Рішення

від 08.07.2014 по справі 2-773/12

СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 Справа № 2-773/12

РІШЕННЯ

Іменем України

08.07.2014 року Сторожинецький районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючого судді Яківчика І.В.,

при секретарі Чокан Д.В.

за участю:

правонаступника основного позивача ОСОБА_1, її представника

ОСОБА_8, представника відповідача по основному позову

ОСОБА_7 та відповідача по зустрічному позову ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сторожинець цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє як правонаступник ОСОБА_2 до ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4, треті особи без самостійних вимог Ропчанська сільська рада, Сторожинецького району та Служба в справах дітей Сторожинецької районної державної адміністрації про визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6,третя особа без самостійних вимог - Служба в справах дітей Сторожинецької районної державної адміністрації про визнання права власності на майно та спадщину за законом

встановив:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно. В ході розгляду справи, позивач померла і в справу вступив її правонаступник ОСОБА_1, яка звернулася в суд із позовом в новій редакції, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний брат ОСОБА_9, який був сином позивача ОСОБА_2 Внаслідок смерті відкрилась спадщина на будівельні матеріали які були використані в процесі будівництва домоволодіння по АДРЕСА_1, яке складається із житлового будинку, мансарди, підвалу, ганку, прибудови, трьох сараїв, вбиральні, фундаменту, піднавісу та криниці, загальною вартістю 20936 гривень, які побудовані померлим самостійно в 1996 році. Земельна ділянка, призначена для будівництва, згідно погосподарської книги за 2001-2005 роки перебувала в користуванні померлого, якому рішенням виконкому Ропчанської сільради від 19.12.2002 року було дано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки площею 0,25 га.

11.08.2004 року виконком сільради своїм рішенням дозволив ОСОБА_9 оформлення технічної документації на самовільно побудовані споруди, а в серпні 2004 року така документація у вигляді технічного паспорту була виготовлена.

Спадкоємцями майна померлого є його донька ОСОБА_4 та мати ОСОБА_10, які прийняли спадщину. Після смерті матері ОСОБА_10 її спадкоємцем є позивач по справі ОСОБА_1 згідно заповіту.

Виходячи з цього позивач просила визнати за нею право власності на ? ідеальну частку будівельних матеріалів, що були використані в процесі самочинного будівництва домогосподарства по АДРЕСА_1 та відшкодувати судові витрати.

.

ОСОБА_3 діючи як в своїх інтересах так і в інтересах своєї доньки ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом посилаючись на те, що вона 28.10.1999 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_9, від якого ІНФОРМАЦІЯ_2 народила доньку ОСОБА_4. Перебуваючи в шлюбі із ОСОБА_9, вони побудували житловий будинок із надвірними спорудами в АДРЕСА_1. Земельна ділянка, для будівництва будинку, була виділена їй, згідно рішення Ропчанської сільради від 13.03.2000 року. У вказаному будинку вони поселились проживати і зареєстрували там своє місцеперебування. У 2004 році вони шлюб розірвали, але вона з дитиною залишилась проживати в будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на ? частину побудованого ними будинковолодіння, спадкоємцями якого є її неповнолітня донька та мати померлого ОСОБА_2, правонаступником якої являється ОСОБА_1, які спадщину прийняли.

Крім того в склад спадкового майна, після смерті ОСОБА_9 входить також частка в будинковолодінні по АДРЕСА_2, співвласником якого, внаслідок належності його до категорії колгоспних дворів, був померлий. Його частка складала 1/5 частину цього будинковолодіння так як членами колгоспного двору за станом на 15.04.1991 року були крім нього також і ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, його дружина ОСОБА_2 та діти ОСОБА_6 і ОСОБА_1

Спріввласнику ОСОБА_9 належано також 1/20 частка цього майна внаслідок смерті його батька, співвласника будинковолодіння, ОСОБА_11. Вказану спадщину він прийняв фактично вступивши у володіння спадковим майном. Тобто він був власником 1/5 частки та 1/20 частки будинковолодіння по АДРЕСА_2, що складає 5/20 його часток.

Внаслідок смерті ОСОБА_9, зазначена частка майна успадкована його дочкою ОСОБА_4 та його мамою ОСОБА_2, яка померла і правонаступником якої являється ОСОБА_1 Успадкована частка дочки складає 1/8 частку всього будинковолодіння по АДРЕСА_2.

Проосила визнати за нею право власності на ? частку будівельних матеріалів використаних в процесі будівництва будинку по АДРЕСА_1 та за її донькою право на 1\4 ідеальну частку в цьому будинку, а також право власності на 1/8 частку спадкового майна по АДРЕСА_2 за її донькою ОСОБА_4 і відшкодувати їй всі судові витрати.

В судовому засіданні основний позивач та його представник позовні вимоги підтримали, посилаючись на викладені обставини, а зустрічні позовні вимоги, не визнали.

Представник відповідача по основному позову, вимоги цього позову визнав частково в тій частині яка не покривається предметом зустрічного позову, який підтримав в повному обсязі.

Відповідач по зустрічному позову ОСОБА_6 в судовому засіданні вимоги зустрічного позову не визнав.

Відповідач по зустрічному позову ОСОБА_1 в судове засідання неодноразово не з'являвся, внаслідок чого суд ухвалив здійснити розгляд справи без участі цього відповідача, а також без участі відповідача по основному позову Ропчанської сільської ради за її заявою і без участі третьої особи - Служби в справах дітей, виключно по її заяві.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідків та дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини.

Так судом встановлено, що 28.10.1999 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, про що було зроблено відповідний актовий запис за № 23 у виконкомі Ропчанської сільської ради, що підтверджується свідоцтвом про одруження виданим 28.10.1999 року (а.с.202 Т.1) Вказаний шлюб було розірвано 11.12.2002 року, що стверджується відповідним свідоцтвом (а.с.203 Т.1).

Судом також встановлено, що в селі Ропча, Сторожинецького району, Чернівецької області, наявним є, побудоване самочинно будинковолодіння по АДРЕСА_1, яке складається із житлового будинку літ «А-1», мансарди літ. «Мс», підвалу літ. «Пд», ганку літ. «а», прибудови літ. «Б», сараїв літ. «В,Г,Д», вбиральні літ. «Е», фундаменту піднавісу літ «Ф-т» та криниці літ. «Кр», що в суді підтверджено наявним у справі технічним паспортом (а.с. 7, 166 Т.1).

Таких паспортів на будинковолодіння було виготовлено два але на різні прізвища, а саме 30.07.2004 року на ім'я ОСОБА_3(а.с.7 Т.1) та 30.08.2004 року на ім'я ОСОБА_9 (а.с.166 Т.1)

Згідно зазначених паспортів, роком побудови будинковолодіння вказано 2000 рік, а згідно погосподарської книги Ропчанської сільради за 2001-2005 роки (а.с.7 Т.2) та довідки виконкому Ропчанської сільської ради № 290 від 21.12.2010 року (а.с.12 Т.2), яка видана на підставі тієї ж погосподарської книги, роком побудування зазначено 1996 рік.

Аналізуючи докази щодо року побудування вказаного будинковолодіння суд, при відсутності відповідної експертизи, знаходить, що в даному спірному випадку, доказаним в суді є 2000-й рік, зважаючи на те, що технічний паспорт більш кваліфіковано відображає технічну характеристику об'єкта нерухомості, яка включає і рік створення цього об'єкта.

Кожна із сторін, доводячи суду різні роки побудови спірного будинковолодіння, посилалась на одну і ту ж погосподарську книгу, а саме книгу за 2001-2005 роки (а,с.7 Т.2), згідно якої всі записи в ній почали вестись починаючи із 01.01.2001 року, а тому вказівка щодо побудови будинковолодіння в 1996 році свідчить про заповнення книги в цій частині навмання, гадано, а не на підставі відповідних документів.

Як вбачається із заяви ОСОБА_3 від 03.06.2001 року (а.с.208 Т.1) та рішення виконкому Ропчанської сільради № 69 від 11 .07.2001 року (а.с.209 Т.1), а також із рішення виконкому Ропчанської сільради № 36 від 24.04.2002 року (а.с.14 Т.2), погосподарський номер на будинковолодіння фактично було відкрито у 2001 році, спочатку на ім'я ОСОБА_3 а в подальшому на ім'я ОСОБА_9, що і свідчить про фактичний рік побудови, а саме 2000-й так як фактична побудова будинку у 1996 році та початок ведення погосподарської книги 2001-й є двома фактами які само виключаються. А оскільки початок ведення погосподарської книги підтверджується відповідними рішеннями виконкому сільради то правильним є рік побудови, який безпосередньо передує початку ведення вказаної книги, як це випливає із положень п.38 Інструкції з ведення по господарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженої Наказом Міністерства статистики України від 22 02.1995 року № 48, щодо правовідносин які виникали з 1995 року та п. 32 Інструкції з ведення по господарського обліку в сільських (селищних) радах, затвердженої наказом Держкомстатом України від 17.07.2000 року № 234, щодо правовідносин які виникли з 2000 року, оскільки згідно вказаних Інструкцій, роком побудування житлового будинку вважається рік, у якому цей будинок було введено в експлуатацію.

Заперечуючи проти зустрічного позову в частині 2000 року побудування житлового будинку та підтримуючи вимоги позову в частині 1996 року побудування будинку, основний позивач посилалась також на те, що будівництво будинку почав здійснювати її брат ОСОБА_9, ще в період свого першого одруження із ОСОБА_12, яке мало місце 15.04.1991 року, а тому для цілей будівництва йому потрібні були будівельні матеріали, що стверджувалось довідкою від 11.09.1991 року (а.с.10 Т.2) та рухом коштів на особистому рахунку ОСОБА_9 відкритому в Ощадному банку (а.с.16-18 Т.2)

Факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_9 та ОСОБА_12 в суді підтверджено довідкою виконкому Ропчанської сільської ради № 436 (а.с.11 Т.2). Вказаний шлюб було розірвано розірвано 24.06.94 року (а.с.13 Т.2)

В суді свідок ОСОБА_12, яка і була першою дружиною ОСОБА_9, суду показала, що вони з ОСОБА_9 розписались у 1991 році і почали на земельній ділянці яка належала його батькові, будувати будинок і сарай. При цьому шлакоблок вони робили в її господарстві де вони і проживали.

Аналізуючи всі докази, на які посилається основний позивач, як на підтвердження 1996 року побудування житлового будинку, суд знаходить їх такими, що не спростовують висновків, щодо 2000 року побудування житлового будинку, оскільки співставляючи показання свідка ОСОБА_12 та ОСОБА_13, щодо початку будівництва (1991-1992 роки), інформацію із довідки про потребу ОСОБА_9 в будівельних матеріалах та рухом коштів на особистому рахунку ОСОБА_9 відкритому в Ощадному банку (а.с.16-18 Т.2), суд встановив, що ці обставини в сукупності свідчать тільки про те, що рух коштів по особистому рахунку ОСОБА_9, власне і припинився в день реєстрації шлюбу тобто 15.04.1991 року, що говорить про потребу в грошах безпосередньо на весілля і будівництво сім'ї, а не на будівництво житлового будинку, оскільки після реєстрації шлюбу на рахунку значних грошей які могли би бути використані на будівництво вже не було.

До показань свідків як основного позивача ОСОБА_14 так і зустрічного позивача ОСОБА_15, ОСОБА_16, суд відноситься критично так як вони є родичами сторін по справі тобто заінтересованими особами.. Крім того показання свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 були плутаними і не чіткими.

Свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_18 в судовому засіданні, суду показали, що вони були очевидцями, а ОСОБА_17 до того ж безпосереднім учасником будівництва будинковолодіння ОСОБА_9 і ОСОБА_3, яке здійснювалось у 1999-2000 роках.

Таким чином, наявні технічні паспорти на будинковолодіння, рішення виконкомів про відкриття погосподарського номера, відкритий погосподарський номер на житло, виділення рішенням Ропчанської сільської ради за № 92 від 13.03.2000 року на ім.'я ОСОБА_3 земельної ділянки в розмірі 0,25 га для будівництва житлового будинку в с. Ропча на х. Голуб (а.с.206 Т.1), показання свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18, свідоцтв про одруження ОСОБА_9 та ОСОБА_3 від 28.10.1999 року (а.с.202 Т.1) та свідоцтво про розірвання цього шлюбу 11.12.2002 року (а.с.203 Т.1), в сукупності свідчать про те, що будинковолодіння по АДРЕСА_1, побудоване подружжям ОСОБА_3 та ОСОБА_9 в період перебування їх в шлюбі .

Згідно статей 22, 28 КпШС України, норм права, що діяли на час створення майна, які відповідають вимогам ст.ст.60, 70 СК України, майно нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. В разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

Таким чином, очевидним є те, що зазначене будинковолодіння по АДРЕСА_1 є спільним майном ОСОБА_9 та ОСОБА_3 і кожному з них належить по ? часці цього майна, а оскільки воно побудоване самочинно то у відповідності до положень ст.376 ЦК України їм належить право по ? частці будівельних матеріалів використаних в процесі будівництва.

Судом також встановлено, що у ОСОБА_9 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, народилася донька ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.205 Т.1) що визнається сторонами, а тому у відповідності до вимог ст.61 ЦПК України доказуванню не підлягає.

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 14.12.2010 року (а.с.17 Т.1), підтверджена смерть співвласника спірного будинковолодіння ОСОБА_9, внаслідок якої відкрилася спадщина на ? частину будинковолодіння по АДРЕСА_2.

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.182 Т.1) та довідки державного нотаріуса від 25.04.2012 року (а.с.184 Т.1), спадщину за законом, після смерті ОСОБА_9 прийняли його мама ОСОБА_2 та його неповнолітня донька ОСОБА_4, через свого законного представника ОСОБА_3

Статтями 1216, 1261 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Визначаючи коло спадкоємців майна померлого ОСОБА_9, суд знаходить, що таких є двоє осіб, а саме його мама та донька, які і прийняли спадщину і яким належить по ? частці спадкового майна, що складає по ? частці будинковолодіння по АДРЕСА_2, яке виражається у вигляді будівельних матеріалів.

При вирішенні зустрічних позовних вимог, судом також було встановлено, що відповідно до погосподарської книги Ропчанської сільської ради за 1991-1995 роки (а.с.237 Т.1) та довідки виконкому сільради за № 1177 (а.с.231 Т.1), двір який розташований по АДРЕСА_2, відносився до категорії колгоспних дворів, членами якого за станом на 15.04.1991 року були ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_19, ОСОБА_6 та ОСОБА_9.

Головою двору зазначено ОСОБА_11.

Заперечуючи проти належності двору по АДРЕСА_2 до колгоспної суспільної групи господарств, відповідачі за зустрічним позовом послалися на інформацію отриману ними з архівів (а.с.8,9 Т.2), згідно якої в опрацьованих протоколах засідань правлінь і загальних зборів колгоспників колгоспу «Родина» с. Ропча за 1951-1977 роки не знайдено рішення про прийняття в члени колгоспу ОСОБА_11, а відсутність членства в колгоспі голови двору свідчить про неналежність двору до категорії колгоспних.

Крім того в документах архівних фондів сільськогосподарських артілей «Червона Армія» за 1947-1949 роки та «Червоний партизан» за 1946-1950 роки відомостей про прийняття в члени колгоспу ОСОБА_11 не виявлено. При цьому в архіві відсутні документи особового складу колгоспу «Червона Армія» та «Червоний партизан».

Заперечення відповідачами за зустрічним позовом, належності цього двору до колгоспної суспільної групи господарств, які пов'язані із недоказаністю членства голови двору ОСОБА_11 в будь-якому колгоспі, на думку суду, не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Колгоспний двір, згідно Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, являв собою сімейно-трудове об'єднання, яке існувало тільки тоді, коли його члени своєю працею та коштами приймали участь в накопиченні і підтриманні майна двору.

Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12.05.1985 року № 5-24-26 було визначено, що суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства.

В даному випадку головою господарства зазначено було ОСОБА_11, який з 30.01.1973 року отримував пенсію, як член колгоспу «Родіна», що підтверджено в суді довідкою управління праці та соціального захисту населення № 87 (а.с.81 Т.2).

Таким чином, записи в погосподарській книзі Ропчанської сільської ради за 1991-1995 роки (а.с.237 Т.1), щодо належності спірного двору до колгоспної суспільної групи господарств та довідка виконкому сільради за № 1177 (а.с.231 Т.1) про це ж, а також нарахування і отримання головою двору пенсії як члену колгоспу, свідчить, на думку суду, про те, що двір який розташований по АДРЕСА_2, відносився до категорії колгоспних дворів

Зазначені заперечення відповідачів, висновків суду не спростовують і не ставлять під сумнів, оскільки терміни «не знайдено», «не виявлено», які використовуються в архівних довідках по відношенню до необхідних доказів не свідчать про те, що таких доказів немає.

Згідно ч.1 ст.120 ЦК України (в редакції 1963р) майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, згідно яких право власності яке належало двору і збереглося після його припинення мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 року не втратили права на частку в його майні, а розмір частки члена двору визначається, виходячи із рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Співвласниками колгоспного двору, який розташований по АДРЕСА_2, в рівних частках були ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_19, ОСОБА_6 та ОСОБА_9.

27.09.1995 року, як вбачається із свідоцтва про смерть (а.с.231 Т.1) ОСОБА_11 помер. Спадковим майном, яке залишилось після його смерті є 1/5 частина колгоспного двору , а спадкоємцями цього майна були дружина і діти спадкодавця.

Відповідно до положень ст.549 ЦК України в редакції 1963 року, яка була чинна на час відкриття спадщини після смерті Германа Василя Костянтиновича, вважається що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, а також якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, ОСОБА_9, який будучи співвласником колгоспного двору, фактично вступив в управління спадковим майном, тобто 1/20 часткою цього колгоспного двору так як проживав в цьому господарстві на час відкриття спадщини, що підтверджено довідкою виконкому сільської ради № 287 (а.с.236 Т.1), а відповідно здійснював за ним догляд.

Як вже було встановлено судом, свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 14.12.2010 року (а.с.17 Т.1), підтверджена смерть співвласника спірного будинковолодіння ОСОБА_9, внаслідок якої відкрилася спадщина на 1/20 частину будинковолодіння по АДРЕСА_2.

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.182 Т.1) та довідки державного нотаріуса від 25.04.2012 року (а.с.184 Т.1), спадщину за законом, після смерті ОСОБА_9 прийняли його мама ОСОБА_2 та його неповнолітня донька ОСОБА_4, через свого законного представника ОСОБА_3

Неповнолітня дитина померлого ОСОБА_9 претиендує на 1/8 частину двору по АДРЕСА_2 і на думку суду така вимога є справедливою, оскільки частка в цьому господарстві покійного ОСОБА_9 з урахуванням належної йому 1/5 частки в майні колгоспного двору та прийнятої ним після смерті свого батька 1/20 частки, дає підстави вважати можливою до прийняття половини вирахуваної ? частки будинковолодіння, яке складається, згідно технічного паспорта (а.с.25-30) із житлового будинку літ. «А-1», сараїв літ. «Б,В, Г/Г» та навісу літ. «Д».

Судові витрати в сумі 977,94 гривень, суд знаходить можливим до стягнення із відповідачів по зустрічному позову на користь позивача. При цьому суд вважає, що заявлені судові витрати в сумі 900 гривень витрать за виготовлення технічного паспорта, задоволенню не підлягають внаслідок того, що вказані витрати не явля.ться судовими.

При вирішенні цього позову суд керується нормами цивільного кодексу Української РСР 1963 року та положеннями п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, в редакції 2003 року, згідно яких цей Цивільний Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, а щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним Кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

На підставі ст.ст.331, 376, 1216, 1220, 1261, 1268, п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції 2004 року, ст.ст.112, 120, 123, 126 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.22 КпШС України, ст.60 СК України та керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 61, 212, 223 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1, яка діє як правонаступник ОСОБА_2 до ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4, треті особи без самостійних вимог Ропчанська сільська рада, Сторожинецького району та Служба в справах дітей Сторожинецької районної державної адміністрації про визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? ідеальну частку будівельних матеріалів, що були використані в процесі самочинного будівництва будинковолодіння по АДРЕСА_1, що складається із житлового будинку будинку літ «А-1», мансарди літ. «Мс», підвалу літ. «Пд», ганку літ. «а», прибудови літ. «Б», сараїв літ. «В,Г,Д», вбиральні літ. «Е», фундаменту піднавісу літ «Ф-т» та криниці літ. «Кр»

Зустрічні вимоги ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6,третя особа без самостійних вимог - Служба в справах дітей Сторожинецької районної державної адміністрації, про визнання права власності на майно та спадщину за законом, задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 ідеальну частку будівельних матеріалів, що були використані в процесі самочинного будівництва будинковолодіння по АДРЕСА_1, що складається із житлового будинку будинку літ «А-1», мансарди літ. «Мс», підвалу літ. «Пд», ганку літ. «а», прибудови літ. «Б», сараїв літ. «В,Г,Д», вбиральні літ. «Е», фундаменту піднавісу літ «Ф-т» та криниці літ. «Кр».

Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, право власності на ? ідеальну частку будівельних матеріалів, що були використані в процесі самочинного будівництва будинковолодіння по АДРЕСА_1, що складається із житлового будинку будинку літ «А-1», мансарди літ. «Мс», підвалу літ. «Пд», ганку літ. «а», прибудови літ. «Б», сараїв літ. «В,Г,Д», вбиральні літ. «Е», фундаменту піднавісу літ «Ф-т» та криниці літ. «Кр» та на 1/8 ідеальну частку житлового будинку з надвірними спорудами, що розташовані по АДРЕСА_2.

Стягнути із ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, в солідарному порядку, в рахунок відшкодування судових витрат, на корить ОСОБА_3 977 (дев'ятсот сімдесят сім) гривень 94 копійки.

В інших вимогах відмовити за їх недоказаністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана. Апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Чернівецької області через Сторожинецький районний суд протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: