cpg1251
Справа № 2а/1570/5274/2011
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2014 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Самойлюк Г.П
за участю секретаря: Грабової Я.О.
сторін:
позивач: Хмель Н.В., Ломига І.А.- представники за довіреністю
відповідач: Савецька Н.С., Фарващук С.П. -представники за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Іллічівський паливний термінал» до державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0000282301 від 01.07.2011 року та № 0000292301 від 01.07.2011 року частині нарахування 10 660 056 грн,-
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 09 липня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2012 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000282301 від 01.07.2011 року та податкове повідомлення-рішення №0000292301 від 01.07.2011 року в частині нарахування суми грошового зобов'язання в розмірі 10 660 056 грн. Зазначена постанова залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2014 року скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013 року, а справу за позовом приватного акціонерного товариства «Іллічівський паливний термінал» до державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0000282301; 0000292301 від 01.07.2011 року направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Направляючи справу на новий розгляд, Вищий адміністративний суд України звернув увагу, що судами попередніх інстанцій не досліджено обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та контрагентами (ТОВ «РЕОН», ТОВ «АКРОСС ЛТД», ПП «УКРОЙЛТЕХПОСТАЧ», TOB «ДІОЛ-ПРИНТ», Джанкойським заводом «ВОДОПРИЛАД», а саме: можливостей контрагентів позивача щодо виконання укладених з позивачем договорів, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей, питання щодо фактичної оплати позивачем податку на додану вартість в ціні отриманого товару (робіт, послуг), не досліджено руху активів у процесі здійснення господарських операцій з відповідним документальним підтвердженням, не досліджувалось питання щодо правомірності формування валових витрат позивача в спірному періоді в розрізі з понесеними витратами на виконання господарських операцій з контрагентами (ТехПД Одеської залізниці та ТОВ «Юридичний департамент інститут стратегічних проблем економіки», ТОВ «Юридична компанія «Класик», ПП «Юридична фірма «Анвальт», Аудиторсько-консалтингової фірми «ЮгПлюс») та їх зв'язок з господарською діяльністю.
В обґрунтування позову зазначено, що податкове повідомлення-рішення №0000282301 від 01.07.2011 року та податкове повідомлення-рішення №0000292301 від 01.07.2011 року в частині нарахування 10660056грн. є неправомірними, такими, що прийняті з порушенням норм діючого законодавства, в зв'язку з чим підлягають скасуванню.
Так, позивач зазначив, що акт перевірки не містить чіткої конкретизації встановленого в ході проведення перевірки заниження доходу, не зазначені рахунки та записи бухгалтерського обліку, що підтверджують відображення нібито заниженого доходу, не зазначено по якій саме операції встановлено заниження доходу, в той час як позивачем в ході проведення перевірки надано контролюючому органу первинну документацію, яка підтверджує, що з боку позивача відсутні будь-які порушення податкового законодавства України. Позивач зазначив, що факт надання послуг Одеського ТЕХ.ПД підтверджується договорами, додатковими угодами до договору, відомостями оплати за користування вагонами, накопичувальними картками зборів за виконані роботи, особовими рахунками, виписками банку, що підтверджують фактичну оплату за надані послуги та актами звірки взаєморозрахунків.
Позивач вважає, що підприємством правомірно сформовано податковий кредит відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість», в той час як дані Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» не можуть бути підставою для визнання /не визнання податкового кредиту, крім того такі дії не передбачені податковим законодавством. Так, позивачем надано для підтвердження правомірності включення до складу податкового кредиту податкові накладні, які відповідно до п.п.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» надають платникові податків право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, надано належним чином засвідчені платіжні та розрахункові документи, що підтверджують фактичну оплату ПДВ.
Представники позивача в судовому засіданні, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що податкові повідомлення-рішення №№0000282301; 0000292301 від 01.07.2011 року прийнято обґрунтовано, відповідно вимог Податкового кодексу України, в зв'язку з чим підстави для їх скасування відсутні.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство «Іллічівський паливний термінал» зареєстровано виконавчим комітетом Іллічівської міської ради 11.05.2002 року (Т.1, а.с.52).
На підставі направлень № №01-045/390, 01-045/391, 01-045/396, 01-045/389, 01-045/393, 01-045/392, 01-045/397 від 26.04.2011 року, п. 82.2 ст.82 ІІ розділу Податкового кодексу України та відповідно до затвердженого плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання на 2 квартал 2011 року, фахівцями ДПІ у м.Іллічівську проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ПАТ «Іллічівський паливний термінал» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р.
За наслідками зазначеної перевірки був складений акт «Про результати планової виїзної документальної перевірки ПАТ «Іллічівський паливний термінал» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р» № 1376/23-0301/31886323 від 17.06.2011 року (Т.1, а.с.2-49), відповідно до висновків якого становлено порушення ПАТ "Іллічівський паливний термінал":
- п.4.1 ст.4, п.п11.3.1 п.11.3 ст.11, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3, п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 10 867 009 грн., у тому числі: за 1 квартал 2010 року у сумі 632198 грн., за півріччя 2010 року у сумі 1020888 грн., за 3 квартали 2010 року у сумі 2464311 грн., за 2010 рік у сумі 10 867 009 грн.;
- п.1.3, п.1.7, п.1.8 ст1, пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість у сумі 17 352 грн., у тому числі: лютий 2010р. - 117,0 грн., березень 2010р. - 3307,0 грн., квітень 2010р. - 6423,0 грн., червень 2010р.- 290,0 грн., вересень 2010р.- 466,0 грн., жовтень 2010р. - 3110,0 грн., листопад 2010р. - 3639,0 грн.
На підставі акту перевірки № 1376/23-0301/31886323 від 17.06.2011 року державною податковою інспекцією у м.Іллічівськ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000282301 від 01.07.2011 року, відповідно до якого ПАТ "Іллічівський паливний термінал" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 17 352,00 гривень та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4 338,00 гривень та повідомлення-рішення № 0000292301 від 01.07.2011р., відповідно до якого ПАТ "Іллічівський паливний термінал" визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 10 867 009 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Перевіряючи правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000292301 від 01.07.2011р., суд виходить з наступного.
В акті перевірки зазначено, що ПАТ "Іллічівський паливний термінал" в порушення п.5.3.9 п.5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат в 2010 році віднесено витрати на придбання послуг Одеського Технічного Центру по обробці документів (далі -Одеський Тех.ПД) у сумі 10 480 286 грн., та інших послуг отриманих ПАТ "Іллічівський паливний термінал" на загальну суму 165 000 грн. за період 1-4 кварталу 2010 року, в тому числі здійснення операцій з придбання послуг Одеської залізниці, однак зазначені показники не підтверджені документами, які мають юридичну чинність і доказовість.
Суд не погоджується з зазначеною позицією контролюючого органу, з огляду на наступне.
Відповідно п. 4.1 ст. 4 України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994р. (надалі Закон № 334/94-ВР, чинний на момент виникнення спірних правовідносин) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
Відповідно до пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України № 334/94-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999р. (надалі Закон № 996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Так, в акті перевірки встановлено, що підприємством включались до складу валових витрат витрати на отримання послуг Одеського Технічного Центру по обробці документів (далі -Одеський ТехПД) без наявності документів, які б підтверджували фактичне отримання послуг на загальну суму 10 480 286,3 грн.
Судом встановлено, що між ПАТ «Іллічівський паливний термінал» та Одеський ТехПД були укладені договори № 5061 від 01.08.2004 року про подачу та забирання вагонів між Одеською залізницею та ПАТ «Іллічівський паливний термінал» при станції Іллічівськ -Паромна, строком дії на п'ять років (т.1, а.с.74-79), додаткові угоди до Договору №5061 від 28.01.2010 року (т.1, а.с.80), від 09.06.2010 року (т.1, а.с.81), від 21.06.2010 року (т.1, а.с.82) та договір №1/78 про подачу та збирання вагонів, укладений між Одеською залізницею та ПАТ "Іллічівський паливний термінал" від 01.09.2010 року (термін виконання п'ять років) (т.1, а.с.65-73).
Відповідно до умов зазначених договорів, підрядник зобов'язується виконати роботи у відповідності із погодженим із замовником кошторисом, який є невід'ємною частиною договору, а саме: здійснюється подача, розставлення на місця вивантаження, навантаження і забирання вагонів з під'їзної колії, яка належить Підприємству та примикає стрілкою №8 Передпоромного парку станції Іллічівськ-Поромна і обслуговується локомотивом Залізниці. Відповідно до бухгалтерської довідки №242 від 26.05.2014р. на балансі підприємства, балансовий субрахунок №103, обліковуються залізнична колія та естакада. Крім того, позивачем надано технічний паспорт залізничної колії, картки рахунку 103.
Відповідно до умов зазначених договорів, Залізниця зобов'язується виконати роботи, а саме: здійснити подачу вагонів, розставлення на місця вивантаження, навантаження і забирання вагонів з підїздної колії, яка належить Підприємству і обслуговується локомотивом Залізниці.
На підтвердження факту виконання умов договору сторонами були підписані Відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу за період січень, лютий 2010 року (т. 1, а.с. 95-147).
Розрахунки за послуги, що надаються Залізницею, регламентовані «Правилами розрахунків за перевезення вантажів», затвердженими Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21 листопада 2000 року.
Відповідно до п.2.3. Правил розрахунки за перевезення вантажу та вантажобагажу між залізницею і відправником (одержувачем, експедитором) здійснюються на підставі договору. З експедитором договір укладається у разі виконання ним функцій відправника (одержувача). Згідно з договором залізниця відкриває особовий рахунок кожному відправнику (одержувачу, експедитору) з присвоєнням коду платника.
Згідно п.2.6. Правил розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг. Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання умов договорів із Одеською Залізницею позивачем надано відомості за користування вагонами; накопичувальні картки зборів за виконані роботи; виписки з особового рахунку; акти звірки взаєморозрахунків, виписки банку та платіжні доручення. При прийнятті рішення суд враховує, що договір між Одеською залізницею і позивачем укладений згідно із Статутом залізниць, Правилами перевезення вантажів, якими, як і самим договором, не передбачено складання актів прийому-передачі послуг. З огляду на викладене, суд не приймає до уваги посилання податкового органу на неправомірність віднесення до складу валових витрат витрати на придбання послуг Одеського Технічного Центру по обробці документів у сумі 10 480 286 грн.
Таким чином, суд вважає, позивачем надано первинну документацію, аналіз якої надає можливість дійти висновку щодо підтвердження фактичного надання послуг та фактичної оплатуи за виконані послуги з урахуванням «Правил розрахунків за перевезення вантажів», затвердженими Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21 листопада 2000 року.
Окрім того, судом встановлено, що основними видами діяльності ПАТ «Іллічівський паливний термінал» відповідно до довідки ЄДРПОУ та Статуту ПАТ «ІПТ» є транспортне оброблення вантажів.
Судом встановлено, що підприємство являє собою систему інженерних споруд та технологічних пристроїв, що забезпечують приймання, зберігання і транспортування нафти та нафтопродуктів. Підприємство надає послуги замовникам, які здійснюють експортно-імпортні операції з нафтою та нафтопродуктами при їх транспортуванні з вивантаженням з одного виду транспорту (залізничні цистерни, нафтоналивні танкери), зберіганням та формуванням танкерних партій у власному резервуарному парку, навантаженням на інший вид транспорту (залізничні цистерни, нафтоналивні танкери). Зазначена схема оброблення вантажів закріплена та узгоджена в Робочій технологічній картці ПАТ «ІПТ». Приймання продукції по кількості та якості здійснюється уповноваженими на те представниками сторін відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України та Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.08 №281/171/578/155, положення якої встановлюють єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів.
В перевіряємому періоді між ПАТ «ІЛЛІЧІВСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ ТЕРМІНАЛ» і компанією нерезидентом «Pontreen Trading Limited» 02.02.2009р. були укладені договір №IFT/C-H/PTL/02-09 про надання послуг на виконання вантажно-розвантажувальних робіт та Договір про надання послуг обробки нафти та нафтопродуктів № IFT/I/M/RW/PTL/02-09.
На підтвердження виконання договорів позивачем надано копії Інвойсів, актів виконаних робіт, залізничних накладних, відомості вагонів, акти приймання нафтопродуктів, відомості плати за користування вагонами, відомості плати за подавання, забирання вагонів за період серпень-вересень 2010р., актів виконаних робіт за період січень-лютий 2010р.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що позивачем правомірно віднесено до складу витрат, витрати за отримані послуги, які пов'язані з використанням їх у господарській дяльності позивача.
Згідно п.11.3.1 п. 11.3. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.
Окрім того, актом перевірки було встановлено, що підприємством включались до складу валових витрат витрати на отримання послуг за 1-4 квартал 2010 року на загальну суму 165 000 грн., не підтверджені документами, що мають юридичну силу і доказовість, а саме у зв'язку із відсутністю в актах виконаних робіт зазначення обсягів послуг і одиниць їх виміру.
Так, судом встановлено, що між ПАТ «Іллічівський паливний термінал» були укладені наступні договори: з ТОВ «Юридичний департамент інституту стратегічних проблем економики» - договори №65-10 від 01.04.2010 року про надання юридичних послуг, строком дії один рік (т.2, а.с.195,196); з ТОВ «Юридична компанія «Класик» №10/2010 від 04.01.2010р. про надання юридичних послуг (строк дії до 31.12.2010р.); з ПП «Юридична фірма «Анвальт» № 11/06 від 01.06.2006р. про надання юридичних послуг, (строк дії один рік, подовжувався додатковими угодами №1 від 29.12.2006 р. строком на рік (т.1, а.с.216), №2 від 31.12.2006р. строком на рік (т.1, а.с.217), №3 від 31.12.2008р. строком на рік (т.1, а.с.218), №4 від 01.07.2009р. строком до кінця року (т.1, а.с.219), №5 від 31.12.2009р. строком на рік (т.1, а.с.220) (т.1, а.с.212-214), та з Аудиторсько-консалтінговою фірмою «ЮГТ Плюс» - договір №57-09 від 07.04.2009р.про надання аудиторських послуг (строк дії до 31.03.2010р.) (т.1, а.с.224-227).
На підтвердження правомірності формування валових витрат, понесених у зв'язку з отриманням послуг за заначеними договорами та їх зв'язку з господарською діяльністю, представник позивача зазначив, ПАТ «Іллічівський паливний термінал» за організаційно-правовою формою є акціонерним товариством, акціонери якого володіють цінними паперами.
Відповідно до Положення про порядок розкриття інформації емітентами цінних паперів, рішенням Комісії N 1591 від 19 грудня 2006 року акціонерні товариства зобов'язані щорічно в строк до 30.квітня та 01 червня оприлюднювати і подавати річний фінансовий звіт до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Відповідно до ст.162 Цивільного Кодексу України, товариство, яке зобов'язане відповідно до закону публікувати для загального відома документи, передбачені статтею 152 цього Кодексу, повинне для перевірки та підтвердження правильності річної фінансової звітності щорічно залучати аудитора, не пов'язаного майновими інтересами з товариством чи з його учасниками.
На виконання умов вищезазначених законодавчих норм, між ПАТ «ІПТ» та Консалтинговою фірмою «ЮГТ Плюс» було укладено Договір, предметом якого є, у тому числі, і підготовка Аудиторського висновку для подальшого подання до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Фактичне виконання та реальність здійснення умов зазначеного Договору підтверджується наявними в матеріалах справи засвідченими копіями Актів виконаних послуг, платіжних запитів, доручень про сплату послуг, банківських виписок, консультаційних запитів та відповідей на ці запити АКФ «ЮГТ Плюс», Аудиторським висновком.
Стосовно господарських операцій між ПАТ «ІТП» та TOB «Юридичний департамент інституту стратегічних проблем економіки», TOB «Юридична компанія «Класик», ПП фірма «Анвальт» судом встановлено, що позивачем було укладено договори про надання юридичних послуг.
На підтвердження виконання робіт за зазначеними договорами позивачем надано акти виконаних послуг, засвідчені належним чином платіжні доручення про сплату послуг та банківські виписки, консультаційні запити та відповіді юридичних компаній на ці запити.
Відповідно до п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів від 24.05.1995 року № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що зазначені первинні документи мають всі необхідні реквізити, встановлені чинним законодавствам з питань бухгалтерського обліку та відповідають у повному обсязі вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно включено до складу валових витрат витрати на придбання послуг ТехПД Одеської залізниці, ТОВ «Юридичний департамент інституту стратегічних проблем економики», ТОВ «Юридична компанія «Класик», ПП «Юридична фірма «Анвальт», Аудиторсько-консалтінгової фірми «Юг Плюс» за період 01.01.2010 року по 31.12.2010р. на загальну суму 10 660 056, 00 грн., що підтверджується належним чином оформленими відповідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинними документами, в зв'язку з чим податкове повідомлення рішення № 0000292301 від 01.07.2011 року в частині нарахування 10 660 056 грн. підлягає скасуванню.
Щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за перевіряємий період, суд вважає, що відповідачем неправомірно винесено податкове повідомлення-рішення № 0000282301 від 01.07.2011р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 17 352,00 гривень та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4 338,00 гривень, з огляду на наступне.
Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (Закон №168/97-ВР, чинний на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону N 168/97-ВР не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно п.7.5.1 ст. 7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Зі змісту вказаних приписів вбачається, що право на податковий кредит виникає при наявності одночасно двох обов'язкових умов: за умови придбання товарів (послуг) чи основних фондів з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності та при наявності податкової накладної, оформленої відповідно до вимог Закону. При цьому право на податковий кредит залежить від того, чи відбувся факт придбання товару або оплати за нього.
В акті перевірки зазначено, що у періоді, що перевірявся, ТОВ «Гідромонтаж» мало взаємовідносини з TOB «РЕОН», TOB «АКРОСС ЛТД», ПП «УКРОЙЛТЕХПОСТАЧ» , TOB «ДІОЛ-ПРИНТ», Державною інспекцією з енергозбереження.
Перевіркою встановлено, що ПАТ "Іллічівський паливний термінал" за період 01.01.2010р. по 31.12.2010р. завищило податковий кредит на загальну суму 17 352 грн..
Так, під час опрацювання відхилень, встановлених «Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» між сумами податкових зобов'язань та/або податкового кредиту з податку на додану вартість ПАТ "Іллічівський паливний термінал" та його контрагентів встановлено, що ПАТ "Іллічівський паливний термінал" віднесено до скаду податкового кредиту податок на додану вартість, який фактично не був сплачений до бюджету.
В акті перевірки зазначено, що у лютому 2010р. ПАТ "Іллічівський паливний термінал" було віднесено до податкового кредиту ПДВ за операціями з Державною інспекцією з енергозбереження (код ЄДРПОУ 21655283), стан 3 -прийнято рішення про припинення 117,00грн.. Суму ПДВ у розмірі 117,0 грн. в декларації з податку на додану вартість за лютий 2010р. Державною інспекцією з енергозбереження не було відображено.
У березні 2010р. ПАТ «Іллічівський паливний термінал» було віднесено до податкового кредиту ПДВ за операціями з TOB «РЕОН» (код ЄДРПОУ 36849705), стан 8- внесено запис про відсутність за місцезнаходженням суму 3307,0 грн. Суму ПДВ у розмірі 3307,0 грн. в декларації з податку на додану вартість за березень 2010p. TOB «РЕОН» не було відображено.
У квітні 2010р. ПАТ «Іллічівський паливний термінал» було віднесено до податкового кредиту за операціями з TOB «РЕОН»(код за ЄДРПОУ 36849705), стан 8 внесено запис про відсутність; за місцезнаходженням суму 6423,0 грн. Суму ПДВ у розмірі 6423,0 грн. в декларації з податку на додану вартість за квітень 2010p. TOB «РЕОН» не було відображено.
У червні 2010р. ПАТ «Іллічівський паливний термінал»було віднесено до податкового кредиту ПДВ за операціями з TOB «АКРОСС ЛТД»(код за ЄДРПОУ35767852), стан 23- місцезнаходження не встановлено суму 290,0 грн. Суму ПДВ у розмірі 290,0 грн. в декларації з податку на додану вартість за червень 2010р. TOB «АКРОСС ЛТД» не було відображено.
У вересні 2010р. ПАТ «Іллічівський паливний термінал»було віднесено до податкового кредиту ПДВ за операціями з ПП «УКРОЙЛТЕХПОСТАЧ»(код за ЄДРПОУ32018108), стан -8 внесєно запис про відсутність за місцезнаходженням суму 466,0 грн. Суму ПДВ у розмірі 466,0 грн. в декларації з податку на додану вартість за вересень 2010р. ПП «УКРОЙЛТЕХПОСТАЧ» не було відображено.
У жовтні 2010р. ПАТ «Іллічівський паливний термінал»було віднесено до податкового кредиту за операціями з TOB «ДІОЛ-ПРИНТ»(код за ЄДРПОУ34673230), стан 9- направлено повідомлення про відсутність у сумі 3110,0 грн. Суму ПДВ у розмірі 3110,0 грн. в декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010p. TOB «ДІОЛ-ПРИНТ» не було відображено.
У листопаді 2010р. ПАТ «Іллічівський паливний термінал»було віднесено до податкового кредиту ПДВ за операціями з Джанкойським заводом "ВОДОПРИЛАД" (код за ЄДРПОУ1033355), 13 триває процедура санації боржника у сумі 529,0 грн. Суму ПДВ у розмірі 529,0 грн. в декларації з податку на додану вартість за листопад 2010р. Джанкойським заводом "ВОДОПРИЛАД" не було відображено.
У листопаді 2010р. ПАТ «Іллічівський паливний термінал »було віднесено до податкового кредиту за операціями з TOB «ДІОЛ-ПРИНТ»(код за ЄДРПОУ 34673230), стан 9- направлено повідомлення про відсутність у сумі 3110,0 грн. Суму ПДВ у розмірі 3110,0 грн. в декларації з податку додану вартість за листопад 2010р. TOB «ДІОЛ-ПРИНТ» не було відображено.
П.п. 7.2.3 п.7.2. ст.7 Закону №168/97-ВР визначено, що податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, а копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Виписка податкової накладної та її включення до реєстру повинні відбуватися одночасно. Податкова накладна, виписана та не включена до реєстру на дату її виписки, не може вважатися оформленою відповідно до «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових неладних», затвердженого Наказом ДПА України 30.06.2005 р. за № 244, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції 18.07.2005 р за № 770/11050.
Згідно п.п. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
У відповідності до п.п. 7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Підпунктом 7.2.4 статті 7 даного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Так, судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «РЕОН» укладено договір №9\3-10 від 09.03.2010р. на поставку продукції для ремонту стендеру морського Д10 (Инв. №000639).
На підтвердження виконання робіт за зазначеним договором позивачем надано рахунки на оплату, належним чином засвідчені платіжні доручення, банківські виписки податкові накладні, видаткові накладні, витяг з журналу реєстрації довіреностей за період 2009-2011рр.
Між ПАТ «ІПТ» та ПП «АКРОСС ЛТД» укладено договір на виконання робіт по рихтовці, фарбуванню, збиранню після фарбування, фарбуванню капоту автомобіля (Инв.№000537), на підтвердження виконання надано картку рахукну клієнта, рахунок на оплату, платіжні доручення, банківські виписки, акти здачі-прийняття робіт та специфікації, в яких визначаються асортимент, одиниці виміру, кількість, строки поставки кожної партії товару, яка належить до поставки по даному договору.
Між ПАТ «ІПТ» та Джанкойський завод «Водоприлад» укладено договір на придбання гідранту пожежного, кришки гідранту, кільце гумове гідранта, ущільнення гумове гідранта. На підтвердження зазначеного позивачем надано картку клієнта, картки рахунків (205,15), Акт приймання здачі відремонтованих, реконструйованих об'єктів, лімітно-заборну карту на отримання матеріальних цінностей, акт на списання ТМЦ, акт заміни пожарного гідранта №9, Акт приймання-передачі матеріалів, рахунки на оплату, платіжні доручення, податкові накладні, видаткові накладні, банківські виписки.
Між ПАТ «ІПТ» та ПП «Укройлтехпостач» укладено договір на придбання масла 1-40 та тосолу А40, на підтвердження реальності здійснення господарської операцій позивачем надано: картку рахунку 201, картки на отримання матеріальних цінностей, рахунки на оплату, платіжні доручення, податкові, видаткові накладні, належним чином засвідчені банківські виписки.
14.10.2010р. укладено договір №06 між ПАТ «ІПТ» та TOB «Діол-Принт» на виготовлення поліграфічної продукції.
На підтвердження реальності зазначеної господарської операції позивачем надано видаткові накладні, рахунки на сплату, доручення, банківські виписки, картки списання.
Суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Частинами 1,2 статті 9 Закону України №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною 2 статті 9 Закону України №996-XIV визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено доказами, по взаємовідносинах позивача з контрагентами, здійснення господарських операцій достовірно підтверджені наданими податковими накладними, які не мали будь-яких недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленим чинним законодавством вимогам, у зв'язку з отриманням робіт з метою подальшого використання таких товарів в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності.
Суд критично ставиться до тверджень представника відповідача стосовно того, що на момент здійснення господарських операцій, контрагенти позивача не декларували податкові зобовязання, у зв'язку з тим, що перебували в процесі припинення своєї господарської діяльності та тому, позивачем неправомірно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по зазначеним контрагентам, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.
Беручи до уваги встановлені фактичні обставини, суд приходить до висновку, що позивачем виконано всі зобов'язання за вищезазначеними договорами, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи, які містять всі необхідні реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підписані уповноваженими особами, підписи завірені відповідними печатками підприємств.
Жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба. Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі і ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.
Окрім того, в ході судового розгляду справи відповідачем не виконано ухвалу суду та не надано доказів того, що в момент здійснення господарських операцій з позивачем, TOB «РЕОН», TOB «АКРОСС ЛТД», ПП «УКРОЙЛТЕХПОСТАЧ», TOB «ДІОЛ-ПРИНТ», Державна інспекція з енергозбереження перебували в стані припинення своєї господарської діяльності, не надано також документального підтвердження відсутності можливостей контрагентів позивача щодо виконання укладених з позивачем договорів, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей, в той час як відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України», зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
У зв'язку з викладеним, протиправне винесення Податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.
Розглядаючи справу «Інтерспав» проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: «коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».
Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За таких обставин, покупець (позивач) не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства постачальником-контрагентом, за умови необізнаності Товариства щодо таких порушень.
Відповідачем не надано доказів того, що позивачем порушено вимоги податкового законодавства, окрім посилання на те, що його контрагенти не декларували свої податкові зобов'язання, так як знаходились в стані припинення своєї господарської діяльності. Проте, з огляду на викладені позиції вищих судових інстанцій та положення норм права, факти порушень контрагентом позивача податкового законодавства не приймаються судом як доказ того, що Товариство було безпосередньо залучено до можливих зловживань контрагента у системі оподаткування і тому повинно бути позбавленим права на податковий кредит з ПДВ, відповідно до отриманих податкових накладних після отримання робіт та послуг.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податковим накладним, виписаним TOB «РЕОН», TOB «АКРОСС ЛТД», ПП «УКРОЙЛТЕХПОСТАЧ», TOB «ДІОЛ-ПРИНТ», Державна інспекція з енергозбереження, в зв'язку з чим відповідачем неправомірно збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
З огляду на зазначене суд вважає, що податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області №0000282301 від 01.07.2011 року, № 0000292301 від 01.07.2011 року в частині нарахування 10 660 056 грн є такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, тому підлягають скасуванню.
Частиною другою ст.71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням наведеного та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Іллічівський паливний термінал» підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. . 2, 9, 69,70, 71,94,122,158-163 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Іллічівський паливний термінал» до державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000282301 від 01.07.2011 року та № 0000292301 від 01.07.2011 року частині нарахування 10 660 056 грн, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області № 0000282301 від 01.07.2011 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області № 0000292301 від 01.07.2011 року в частині нарахування 10 660 056 грн.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 11 липня 2014 року.
Суддя: Г.П. Самойлюк
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2014 |
Оприлюднено | 16.07.2014 |
Номер документу | 39731708 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Самойлюк Г. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні