Постанова

від 10.07.2014 по справі 2а-4826/10/2370

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2014 року справа № 2а-4826/10/2370

м. Черкаси

15 год. 26 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Чубар Т.М.,

при секретарі - Шепель А.М.,

за участю представника відповідача державного підприємства науково-виробничого комплексу «Фотоприлад» Глущенка О.М. - за довіреністю № 01-10/297 від 07.11.2012р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області до державного підприємства науково-виробничого комплексу «Фотоприлад» про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулася державна податкова інспекція у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області, в якому просить стягнути з державного підприємства науково-виробничого комплексу «Фотоприлад» штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6 681 грн. 58 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за невиконання вимог Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12.06.1995р. згідно рішення № 0000442303/0 від 20.04.2007р. до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 6 681 грн. 58 коп. На час розгляду справи заборгованість зі сплати штрафних санкцій відповідачем не погашена.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив клопотання, в якому просить суд розглянути адміністративну справу без участі представника інспекції, заявлені в позовній заяві вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи заперечення тим, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня вчинення порушення. Так, перевірка податковим органом поведена за період з липня 2005 року по вересень 2006 року, натомість рішення про застосування штрафних санкцій прийнято 20 квітня 2007 року. Окрім того, представник відповідача зазначає, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 23.07.2007р. порушено провадження у справі про банкрутство державного підприємства науково-виробничого комплексу «Фотоприлад», а також введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Як наслідок, застосування штрафних санкцій до відповідача у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів є протиправним.

Заслухавши пояснення та доводи представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що державне підприємство науково-виробничий комплекс «Фотоприлад» зареєстровано як суб'єкт господарювання 04 березня 1993 року виконавчим комітетом Черкаської міської ради, ідентифікаційний код 14312329.

З метою удосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб'єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, посилення відповідальності за додержання ними норм з регулювання обігу готівки та виконання своїх зобов'язань перед бюджетами і державними цільовими фондами Президентом України видано Указ «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12.06.1995р. (далі по тексту - Указ № 436/95).

Контроль за додержанням особами, зазначеними у статті 1 цього Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, Міністерство внутрішніх справ України та фінансові органи.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004р. (далі по тексту - Положення).

Відповідно до вимог зазначеного Положення 22 березня 2007 року посадовими особами державної податкової інспекції у м. Черкаси була проведена планова перевірка державного підприємства науково-виробничого комплексу «Фотоприлад» з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 31.12.2006р.

За результатами перевірки складено довідку від 22.03.2007р. за № 6/23-337/14312329. Згідно даних зазначеної довідки при здійсненні перевірки встановлено факт видачі готівкових коштів під звіт без повного звітування підзвітною особою.

Так, п. 2.11 Положення передбачено, що видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Статтею 1 Указу № 436/95, в свою чергу, визначено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум

Відповідно до п. 2 Указу № 436/95 штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зокрема юридичних осіб всіх форм власності органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

Відповідно до п. 4 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищої ради юстиції щодо офіційного тлумачення положень абз. 2, 3 п. 1 ч. 1 статті 150 Конституції України № 7-рп/2002 від 27.03.2002р., стаття 106 Конституції України закріпила конкретний перелік повноважень Президента України, який на основі та на виконання Конституції і законів України видає обов'язкові до виконання на території України укази і розпорядження. За юридичними ознаками ці акти глави держави можуть мати як нормативно-правовий, так й індивідуально-правовий характер. Виходячи зі змісту статті 106 , ч. 2 статті 147 , ч. 1 статті 150 , статті 152 Конституції України укази і розпорядження Президента України є правовими актами. А згідно ч. 3 статті 106 Конституції України укази Президента України є обовязковими до виконання на території України.

Таким чином, органи державної податкової служби України за порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до суб'єктів підприємницької діяльності правомірно застосовують фінансові санкції у вигляді штрафу відповідно до Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12.06.1995р.

Вказана позиція також міститься в листі Державної податкової адміністрації України «Про надання роз'яснень, однак не була врахована судами під час розгляду справи» № 10918/7/23-2117 від 12.07.2002р.

Виходячи із зазначених норм Указу № 436/95 та на підставі даних довідки від 22.03.2007р. за № 6/23-337/14312329 позивачем 20 квітня 2007 року прийнято рішення № 0000442303/0 про застосування до державного підприємства науково-виробничого комплексу «Фотоприлад» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6 681 грн. 58 коп.

В той же час, статтею 19 Господарського кодексу України визначено, що держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання, в тому числі у сфері фінансових, кредитних відносин, валютного регулювання та податкових відносин за додержанням суб'єктами господарювання кредитних зобов'язань перед державою і розрахункової дисципліни, додержанням вимог валютного законодавства, податкової дисципліни. При цьому органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.

Відповідно до статті 238 зазначеного Кодексу за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Види адміністративно-господарських санкцій визначені статтею 239 Господарського кодексу України .

З огляду на викладене, штраф, визначений п. 2 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12.06.1995р., є адміністративно-господарською санкцією у розумінні статей 238 , 239 Господарського кодексу України , а не податковим зобов'язанням, а відтак повинен застосовуватися у межах строків, визначених статтею 250 Господарського кодексу України .

Так, згідно зі статтею 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з довідки державної податкової інспекції у м. Черкаси від 22.03.2007р. за № 6/23-337/14312329, датою вчинення відповідачем правопорушення (видача готівкових коштів без повного звітування підзвітною особою) є:

08.07.2005р. - сума готівкових коштів без повного звітування підзвітною особою склала 1 242 грн. 26 коп.;

19.08.2005р. - сума готівкових коштів без повного звітування підзвітною особою склала 1 465 грн. 45 коп.;

26.10.2005р. - сума готівкових коштів без повного звітування підзвітною особою склала 1 325 грн. 82 коп.;

27.12.2005р. - сума готівкових коштів без повного звітування підзвітною особою склала 2 612 грн. 26 коп.;

04.09.2006р. - сума готівкових коштів без повного звітування підзвітною особою склала 1 650 грн.;

10.08.2006р. - сума готівкових коштів без повного звітування підзвітною особою склала 1 893 грн. 78 коп.;

17.08.2006р. - сума готівкових коштів без повного звітування підзвітною особою склала 1 971 грн. 72 коп.;

18.08.2006р. - сума готівкових коштів без повного звітування підзвітною особою склала 2 013 грн. 72 коп.;

23.08.2006р. - сума готівкових коштів без повного звітування підзвітною особою склала 2 084 грн. 72 коп.;

28.08.2006р. - сума готівкових коштів без повного звітування підзвітною особою склала 2 126 грн. 72 коп.;

29.08.2006р. - сума готівкових коштів без повного звітування підзвітною особою склала 2 126 грн. 72 коп.;

30.08.2006р. - сума готівкових коштів без повного звітування підзвітною особою склала 2 084 грн. 72 коп.;

11.09.2006р. - сума готівкових коштів без повного звітування підзвітною особою склала 2 053 грн. 72 коп.;

12.09.2006р. - сума готівкових коштів без повного звітування підзвітною особою склала 2 074 грн. 72 коп.

Таким чином, позивачем неправомірно поза межами строків, встановлених статтею 250 Господарського кодексу України , застосовано до відповідача штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки за порушення, вчинені 08.07.2005р., 19.08.2005р., 26.10.2005р., 27.12.2005р., на загальну суму 1 661 грн. 44 коп. (26 726 грн. 33 коп. - 20 080 грн. 54 коп. = 6 645 грн. 79 коп. х 25% = 1 661 грн. 44 коп.).

За таких обставин зважаючи на те, що відповідачем неправомірно застосовано штрафні санкції в розмірі 1 661 грн. 44 коп., суд вважає за необхідне стягнути з державного підприємства науково-виробничого комплексу «Фотоприлад» штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5 020 грн. 14 коп.

Посилання представника відповідача на те, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 23.07.2007р. порушено провадження у справі про банкрутство державного підприємства науково-виробничого комплексу «Фотоприлад», а також введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, у зв'язку з чим застосування штрафних санкцій до відповідача у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів є протиправним, суд до уваги не приймає виходячи з наступного. Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-XII від 14.05.1992р. в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-XII від 14.05.1992р. в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Отже, з моменту введення мораторію на задоволення вимог кредиторів припиняється нарахування штрафних санкцій лише за невиконання грошових зобов'язань та обов'язкових платежів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. Як наслідок, мораторій на задоволення вимог кредиторів не розповсюджує свою дію на застосування до боржника штрафних санкцій за порушення вимог Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» .

Щодо процедури списання податкового боргу станом на 01.07.2012р., визначеної Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування підприємств оборонно-промислового комплексу» № 5414-VI від 02.10.2012р., суд зауважує, що адміністративний позов в даній адміністративній справі поданий 26.06.2007р., а отже підстав для застосування положень вищезазначеного Закону не має.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства науково-виробничого комплексу «Фотоприлад» (18000, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 85, ідентифікаційний код 14312329) в дохід бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 38588473) штрафні (фінансові) санкції в сумі 5 020 грн. (п'ять тисяч двадцять) грн. 14 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.М. Чубар

Повний текст постанови виготовлений 11 липня 2014 року.