Рішення

від 04.07.2014 по справі 910/4090/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"04" липня 2014 р. Справа № 910/4090/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Фудс» , м. Київ,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2» , м. Сквира,

про стягнення 190 890,10 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: Лук'яненко А.О. , уповноважений, довіреність від 15.01.2014р. б/н;

від відповідача: Брижак О.М. , уповноважений, довіреність від 14.03.2014р. б/н;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Фудс», м. Київ, звернулось до господарського суду міста Києва з позовом від 07.03.2014р. до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2», м. Сквира, в якому просить суд стягнути з відповідача 190 890,10 грн. заборгованості за договором поставки від 02.02.2011р. №191 та судовий збір в розмірі 3 817,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору поставки від 02.02.2011р. №191 поставив, а відповідач прийняв товар згідно видаткових накладних, проте відповідач свої грошові зобов'язання за договором поставки від 02.02.2011р. №191 належним чином не виконав та за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався, в результаті чого за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 190 890,10 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.04.2014р. матеріали справи №910/4090/14 направлені за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.05.2014р. справу №910/4090/14 прийнято до розгляду та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 03.06.2014р.

19.05.2014р. до господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення до позовної заяви від 07.05.2014р. та додаткові документи та докази.

03.06.2014р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання від 03.06.2014р. про відкладення розгляду справи на іншу дату.

В судове засідання 03.06.2014р. з'явився представник позивача. Відповідач свого представника у судове засідання 03.06.2014р. не направив та витребувані судом документи не подав. Ухвалою господарського суду Київської області від 03.06.2014р. розгляд справи відкладено на 01.07.2014р.

01.07.2014р. до господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові письмові пояснення по суті спору.

В судове засідання 01.07.2014р. з'явились повноважні представники позивача та відповідача. В судовому засіданні 01.07.2014р. розпочато розгляд справи по суті. Суд вислухав пояснення представника позивача та дослідив документальні докази. Позивач в усних поясненнях позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. Відповідач проти позову заперечував та просив суд у задоволенні позову в частині стягнення основного боргу в сумі 169 512,47 грн. відмовити та припинити провадження в частині стягнення основного боргу в розмірі 10 000,00 грн.

В судовому засіданні 01.07.2014р., на підставі частини третьої ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 04.07.2014р., про що представникам сторін було повідомлено особисто під розпис.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Фудс», м. Київ (далі по тексту - ТОВ «Юнайтед Фудс»), до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2», м. Сквира (далі по тексту - ТОВ «Край-2»), вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ГК України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 02.02.2011р. між ТОВ «Юнайтед Фудс» (постачальник) та ТОВ «Край-2» (покупець) Договір поставки №191 (далі - Договір), згідно якого постачальник постачає і передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує товари згідно з замовленням покупця (Додаток №1 «Бланк замовлення») та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину цього Договору, на умовах цього Договору. Відповідно до умов Договору та протоколу від 02.02.2011р. узгодження розбіжностей до Договору:

- постачальник повинен поставляти товари вчасно, до відповідного філіалу представництва, магазину «Покупця», який вказаний у замовленні, у відповідній кількості та належної якості, а також у відповідності до усіх інших вимог згідно з замовленням, Договором та законодавством. (пункт 2.1. Договору);

- право власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження товарів переходить від постачальника до покупця з моменту, коли товари поставлено покупцеві вивантаженим на платформу магазину, і сторони підписали накладну, що засвідчує те, що товари були отримані покупцем (пункт 2.7. Договору);

- товари приймаються за кількістю та якістю у відповідному Магазині, куди товари поставляються, на підставі товаросупровідних документів, які підтверджують якість та повноту товарів. Якщо постачальник зазначив вагу та/чи кількість штук у цих документах, під час прийняття товарів покупець має право перевірити вагу товарів та/чи кількість штук. Якщо не можливо зважати товари без упаковки, вага нетто визначається шляхом перевірки ваги брутто під час отримання товарів і ваги упаковки після того, як з товарів знято упаковку. Відсутність, неповнота та неналежне оформлення вантажних та товаросупровідних документів є достатньою підставою для відмови в отриманні товарів. Покупець має право приймати товари без додаткової перевірки їх кількості і якості, за умови, що вони належним чином упаковані, і немає видимих пошкоджень. Перевірки кількості і якості товарів виконується під час отримання товарів, і у випадку виявлення будь-яких недоліків покупець складає акт у порядку, обумовленому в пункті 2.14. цього Договору (пункт 2.13. Договору);

- право повернути товар постачальникові надається покупцеві у таких випадках: угода між сторонами; під час перевірки у момент продажу товари виявились неякісними, товари щодо яких клієнтам покупця було відмовлено у гарантійному обслуговуванні у сервісних центрах, кінець сезону для сезонних товарів, неходовий товар згідно Стандартів покупця, під час перевірки у момент продажу товари виявились неякісними, до кінця терміну придатності залишилось не менше 3 календарних місяців та зі збереженим товарним виглядом, товар немає товарного вигляду (зіпсована етикетка, відсутність штрих-коду). Повернення товару здійснюватиметься в усій кількості за останньою ціною, за якою прийнято товари (пункт 2.18. Договору);

- покупець здійснює вчасний розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок постачальника, зазначений у статті 9 цього Договору, протягом терміну платежу зазначеного у пункті 1.1. Додатку №3 «Спеціальні умови», за умови, що сума платежу не менше 50,00 грн. та, що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні (у формі відповідно до інструкцій покупця) на адресу покупця. (пункт 3.3. Договору);

- цей Договір укладений строком до 31.12.2011р.. Строк дії цього Договору автоматично продовжується на додаткові однорічні терміни у випадку, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення його строку дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір припинити його дію (пункт 8.1. Договору).

Крім того, сторонами погоджено Додаток №1 «Спеціальні умови», згідно пункту 1.1. якого, покупець оплачує реалізовані товари за період один календарний тиждень у Магазинах покупця протягом 10 банківських днів з дня закінчення календарного тижня за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні (у формі відповідно до інструкції покупця) на адресу покупця протягом не більше ніж 7 днів з дня поставки. Якщо постачальник не надасть рахунки та накладні вчасно, покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки наданих документів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивачем заявлено до стягнення заборгованість, що виникла за підписаними обома сторонами та скріпленими печатками обох сторін видатковими накладними за період з 01.10.2013р. по 04.02.2014р., копії яких залучені до матеріалів справи, а оригінали надані суду для огляду в судовому засіданні, а саме за накладними: від 01.10.2013р. № РНЮ-007965 на суму 8403,36 грн., від 07.10.2013р. № РНЮ-008122 на суму 1631,52 грн.; від 07.10.2013р. № РНЮ-008126 на суму 2657,52 грн.; від 08.10.2013р. № 1574,88 грн.; від 08.10.2013р. № РНЮ-008204 на суму 9502,56 грн.; від 15.10.2013р. № РНЮ-008345 на суму 6630,90 грн.; від 15.10.2013р. № РНЮ-008411 на суму 1345,68 грн.; від 22.10.2013р. № РНЮ-008665 на суму 10295,16 грн.; від 22.10.2013р. № РНЮ-008673 на суму 1630,08 грн.; від 30.10.2013р. № РНЮ-008792 на суму 1690,44 грн.; від 30.10.2013р. № РНЮ-008880 на суму 1436,40 грн.; від 30.10.2013р. № РНЮ-008894 на суму 11139,00 грн.; від 04.11.2013р. № РНЮ-008952 на суму 641,52 грн.; від 04.11.2013р. № РНЮ-008955 на суму 1490,40 грн.; від 04.11.2013р. № РНЮ-008956 на суму 5822,88 грн.; від 05.11.2013р. на суму 2727,24 грн.; від 05.11.2013р. № РНЮ-009022 на суму 2305,68 грн.; від 05.11.2013р. № РНЮ-009124 на суму 767,52 грн.; від 06.11.2013р. № РНЮ-009123 на суму 927,84 грн.; від 12.11.2013р. № РНЮ-009304 на суму 2166,24 грн.;від 12.11.2013р. № РНЮ-009305 на суму 10563,30 грн.; від 12.11.2013р. № РНЮ-009317 на суму 996,06 грн.; від 18.11.2013р. № РНЮ-009410 на суму 10264,92 грн.; від 19.11.2013р. № РНЮ-009573 на суму 6790,80 грн.; від 19.11.2013р. № РНЮ-009572 на суму 2036,16 грн.; від 26.11.2013р. № РНЮ-009742 на суму 2111,28 грн.; від 26.11.2013р. № РНЮ-009743 на суму 10927,74 грн.; від 01.12.2013р. № РНЮ-009948 на суму 4483,08 грн.; від 03.12.2013р. № РНЮ-010135 на суму 2408,04 грн.; від 09.12.2013р. № РНЮ-010281 на суму 264,90 грн.; від 09.12.2013р. № РНЮ-010280 на суму 264,90 грн.; від 10.12.2013р. № РНЮ-010405 на суму 1272,24 грн.; від 10.12.2013р. № РНЮ-010404 на суму 6640,80 грн.; від 17.12.2013р. № РНЮ-010744 на суму 2410,56 грн.; від 17.12.2013р. № РНЮ-010743 на суму 10900,50 грн.; від 13.01.2014р. № РНЮ-000174 на суму 4677,30 грн.; від 14.01.2014р. № РНЮ-000173 на суму 19863,48 грн.; від 21.01.2014р. № РНЮ-000367 на суму 8134,02 грн.; від 28.01.2014р. № РНЮ-000565 на суму 2636,28 грн.; від 28.01.2014р. № РНЮ-000564 на суму 7040,10 грн.; від 04.02.2014р. № РНЮ-000780 на суму 2168,16 грн.; від 04.02.2014р. № РНЮ-000781 на суму 4305,00 грн. Так, сума поставки за вказаними накладними складає 195946,44 грн., з врахуванням часткових оплат та залишку нереалізованого товару позивач твердить про наявність заборгованості за вказаними накладними на суму 190890,10 грн.

Відповідач твердить, що серед заявлених до стягнення накладних ряд видатковихі накладних на загальну суму 147 112,55 грн., а саме: від 01.10.2013р. №РНЮ-007965 на суму 8 403,36 грн., від 08.10.2013р. №РНЮ-008199 на суму 1 574,88 грн., від 08.10.2013р. №РНЮ-008204 на суму 9 502,56 грн., від 15.10.2013р. №РНЮ-008345 на суму 6 630,90 грн., від 22.10.2013р. №РНЮ-008673 на суму 1 630,08 грн., від 22.10.2013р. №РНЮ-008665 на суму 10 295,16 грн., від 30.10.2013р. №РНЮ-008894 на суму 11 139,00 грн., від 04.11.2013р. №РНЮ-008956 на суму 5 822,88 грн., від 05.11.2013р. №РНЮ-009124 на суму 767,52 грн., від 06.11.2013р. №РНЮ-009123 на суму 927,84 грн., від 12.11.2013р. №РНЮ-009305 на суму 10 563,30 грн., від 18.11.2013р. №РНЮ-009410 на суму 10 264,92 грн., від 19.11.2013р. №РНЮ-009573 на суму 6 790,80 грн., від 19.11.2013р. №РНЮ-009572 на суму 2 036,16 грн., від 26.11.2013р. №РНЮ-009743 на суму 10 927,74 грн., від 09.12.2013р. №РНЮ-010280 на суму 264,90 грн., від 09.12.2013р. №РНЮ-010281 на суму 264,90 грн., від 10.12.2013р. №РНЮ-010405 на суму 1 272,24 грн., від 10.12.2013р. №РНЮ-010404 на суму 6 640,80 грн., від 17.12.2013р. №РНЮ-010743 на суму 10 900,50 грн., від 13.01.2014р. №РНЮ-000174 на суму 4 677,30 грн., від 14.01.2014р. №РНЮ-000173 на суму 10 196,20 грн., від 21.01.2014р. №РНЮ-000367 на суму 5 942,25 грн., від 28.01.2014р. №РНЮ-000564 на суму 7 040,10 грн., від 28.01.2014р. №РНЮ-000565 на суму 2 636,28 грн., не відповідають вимогам, що встановлені чинним законодавством України, та не можуть бути визнані належним доказом для підтвердження поставок та наявної заборгованості.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач твердить, що на кожній із перелічених вище видаткових накладних міститься лише підпис невідомої особи, яка нібито прийняла товар. Натомість, як твердить відповідач, у вищезазначених видаткових накладних відсутні такі обов'язкові реквізити, як посада, прізвище, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка приймала товар за вказаними накладними. Суд відхиляє вказані твердження відповідача.

Відповідно до ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона має довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивачем на підтвердження факту поставки подано суду копії підписаних обома сторонами та засвідчених печатками обох підприємств видаткових накладних, оригінали яких позивачем було надано для огляду в судовому засіданні, і за якими суд достовірно може ідентифікувати відповідача як особу, яка отримала товар від позивача на виконання укладеного між ними договору поставки.

Відповідач із свого боку не надав суду жодних доказів того, що товар за вказаними накладними відповідачем отримано не було. Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує факт здійснення господарської операції і є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Зазначеної правової позиції також дотримується і Вищий господарський суд України (постанова Вищого господарського суду України від 28.02.2012р. у справі №5002-8/481-2001, пункт 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права").

Згідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Пунктом 1.1. Додатку №1 «Спеціальні умови» сторони погодили, що покупець оплачує реалізовані товари за період один календарний тиждень у Магазинах покупця протягом 10 банківських днів з дня закінчення календарного тижня за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні (у формі відповідно до інструкції покупця) на адресу покупця протягом не більше ніж 7 днів з дня поставки. Якщо постачальник не надасть рахунки та накладні вчасно, покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки наданих документів.

Так, суду надана довідка про кількість та вартість нереалізованого товару за Договором від 02.02.2011р. № 191 станом на 19.03.2014р., строк оплати якого, за умовами договору, станом на момент порушення провадження у справі, не настав. Вказана довідка свідчить про залишок нереалізованого товару у відповідача на суму 2803,20 грн. (магазин №1) + 8198,82 грн. (магазин 3) + 5046,66 грн. (магазин 4) + 6222,36 грн. (магазин 5) = 22271,04 грн.

За таких обставин, судом встановлено, що вартість товару, строк оплати якого є таким що настав, є 1860314,16 грн. - 22271,04 грн. = 1838043,12 грн.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

23.10.2013р. між ТОВ «Край-2» (сторона 1) та ТОВ «Юнайтед Фудс» (сторона 2) укладено Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог , відповідно до умов якої сторони дійшли згоди провести зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 3 500,00 грн., строк виконання яких настав, у зв'язку з чим грошові зобов'язання сторін за договором поставки від 02.02.2011р. №191 та договором від 27.12.2012р. №383р/2013 є такими, що припинені на суму 3 750,00 грн.(де: сторона 2 є кредитором, а сторона 1 є боржником по виконанню грошового зобов'язання з оплати поставленого товару за договором поставки від 02.02.2011р. №191; сторона 1 є кредитором, а сторона 2 є боржником по виконанню грошового зобов'язання з оплати наданих послуг за договором від 27.12.2012р. №383р/2013).

Крім того, 23.10.2013р. між ТОВ «Край-2» (сторона 1) та ТОВ «Юнайтед Фудс» (сторона 2) укладено Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог , відповідно до умов якої сторони дійшли згоди провести зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 13 019,15 грн., строк виконання яких настав, у зв'язку з чим грошові зобов'язання сторін за договором поставки від 02.02.2011р. №191 та договором від 27.12.2012р. №383р/2013 є такими, що припинені на суму 13 019,15 грн.(де: сторона 2 є кредитором, а сторона 1 є боржником по виконанню грошового зобов'язання з оплати поставленого товару за договором поставки від 02.02.2011р. №191; сторона 1 є кредитором, а сторона 2 є боржником по виконанню грошового зобов'язання з оплати наданих послуг за договором від 27.12.2012р. №383р/2013).

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 601 ЦК України, зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін, у зв'язку з чим, укладення двостороннього письмового договору про зарахування зустрічних однорідних вимог за законом не є обов'язковим. Так, у відповідності до вказаної норми позивач звертався до відповідача із заявами про зарахування однорідних вимог (копії заяв залучені до матеріалів справи), а саме заява №22 на суму зарахування 7000,00 грн. (маркетингові послуги згідно рахунку від 01.12.2013р.), заява № 23 на суму зарахування 5013,46 грн. (маркетингові послуги згідно рахунку від 13.01.2014р.), заява № 291 на суму зарахування 3500,00 грн. (за внесення інформації про продукцію до газети згідно рахунку від 01.11.2013р.) та заява №29 на суму зарахування 3500,00 грн. (за внесення інформації про продукцію до газети згідно рахунку від 01.11.2013р.).

За таких обставин, між сторонами було здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 35782,61 грн., відповідно сума заборгованості з врахуванням взаємозаліку становила 1860314,16 грн.(сума поставки) - 22271,04 грн. (вартість нереалізованих залишків) - 35782,61 грн. (зарахування однорідних вимог) = 1802260,51 грн.

Позивач визнає за відповідачем часткову оплату поставленого товару та подав суду копії відповідних банківських виписок. Дослідивши вказані банківські виписки, суд встановив, що в призначенні платежу платіжних доручень відповідача міститься посилання на реквізити договору поставки, однак відсутні посилання на конкретний період поставки, або конкретні накладні, в тому числі і на накладні, за якими заявлено до стягнення заборгованість. Так, оплата, здійснена у спірний період з 01.10.2013р. по 04.02.2014р. без зазначення конкретних накладних, може бути в порядку ст. 534 ЦК України зарахована в погашення заборгованості за попередні періоди, при її наявності. За таких обставин, для встановлення факту та розміру оплати за накладними, заявленими до стягнення, необхідно встановити наявність чи відсутність заборгованості за попередні періоди, оскільки оплата відповідачем здійснювалась за Договором, а не за конкретними накладними. Суд в порядку ст. 65 ГПК України витребував у сторін первинні документи - накладні та платіжні документи за договором поставки № 191 від 02.02.2011р. за попередні періоди.

Як вбачається з поданих позивачем на вимогу суду видаткових накладних, за період з 01.03.2011р. по 04.02.2014р. позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 1 860 314,16 грн. Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов Договору щодо строку поставки товару, відсутність складених відповідно до пункту 2.14 Договору Актів.

Судом встановлено, та підтверджується банківськими виписками, що за Договором поставки за період з 07.04.2011р. по 17.03.2014р. відповідачем позивачу були перераховані грошові кошти на загальну суму 1 460 538,62 грн. В тому числі після порушення провадження у справі відповідач сплатив платіжним дорученням від 17.03.2014р. № 24004 суму 10000,00 грн., у зв'язку з чим відповідач твердить, що в цій частині провадження у справі належить припинити.

Дослідивши подані суду первинні документи, суд вказане твердження відповідача відхиляє. Так, суду позивачем доведено обсяг поставки відповідачу товару за Договором за період з 01.03.2011р. по 04.02.2014р. на суму 1 860 314,16 грн. Сторонами суду подано банківські виписки, з яких вбачається, що станом на момент порушення провадження у справі оплата була здійснена на суму 1 450 538,62 грн., сторонами було здійснено взаємозалік на суму 35782,61 грн., крім того вартість нереалізованого товару у відповідача становить 22271,04 грн. За таких обставин, підтверджений первинними документами борг відповідача перед позивачем на момент звернення позивача до суду становив 1860314,16 грн.(сума поставки) - 22271,04 грн. (вартість нереалізованих залишків) - 35782,61 грн. (зарахування однорідних вимог) - 1 450 538,62 грн. (сума оплати) = 351721,89 грн.

За таких обставин, враховуючи існування заборгованості за попередні поставки, те, що в полі «призначення платежу» платіжного доручення від 17.03.2014р. № 24004, яким відповідач після порушення провадження у справі здійснив оплату 10000,00 грн., зазначено лише договір поставки від 02.02.2011р. № 191 без зазначення періоду заборгованості або конкретних накладних, у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем оплата здійснена за накладними, заявленими позивачем до стягнення, а не на погашення заборгованості за попередній період.

За таких обставин, проаналізувавши подані сторонами первинні документи, здійснивши повторний розрахунок заборгованості, суд встановив, що загальна заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки становить 341721,89 грн., в тому числі за заявленими до стягнення видатковими накладними за період з 01.10.2013р. по 04.02.2014р. заборгованість становить 195946,44 грн.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як н підставу своїх вимог і заперечень.

Суд неодноразово ухвалами від 05.05.2014р., від 03.06.2014р. зобов'язував відповідача подати суду документи, що підтверджують сплату відповідачем грошових коштів за видатковими накладними згідно Договору. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором та сплати коштів за поставлений товар не представив, доказів пред'явлення позивачу претензій та зауважень щодо кількості та якості товару або доказів повернення поставленого товару згідно спірних видаткових накладних суду не надав, відповідно доводи позивача не спростував.

Позивачем заявлено до стягнення 190 890,10 грн. основного боргу за видатковими накладними за період з 01.10.2013р. по 04.02.2014р. Заява про збільшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України позивачем не подавалась, суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, за таких обставин позов підлягає задоволенню повністю в заявленій сумі.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки позивача та відповідача, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню. Суд приймає рішення про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2» на користь позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Фудс» 190 890,10 грн. основного боргу та у відповідності до положень ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладає на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись частиною 1 ст. 11, ст. 16, частиною 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, частиною 1 ст. 530, частиною 1 ст. 546, ст.ст. 549, 601, ст. 610, частиною 1 ст. 612, частиною 2 ст. 614, ст. ст. 629, 712 Цивільного кодексу України, частиною 1 ст. 173, пунктом 2 частини 1 ст. 175, частиною 1 ст. 179, частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Фудс» до товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2» задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2» (09000, Київська обл., м. Сквира, вул. Леніна, буд. 22, код ЄДРПОУ 35231874)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Фудс» (04209, м. Київ, вул. Полярна, буд. 14, код ЄДРПОУ 36993630)

190 890,10 грн. (сто дев'яносто тисяч вісімсот дев'яносто гривень десять копійок) основної заборгованості,

3 817,81 грн. (три тисячі вісімсот сімнадцять гривень вісімдесят одну копійку) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя Конюх О.В.

Повний текст рішення підписано 14.07.2014р.