Рішення

від 24.06.2014 по справі 910/7949/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7949/14 24.06.14

За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спадщина-Капітал"

про стягнення 22 886,26 грн.

Суддя: Домнічева І.О.

Представники сторін:

від позивача: Решетниченко О.С. - за дов.

від відповідача: не з'явились

.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спадщина-Капітал" про стягнення 22 886,26 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.05.2014 р.

21.05.14р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали на виконання вимог ухвали суду.

На підставі ст.77 ГПК України, в судовому засіданні 22.05.14р. оголошено перерву до 10.06.14р.

10.06.14р.через відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки не споживає гаряче та холодне водопостачання.

На підставі ст.77 ГПК України, в судовому засіданні 10.06.14р. оголошено перерву до 24.06.14р.

В судовому засіданні 24.06.14 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, заслухавши представника позивача, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.09.2003 року між комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (надалі - позивач, підприємство за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю "Спадщина-Капітал" (надалі - відповідач, споживач за договором) укладено договір про надання послуг № 190/415-К (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, підприємство на підставі укладених договорів з виробниками та постачальниками комунальних послуг (ВАТ АК "Водоканал", АТ "Київенерго", СП "Укр-Кап-Пауер") зобов'язується транспортувати по внутрішньо будинкових мереж нежилого приміщення площею 450,6 м 2 за адресою вул. Марганецька, 22 комунальні послуги, виставляти споживачеві до оплати платіжні документи за договором, приймати на власний розрахунковий рахунок кошти від споживача та перераховувати їх виробникам і постачальникам комунальних послуг.

Згідно п. 2.2. договору, споживач повинен до 10-го числа поточного місяця сплатити платежі за комунальні послуги (гаряче і холодне водопостачання, водовідведення, центральне опалення, електроенергія) поточного місяця в сумі, що визначається на рівні сум минулого місяця (останнього опалювального місяця).

Перелік комунальних послуг та порядок їх розрахунку визначено Додатком № 1 до Договору, а саме відповідачу надаються послуги з центрального опалення, з гарачого водопостачання, холодного водопостачання та каналізація, а також холодна вода, яка йде на підігрів.

За твердженням позивача, за період з 01.03.2012 року по 31.03.2014 року у відповідача виникла заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення в розмірі 15 658,81 грн., за період з 01.03.2012 року по 30.09.2013 року з гарячого водопостачання в розмірі 3 486,82 грн., за період з 01.03.2012 року по 31.08.2013 року з холодного водопостачання в розмірі 3 012,36 грн.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 5.5. договору про надання послуг встановлений строк дії договору з 01.10.2003 року по 01.10.2006 року.

Позивачем не надано суду доказів укладення додаткових угод до договору про надання послуг щодо продовження строку його дії.

Згідно ч. 1 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч.4 ст.631 ЦК України).

Судом встановлено, що комунальні послуги надавалися товариству з обмеженою відповідальністю "Спадщина - Капітал" після спливу строку дії договору.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Правовідносини, які виникли між сторонами, у тому числі їх права та обов'язки, порядок розрахунків, підстави та розмір відповідальності, регулюються цивільним законодавством України, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005р. № 630 із змінами та доповненнями, закріпленими постановою Кабінету міністрів України від 03.09.2009р. № 933, іншими нормативними актами, а також умовами укладеного договору.

Ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавцем), і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (споживачем).

Закон України «Про житлово-комунальні» послуги визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання -житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки. Предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг (ст. З Закону). Відповідно до зазначеного Закону (ст. 1), споживачем є фізична або юридична особа, яка споживає або має намір споживати комунальні послуги.

Зазначена норма кореспондується ст. 1 Закону України «Про теплопостачання»: споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» закріплює обов'язок (п.1 ч. 3 ст.20) саме споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг. Обов'язком споживача за даним Законом є оплата комунальних послуг у терміни, встановлені договором або законом (п.5 ч.3 ст.20), a y разі несвоєчасного здійснення зазначених платежів сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах (п. 10 ч.3. ст.20 Закону).

Закон України «Про теплопостачання» (ст. 24) визначає обов'язок споживача своєчасно укласти договір на постачання теплової енергії та статею 19 зазначеного закону закріплений обов"язок споживача щомісячно здійснювати оплату за фактично отриману теплову енергію.

Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавцем), і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (споживачем).

Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, зокрема пунктом 18, закріплено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. За несвоєчасну оплату послуг споживач сплачує пеню в установлені законом або договором прах (п.23 Правил).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання [будинкових територій» від 20 травня 1999р. № 686-XIV, суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання

З матеріалів справи вбачається, листом №2081/07 від 30.07.2013р. ПАТ «АК «Київводоканал» повідомив, що нежитлове приміщення ТОВ «Спадщина-Капітал» на вул. Марганецькій, 22, підключено до внутрішньобудинкових мереж. На час обстеження у вказаному вище приміщенні холодного водопостачання не було, оскільки воно було припинено працівниками ЖРЕО-415 - перекрито у підвалі житлового будинку №22 на вул..Марганецькій.

За приписами ст. 25 ЗУ «Про теплопостачання» основними обов'язками споживача теплової енергії є, зокрема, додержання вимог договору та нормативно правових актів, забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання.

Відповідно до п. 24 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (п. 25 Правил).

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання"схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення (п. 26 Правил).

Згідно п. 34 Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 р. N 1497, споживач не має права самовільно, з порушенням проектних рішень переобладнати і використовувати не за призначенням та псувати санітарно-технічне обладнання житлових будинків і житлових приміщень.

Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за №1478/11758.

При цьому, Порядком відключення передбачено, що відключення приміщень здійснюється за проектом монтажною організацією за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з ЦО і ГВП та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи, а по закінченню відключення складається акт, який в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження (п.п. 2.5, 2.6 Порядку).

Враховуючи те, що відповідачем не надано належних доказів дотримання встановленої процедури відключення вказаного приміщення від центрального опалення, суд приходить до висновку про правомірність нарахування позивачем боргу з оплати за послуги з центрального опалення в розмірі 15 658,81 грн. та гарячого водопостачання в розмірі 3 483,82 грн.

Крім того, Товариству з обмеженою відповідальністю "Спадщина - Капітал" після спливу строку дії договору надавались послуги з холодного водопостачання.

За таких обставин судова вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з холодного водопостачання підлягають задоволенню у розмірі 1 759,01 грн.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Вищого Господарського суду України від 14.08.2013р. у справі № 5011-33/3076-2012.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, наданого позивачем та не спростованого у встановленому порядку відповідачем, останній за порушення встановленого договором строку оплати переданого товару має сплатити 218,03 грн. інфляційних, 676,56 грн. 3 % річних, 1 087,03 грн. пені.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, судом до уваги не приймаються з підстав їх необґрунтованості та невідповідності фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 20 904,64 грн. заборгованості, 676,56 грн. 3% річних, 218,03 інфляційних, 1087,00 грн. пені, обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Спадщина-Капітал" (02092, м.Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 52, кв. 2, ідентифікаційний код 31608938) на користь комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м.Києва (02002, м.Київ, вул. Челябінська, 9-Г, ідентифікаційний код 03366612) основного боргу в розмірі 20 904 (двадцять тисяч дев'ятсот чотири) грн. 64 коп., 3 % річних в розмірі 676 (шістсот сімдесят шість) грн. 56 коп., інфляційні втрати в розмірі 218 (двісті вісімнадцять) грн. 03, пеню в розмірі 1087 (одна тисяча вісімдесят сім) грн. 03 коп. 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 27.06.14р.

Суддя І.О.Домнічева