Ухвала

від 19.06.2014 по справі 2а-6877/12/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" червня 2014 р. м. Київ К/800/44480/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді Ліпського Д.В.,

суддів: Пасічник С.С.

Черпака Ю.К.,

секретар Мороз Ю.М.,

за участю представника Державної виконавчої служби України Іванюк Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, Державної виконавчої служби України, Головного управління юстиції у Львівській області, треті особи начальник Головного управління юстиції у Львівській області Багряк А.С., заступник начальника відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Зразка О.В., ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про відновлення трудових прав,-

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, який уточнював в ході розгляду справи та просив:

- визнати дій Департаменту державної виконавчої служби та Державної виконавчої служби Львівської області щодо звільнення його з посади першого заступника начальника Державної виконавчої служби Львівської області, на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, під час тимчасової непрацездатності неправомірними;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту державної виконавчої служби №808 від 29 травня 2007 року та наказ Державної виконавчої служби Львівської області №441/К від 30 травня 2007 року «Про звільнення ОСОБА_3»;

- визнати неправомірними дії Головного управління юстиції у Львівській області щодо неприйняття ОСОБА_3 на посаду заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління юстиції у Львівській області №112-К від 20 березня 2007 року «Про призначення ОСОБА_7»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління юстиції у Львівській області №112-К від 20 березня 2007 року «Про призначення ОСОБА_9»;

- зобов'язати Державну виконавчу службу України, Головне управління юстиції у Львівській області прийняти ОСОБА_3 на посаду заступника начальника відділу (управління) державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області з 15 березня 2007 року шляхом переведення, про що видати наказ;

- стягнути з Державної виконавчої служби України, Головного управління юстиції у Львівській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 15 березня 2007 року по день постановлення рішення з врахуванням середньомісячного заробітку згідно штатного розпису відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області за цей період;

- стягнути з Державної виконавчої служби України, Головного управління юстиції у Львівській області на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2012 року постанову Залізничного районного суду міста Львова від 27 липня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2011 року скасовано праву направлено на новий судовий розгляд.

Після нового розгляду постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року - без змін.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове про задоволення позовних вимог.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 проходив службу на посаді першого заступника начальника державної виконавчої служби Львівської області з 27 вересня 2005 року. Наказом Департаменту державної виконавчої служби №808 від 29 травня 2007 року його звільнено з займаної посади, у зв'язку з ліквідацією державної виконавчої служби Львівської області, згідно пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, зробив висновок про дотримання відповідачами норм КЗпП України при звільненні позивача та відмові йому у прийнятті на роботу, а тому оскаржувані накази є законними, а позовні вимоги не обґрунтовані.

Зокрема, судами встановлено, що відповідно до підпункту 17 пункту 9 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2006 року № 1577, Міністр юстиції України приймає за погодженням з Прем'єр-міністром України рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію територіальних органів Міністерства юстиції України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2006 року № 1622 «Про ліквідацію Департаменту державної виконавчої служби» Департамент державної виконавчої служби, що діє у складі Міністерства юстиції України як урядовий орган державного управління, було ліквідовано. Цією ж постановою визначено, що Міністерство юстиції є правонаступником Департаменту державної виконавчої служби.

На виконання зазначеної постанови Міністерство юстиції України видало наказ від 25 січня 2007 року №21/5 «Про реформування органів юстиції», яким обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції, а також Департамент державної виконавчої служби, що діє у складі Міністерства юстиції України як урядовий орган державного управління, були ліквідовані.

Пунктами 3, 4 цього наказу передбачено, що на базі обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, державних виконавчих служб областей, міст Києва та Севастополя утворено головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, що є правонаступниками відповідних обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, державних виконавчих служб областей, міст Києва та Севастополя тощо.

Проаналізувавши зазначені нормативно правові акти судами зроблено висновок про те, що відбулися зміни в організації виробництва і праці державної установи шляхом ліквідації Департаменту державної виконавчої служби як урядового органу державного управління та його структурних підрозділів на місцях з передачею функцій зазначеного Департаменту Міністерству юстиції України, тобто іншому органу державного управління, а тому підстав стверджувати про те, що мала місце лише зміна підпорядкованості установ державної виконавчої служби, а не їх ліквідація, немає.

З урахуванням даної обставини суди, перевіряючи дотримання відповідачем вимог частини 2 статті 40 КЗпП України, встановили відсутність можливості перевести позивача на іншу роботу, оскільки новим штатним розписом не передбачено посаду першого заступника начальника державної виконавчої служби на рівні області, яку займав позивач. Станом на 01 травня 2007 року у відділі державної виконавчої служби передбачено одну посаду заступника начальника відділу державної виконавчої служби, на яку наказом Головного управління юстиції у Львівській області від 20 березня 2007 року 112-К призначено ОСОБА_7

Крім того, Головне управління юстиції у Львівській області вживало заходів для працевлаштування позивача в структурі державної виконавчої служби, але позивач не з'явився на визначений час та не розглянув пропозицій щодо працевлаштування в новоствореній структурі, уникаючи вирішення питання про своє працевлаштування на іншій посад, окрім як на посаді заступника начальника відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.

Дані висновки судами зроблено враховуючи висновки Вищого адміністративного суду України викладені в ухвалі від 10 липня 2012 року, якою справу на новий судовий розгляд. Однак, судами при новому розгляді справи формально оцінили та перевірили обставини вказані судом касаційної інстанції.

Судом касаційної інстанції у своєму рішенні зазначено, що система органів державної виконавчої служби в цілому були реорганізовані. Проте, у зв'язку з такою реорганізацією обласні, Київська та Севастопольська міські управління юстиції, а також державна виконавча служба Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя були ліквідовані з утворенням на їх базі Головних управлінь юстиції в областях, містах Києва та Севастополя, яким було передано функції ліквідованих органів юстиції та державної виконавчої служби як правонаступникам.

У зв'язку з чим, судами слід було перевірити та встановити дотримання відповідачем при звільненні ОСОБА_3 положень частини 2 статті 40 КАС України.

Так, однією з підстав направлення справи на новий розгляд була необхідність перевірити: чи відбулося скорочення чисельності або штату працівників при утворенні відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області. Однак, при новому розгляді суди встановили лише відсутність у штатному розписі посади заступника начальника державної виконавчої служби на рівні області та вказали на пріоритетність права власника при прийнятті рішення про збереження конкретних посад. Натомість, судами не зроблено аналіз штатного розпису та наявності скорочення чисельності працівників. Не перевірено, також, наявності посади у новому штатному розписі, яка б відповідала функціональним обов'язкам та рівню підготовки позивача шляхом порівняння його осадової інструкції з інструкціями рівнозначних посад.

Крім того, як встановлено судами наказом Головного управління юстиції у Львівській області від 20 березня 2007 року №112-к на посаду заступника начальника відділу державної виконавчої служби призначено ОСОБА_7, даній обставині судами не дано оцінки, зокрема чи мала дана особа перевагу перед позивачем на зайняття зазначеної посади.

Передчасним є також висновок судів про вчинення відповідачем дій щодо працевлаштування ОСОБА_3 шляхом запрошення його на розгляд даного питання 23 березня 2007 року о 12.00 год. до Головного управління юстиції у Львівській області.

Зокрема, судами встановлено, що на адресу позивача направлялася телеграма із зазначенням дати та часу розгляду питання про переведення, однак позивач не з'явився про що комісією Головного управління юстиції у Львівській області від 23 березня 2007 року складено відповідний акт. Однак, судами не перевірено чи належним чином позивача повідомлено про розгляд зазначеного питання та залишено без уваги телеграму Державного комітету зв'язку України про неможливість доставити телеграму так як квартира зачинена, адресат по повідомленню за телеграмою не з'явився.

Таким чином, висновки судів про вжиття всіх заходів для працевлаштування ОСОБА_3 в структурі державної виконавчої служби викликає сумніви.

Відповідно до пункту 5 статті 227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанції при розгляді справи.

Однак, судом першої інстанції не в повному обсязі враховано та виконано вимоги суду касаційної інстанції викладені в ухвалі від 10 липня 2012 року, що стало причиною допущення неповноти встановлення фактичних обставин. Апеляційним судом не усунені дані порушення та судове рішення залишено без змін.

Допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 КАС України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, Державної виконавчої служби України, Головного управління юстиції у Львівській області, треті особи начальник Головного управління юстиції у Львівській області Багряк А.С., заступник начальника відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Зразка О.В., ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про відновлення трудових прав направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Д.В. Ліпський

Судді: С.С. Пасічник

Ю.К. Черпак