Постанова

від 10.09.2014 по справі 910/7949/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2014 р. Справа№ 910/7949/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Самсіна Р.І.

суддів: Гончарова С.А.

Шаптали Є.Ю.

За розглядом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спадщина-Капітал» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2014р. (суддя Домнічева І.О.) у справі № 910/7949/14

За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового

господарства Дніпровського району м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спадщина-капітал»

про стягнення боргу

за участю представників сторін:

від позивача: Решетниченко О.С. (довіреність № 47-2033 від 14.05.2014р.);

від відповідача (скаржник): Вовк С.П. (довіреність від 22.05.2014р.);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2014р. задоволено позов Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спадщина-капітал» основного боргу в розмірі 20 904, 64 грн., 3% річних в розмірі 676, 56 грн., інфляційні втрати в розмірі 218, 03 грн., пеню в розмірі 1 087, 03 грн., 1 827 грн. судового збору.

Ухвалою суду від 18.07.2014р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спадщина-капітал», у якій, скаржник просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2014р. у справі № 910/7949/14 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до ТОВ «Спадщина-капітал» про стягнення заборгованості за комунальні послуги у розмірі 22 886, 26 грн. відмовити у повному обсязі.

У зв'язку із зміною складу колегії суддів, апеляційну скаргу прийнято до провадження ухвалою від 06.08.2014р., розгляд скарги відкладався.

За твердженнями апелянта, рішення суду першої інстанції було прийнято з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, судом упереджено та необ'єктивно розглянуто справу, жодних доказів, що підтверджували б заборгованість з боку позивача надано не було, в свою чергу судом проігноровано наявність доказів з боку відповідача, що повністю спростовують позицію позивача та вимоги позовної заяви, а відтак таке рішення суду є незаконним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

Згідно доводів скаржника:

- суд першої інстанції проігнорував ту обставину, що відповідач хоча і орендує вказане приміщення, але комунальні послуги не споживає, зважаючи на закінчений строк дії договору, фактично у нежитловому приміщенні, що орендується відповідачем відсутнє холодне та гаряче водопостачання, а тому не можна стверджувати про використання таких послуг відповідачем;

- позивач посилається на судові рішення, винесені судами апеляційної та касаційної інстанції, однак не враховує те, що в Україні не прецедентне право, а відтак всі спори між сторонами є індивідуальними, і позивач не може посилатися на обставини, що були встановлені іншими рішеннями судів, зважаючи на різні проміжки часу та різні фактичні обставини справи;

- жодних доказів, що свідчили б про наявність будь-яких домовленостей між КП по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва та ТОВ «Спадщина-капітал» матеріали справи не містять, а посилання позивача на договір, який сплинув ще у 2006 році взагалі не може братися до уваги, жодних платежів відповідач на користь позивача за комунальні послуги, за оспорюваний період нарахування не здійснював, фактично без належних доказів наявності між сторонами господарських взаємовідносин, суд першої інстанції встановив обов'язок сплати коштів на користь позивача, тим самим змушуючи ТОВ «Спадщина-капітал» здійснювати дії, які не є обов'язковими для такої юридичної особи.

Позивачем до справи подано відзив на апеляційну скаргу (зареєстровано за вхідним суду № 09-11/11546 від 04.08.2014р.), у якому відзначено про законність винесеного судового рішення при вірному встановленні всіх обставин справи.

За розглядом матеріалів справи, при дослідженні наявних доказів, враховуючи доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, судом відзначається про відсутність підстав для скасування судового рішення при врахуванні наступного.

Матеріалами справи підтверджено, не заперечується сторонами та встановлено під час розгляду справи судом першої інстанції, що 30.09.2003р. між сторонами укладено договір № 190/415-К про надання послуг.

Пунктом 1.1 договору було передбачено, що підприємство (позивач у справі) на підставі укладених договорів з виробниками і постачальниками комунальних послуг (ВАТ АК «Водоканал», АТ «Київенерго», СП «Укр-Кан-Пауер») зобов'язується транспортувати по внутрішньобудинкових мережах нежилого приміщення площею 450, 6 м. кв. за адресою вул. Марганецька 22, комунальні послуги, виставляти споживачеві до оплати платіжні документи за договором, приймати на власний розрахунковий рахунок кошти від споживача та перераховувати їх виробникам і постачальникам комунальних послуг.

Додатками № 1, № 2, № 3 до договору є «Перелік комунальних послуг та порядок їх розрахунку», «Розрахунок відшкодування витрат по обслуговуванню внутрішньобудинкових мереж», «Розрахунок авансового платежу по комунальним послугам», що відповідає п. 1.3, 1.4, 1.5, п. 5.10 договору.

Строк дії договору встановлений у п. 5.5 договору, з 01.10.2003р. по 01.10.2006р., а згідно з п. 3.1.7 договору підприємство припиняє нарахування платежів за договором в цілому з дати складання акту прийняття-передачі нежилого приміщення.

Наведені положення договору, свідчать про виникнення відповідного зобов'язання з договору, та враховуючи обумовлений порядок розрахунку платежів за договором (у відношенні орендованої площі приміщення по будинку), є такими, що визначають участь споживача послуг у витратах по обслуговуванню будинку в частині отримуваних комунальних послуг від постачальників цих послуг саме у періоді користування нежилим приміщенням.

Договором визначено порядок припинення відповідного зобов'язання (припинення нарахування платежів за договором в цілому) з дати складання акту прийняття-передачі нежилого приміщення.

Нарахування платежів, обов'язок сплати яких виник внаслідок користування приміщенням, після закінчення строку дії договору про надання комунальних послуг № 190/415-К від 30.09.2003р. виник з договору, обумовлений п. 3.1.7 договору, у зв'язку з чим відхиляються доводи апелянта щодо безпідставності посилання на вказаний договір при розгляді даної справи.

У спірному періоді (березень 2012р. - березень 2014р.) акту прийняття-передачі нежилого приміщення від ТОВ «Спадщина-капітал» не складалось, доказів зворотнього матеріали справи не містять, таких суду не надано.

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача (як обслуговуючої організації, якою укладено договори на постачання комунальних послуг по будинку у відношенні нежитлової площі та місць загального користування) до відповідача (як особи, якій в користування передане нежитлове приміщення у будинку по вул. Марганецькій 22 у м. Києві) сплатити заборгованість, що розрахована пропорційно займаній відповідачем площі у будинку, яка виникла за період з 01.03.2012р. по 31.03.2014р. внаслідок отримуваних від постачальників комунальних послуг (з центрального опалення, холодного та гарячого водопостачання) в сумі 20 904, 64 грн..

Правовідносини, які виникли між сторонами, у тому числі їх права та обов'язки, порядок розрахунків, підстави та розмір відповідальності, регулюються цивільним законодавством України, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005р. № 630 із змінами та доповненнями, іншими нормативними актами, а також умовами укладеного договору.

Закон України «Про теплопостачання» (ст. 24) визначає обов'язок споживача своєчасно укласти договір на постачання теплової енергії та статтею 19 зазначеного закону закріплений обов'язок споживача щомісячно здійснювати оплату за фактично отриману теплову енергію.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» закріплює обов'язок (п.1 ч. 3 ст.20) саме споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг. Обов'язком споживача за даним Законом є оплата комунальних послуг у терміни, встановлені договором або законом (п.5 ч.3 ст.20), a y разі несвоєчасного здійснення зазначених платежів сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах (п. 10 ч.3. ст.20 Закону).

Предметом регулювання Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг (ст. 3 Закону). Відповідно до зазначеного Закону (ст. 1), споживачем є фізична або юридична особа, яка споживає або має намір споживати комунальні послуги.

Зазначена норма кореспондується ст. 1 Закону України «Про теплопостачання»: споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію.

За приписами ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» основними обов'язками споживача теплової енергії є, зокрема, додержання вимог договору та нормативно правових актів, забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання.

Відповідно до визначення наведеного у п. 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005р. № 630:

опалювана площа (об'єм) будинку - загальна площа (об'єм) приміщень будинку, в тому числі у разі опалення площа (об'єм) сходових кліток, ліфтових та інших шахт.

Надання послуг з теплопостачання не є предметом діяльності позивача, він не може надавати такі послуги, а обслуговування приміщення в частині забезпечення постачання теплопостачання, надання послуг гарячого та холодного водопостачання у будинок, що знаходиться на вул. Марганецькій 22 у м. Києві здійснювалось у спірному періоді за укладеними договорами від 01.01.2002р. (ос. рах № 440023) з ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «Укр-Кан Пауер», від 01.07.2012р. № 430023 з ТОВ «Євро-Реконструкція», від 08.07.2003р. № 02723/2-04 з ВАТ «АК «Київводоканал» (долучені до справи з додатками).

Відповідно до пункту 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Наведені положення свідчать про обов'язковість укладення договору на постачання теплової енергії, при цьому, споживач у контексті Закону України «Про житлово-комунальні послуги» отримує не теплову енергію, а відповідну житлово-комунальну/комунальну послугу. Відносини з надання житлово-комунальних послуг регулюються шляхом укладення договору про надання відповідних послуг між власником, або балансоутримувачем (будинку, групи будинків, житлового комплексу) та кінцевими споживачами (власниками приміщень таких будинків).

Право споживача відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води прямо передбачене п. 24 Правил затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630, і реалізація зазначеного права нормативно врегульована відповідним розділом Правил під назвою «Відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів».

Згідно з п. 25 Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства; самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відповідно до п. 26 Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Під час розгляду справи, відповідачем, документально не підтверджено дотримання порядку відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води у приміщенні загальною площею 450, 6 кв.м., що знаходиться у м. Києві по вул. Марганецькій 22 та використовується ТОВ «Спадщина-капітал» (п. 25, 26 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005р.).

Таким чином, відокремлення 450, 6 кв. м. опалювальної площі з подальшим опломбуванням можливе лише на підставі проектно-технічної документації і внесення змін в договори укладені позивачем з постачальниками послуг (АТ «Київенерго», ПАТ «Київводоканал», ТОВ «Євро-Реконструкція» тощо).

Зазначені обставини відповідачем не спростовані, відповідної проектної документації суду не представлено, а порядок відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів передбачений Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005р., з боку відповідача не дотриманий.

При цьому, відхиляються посилання позивача на лист отриманий від ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» за вих. №2081/07 від 30.07.2013р., як такі, що не свідчать про неправомірне нарахування йому сум по відшкодуванню витрат за холодне водопостачання пропорційно займаній площі у будинку, оскільки:

- у вказаному листі міститься інформація про складення відповідного акту постачальником послуг (ПАТ «АК «Київводоканал») у якому споживачу (ТОВ «Спадщина-капітал») надано вимогу щодо необхідності укладання договору з ПАТ «АК «Київводоканал» на послуги з водопостачання та водовідведення,

- а відповідне нарахування плати за холодне водопостачання припинено позивачем з 01.09.2013р. (підтверджено наданим до справи розрахунком, аркуш справи 11; нарахування оплати проводилось у серпні за споживання у липні, оскільки сплата відбувається у наступному за звітним місяці).

Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, зокрема пунктом 18, закріплено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. За несвоєчасну оплату послуг споживач сплачує пеню в установлені законом або договором розмірах (п.23 Правил).

Оскільки, відповідачем використовувалось нежитлове приміщення у будинку, що обслуговується позивачем, а доказів звільнення відповідачем приміщення площею 450, 6 кв.м., яке знаходиться за адресою по вул. Марганецькій 22 у м. Києві суду не подано, вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 20 904, 64 грн. правомірно задоволені судом першої інстанції.

Відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій визначена Законом України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», у ст. 1 якого установлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності

- сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території;

- за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

При цьому, судом враховується, що відповідальність за несвоєчасне внесення плати за надані комунальні послуги передбачена на законодавчому рівні спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають при несвоєчасному внесенні плати за комунальні послуги суб'єктами підприємницької діяльності. Питання щодо стягнення цієї законної неустойки, у тому числі й за відсутності у договорі умови про неустойку, було предметом розгляду у Верховному Суді України при перегляді постанови Вищого господарського суду України у справі № 18/957/12 (постанова ВСУ від 16.04.2013р. № 3-6гс13).

До стягнення з відповідача заявлено суму неустойки в розмірі 1 087, 03 грн. згідно здійсненого розрахунку у відношенні прострочених сум за подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла в періоді прострочення з урахуванням встановлених обмежень ч. 6 ст. 232 ГК України (не більше півроку), що є правом позивача, відповідно враховуючи, що розмір пені при його розрахунку згідно закону «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» є більшим, а суд не вправі виходити за межі позовних вимог, рішення суду про задоволення позову в цій частині є правильним.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наявність прострочення в перерахуванні коштів по відшкодуванню витрат позивача за надані комунальні послуги у відношенні площі нежитлового приміщення загальною площею 450, 6 кв.м. у будинку 22 по вул. Марганецькій у м. Києві, судом правомірно задоволені вимоги позивача про стягнення суми інфляційних збитків у розмірі 218, 03 грн., 3% річних у розмірі 676, 56 грн..

На підставі вищевикладеного, апеляційний господарський суд приходить до висновку по відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спадщина-Капітал» та скасування рішення Господарського суду м. Києва від 24.06.2014 року.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спадщина-Капітал» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 24.06.2014р. у справі № 910/7949/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/7949/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Р.І. Самсін

Судді С.А. Гончаров

Є.Ю. Шаптала