Постанова

від 05.03.2014 по справі 804/2008/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2014 р. справа № 804/2008/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.

при секретарі судового засідання Трайдук С.В.

за участю сторін:

представників позивача Богданова О.І., Малова О.Р.

представника відповідача Гребенюк О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпен-Д" до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2013 р. № 0002852204, та податкового повідомлення-рішення від 20.09.2013 р. № 0002862204, -

ВСТАНОВИВ :

30 січня 2014 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпен-Д" (далі - ТОВ "Інтерпен-Д", позивач) , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.09.2013 р. № 0002852204, прийняте Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, про збільшення грошового зобов'язання ТОВ „Інтерпен-Д" по сплаті податку на прибуток в сумі 439773 грн. (293182 грн. - основний платіж, 146591 грн. - штрафні (фінансові) санкції), - в повному обсязі;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.09.2013 р. № 0002862204, прийняте Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, про збільшення грошового зобов'язання ТОВ „Інтерпен-Д" по сплаті податку на додану вартість в сумі 190377 грн. (126 918 грн. - основний платіж, 63459 грн. - штрафні (фінансові) санкції) - в повному обсязі (а.с. 3-10).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Інтерпен-Д" (код за ЄДРПОУ 25514131) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платником податків TOB «Альянс-Іст» (код за ЄДРПОУ 38113730) за грудень 2012 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, за результатами якої складено акт від 09.09.2013 року № 120/22-04/25514131. На підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 20.09.2013 р. № 0002852204 про збільшення грошового зобов'язання ТОВ „Інтерпен-Д" по сплаті податку на прибуток за основним платежем в розмірі 293182,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 146591,00 грн., та від 20.09.2013 р. № 0002862204 про збільшення грошового зобов'язання ТОВ „Інтерпен-Д" по сплаті податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 126918 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 63459,00 грн. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, тому, винесені податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2014 р. відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 1).

Представники позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 20.09.2013 р. № 0002852204 про збільшення грошового зобов'язання ТОВ „Інтерпен-Д" по сплаті податку на прибуток за основним платежем в розмірі 293182,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 146591,00 грн. та від 20.09.2013 р. №0002862204 про збільшення грошового зобов'язання ТОВ „Інтерпен-Д" по сплаті податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 126918 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 63459,00 грн. діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Враховуючи вищевикладене, представник відповідача в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні адміністративного позову ТОВ „Інтерпен-Д".

Заслухавши пояснення представників позивача та представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69 - 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Інтерпен-Д" (код за ЄДРПОУ 25514131) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платником податків TOB «Альянс-Іст» (код за ЄДРПОУ 38113730) за грудень 2012 року, їх реальності та повноти відображення в обліку.

Перевіркою встановлено:

- за результатами перевірки ТОВ «Інтерпен-Д» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Альянс-Іст» за грудень 2012 року їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій;

- на порушення 135.5.4 п.135.5 ст.135, 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02.12.10 №2755-VI із змінами та доповненнями ТОВ «Інтерпен-Д» завищено валові витрати за IV квартал 2010 року на суму 634592,50 грн. та занижено валові доходи отримані від невстановленої юридичної та/або фізичної особи за IV кв. 2012 року на суму 761511,2 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за IV кв. 2012 року на суму 293182 грн.;

- на порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.10 №2755-VI із змінами та доповненнями, ТОВ «Інтерпен-Д» завищено податковий кредит всього на суму 126918,5 грн.

За результатами перевірки складено акт від 09.09.2013 року № 120/22-04/25514131 на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення від 20.09.2013 р. № 0002852204 про збільшення грошового зобов'язання ТОВ „Інтерпен-Д" по сплаті податку на прибуток за основним платежем в розмірі 293182,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 146591,00 грн. та від 20.09.2013. №0002862204 про збільшення грошового зобов'язання ТОВ „Інтерпен-Д" по сплаті податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 126918 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 63459,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпен-Д" уклало з ТОВ „Альянс-Іст" договори поставки від 12.10.2012 р. № 66 та від 06.12.2012 р. № 71-Д.

За умовами цих договорів ТОВ „Альянс-Іст" зобов'язувалось передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпен-Д" товар - будівельні матеріали (далі - товар), а позивач зобов'язувався прийняти товар та оплатити його вартість.

При здійсненні господарських операцій по виконанню вказаних договорів сторонами були складені:

- видаткові та податкові накладні № АІ-120343 від 03.12.12, № 30 від 03.12.12, № АІ-120346 від 03.12.12, № 61 від 03.12.12, № АІ-120347 від 03.12.12, № 62 від 03.12.12, № АІ-120420 від 04.12.12, № 100 від 04.12.12, № AI-120421 від 04.12.12, № 101 від 04.12.12, № АІ-120523 від 05.12.12, № 151 від 05.12.12, № AI-120621 від 06.12.12, № 204 від 06.12.12, № АІ-120721 від 07.12.12, № 246 від 07.12.12, № 121421 від 14.12.12, № 511 від 14.12.12, № АІ-121716 від 17.12.12, № 556 від 17.12.12;

- платіжні доручення № 114 від 06.12.12, № 118 від 10.12.12, № 119 від 11.12.12, № 138 від 13.12.12, № 141 від 14.12.12, № 152 від 28.12.12;

- товарно-траснпортні накладні № 517 від 17.12.2012 року, № 502 від 07.12.2012 року, № 499 від 06.12.2012 року, №497 від 05.12.2012 року, №496 від 04.12.2012 року, №495 від 03.12.2012 року.

Крім того, як зазначено в матеріалах справи, та не спростовується відповідачем, товар (буд.матеріали) придбаний ТОВ «Інтерпен-Д» у травні, липні, серпні, вересні, листопаді 2012 року був використаний для ремонтних робіт наданих на адресу наступних підприємств:

- ГВУЗ «НГУ» (код 02070743) згідно контракту №317 від 21.05.2012 року (надано акт прийому виконаних послуг по поточному ремонту №1 за травень 2012року. на суму 51426,00грн. (у.т.ч. ПДВ 8571,00 грн); за актом №2 за серпень 2012 року на суму 20646,00 грн. (у.т.ч. ПДВ 3441,00 грн.);

КНП «Новомосковськийміський центр первічної медико-санітарної допомоги» (код 37734221) згідно договору №32 від 06.07.2012 року, надано акт прийому виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року №1, на суму 63834,22 грн. (у т.ч. ПДВ 10639,04 грн.); за актом №2 на суму 80689,26 грн. (у т.ч. ПДВ 13448,21 грн.); за актом №3 на суму 828,47 грн. (у т.ч. ПДВ 138,08 грн.); за актом №4 на суму 116053,72 грн. (у т.ч. ПДВ 19342,29 грн.); за актом №5 на суму 7558,53 грн. (у т.ч. ПДВ 1259,76 грн.);

TOB «Жилстрой» (код 31958764) згідно договору №11/08-1 від 11.08.2011 року (надано акт прийому виконаних послуг по поточному ремонту за серпень 2012 року, на суму 144961,92 грн.(у т.ч. ПДВ 24160,32 грн.);

Гаврилівська сільська рада (код 04339184) згідно договору №107 від 19.11.2012 року (надано акт прийому виконаних послуг по поточному ремонту за грудень 2012 року, на суму 56609,00 грн.(у т.ч. ПДВ 9434,83 грн.);

Сільська громадська організація «Гаврилівський общиний фонд» (код 25514131) згідно договору №б/н від 19.11.2012 року (надано акт прийому виконаних послуг по поточному ремонту за грудень 2012 року, на суму 42591,17 грн.(у т.ч. ПДВ 7098,53 грн).

Згідно акту перевірки, підставою для встановлення порушень з боку позивача стало те, що Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області при перевірці використано:

- акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 1317/153/38113730 від 18.04.2013 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "АЛЬЯНС-ІСТ" (код ЄДРПОУ 38113730) щодо правомірності коригування податкових зобов'язань, сформованих за травень-грудень 2012 року, січень 2013 року їх реальності та повноти відображення в обліку згідно якого, не підтверджено наявність поставок товарів (робіт, послуг) ТОВ "Альянс Іст"у травні 2012року по січень 2013року, що свідчить про те, що правочини між ТОВ "Альянс Іст" та підприємствами - покупцями (продавцями) здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч.1,2 статті 215, ч.5 статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків , крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 Податкового Кодексу України, із змінами та доповненнями, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 ПКУ, з урахуванням правил, встановлених ст.152 ПКУ.

Відповідно до п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до ст.137 ПКУ, на підставі документів, зазначених у п.135.2 ст.135 ПКУ , та складаються з:

- доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до п. 135.4 ст.135 ПКУ;

- інших доходів, які визначаються відповідно до п.135.5 ст.135 ПКУ, за винятком доходів, визначених у п.135.3 ст.135 та у ст.136 ПКУ.

Згідно п. 135.2 ст.135 Податкового Кодексу України, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПКУ.

Відповідно до п.п.135.5.4 п. 135.5 ст.135 Податкового кодексу України, інші доходи включають, зокрема, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пп.139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно пп.«а» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних пін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких позивачем задекларовано суму податкового кредиту, а придбаний позивачем товар в подальшому був використаний у власній господарській діяльності.

Таким чином, зобов'язання контрагентів позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.

Правова позиція Верховного Суду України у розглядуваній категорії спорів, відображена, зокрема, у постанові цього суду від 31.01.2011 року № 14/11 у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат»до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Так, за тотожних обставин та на підставі вказаних норм Закону Верховний Суд України дійшов висновку про те, що «чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Верховний Суд України у вказаному рішенні також наголосив, що такий висновок "узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

Також суд звертає увагу на рішення Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2007 року, про порушення Україною статті 1 Першого протоколу у справі "Інтерсплав проти України".

Так, у п. 37 рішення вказується: "Заявник стверджував, що він сплачував податки відповідно до Закону і ці платежі перевірялись декілька разів державними органами. Він зазначив, що він не несе відповідальності за діяльність інших компаній, у яких він купував металевий брухт, ціна на який включала ПДВ. Обов'язок сплачувати це ПДВ покладався на ці компанії, а не на заявника. Заявник підкреслив, що він не мав ні компетенції, ні можливості контролювати господарську діяльність інших підприємств і ситуація, на яку посилається Уряд, вказує на незадовільну діяльність податкових органів, за які заявник не повинен нести відповідальність. Він далі підкреслював, що численні перевірки його діяльності які здійснювалися податковими органами, не виявили порушень, на підставі яких останні могли б ґрунтувати свої відмови".

Відповідно до п. 38 рішення зазначено: "На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів для запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б указували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань".

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - ТОВ "Інтерпен-Д" при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 487,20 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 480 від 30.01.2014 р. (а.с. 2).

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 487,20 грн. підлягає поверненню.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05 березня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 07 березня 2014 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 10, 11, 17, 69 - 71, 86, 94, 122, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпен-Д" до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2013 р. № 0002852204, та податкового повідомлення-рішення від 20.09.2013 р. № 0002862204 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002852204 від 20.09.2013 р., прийняте Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002862204 від 20.09.2013 р., прийняте Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпен-Д" (код ЄДРПОУ 25514131; індекс 52050, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Степове, вул. Центральна, буд. 1) судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 07 березня 2014 року.

Суддя С. В. Прудник