Постанова

від 24.02.2014 по справі 804/16243/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2014 р. справа № 804/16243/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.

при секретарі судового засідання Трайдук С.В.

за участю сторін:

представника позивача Муляр А.В.

представника відповідача Войтенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПП Інтерстройсервіс" до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2013 р. № 0004652204, -

ВСТАНОВИВ :

29 листопада 2013 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПП Інтерстройсервіс" (далі - ТОВ "ПП Інтерстройсервіс", позивач), в якій позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 листопада 2013 року № 0004652204, отримане 21 листопада 2013 року, винесене на підставі акту перевірки № 217/2204/3491878 від 01 листопада 2013 року (том 1, а.с. 3-6).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ПП Інтерстройсервіс» (код за ЄДРПОУ 34918787) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платником податків TOB «С.В. Світлий дім» (код за ЄДРПОУ 35847068) за період січень, лютий 2013 року, за результатами якої 01 листопада 2013 року було складено Акт № 217/2204/3491878. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 14 листопада 2013 року №0004652204, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 179323,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 89661,50 грн. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесене податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2013 р. відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні (том 1, а.с. 1).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 14 листопада 2013 року №0004652204, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 179323,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 89661,50 грн. діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши всі матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69 - 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ПП Інтерстройсервіс» (код за ЄДРПОУ 34918787) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платником податків TOB «С.В. Світлий дім» (код за ЄДРПОУ 35847068) за період січень, лютий 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення:

п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.10 №2755-Vl із змінами та доповненнями, ТОВ «ПП Інтерстройсервіс» завищено податковий кредит всього на суму 179324 грн., у т. ч. за січень 2013 року на суму 109142 грн., за лютий 2013 року на суму 70181,89 грн.

За результатами перевірки складено акт № 217/2204/3491878 від 01.11.2013 року на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 14 листопада 2013 року №0004652204, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 179323,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 89661,50 грн.

Як вбачається з акту перевірки, згідно укладених між TOB «ПП Інтерстройсервіс» та TOB «С.В.Світлий дім» договорів будівельного підряду №15/01-13 від 15.01.2013р., №08/01-13 від 08.01.2013р., №27-11/12 від 27.11.2012р., №26-11/12 від 26.11.2012р., №25/12-12 від 25.12.2012р., №03/01-13 від 03.01.2013р. ТОВ «С.В.Світлий дім» - субпідрядник зобов'язується за завданням ТОВ «ПП Інтерстройсервіс» - «Генпідрядника» виконати, відповідно до проектно-кошторисної документації і умов Договору та здати у встановлений Договором строк закінчені електромонтажні роботи.

Крім того, згідно укладених між TOB «ПП Інтерстройсервіс» та TOB «С.В.Світлий дім» договорів про надання послуг №100-01/13 від 04.01.2013р., № 136-12/12 від 17.12.2012р., № 135-12/12 від 14.12.2012р., №134-12/12 від 07.12.12р., №133-12/12 від 05.12.12р., №132-11/12 від 15.11.2012р., № 131-11/12 від 12.11.2012р. TOB «С.В.Світлий дім» - «виконавець» зобов'язується надати послуги по отриманню і оформленню дозвільної і технічної документації на адресу ТОВ «ПП Інтерстройсервіс» - «Замовника».

На виконання вказаних договорів оформлено:

податкові накладні №31012 від 31.01.2013, №31013 від 31.01.2013, №31014 від 31.01.2013, №31015 від 31.01.2013, №31017 від 31.01.2013, №31018 від 31.01.2013, №31019 від 31.01.2013, №310110 від 31.01.2013, №310111 від 31.01.2013, №310112 від 31.01.2013, №28022 від 28.02.2013, №28023 від 28.02.2013, №28024 від 28.02.2013, №28021 від 28.02.2013;

акти виконаних послуг №По Дог. №131-11/12 від 12.11.2012 за січень 2013 г., №По Дог. №132-11/12 від 15.11.2012р. за січень 2013р., №По Дог. №133-12/12 від 05.12.2012 р. за січень 2013р., №По Дог. №134-12/12 від 07.12.2012 р. за січень 2013р., №По Дог. №135-12/12 від 14.12.2012 р. за січень 2013р., №По Дог. №136-12/12 від 17.12.2012 р. за січень 2013р., №По Дог. №100-01/13 від 04.01.2013 р. за січень 2013р.;

акти прийомки виконаних робіт Акт № 1 за січень 2013 р. Договір № 03/01-13 від 03.01.2012 р. Найменування будівництва: Ремонтні роботи на об'єкті за адресою: м. Київ, пр.40-лет Октября, 128. Всього по акту - 67273,20 грн., у т.ч. ПДВ - 11212,20 грн.; Акт № 2 за лютий 2013 р. Договір № 03/01-13 від 03.01.2013 р. Найменування будівництва: Ремонтні роботи на об'єкті за адресою: м.Київ, пр.40-лет Октября, 128. Всього по акту - 295452,77 грн., у т.ч. ПДВ -49242,13 грн.; Акт № 1 за лютий 2013 р. Договір № 15/01-13 від 15.01.2013 р. Найменування будівництва: Електромонтажні роботи на об'єкті за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Маршала Василевського. 22. Всього по акту - 35530,46 грн., у т.ч. ПДВ - 5921,74 грн.; Акт № 1 за лютий 2013 р. Договір № 08/01-13 від 08.01.2013 р. Найменування будівництва: Ремонтні роботи на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Бурмістенко, 11. Всього по акту - 49573,20 грн., у т.ч. ПДВ - 8262,20 грн.; Акт № 1 за січень 2013 р. Договір № 27-11/12 від 27.11.2012 р. Найменування будівництва: Електромонтажні роботи на об'єкті за адресою: АРК, пгт. Красногвардійське, вул. Енгельса, 10. Всього по акту - 50673,37 грн., у т.ч. ПДВ - 8445,56 грн.; Акт № 1 за січень 2013 р. Договір № 25/12-12 від 25.12.2012 р. Найменування будівництва: Облицювання фасаду профлистом на об'єкті за адресою: м.Обухів, вул. Київська, 150. Всього по акту - 30708 грн., у т.ч. ПДВ - 5 118 грн.; Акт № 1 за лютий 2013 р. Договір № 26/-11/12 від 26.11.2012 р. Найменування будівництва: Електромонтажні роботи на об'єкті за адресою: м. Новгород Сєвєрський, вул. К.Маркса, 1. Всього акту - 40 534,94 грн., у т.ч. ПДВ - 6 755,82 грн.

Згідно акту перевірки, підставою для встановлення порушень з боку позивача стало те, що Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області при перевірці використано:

акт Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 06.08.2013 р. №310/26-54-22-03/35847068 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "С.В. Світлий Дім", щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами постачальниками з ТОВ "Мартек" код ЄДРПОУ 32972245, ТОВ "НВФ "Міськпроектбуд" код ЄДРПОУ 34761776, ТОВ "Бест Тайм Інвестмент" код ЄДРПОУ 38464398, ТОВ "Компанія Ей Сі Ен" код ЄДРПОУ 38205611 та правильності обчислення податкових зобов'язань з контрагентами - покупцями за період з 01.01.2013 по 30.06.2013 та в ході проведення перевірки не підтверджено реальність господарських операцій ТОВ "С.В. Світлий Дім" з продажу товарів для контрагентів - покупців у січні, лютому, березні, квітні, травні, червні 2013 на загальну суму ПДВ 790861,97 грн., а правочини ТОВ "С.В. Світлий Дім" з контрагентами - покупцями вчинені без настання реальних наслідків, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких позивачем задекларовано суму податкового кредиту, а придбаний позивачем товар в подальшому був використаний у власній господарській діяльності.

Таким чином, зобов'язання контрагентів позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.

Правова позиція Верховного Суду України у розглядуваній категорії спорів, відображена, зокрема, у постанові цього суду від 31.01.2011 року № 14/11 у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат»до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Так, за тотожних обставин та на підставі вказаних норм Закону Верховний Суд України дійшов висновку про те, що «чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Верховний Суд України у вказаному рішенні також наголосив, що такий висновок "узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

Також суд звертає увагу на рішення Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2007 року, про порушення Україною статті 1 Першого протоколу у справі "Інтерсплав проти України".

Так, у п. 37 рішення вказується: "Заявник стверджував, що він сплачував податки відповідно до Закону і ці платежі перевірялись декілька разів державними органами. Він зазначив, що він не несе відповідальності за діяльність інших компаній, у яких він купував металевий брухт, ціна на який включала ПДВ. Обов'язок сплачувати це ПДВ покладався на ці компанії, а не на заявника. Заявник підкреслив, що він не мав ні компетенції, ні можливості контролювати господарську діяльність інших підприємств і ситуація, на яку посилається Уряд, вказує на незадовільну діяльність податкових органів, за які заявник не повинен нести відповідальність. Він далі підкреслював, що численні перевірки його діяльності які здійснювалися податковими органами, не виявили порушень, на підставі яких останні могли б ґрунтувати свої відмови".

Відповідно до п. 38 рішення зазначено: "На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів для запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б указували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань".

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ТОВ "ПП Інтерстройсервіс" при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1793,23 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 2049 від 28.11.2013 р. (том 1, а.с. 2).

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 1793,23 грн. підлягає поверненню.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 24 лютого 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 28 лютого 2014 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 10, 11, 17, 69 - 71, 86, 94, 122, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПП Інтерстройсервіс" до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2013 р. № 0004652204 - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.11.2013 р. № 0004652204, винесене на підставі акту перевірки № 217/2204/3491878 від 01.11.2013 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПП Інтерстройсервіс" (код ЄДРПОУ 34918787, індекс 52001, Дніпропетровська область, м. Підгородне, Дніпропетровський район, вул. Дзержинського, буд. 37) судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 793,23 грн. (одна тисяча сімсот дев'яносто три гривні 23 копійки).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 28 лютого 2014 року.

Суддя С. В. Прудник