Головуючий у 1 інстанції - Кравцова Н.В.
Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2014 року справа №812/2433/14
приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді: Ханової Р.Ф.
суддів: Гайдара А.В.
Яковенка М.М.
розглянувши у порядку
письмового провадження
апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної Державної податкової
інспекції Головного управління Міндоходів
у Луганській області
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від 20 травня 2014 року (повний текст складений та
підписаний 26 травня 2014 року)
по адміністративній справі № 812/2433/14 (суддя Кравцова Н.В.)
за позовом Комунального теплопостачаючого підприємства
«Алчевськтеплокомуненерго»
до Алчевської об'єднаної Державної податкової
інспекції Головного управління Міндоходів
у Луганській області
про визнання нечинним податкового повідомлення-
рішення від 20 березня 2014 року № 0000162201, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року задоволені позовні вимоги комунального теплопостачаючого підприємства «Алчевськтеплокомуненерго» (надалі позивач, підприємство, платник податків) до Алчевської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області (надалі відповідач, податковий орган, інспекція) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 20 березня 2014 року №0000162201. Скасоване податкове повідомлення - рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області від 20 березня 2014 року № 0000162201, яким Комунальному теплопостачаючому підприємству «Алчевськтеплокомуненерго» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у сумі 14916 грн. 67 коп. та за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) у сумі 7458 грн. 34 коп. (арк. справи 226-229).
Ухвалюючи постанову, суд першої інстанції виходив з відсутності у діях позивача порушень вимог Податкового кодексу України та відсутність підстав у контролюючого органу для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову (арк. справи 233-234). Апелянт доводить, що належним чином складеними первинними документами не підтверджується факт реального здійснення господарської операції з товариством з обмеженою відповідальністю «Укртрейдсервіс ЛТД».
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Комунальне теплопостачаюче підприємство «Алчевськтеплокомуненерго», як юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 30 грудня 1999 року, включене до ЄДРПОУ за номером 02132266, про що державним реєстратором зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 1 384 120 0000 001460, перебуває на податковому обліку податкового органу з 28 липня 1993 року, є платником податку на додану вартість (арк. справи 166-168).
Відповідач у справі Алчевська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених Податковим кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.
На підставі повідомлення від 20 лютого 2013 року №17 та керуючись підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Комунального теплопостачаючого підприємства «Алчевськтеплокомуненерго» (код за ЄДРПОУ 02132266) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Укртрейдсервіс ЛТД» (код за ЄДРПОУ 23477911) за період з 1 березня 2012 року по 31 березня 2012 року.
За результатами перевірки складено акт від 6 березня 2014 року №335/12-06-22-01/02132266 (далі акт перевірки), висновками якого встановлені порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 податкового кодексу України, частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Укртрейдсервіс ЛТД» (код за ЄДРПОУ 23477911), за період з 1 березня 2013 року по 31 березня 2012 року на загальну суму 14916 грн. 67 коп. (арк. справи 9-16).
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 20 березня 2014 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000162201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у розмірі 14916 грн. 67 коп. та за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) у сумі 7458 грн. 34 коп. (арк. справи 7).
Суть спірних правовідносин полягає у правомірності зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість за результатами документальної позапланової виїзної перевірки.
З урахуванням предмету спору дослідженню підлягають реальність господарських операцій, укладених між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Укртрейдсервіс ЛТД», що є підставою для виникнення у позивача права на податковий кредит, визначення податкових зобов'язань та віднесення до валових витрат по операціям з придбання послуг (робіт, товарів).
За приписами підпункту 14.1.156 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (підпункт 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
В силу приписів пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
При цьому, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 Кодексу вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Таким чином, підставами для виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту є оплата товарів/послуг та отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Платник податків не має права відносити до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 розділу V Кодексу у редакції чинній станом на 27 серпня 2013 року, тобто на момент видачі позивачеві податкової накладної його контрагентом).
У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеним цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абзац другий пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу у редакції чинній станом на 27 серпня 2013 року, тобто на момент видачі позивачеві податкової накладної його контрагентом).
Пунктом 198.6 (абзац третій) статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2012 року (арк. справи 19-21), в якій позивачем включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість за березень 2012 року по контрагенту товариству з обмеженою відповідальністю «Укртрейдсервіс ЛТД» суму 14916 грн. 67 коп. (арк. справи 19-77)
Згідно реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за березень 2012 року позивачем до реєстрів включено податкові накладні, в яких визначені суми податку на додану вартість по контрагенту товариству з обмеженою відповідальністю «Укртрейдсервіс ЛТД» у сумі 14916 грн. 67 коп. (арк. справи 64).
Судом першої інстанції встановлено, підтверджено наявними матеріалами справи та не спростовується доводами апеляційної скарги, що між позивачем (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Укртрейдсервіс ЛТД» (Постачальник) укладено договір поставки від 20 березня 2012 року № 20/03-1/130 (далі договір поставки), за яким Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується прийняти та оплатити товар (арк. справи 78).
На виконання умов договору поставки позивачем отримано від товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрейдсервіс ЛТД» податкову накладну від 20 березня 2012 року № 15, видаткову накладну від 27 березня 2012 року №У-039 та рахунок-фактуру від 19 березня 2012 року №У-039 (арк. справи 79, 80, 170).
Повна сплата позивачем податку на додану вартість за отриманий товар підтверджена платіжним дорученням від 20 березня 2012 року №544 (арк. справи 171).
Оприбуткування товару підтверджується прибутковим ордером, накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, відомостями про обіг матеріалів (арк. справи 81-84, 131-138).
Подорожними листами вантажного транспорту від 2 квітня 2012 року підтверджується, що отриманий товар передано по об'єктах тепломережі міста для використання у господарській діяльності, а саме, здійснення ремонтних робіт котлів для опалення об'єктів з використанням котіоніту для завантаження фільтрів. Вказані роботи підтверджуються актами використання будівельних робіт за червень 2012 року, лютий 2013 року, червень 2013 року, травень 2013 року, серпень 2013 року, вересень 2012 року, вересень 2013 року, липень 2012 року (арк. справи 85-130).
В матеріалах справи міститься інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей, який підтверджує наявність залишку отриманого товару від товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрейдсервіс ЛТД» по об'єктах тепломережі міста (арк. справи 172-175).
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її завершення.
Перелічені вище документи є первинними документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій у розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Отже, наявними у справі первинними документами бухгалтерського обліку підтверджується реальність здійснення господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Укртрейдсервіс ЛТД» у березні 2012 року та правомірність формування податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року по зазначеному контрагенту.
Колегія суддів не приймає посилання апелянта на відсутність у підприємства подорожніх листів в підтвердження транспортування катіоніту з огляду на наступне.
За змістом пункту 1.8 договору поставки від 20 березня 2012 року № 20/03-1/130 постачання товару здійснюється на умовах поставки грузоперевізником «Нова пошта» м. Алчевськ.
Отже, за умовами договору товар безпосередньо поставлявся Постачальником на умовах «Нова пошта» до м. Алчевськ та подальше транспортування здійснювалось власними силами позивача, що підтверджується подорожнім листом вантажного транспорту від 28 березня 2012 року, в якому зазначено маршрут руху по об'єктах тепломережі міста (арк. справи 169). Витрати на перевезення товару від контрагента до м. Алчевськ послугами «Нової пошти» позивачем не понесені та відповідно в бухгалтерському обліку не відображені.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність прийнятої судом першої інстанції постанови.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив постанову із дотриманням норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись статтями 24, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року у справі № 812/2433/14 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року у справі № 812/2433/14 - залишити без змін.
Ухвала постановлена та підписана 14 липня 2014 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі..
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Р.Ф. Ханова
Судді: А.В. Гайдар
М.М. Яковенко
Суд | Донецький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.07.2014 |
Оприлюднено | 16.07.2014 |
Номер документу | 39732128 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Ханова Р.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні