Ухвала

від 09.07.2014 по справі 2а-9909/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-9909/11 Головуючий у 1-й інстанції: Борисенко П.І. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

09 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області на постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 30 грудня 2011 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про визнання неправомірною відмови щодо виплати щомісячної соціальної допомоги дітям війни відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2011 року позивач звернулась до суду з позовом про визнання бездіяльності відповідача неправомірною та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області здійснити перерахунок і виплату щомісячного підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 27 квітня 2011 року.

Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 30 грудня 2011 р. позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача та зобов'язано останнього провести позивачу перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 14 червня 2011 року по 22 липня 2011 року з урахуванням виплачених сум.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 197 КАС України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду - підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус дитини війни, що підтверджується паспортом та відповідним посвідченням з відміткою "дитини війни".

Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Як вбачається із заперечень відповідача, позивачу за 2008 рік, як дитині війни, сплачувалась надбавка в розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". З 01.01.2008 р. - 47 грн., з 01.04.2008 р. - 48,10 грн., з 01.07.2008 р. - 48,20 грн., з 01.10.2008 р. - 49,80 грн., щомісячно.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.08 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Положення визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

Згідно ч. 2 ст. 19, ч. З ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Однак, всупереч положенням Конституції України, вимогам Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та рішенню Конституційного Суду України, абз. 1 п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" визначено, що підвищення пенсії дітям війни проводиться у розмірі 10 % прожиткового мінімуму, для осіб які втратили працездатність.

Виходячи із пріоритетності закону над підзаконними актами, слід визнати, що при призначенні позивачу надбавки до пенсії, як дитині війни слід виходити з положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", якою визначено розмір надбавки до пенсії, оскільки постанови Кабінету Міністрів України, за своєю юридичною природою, є підзаконними нормативними актами, мають нижчу юридичну силу і не можуть змінювати положення визначені Законом.

Таким чином, особи зі статусом дітей війни мають право на підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 % мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та з урахуванням мінімального розміру пенсії для осіб, які втратили працездатність, передбаченої у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Враховуючи, що позивач звернулась з позовом 14 грудня 2011 року, то колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню з 14 червня 2011 року. В іншій частині позов підлягає залишенню без розгляду, як такий, що поданий після збігу 6 місячного строку з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Крім того, задовольняючи позовні вимоги до 22 липня 2011 року, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року, доповнено прикінцеві положення пунктом 4, згідно якого в 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік". При цьому суд вірно зауважив, що на виконання вимог вказаного закону Кабінетом Міністрів України 06 липня 2011 року прийнято постанову №745, яка набула чинності 23 липня 2011 року, а тому відповідач зобов'язаний здійснити позивачу перерахунок пенсії до дати набрання чинності зазначеною постановою КМ України.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 183-2, 198, 200, 205 та 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області на постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 30 грудня 2011 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про визнання неправомірною відмови щодо виплати щомісячної соціальної допомоги дітям війни відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" - залишити без задоволення, а постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 30 грудня 2011 р. - без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.