Рішення

від 02.07.2014 по справі 922/1753/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2014 р.Справа № 922/1753/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток", м.Харків, до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - - Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м.Харкова, м.Харків, про стягнення 54642,24 грн. за участю представників:

позивача - Демур І.Б. (довіреність б/н від 13.05.2014р.);

відповідача - Яновська В.С. (довіреність № 38-1871 від 28.05.2010р.);

третьої особи - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток", м.Харків, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків, заборгованості за Договором купівлі-продажу № 271137 від 09.06.2008р. в розмірі 43303,01 грн. та 3% річних в розмірі 7046,84 грн., що разом становить 50346,85 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.05.2014р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/1753/14 та розгляд справи призначено на 20.05.2014р. о 12:00 год.

У судовому засіданні, яке відбулося 20.05.2014р., представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечувала, посилаючись на те, що відповідач був змушений здійснити коригування податкового кредиту за наполяганням податкової інспекції, в результаті чого заборгованість відповідача перед позивачем зменшено на суму податкового кредиту і відповідно станом на 01.05.2014р. заборгованість відповідача перед позивачем відсутня.

На вимогу суду представник відповідача надала відзив на позовну заяву, який разом з доданими до нього документами був долучений судом до матеріалів справи.

Представник позивача проти вищевказаних доводів відповідача заперечував на тій підставі, що зобов'язання, які виникли перед податковою інспекцією, не стосуються зобов'язань перед позивачем.

У судовому засіданні була оголошена перерва до 10.06.2014р. до 11:30 год.

Після перерви представник позивача звернувся до суду із письмовими уточненнями до позовної заяви, а саме просить стягнути з відповідача основну заборгованість за спірним Договором в розмірі 43303,01 грн. та 3% річних в розмірі 11339,23 грн., що разом становить 54702,24 грн., проте доказів направлення даних уточнень відповідачеві не надав.

Також представник позивача надав додаткові письмові пояснення по справі, які були долучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова, посилаючись на те, що рішення суду по даній справі може вплинути на її права та обов'язки в податковій сфері.

Представник позивача проти клопотання відповідача заперечував, посилаючись на те, що відносини, які існують між відповідачем та органом податкової служби, не є предметом розгляду у даній справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.06.2014р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м.Харкова. Даною ухвалою було зобов'язано позивача направити на адресу третьої особи копії позовної заяви та доданих до неї документів; третю особу зобов'язано надати письмові пояснення стосовно заявленого позову; розгляд справи відкладено на 24.06.2014р. об 11:30 год. та запропоновано позивачу надати докази направлення уточнень до позовної заяви відповідачеві.

Ухвалою господарського суду від 24.06.2014р. розгляд справи було відкладено на 02.07.2014р. о 12:00 год.

У судовому засіданні, яке відбулося 02.07.2014р., представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням уточнень, внесених заявою, поданою до суду 03.06.2014р. (вх. № 18547), а саме просив стягнути з відповідача 43303,01 грн. основного боргу та 11339,23 грн. - 3% річних.

В обгрунтування позовних вимог представник позивача надав додаткові письмові пояснення, які були долучені судом до матеріалів справи.

Присутня у судовому засіданні представник відповідача повідомила, що отримала від позивача уточнення до позовної заяви; проти позову заперечувала на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях, долучених до матеріалів справи.

Враховуючи, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, уточнення позивача до позовної заяви (вх. № 18547 від 03.06.2014р.), які за своєю суттю є заявою про збільшення розміру позовних вимог, були прийняті судом як такі, що не суперечать інтересам сторін та діючому законодавству.

При цьому, суд вважає за необхідне зауважити, що у вищевказаних письмових уточненнях до позовної заяви позивачем, у зв'язку з арифметичною помилкою, було невірно визначено загальний розмір позовних вимог, саме замість суми 54642,24 грн., яка складається з двох складових: 43303,01 грн. основного боргу та 11339,23 грн. - 3% річних, помилково зазначено загальну суму - 54702,24 грн.

Таким чином, судом встановлено, що загальний розмір позовних вимог після його збільшення склав 54642,24 грн.

Представник третьої особи на стороні відповідача у судове засідання не з'явився; витребуваних судом письмових пояснень не надав; про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача і відповідача, суд встановив наступне.

09.06.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Восток" (позивачем) та Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (відповідачем) було укладено Договір купівлі-продажу № 271137, згідно п. 1.1. якого позивач (продавець) зобов'язався передати у власність (поставити) відповідачу (покупцю) протягом строку дії договору, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити азбестотехнічні вироби ГК 016-97 26.26.1 (товар), найменування і асортимент, кількість та ціна яких зазначені у відповідних специфікаціях, доданих до даного договору, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 2.1. Договору, товар повинен бути переданий у 3-денний строк з дня надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача на умовах франко - завод виробник.

Згідно п. 3.1. Договору, розрахунки за поставлені товари здійснюються шляхом 100% передоплати за кожну партію товару чи іншим способом, що не суперечить діючому законодавству.

Як вказує позивач, з огляду на давні партнерські взаємовідносини, та прохання відповідача з запевненням про своєчасну оплату, позивач поставив відповідачу товар без попередньої оплати, сподіваючись на оплату товару у день поставки, як запевнив відповідач та як передбачено чинним законодавством.

Так, матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору позивачем було здійснено поставку товару відповідачу за загальну суму 144154,80 грн. за наступними видатковими накладними:

- № 37 від 28.07.2011р. на загальну суму 106714,56 грн. (рахунок-фактура № 37 від 27.07.2011р.);

- № РН-0000050 від 31.08.2011р. на загальну суму 37440,00 грн. (рахунок-фактура № СФ-0000050 від 29.08.2011р.).

Відповідно до п. 4.1. Договору, товар вважається переданим позивачем та прийнятим відповідачем в термін та по кількості, що вказані в (товарно- транспортних) накладних.

Уповноваженою особою відповідача, ОСОБА_1, який діяв на підставі довіреностей № 1153 від 27.07.2011р. та № 1341 від 29.08.2011р., було прийнято товар за кількістю та якістю без будь яких зауважень та застережень, про що свідчать підписи представника відповідача на зазначених вище видаткових накладних.

Проте, оплата за отриманий товар була здійснена відповідачем лише частково:

- за видатковою накладною № 37 від 28.07.2011р. - на суму 91214,56 грн.;

- за видатковою накладною № РН-0000050 від 31.08.2011р. - на суму 9636,99 грн.

Таким чином, сума основного боргу відповідача перед позивачем за Договором купівлі-продажу № 271137 від 09.06.2008р. складає 43303,01 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Також покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 538 ЦК України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Зменшення відповідачем свого податкового кредиту не стосується правовідносин, які склалися між сторонами та не впливає на виконання ним свого зобов'язання за Договором купівлі-продажу № 271137 від 09.06.2008р., яке може бути припинено лише виконанням його належним чином (ст. 599 ЦК України).

Крім того, ані умовами Договору, ані діючим законодавством не передбачено такої підстави для припинення зобов'язання, як зменшення податковий кредиту боржником на суму зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 5.1. Договору, за порушення зобов'язань за даним Договором сторони несуть відповідальність у відповідності до діючого законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд визнав вимогу про стягнення з відповідача 11339,23 грн. - 3% річних законною та обґрунтованою.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем склав 54642,24 грн., у тому числі: 43303,01 грн. основного боргу та 11339,23 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 538, 610, 611, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м.Харків, вул.Доброхотова, буд. 11; ідентифікаційний код: 31557119) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" (61057, м.Харків, пр.Перемоги, буд. 72-а, кв. 10; ідентифікаційний код: 31342219) - суму основного боргу за Договором купівлі-продажу № 271137 від 09.06.2008р. в розмірі 43303,01 грн.; суму 3% річних у розмірі 11339,23 грн.; витрати з оплати судового збору в розмірі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.07.2014 р.

Суддя Н.М. Кухар