765 153,24 грн., а в період з ІІ кварталу 2011 року по ІV квартал 2012 року включно послуги з управління на суму 1 773 530 грн.

Факт виконання вказаних договорів судами встановлено з підтвердженням матеріалів справи, а саме: роздруківкою листування між підприємствами, реєстрами вхідних електронних повідомлень, звітами про надані послуги за період, що перевірявся.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Як встановлено в судовому порядку, надані послуги за договором управління отримані від компанії «Humana People to People Baltic» мали безпосередній вплив на результати господарської діяльності позивача, сприяли формуванню та розвитку трудового ресурсу підприємства, вдосконаленню його маркетингової політики та збільшенню продажів, сприяли ефективному плануванню закупівель, координуванню та здійсненню закупівель більш якісного товару тощо, завдяки отриманим послугам діяльність підприємства була прибутковою та мала позитивну динаміку з подальшим отриманням доходу у власній господарській діяльності; протягом здійснення господарської діяльності підприємство нараховувало та сплачувало дивіденди на користь власника підприємства.

Щодо відображення в податковому обліку витрат, у зв'язку з придбанням послуг, судами встановлено наступне.

ДП «Хумана піпл ту піпл Україна» здійснювало господарські операції з наступними підприємствами: ТОВ «Інтермедіагруп», ТОВ «Селді», ТОВ «Марк», ТОВ «Статус Код», ТОВ «Альфакомтрейд», ТОВ «ТВК «Приваткомресурс», ПП «БВФ», ТОВ «Голд Кепітал Про».

Між позивачем (орендар) та ТОВ «Селді» (орендодавець) було укладено договір оренди від 17.03.2009, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди частину нежилих приміщень №1,2,3,5,6,7,15,17 загальною площею 265,3 кв. метрів, на першому поверсі за адресою: м. Київ, вул. Тулузи, буд. 11 А.

ТОВ «Селді» є власником даних нежилих приміщень, що підтверджується договором купівлі-продажу нежилих приміщень від 18.12.2008, витягом з Державного реєстру правочинів від 18.12.2008 та актом прийому-передачі проданого приміщення від 18.12.2008.

Також, між позивачем (піднаймач) та ТОВ «Інтермедіагруп» (наймодавець) було укладено договір піднайму (суборенди) нежитлового приміщення № 4 від 15.12.2008, з урахуванням додаткових угод від 23.12.2008, 15.10.2009, 12.10.2010, 23.11.2010 та від 10.01.2011).

Згідно умов договору наймодавець зобов'язується передати піднаймачу в тимчасове платне користування всі нежитлові приміщення будівлі, крім 12 кв. метрів, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 21-В, загальна площа - 356,2 кв. метра.

Право ТОВ «Інтермедіагруп» на передачу позивачу в піднайм даного нежилого приміщення підтверджується договором найму № 10/12-08 від 10.12.2008, укладеного між ТОВ «Інтермедіагруп» (наймач) та ТОВ «Сінергія-Альфа» (власник).

Господарські правовідносини між позивачем та зазначеними контрагентами підтверджуються договорами оренди та суборенди, які укладені з позивачем, у випадку суборенди був додатково наданий основний договір між орендарем (ТОВ «Інтермедіагруп») та власником приміщень (ТОВ «Синергія-Альфа»), а також актами наданих послуг, податковими накладними, правовстановлюючими документами власників на орендовані приміщення, розрахунковими та платіжними документам, які підтверджують здійснення оплати за оренду/суборенду, а також сплату комунальних послуг.

Між позивачем (замовник) та ТОВ «Статус Код» (виконавець) було укладено договори про ремонтно-монтажні роботи системи автоматичної охоронної сигналізації № 200 від 17.10.2011 та № 221 від 20.01.2012 та № 222 від 20.01.2012, за умовами яких замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання провести роботи по монтажу системи автоматичної охоронно-тривожної сигналізації (САОТС) та провести пусконалагоджувальні роботи на об'єктах (магазинах) позивача.

Також, між позивачем (замовник) та ТОВ «Альфакомтрейд» (виконавець) було укладено договір № П\010611 від 01.07.2011, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по розробці концепцій та варіації дизайнерських рішень, виготовленню поліграфічних матеріалів замовника в обсягах та на умовах, вказаних замовником.

Між позивачем (замовник) та ТОВ «Марк» (виконавець) було укладено договір підряду на надання робіт/послуг № МК-26-04-2011 від 26.04.2011, згідно умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання своїми силами і засобами (з можливістю залучення третіх осіб (субпідрядників) виконати роботи/послуги по оформленню та отриманню дозвільної документації на рекламні вивіски та інші ОЗР в Києві та інших містах України, а також здійснення інших процедур, пов'язаних з отриманням вказаної документації.

Між позивачем та ТОВ «ТВК «Приваткомресурс», ПП «БВФ» та ТОВ «Голд Кепітал Про» було укладено договори про надання послуг по ремонту та технічному обслуговуванню кондиціонерів в магазинах позивача.

Вказані договори було укладено в спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, у відповідності до ст. 181 ГК України . Так, зокрема: ТОВ «ТВК «Приваткомресурс» надавало позивачу комплекс послуг по ремонту та технічному обслуговуванню кондиціонерів в магазинах позивача; ПП «БВФ» надавало позивачу комплекс послуг по ремонту та технічному обслуговуванню кондиціонерів в магазинах позивача; ТОВ «Голд Кепітал Про» надавало позивачу послуги з виготовлення поліграфічної продукції.

Виконання зазначених договорів підтверджується дослідженими судами обох інстанцій належним чином оформленими первинними документами, які відповідають вимогам, встановленим ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

На момент виконання зобов'язань контрагенти позивача як юридичні особи були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку.

Актом перевірки встановлено, що позивачем не враховано до складу обсягів реалізації вартість переданого кінцевому споживачу безкоштовного товару найменувань «одяг А», «одяг В» при здійсненні реалізації товарів в торговому залі.

Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем реалізовано за грошові кошти саме придбаний товар б/в «одяг SHOP А», «одяг SHOP В», «одяг MWE», як товар «Одяг б/в А», «Одяг б/в», «Взуття б/в», «Текстиль б/в».

Вищевикладене спростовує висновки податкового органу щодо заниження показника валового доходу (доходу) підприємства позивача, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування, та свідчить про неправомірність донарахування зобов'язань з податку на прибуток на суму 7 774 890 грн.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. п. 198.1, 198.2 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ст. 198 ПК Украхни).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм, необхідно зазначити, що валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податковий кредит -для податку на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, за результатами фактично здійснених господарських операцій, що в даному випадку встановлено судами обох інстанцій з підтвердженням матеріалів справи.

Щодо встановленого актом перевірки порушення п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.01.2005 за № 40/10320, слід зазначити наступне.

Згідно п. 2.6 зазначеного Положення, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних розрахункової книги).

Як встановлено матеріалами справи, ДП «Хумана піпл ту піпл Україна» готівкові кошти, які надійшли у перевіряємому періоді на підставі фіскальних звітних чеків, оприбутковано у відповідних КОРО в той самий день та в повному обсязі.

Проте, співробітником ДП «Хумана піпл ту піпл Україна», який вносив дані записи до КОРО, було допущено технічну описку, а саме: помилково в графі КОРО «Сума розрахунків «Загальна» вказано суму, яка відповідає графі КОРО «Сума готівки «Службова видача».

Після проведення фактичної перевірки, у зв'язку з обставинами, що були виявлені в ході перевірки, посадовими особами ДП «Хумана піпл ту піпл Україна» було здійснене службове розслідування та перевірено наявність записів у КОРО.

Під час службового розслідування від керуючих магазинами та продавців-касирів були отримані відповідні пояснювальні записки та встановлено факти наявності технічних описок під час заповнення Книг обліку розрахункових операцій. З продавцями-касирами, відповідальними за записи у книгах КОРО, проведена роз'яснювальна робота.

Відтак, ДП «Хумана піпл ту піпл Україна» повністю дотримані вимоги норм з приводу оприбуткування спірної суми готівкових коштів.

Вся сума готівки за період, що перевірявся була оприбуткована в повному обсязі, проведена через реєстратори розрахункових операцій, була проведена її щоденна інкасація, готівка була здана в касу банку та внесена на рахунок ДП «Хумана піпл ту піпл Україна», всі фіскальні звітні чеки (Z-звіти) роздруковані та підклеєні до відповідних розділів КОРО. Отже, грошові кошти за період, що перевірявся, були оприбутковані в повному обсязі.

Актом перевірки також встановлено факти не забезпечення щоденного друкування на реєстраторах розрахункових операцій фіскальних звітних чеків в книгах обліку розрахункових операцій в кількості 498 шт.

Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до наказів директора ДП «Хумана піпл ту піпл Україна» певні магазини були закритими для відвідувачів і не проводилась господарська діяльність пов'язана із реалізацією товару і, відповідно, не зобов'язані були роздруковувати щоденні фіскальні звітні чеки, як це передбачено п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Щодо нарахування позивачу екологічного податку у розмірі 24 624,93 грн. та штрафних санкцій на суму 7 446,92 грн., судами попередніх інстанцій зазначено таке.

Згідно з пп. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України об'єктом та базою оподаткування є: обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів.

Відповідно до положень пп. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 цього Кодексу платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини.

У позивача відсутні спеціально відведенні місця чи об'єкти для розміщення відходів, тому він уклав договір зі спеціалізованим підприємством ТОВ «Демікон» (яке має ліцензію, видану Міністерством охорони навколишнього природного середовища України) № 4317 від 07.02.2012 на послуги по прийому відпрацьованих люмінесцентних ламп.

Факт передачі відпрацьованих люмінесцентних ламп підтверджується дослідженими судами обох інстанцій матеріалами справи, а саме: актами прийому-передачі, податковими накладними, рахунками-фактури.

Щодо нарахування позивачу суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 4 393,60 грн. та штрафних санкцій на суму 1 608,40 грн., в судовому порядку встановлено наступне.

Відповідно до п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від операцій, здійснюваних в межах обраних ним видів діяльності, суб'єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, який отримує такий дохід, надано виписку або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про державну реєстрацію його як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 22.10.2013 встановлено, що гр. ОСОБА_5 з 07.11.2006 по нинішній час та гр. ОСОБА_6 з 03.12.2003р. по нинішній час є фізичними особами-підприємцями.

За встановлених в судовому порядку обставин по даній справі, які спростували висновки акту перевірки щодо порушень позивачем вимог законодавства, є протиправними спірні податкові повідомлення-рішення про донарахування ДП «Хумана піпл ту піпл Україна» грошових зобов'язань та штрафних санкцій.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний