Постанова

від 27.02.2014 по справі 804/1310/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2014 р. Справа № 804/1310/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЦарікової О.В., секретаря судового засіданняБердника С.О., за участю: представника позивача Задорожньої Л.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНО КРАВУ ЛІФТС УКРАЇНА» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНО КРАВУ ЛІФТС УКРАЇНА» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 11.09.2013:

- № 0000622211 (форма «В1») про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у сумі 28124,00 грн., штрафні (фінансові) санкції на суму 7031,00 грн., всього на суму 35155,00 грн.;

- № 0000632211 (форма «В4») про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 26067,00 грн.

Мотивуючи заявлений позов позивач зазначає, що через шість місяців після надання позивачем відповіді та документів на запит податкового органу, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНО КРАВУ ЛІФТС УКРАЇНА», за результатами якої складено акт від 02.09.2013 № 118/22.01-32634005. У вказаному акті контролюючий орган прийшов до висновку про збитковість експортних операцій Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНО КРАВУ ЛІФТС УКРАЇНА», проведених в листопаді та грудні 2012 року. З такими висновками контролюючого органу позивач не погоджується, оскільки за результатами проведених у листопаді та грудні 2012 року експортних операцій, за вирахуванням суми ПДВ, яка підлягає відшкодуванню, позивач отримав позитивний результат у сумі 14650,73 грн. Таким чином, господарські операції з реалізації товару на експорт безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача та були спрямовані на отримання прибутку. За наведених обставин, збитковість експортних операцій у листопаді та грудні 2012 року не мала місця. Отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.09.2013 № 0000622211 та №0000632211 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов. Відповідач зазначив, що за результатами проведеної перевірки позивача було встановлено, що сума придбання товарно-матеріальних цінностей у жовтні 2012 року, які в подальшому були реалізовані на експорт за договором комісії № 10-12-К від 25.05.2012, у листопаді 2012 року склала 168739,82 грн. (у тому числі ПДВ - 28123,30 грн.), сума ж реалізації вказаних товарів на експорт у листопаді 2012 року склала 156315,00 грн., таким чином результат вказаної господарської операції це збиток у сумі 12424,82 грн. Також перевіркою встановлено, що сума придбання товарно-матеріальних цінностей у грудні 2012 року склала 156403,80 грн., (у тому числі ПДВ - 26067,28 грн.), тоді як сума реалізації на експорт вказаних товарів за договором комісії № 17-12-К від 24.07.2012, у грудні 2012 року - 138798,00грн. Результат вчиненої у грудні 2012 року господарської операції з продажу на експорт товарів це збиток у сумі 17605,80 грн. Разом з тим, відповідач зазначив, що твердження позивача щодо одержання економічного ефекту при проведенні господарської операції є безпідставними, оскільки у листопаді 2012 року та у грудні 2012 року податок на додану вартість до бюджету останнім не сплачувався, однак від'ємне значення податкового кредиту у листопаді 2012 року відображено у сумі 234308,00 грн., у грудні 2012 року - 216346,00 грн., також заявлено бюджетне відшкодування ПДВ на суму 234308,00 грн. За наведених обставин, операції з реалізації на експорт у листопаді та грудні 2012 року товарно-матеріальних цінностей були для Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНО КРАВУ ЛІФТС УКРАЇНА» завідомо збитковими. Зазначені операції платника податків є незаконними, спрямовані на мінімізацію податкових зобов'язань і збагачення позивача за рахунок державного бюджету. Тому, і право на податковий кредит, і на отримання бюджетного відшкодування за такими операціями, у позивача виникати не може. За таких обставин, оскаржувані податкові повідомлення-рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.09.2013 № 0000622211 та № 0000632211 є законними та правомірними, а тому у суду відсутні підстави для їх скасування.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2014 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду на 03.02.2014.

У судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримала, просила задовольнити його повністю.

Відповідач, належним чином повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився. До суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «МОНО КРАВУ ЛІФТС УКРАЇНА» (далі - ТОВ «МОНО КРАВУ ЛІФТС УКРАЇНА») (код ЄДРПОУ 32634005), зареєстроване Виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 14.11.2003 за №12271200000005823, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 № 564461 та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 448053 від 17.04.2012, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

ТОВ «МОНО КРАВУ ЛІФТС УКРАЇНА» перебуває на податковому обліку у Криворізькій південній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з 02.12.2003 за № 4031.

Судом встановлено, що на підставі наказу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 21.08.2013 №254 та згідно повідомлення про проведення перевірки від 21.08.2013 №16/22.01, відповідачем у період з 01.11.2012 по 31.12.2012 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «МОНО КРАВУ ЛІФТС УКРАЇНА» з питання здійснення експорту товарів не власного виробництва за період з 01.11.2012 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складено акт від 02.09.2013 № 118/22.01-32634005 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНО КРАВУ ЛІФТС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 32634005) з питання здійснення експорту товарів не власного виробництва за період з 01.11.2012 по 31.12.2012. В означеному акті встановлено, що витрати підприємства на придбання ламелі дубової у ТОВ «ІМБАГ-УКРАЇНА» у кількості 1110,04 кв.м. у жовтні 2012 року склали 168739,82 грн., в т.ч. ПДВ - 28123,30 грн. В той час як сума реалізації на експорт вказаного товару за договором комісії № 10-12-К від 25.05.2012 у листопаді 2012 року склала 156315,00 грн. Таким чином, при порівнянні фактурної вартості реалізованої на експорт продукції у листопаді 2012 року із сукупною сумою вартості (з ПДВ), сплаченої за дану продукцію, фінансовий результат від проведеної експортної операції у листопаді 2012 року - збиток у сумі 12424,82 грн.

У грудні 2012 року мала місце аналогічна ситуація, так, підприємством придбано ламель дубову у кількості 949,69 кв. м. на суму 156403,68 грн., в т.ч. ПДВ - 26067,28 грн. Вказаний товар в подальшому було реалізовано на експорт у грудні 2012 року за договором комісії № 17-12-К від 24.07.2012 за ціною 138798,00 грн. Таким чином, при порівнянні фактурної вартості реалізованого на експорт товару у грудні 2012 року з сумою його придбання (з ПДВ), результат господарської операції - збиток у сумі 17605,68 грн.

Також, відповідачем в акті перевірки зазначено, що ТОВ «МОНО КРАВУ ЛІФТС УКРАЇНА» проводило операції з експорту товару, які не мали під собою мети отримання доходу, а спрямовані лише на мінімізацію сплати податку на додану вартість. Тому наявність у підприємства належним чином оформлених документів, які відповідно до вимог Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих податкових накладних, не є підставою для формування податкового кредиту, оскільки платником не доведено об'єктивність та поважність причин продажу товарів за ціною, нижчою від ціни придбання. Отже, головною метою в даному випадку було одержання доходу за рахунок несплати відповідних сум ПДВ до бюджету та, як наслідок, заволодіння державним майном, а тому такий правочин згідно зі ст. 228 Цивільного кодексу України вважається таким, що порушує публічний порядок.

Згідно висновку акту перевірки від 02.09.2013 № 118/22.1-32634005, перевіркою ТОВ «МОНО КРАВУ ЛІФТС УКРАЇНА» встановлено порушення пп. 14.1.179, пп.14.1.181, п. 14.1 ст. 14, п. 188.1 ст.188, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 п. 200.3 п. 200.4 ст. 200, з урахуванням норм пп.14.1.36, п. 14.1, п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до:

- завищення бюджетного відшкодування у грудні 2012 року на суму 28124 грн.

- завищення від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19 та рядок 20. 2) за січень 2013 року на суму 26067,00 грн.

На підставі означеного акту, Криворізькою південною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 11.09.2013:

- № 0000622211 (форма «В1») про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у сумі 28124,00грн., штрафні (фінансові) санкції на суму 7 031,00 грн. (всього на суму 35155,00 грн.);

- № 0000632211 (форма «В4») про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 26067,00 грн.

Дослідивши надані сторонами докази та фактичні обставини справи, суд не погоджується із висновками відповідача, зробленими у акті перевірки від 02.09.2013 № 118/22.01-32634005 щодо збитковості експортних операцій позивача з продажу на експорт ламелі дубової у листопаді та грудні 2012 року, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, відповідно до умов договору постачання від 11.10.2012 № 64/10, укладеного між ТОВ «МОНО КРАВУ ЛІФТС УКРАЇНА» (покупцем) та ТОВ «ІМБАГ - УКРАЇНА» (постачальником), ТОВ «МОНО КРАВУ ЛІФТС УКРАЇНА» придбало у ТОВ «ІМБАГ-УКРАЇНА» дошку дубову обрізну (ламель) (далі - продукція). Ціна продукції, умови зберігання та пакування, сортність, розміри та інші вимоги до якості, узгоджуються сторонами шляхом підписання Специфікації на поставку продукції, яка є невід'ємною частиною Договору ( п. 1.2. договору постачання від 11.10.2010 № 64/10).

Так, згідно специфікації № 13 від 25.10.2012 до вищевказаного договору, позивач придбав у ТОВ «ІМБАГ-УКРАЇНА» ламель дубову обрізну в кількості 1110,04 кв.м. на загальну суму 168739,82 грн. (ціна без ПДВ - 140616,52 грн., сума ПДВ - 28123,30 грн.).

Згідно специфікації № 14 від 10.12.2012 до договору постачання від 11.10.2010 № 64/10 позивач придбав у ТОВ «ІМБАГ-УКРАЇНА» ламель дубову обрізну в кількості 949,69 кв.м. на загальну суму 156403,68 грн., (ціна без ПДВ - 130336,40 грн., сума ПДВ -156403,68 грн.).

Постачальником товару за договором постачання від 11.10.2010 №64/10 - ТОВ «ІМБАГ-УКРАЇНА» складені та видані позивачу податкові накладні: № 5 від 25.10.2012, з якої вбачається, що загальна ціна покупки за партію ламелі дубової в кількості 1110,04 кв.м. - 168739,82 грн. (ПДВ - 28123,30 грн.; сума без ПДВ - 140616,52 грн.); № 1 від 10.12.2012, згідно якої ціна за партію ламелі дубової у кількості 949,69 кв. м. становить 156403,68 грн. (ПДВ - 26067,28 грн., сума без ПДВ - 130336,40 грн.). Оплата за поставлений товар ТОВ «МОНО КРАВУ ЛІФТС УКРАЇНА» проведена в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, між ТОВ «МОНО КРАВУ ЛІФТС УКРАЇНА» (як комітентом) та ОСОБА_5 (як комісіонером) укладено договір комісії від 25.05.2012 № 10-12-К, за умовами якого останній взяв на себе зобов'язання за винагороду здійснити правочин (або декілька правочинів) з нерезидентами України з продажу на експорт ламелі дубової (далі - товар), у кількості та за цінами, не нижче визначених в додатку № 1 до вказаного Договору. Згідно пункту 1.3 Договору від 25.05.2012 № 10-12-К, товар, що передається комітентом комісіонеру по цьому Договору, є власністю комітента.

Сторонами було укладено додаткову угоду № 1 від 04.10.2012 до Договору комісії від 25.05.2012 № 10-12-К, за умовами якої сторони погодили змінити Специфікацію 1 Додатку 1 до Договору та викласти її в іншій редакції, саме на підставі якої комісіонером було реалізовано на експорт у листопаді 2012 року партію ламелі дубової в кількості 1110,04 кв. м., за ціною 19556,51 доларів США (156315,18 грн.), придбаної ТОВ «МОНО КРАВУ ЛІФТС УКРАЇНА» у ТОВ «ІМБАГ-УКРАЇНА» на суму 168739,82 грн.

Між ТОВ «МОНО КРАВУ ЛІФТС УКРАЇНА» (як комітентом) та ОСОБА_5 (як комісіонером) укладено договір комісії від 24.07.2012 №17-12-К, за умовами якого останній взяв на себе зобов'язання за винагороду здійснити правочин (або декілька правочинів) з нерезидентами України з продажу на експорт ламелі дубової ( далі - товар), у кількості та за цінами, не нижче визначених в додатку № 1 до вказаного Договору. Згідно пункту 1.3 Договору від 24.07.2012 № 17-12-К, товар, що передається комітентом комісіонеру по цьому Договору, є власністю комітента.

Сторонами було укладено додаткову угоду № 1 від 10.12.2012 до Договору комісії від 24.07.2012 № 17-12-К, за умовами якої сторони погодили змінити Специфікацію 1 Додатку 1 до Договору та викласти її в іншій редакції, саме на підставі якої комісіонером було реалізовано на експорт у грудні 2012 року партію ламелі дубової в кількості 949,69 кв.м. за ціною 17364,92 доларів США (138797,81 грн.), придбаної ТОВ «МОНО КРАВУ ЛІФТС УКРАЇНА» у ТОВ «ІМБАГ-УКРАЇНА» на суму 156403,68 грн.

На підтвердження здійснення експортних операцій позивачем надані: акт виконаних робіт та понесених витрат від 05.11.2012 за договором комісії № 10-12-К від 25.05.2012 та акт виконаних робіт та понесених витрат від 28.12.2012 за договором комісії № 17-12-К від 24.07.2012; зовнішньоекономічні контракти: № 07/05/12 від 31.05.2012 та № 14/07/2012 від 27.07.2012 зі специфікаціями та додатковими угодами сторін до них, митні декларації за формою МД - 2 №110050004/2012/104677 від 30.10.2012 та № 110050004/2012/105810 від 13.12.2012; рахунки-фактури № 005 від 25.10.2012 та № 006 від 10.12.2012; податкові накладні від 05.11.2012 № 1 та від 28.12.2012 № 1.

Також, в матеріалах справи наявні міжнародні товарно-транспортні накладні: № 0437054 та № 0524940, з яких вбачається, що місце розвантаження товару: ламелі дубової обрізної знаходиться у м. Ясло, Польща.

Відповідачем під час перевірки встановлено, що витрати позивача на придбання ламелі дубової у ТОВ «ІМБАГ-УКРАЇНА» у кількості 1110,04 кв.м. у жовтні 2012 року склали 168739,82 грн., в т.ч. ПДВ - 28123,30 грн., а сума реалізації на експорт означеної продукції по договору комісії № 10-12-К від 25.05.2012 у листопаді 2012 року склала 156315,00 грн. Таким чином, фінансовий результат від проведеної експортної операції у листопаді 2012 року - збиток у сумі 12424,82 грн.

У грудні 2012 року підприємством придбано ламель дубову у кількості 949,69 кв.м. на суму 156 403,68 грн., в т.ч. ПДВ - 26067,28 грн., яку в подальшому було реалізовано на експорт по договору комісії № 17-12-К від 24.07.2012 за ціною 138798,00 грн. Таким чином, результат господарської операції з експорту у грудні 2012 року - збиток у сумі 17605,68 грн.

Отже, реалізацію придбаних товарів позивачем здійснено за ціною, нижчою за ціну придбання. Таким чином, ТОВ «МОНО КРАВУ ЛІФТС УКРАЇНА» проводило операції з експорту товару, які не мали під собою мети отримання доходу, а були спрямовані лише на мінімізацію сплати ПДВ.

Суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу, оскільки наявними в матеріалах справи документами підтверджується придбання позивачем партії ламелі дубової у ТОВ «ІМБАГ-УКРАЇНА» у жовтні 2012 року за ціною 140616,52 грн. (без ПДВ); вказаний товар реалізовано на експорт у листопаді 2012 року за договором комісії № 10-12-К від 25.05.2012 за ціною 156315,18 грн. Таким чином, у листопаді 2012 року за проведеною експортною операцією позивач отримав позитивний фінансовий результат в сумі 15698,66 грн.

Аналогічна ситуація мала місце і у грудні 2012 року, так, позивачем придбано у ТОВ «ІМБАГ-УКРАЇНА» ламель дубову обрізну в кількості 949,69 кв.м. на суму 130336,40 грн. (без ПДВ), яку в подальшому було реалізовано на експорт у грудні 2012 року за договором комісії № 17-12-К від 24.07.2012 за ціною 138797,81 грн. Відтак, у грудні 2012 року за проведеною експортною операцією позивач отримав позитивний фінансовий результат в розмірі 8461,41 грн.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України) під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Частиною 1 статті 42 ГК України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 43 ГК України, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Главою 15 Митного кодексу України врегульоване питання експорту товарів. Так згідно ст. 82 Митного кодексу України експорт (остаточне вивезення) - це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов'язань щодо їх зворотного ввезення.

Пунктом 195.1.1 статті 195 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що за нульовою ставкою оподатковуються операції з експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства.

Згідно п. 200.16 ст. 200 ПК України, у разі якщо платник податку експортує товари (супутні послуги) за межі митної території України, отримані від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари (супутні послуги) від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання бюджетного відшкодування має такий інший платник податку.

З наведених норм чинного законодавства випливає, що оскільки експортні операції є об'єктом обкладання ПДВ, експортер має право на бюджетне відшкодування сум ПДВ, сплачених постачальникам. Порядок визначення суми, що підлягає відшкодування з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків врегульовані ст. 200 Податкового кодексу України.

Згідно п.п.14.1.36, 14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

З наведених норм вбачається, що законодавець задля конкурентоспроможності та привабливості українських товарів на міжнародних ринках визначив, що операції з експорту таких товарів оподатковуються за нульовою ставкою, та встановив умову для застосування такої ставки - наявність митної декларації, оформленої відповідно до вимог митного законодавства.

Порядок та вимоги до оформлення митної декларації встановлені в главі 40 Митного кодексу України.

Позивачем до суду надані митні декларації за формою МД-2 №110050004/2012/104677 від 30.10.2012 та № 110050004/2012/105810 від 13.12.2012, що підтверджують факт здійснення експортних операцій, та оформлені відповідно до вимог глави 40 Митного кодексу України.

З огляду на викладене, посилання відповідача на те, що сума придбання ТОВ «МОНО КРАВУ ЛІФТС УКРАЇНА» товару, з урахуванням податку на додану вартість, є більшою ніж сума реалізації останнім цього товару на експорт, не приймається судом до уваги, оскільки податковим органом помилково враховано ПДВ до вартості товару, з огляду на те, що сплачений постачальнику ПДВ при експорті підлягає поверненню експортеру.

Наведені обставини свідчать про те, що означена господарська операція безпосередньо пов'язана з господарською діяльністю позивача та спрямована на отримання прибутку.

Крім того, позивачем надані податкові декларації з ПДВ за періоди: листопад 2012 року, грудень 2012 року, з яких вбачається, що діяльність ТОВ «МОНО КРАВУ ЛІФТС УКРАЇНА» за вказані періоди в цілому була прибутковою. Зазначене також підтверджується наданими до матеріалів справи деклараціями з податку на прибуток ТОВ «МОНО КРАВУ ЛІФТС УКРАЇНА» (за три квартали та річної), отже, позивачем до Державного бюджету України сплачувався податок на прибуток, і вказаний факт відповідачем не заперечується.

Підпунктом 14.1.71. п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Податковим органом не доведено та не надано відповідних доказів того, що позивачем реалізовано товари на експорт за ціною, яка є нижчої від звичайної ціни на відповідні товари, також не надано обґрунтованого розрахунку звичайної ціни на такі товари.

Згідно п.14.1.181. п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як визначено п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У відповідності до п. 200.6 ст. 200 ПК України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 11.09.2013 № 0000622211 та № 0000632211, а також акту перевірки від 02.09.2013 № 118/22.01-32634005, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд оцінивши докази по справі у їх сукупності, приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставини, викладені в акті перевірки № 118/22.01-32634005 від 02.09.2013 та не спростовані докази, надані позивачем у справі.

Разом з тим, суд відзначає, що жодним законодавчим актом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно в позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини.

Аналогічну позицію з цього приводу займають Вищий адміністративний суд України, викладену у постанові від 14.11.2012 по справі № К/9991/50772/12 та Верховний Суд України в постанові Пленуму ВСУ від 06.11.2009 № 9.

Посилання відповідача на постанови Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.09.2013 у справах № 216/7072/13-п та № 216/7073/13-п, за якими посадових осіб ТОВ «МОНО КРАВУ ЛІФТС УКРАЇНА», а саме: головного бухгалтера ОСОБА_6 та директора ОСОБА_7 визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, з призначенням адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 85 грн. кожному, не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

Зазначені постанови суду були винесені вже після того, як відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 11.09.2013 № 0000622211 (форма «В1»), № 0000632211 (форма «В4»), та факт їх винесення не було покладено в основу висновків акту перевірки від 02.09.2013 № 118/22.01-32634005, на підставі якого були винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення. Більш того, постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06.11.2013 у справі № 33/774/952/13 задоволено апеляційну скаргу Задорожньої Л.Ф., скасовано постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.09.2013 про притягнення Задорожньої Л.Ф. до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, з призначенням адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 85 грн., а провадження в даній справі закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Також слід зазначити, що винесення постанов Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ніяким чином не підтверджує правомірність висновків акту перевірки та податкових повідомлень - рішень, винесених не у відповідності до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.09.2013 № 0000622211 (форма «В1») про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у сумі 28124,00 грн., штрафні (фінансові) санкції на суму 7031,00 грн., всього на суму 35155,00 грн. та №0000632211 (форма «В4») про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 26067,00 грн., винесених на підставі акту від 02.09.2013 № 118/22.01-32634005.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. На підставі вказаної норми процесуального законодавства, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача з Державного бюджету України судові витрати з оплати судового збору, понесені позивачем у сумі 182,70 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 10-12, 69, 71, 86, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНО КРАВУ ЛІФТС Україна» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.09.2013 №0000622211 (форма «В1»), за яким Товариству з обмеженою відповідальністю «МОНО КРАВУ ЛІФТС Україна» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму 28124,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 7031,00 грн., всього на суму 35155,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.09.2013 № 0000632211 (форма «В4»), за яким Товариству з обмеженою відповідальністю «МОНО КРАВУ ЛІФТС Україна» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 26067,00 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНО КРАВУ ЛІФТС Україна» судові витрати з оплати судового збору в сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складений 04 березня 2014 року.

Суддя О.В. Царікова