Постанова

від 10.09.2014 по справі 910/4090/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2014 р. Справа№ 910/4090/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Власова Ю.Л.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Брижак О.М. - представник за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2"

на рішення господарського суду Київської області від 04.07.2014

у справі № 910/4090/14 (суддя Конюх О.В.),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Фудс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2"

про стягнення 190 890,10 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 04.07.2014 у справі № 910/4090/14, повний текст якого складено 14.07.2014, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Фудс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2" про стягнення 190 890,10 грн. задоволено, а саме, стягнуто з відповідача на користь позивача 190 890,10 грн. - заборгованості та 3 817,81 грн. - судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що відповідач свої грошові зобов'язання за договором поставки від 02.02.2011 №191 належним чином не виконав та за поставлений позивачем товар в повному обсязі не розрахувався, в результаті чого за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 190 890,10 грн.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 04.07.2014 у справі № 910/4090/14 - скасувати в частині стягнення 10 000,00 грн. основного боргу, прийняти в цій частині нове рішення: провадження по справі в цій частині позовних вимог припинити, в іншій частині оскаржуване рішення залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження в частині стягнення заборгованості в розмірі 10 000,00 грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку зі сплатою відповідачем заборгованості в розмірі 10 000,00 грн. та помилково стягнуто з відповідача заборгованість за договором поставки №191 - 190 890,10 грн., оскільки, з урахуванням сплачених ним 10 000,00 грн., заборгованість за договором за визначений позивачем період становить 180 890,10 грн.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2" по справі № 910/4090/14 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Станіку С.Р., для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2" на рішення господарського суду Київської області від 04.07.2014 по справі №910/4090/14 прийнято до провадження та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи №910/4090/14 призначено на 10.09.2014.

В судовому засіданні 10.09.2014 представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив рішення господарського суду Київської області від 04.07.2014 у справі № 910/4090/14 - скасувати в частині стягнення 10 000,00 грн. основного боргу, прийняти в цій частині нове рішення: провадження по справі в цій частині позовних вимог припинити, в іншій частині оскаржуване рішення залишити без змін.

Позивач в судове засідання 10.09.2014 своїх представників не направив, однак 04.09.2014 через відділ документообігу Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого відповідач проти задоволення апеляційної скарги не заперечував, посилаючись на те, що суд першої інстанції помилково не врахував сплачену відповідачем після порушення провадження у справі № 910/4090/14 суму заборгованості за спірним договором в розмірі 10 000,00 грн.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи, що ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 у справі №911/865/14 про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення справи №911/865/14 до розгляду на 10.09.2014 об 11:10 год., у встановленому законодавством порядку, апеляційним судом надіслано на повідомлену відповідачем в апеляційній скарзі адресу та вручено останньому, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (№0411611329571), судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду зміні, виходячи із наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 02.02.2011 між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Фудс", як постачальником, та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Край-2", як покупцем, укладено договір поставки №191, відповідно до пункту 1.1 якого позивач постачає і передає у власність відповідачеві, а відповідач приймає та оплачує товари згідно з замовленням відповідача (додаток №1 "Бланк замовлення") та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину цього договору, на умовах цього договору.

Умовами договору сторони погодили, що позивач повинен поставляти товари вчасно, до відповідного філіалу представництва, магазину відповідача, який вказаний у замовленні, у відповідній кількості та належної якості, а також у відповідності до усіх інших вимог згідно з замовленням, договором та законодавством (п. 2.1.); право власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження товарів переходить від позивача до відповідача з моменту, коли товари поставлено відповідачеві вивантаженим на платформу магазину, і сторони підписали накладну, що засвідчує те, що товари були отримані відповідачем (п. 2.7.);

Відповідно до п. 3.3 договору відповідач зобов'язався здійснювати вчасний розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок позивача, зазначений у статті 9 цього договору, протягом терміну платежу зазначеного у пункті 1.1. додатку №3 "Спеціальні умови", за умови, що сума платежу не менше 50,00 грн. та, що позивач надасть належним чином оформлені рахунки та накладні (у формі відповідно до інструкцій відповідача) на адресу відповідача.

Згідно п. 1.1 додатку №3 до договору поставки "Спеціальні умови" відповідач оплачує реалізовані товари за період один календарний тиждень у магазинах відповідача протягом 10 банківських днів з дня закінчення календарного тижня за умови, що відповідач надасть належним чином оформлені рахунки та накладні (у формі відповідно до інструкції відповідача) на адресу відповідача протягом не більше ніж 7 днів з дня поставки. Якщо позивач не надасть рахунки та накладні вчасно, відповідач має право затримати розрахунок на відповідний час затримки наданих документів.

Відповідно до видаткових накладних, підписаних позивачем та відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень, та скріплених печатками юридичних осіб: від 01.10.2013 № РНЮ-007965 на суму 8403,36 грн., від 07.10.2013 № РНЮ-008122 на суму 1631,52 грн.; від 07.10.2013 № РНЮ-008126 на суму 2657,52 грн.; від 08.10.2013 № 1574,88 грн.; від 08.10.2013 № РНЮ-008204 на суму 9502,56 грн.; від 15.10.2013 № РНЮ-008345 на суму 6630,90 грн.; від 15.10.2013 № РНЮ-008411 на суму 1345,68 грн.; від 22.10.2013 № РНЮ-008665 на суму 10295,16 грн.; від 22.10.2013 № РНЮ-008673 на суму 1630,08 грн.; від 30.10.2013 № РНЮ-008792 на суму 1690,44 грн.; від 30.10.2013 № РНЮ-008880 на суму 1436,40 грн.; від 30.10.2013 № РНЮ-008894 на суму 11139,00 грн.; від 04.11.2013 № РНЮ-008952 на суму 641,52 грн.; від 04.11.2013 № РНЮ-008955 на суму 1490,40 грн.; від 04.11.2013 № РНЮ-008956 на суму 5822,88 грн.; від 05.11.2013 на суму 2727,24 грн.; від 05.11.2013р. № РНЮ-009022 на суму 2305,68 грн.; від 05.11.2013р. № РНЮ-009124 на суму 767,52 грн.; від 06.11.2013р. № РНЮ-009123 на суму 927,84 грн.; від 12.11.2013 № РНЮ-009304 на суму 2166,24 грн.;від 12.11.2013 № РНЮ-009305 на суму 10563,30 грн.; від 12.11.2013 № РНЮ-009317 на суму 996,06 грн.; від 18.11.2013 № РНЮ-009410 на суму 10264,92 грн.; від 19.11.2013 № РНЮ-009573 на суму 6790,80 грн.; від 19.11.2013 № РНЮ-009572 на суму 2036,16 грн.; від 26.11.2013 № РНЮ-009742 на суму 2111,28 грн.; від 26.11.2013 № РНЮ-009743 на суму 10927,74 грн.; від 01.12.2013 № РНЮ-009948 на суму 4483,08 грн.; від 03.12.2013 № РНЮ-010135 на суму 2408,04 грн.; від 09.12.2013 № РНЮ-010281 на суму 264,90 грн.; від 09.12.2013 № РНЮ-010280 на суму 264,90 грн.; від 10.12.2013 № РНЮ-010405 на суму 1272,24 грн.; від 10.12.2013 № РНЮ-010404 на суму 6640,80 грн.; від 17.12.2013 № РНЮ-010744 на суму 2410,56 грн.; від 17.12.2013 № РНЮ-010743 на суму 10900,50 грн.; від 13.01.2014 № РНЮ-000174 на суму 4677,30 грн.; від 14.01.2014 № РНЮ-000173 на суму 19863,48 грн.; від 21.01.2014 № РНЮ-000367 на суму 8134,02 грн.; від 28.01.2014 № РНЮ-000565 на суму 2636,28 грн.; від 28.01.2014 № РНЮ-000564 на суму 7040,10 грн.; від 04.02.2014 № РНЮ-000780 на суму 2168,16 грн.; від 04.02.2014 № РНЮ-000781 на суму 4 305,00 грн., позивач, на виконання умов договору поставки №191 від 02.02.2011, за період з 01.10.2013 по 04.02.2014 поставив відповідачу товар загалом на суму 195 946,44 грн.

Однак, як зазначав позивач в позові, відповідач свої зобов'язання за договором, щодо оплати поставленого, в період з 01.10.2013 по 04.02.2014, товару в повному обсязі не виконав, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за договором поставки №191, яка, як зазначав позивач, станом на 07.03.2014 становила 190 890,10 грн.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідач зазначав, що після порушення провадження у справі він сплатив позивачу заборгованість за поставлений, в період з 01.10.2013 по 04.02.2014, за договором поставки №191 товар в сумі 10 000,00 грн., на підтвердження чого надав платіжне доручення від 17.03.2014 № 24004 суму 10 000,00 грн., та в зв'язку з чим просив припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в зазначеній сумі - 10 000,00 грн. на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Згідно положень статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до частини 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на викладене колегією суддів Київського апеляційного господарського суду встановлено, що на виконання умов, укладеного між позивачем та відповідачем договору поставки №191 від 02.02.2011, позивач за період з 01.10.2013 по 04.02.2014 поставив відповідачу товар загалом на суму 195 946,44 грн., що підтверджується, підписаними без будь-яких зауважень та заперечень позивачем та відповідачем, та скріпленими печатками юридичних осіб видатковими накладними: від 01.10.2013 № РНЮ-007965 на суму 8403,36 грн., від 07.10.2013 № РНЮ-008122 на суму 1631,52 грн.; від 07.10.2013 № РНЮ-008126 на суму 2657,52 грн.; від 08.10.2013 № 1574,88 грн.; від 08.10.2013 № РНЮ-008204 на суму 9502,56 грн.; від 15.10.2013 № РНЮ-008345 на суму 6630,90 грн.; від 15.10.2013 № РНЮ-008411 на суму 1345,68 грн.; від 22.10.2013 № РНЮ-008665 на суму 10295,16 грн.; від 22.10.2013 № РНЮ-008673 на суму 1630,08 грн.; від 30.10.2013 № РНЮ-008792 на суму 1690,44 грн.; від 30.10.2013 № РНЮ-008880 на суму 1436,40 грн.; від 30.10.2013 № РНЮ-008894 на суму 11139,00 грн.; від 04.11.2013 № РНЮ-008952 на суму 641,52 грн.; від 04.11.2013 № РНЮ-008955 на суму 1490,40 грн.; від 04.11.2013 № РНЮ-008956 на суму 5822,88 грн.; від 05.11.2013 на суму 2727,24 грн.; від 05.11.2013р. № РНЮ-009022 на суму 2305,68 грн.; від 05.11.2013р. № РНЮ-009124 на суму 767,52 грн.; від 06.11.2013р. № РНЮ-009123 на суму 927,84 грн.; від 12.11.2013 № РНЮ-009304 на суму 2166,24 грн.;від 12.11.2013 № РНЮ-009305 на суму 10563,30 грн.; від 12.11.2013 № РНЮ-009317 на суму 996,06 грн.; від 18.11.2013 № РНЮ-009410 на суму 10264,92 грн.; від 19.11.2013 № РНЮ-009573 на суму 6790,80 грн.; від 19.11.2013 № РНЮ-009572 на суму 2036,16 грн.; від 26.11.2013 № РНЮ-009742 на суму 2111,28 грн.; від 26.11.2013 № РНЮ-009743 на суму 10927,74 грн.; від 01.12.2013 № РНЮ-009948 на суму 4483,08 грн.; від 03.12.2013 № РНЮ-010135 на суму 2408,04 грн.; від 09.12.2013 № РНЮ-010281 на суму 264,90 грн.; від 09.12.2013 № РНЮ-010280 на суму 264,90 грн.; від 10.12.2013 № РНЮ-010405 на суму 1272,24 грн.; від 10.12.2013 № РНЮ-010404 на суму 6640,80 грн.; від 17.12.2013 № РНЮ-010744 на суму 2410,56 грн.; від 17.12.2013 № РНЮ-010743 на суму 10900,50 грн.; від 13.01.2014 № РНЮ-000174 на суму 4677,30 грн.; від 14.01.2014 № РНЮ-000173 на суму 19863,48 грн.; від 21.01.2014 № РНЮ-000367 на суму 8134,02 грн.; від 28.01.2014 № РНЮ-000565 на суму 2636,28 грн.; від 28.01.2014 № РНЮ-000564 на суму 7040,10 грн.; від 04.02.2014 № РНЮ-000780 на суму 2168,16 грн.; від 04.02.2014 № РНЮ-000781 на суму 4 305,00 грн.

Однак, відповідач свої зобов'язання за договором поставки №191, щодо оплати поставленого, за період з 01.10.2013 по 04.02.2014, товару в повному обсязі не виконав, вартість поставленого позивачем, за період з 01.10.2013 по 04.02.2014, товару в повному обсязі не оплатив, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за договором поставки №191 за період з 01.10.2013 по 04.02.2014, яка, як зазначав позивач та що не заперечує відповідач, станом на 07.03.2014 (датована позовна заява) становила 190 890,10 грн.

Також колегією суддів встановлено, що після порушення провадження у справі та під час її розгляду в місцевому господарському суді, а саме, 17.03.2014 відповідачем було сплачено позивачу 10 000,00 грн. заборгованості за договором №191 від 02.02.2011, що підтверджується платіжним дорученням від 17.03.2014 № 24004 суму 10 000,00 грн., призначення платежу «за продукти харчування згідно договору №191 від 02.02.2011».

Як зазначав відповідач в апеляційній скарзі, місцевим господарським судом безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення заборгованості в розмірі 10 000,00 грн., в зв'язку зі сплатою відповідачем заборгованості за договором поставки № 191 за спірний період в розмірі 10 000,00 грн. після порушення провадження у справі місцевим господарським судом.

Відмовляючи в задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі, місцевий господарський суд зазначав, що, враховуючи існування заборгованості за попередні поставки, те, що в полі "призначення платежу" платіжного доручення від 17.03.2014 № 24004, яким відповідач після порушення провадження у справі здійснив оплату 10 000,00 грн., зазначено лише договір поставки від 02.02.2011 № 191 без зазначення періоду заборгованості або конкретних накладних, у суду першої інстанції відсутні підстави вважати, що відповідачем оплата здійснена за накладними, заявленими позивачем до стягнення, а не на погашення заборгованості за попередній період.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з п. 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"Припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

З огляду на викладене, та враховуючи пояснення позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, відповідно до яких, він проти задоволення апеляційної скарги не заперечує, посилаючись на те, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, не вірно визначено суму заборгованості відповідача за договором №191 та не враховано, що відповідачем в рахунок погашення заборгованості за договором №191, після порушення провадження у справі, сплачено 10 000,00 грн., тобто позивач не заперечує, що 10 000,00 грн., перераховані відповідачем позивачу платіжним дорученням від 17.03.2014 № 24004, після порушення провадження у справі є сплаченою відповідачем заборгованістю за договором №191 за поставлений позивачем товар саме за спірний період, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що провадження в частині стягнення заборгованості 10 000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та те, що факт існування заборгованості у відповідача перед позивачем за договором № 191 від 02.02.2011, за поставлений позивачем в період з 01.10.2013 по 04.02.2014 товар, яка станом на час звернення позивача до суду становила (07.03.2014) 190 890,10 грн., як і факт оплати відповідачем, після порушення провадження у справі судом першої інстанції, заборгованості за договором №191, за поставлений позивачем в період 01.10.2013 по 04.02.2014 товар, в розмірі 10 000,00 грн. (платіжне доручення від 17.03.2014 № 24004) належним чином доведені, документально підтверджені та визнані як позивачем (у відзиві на апеляційну скаргу), так і відповідачем (в апеляційній скарзі), колегія суддів дійшла висновку, що у відповідача існує заборгованість за поставлений позивачем, на виконання умов договору №191, в період з 01.10.2013 по 04.02.2014, товар в розмірі 180 810,10 грн. (190 890,10 грн. (заборгованість на момент звернення до суду першої інстанції) - 10 000,00 грн. (заборгованість сплачена відповідачем після порушення судом першої інстанції провадження у справі), факт існування якої в зазначеному розмірі сторонами не оскаржується.

Відповідно до ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення, місцевим господарським судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2" підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 10 000,00 грн. з подальшим припиненням провадження у справі в цій частині на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2" на рішення господарського суду Київської області від 04.07.2014 у справі № 910/4090/14 - задовольнити.

2.Рішення господарського суду Київської області від 04.07.2014 у справі № 910/4090/14 - змінити, виклавши його резолютивну частину в такій редакції:

« 1. Провадження у справі № 910/4090/14 в частині стягнення основного боргу в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. припинити на підстав п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

2. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Фудс" задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2" (09000, Київська обл., м. Сквира, вул. Леніна, буд. 22, код ЄДРПОУ 35231874) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Фудс" (04209, м. Київ, вул. Полярна, буд. 14, код ЄДРПОУ 36993630) 180 890 (сто вісімдесят тисяч вісімсот дев'яносто) грн. 10 коп. основної заборгованості, 3 817,81 грн. (три тисячі вісімсот сімнадцять гривень вісімдесят одну копійку) судового збору.»

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Фудс" (04209, м. Київ, вул. Полярна, буд. 14, код ЄДРПОУ 36993630) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2" (09000, Київська обл., м. Сквира, вул. Леніна, буд. 22, код ЄДРПОУ 35231874) 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

4.Матеріали справи №910/4090/14 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Є.Ю. Шаптала

Ю.Л. Власов