Постанова

від 11.04.2014 по справі 804/1809/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2014 р. справа № 804/1809/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.

при секретарі судового засідання Трайдук С.В.

за участю сторін:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача Фадєєва Д.С., Філіної Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000581701 від 06.12.2013 р., -

ВСТАНОВИВ :

28 січня 2014 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000581701 від 06 грудня 2013 року, винесеного Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (том 1, а.с. 3-10).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну планову невиїзну перевірку ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 липня 2010 р. по 31 грудня 2012 р., дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010р. по 31 грудня 2012р., за результатами якої складено акт №2244/04-63-17-01/НОМЕР_2 від 22.11.2013 року. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 06.12.2013 року №0000581701, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 28763,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 5832,25 грн. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесене податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2014 р. відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні (том 1, а.с. 1).

Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просили суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Державна податкова інспекція в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 06.12.2013 року №0000581701, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 28763,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 5832,25 грн. діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, просили суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, заперечення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69 - 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну планову невиїзну перевірку ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 липня 2010р. по 31 грудня 2012р., дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010р. по 31 грудня 2012р.

Перевіркою встановлено порушення:

п. 187.1 ст.187, п. 198.6 ст.198, з урахуванням п.44.1, п.44.6 ст.44, п.п. 198.2 п. 198.3 ст.198, п.201.1 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся на загальну суму 28763 грн., у т.ч. по періодам:

за лютий 2011 року на суму 313 грн.,

за квітень 2011 року на суму 4625 грн.,

за червень 2011 року на суму 500 грн.,

за жовтень 2011 року на суму 5190 грн.,

за листопад 2011 року на суму 6667 грн.,

за грудень 2011 року на суму 2008 грн.,

за серпень 2012 року на суму 9460 грн.

За результатами перевірки складено акт №2244/04-63-17-01/НОМЕР_2 від 22.11.2013 року на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 06.12.2013 року №0000581701, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 28763,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 5832,25 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами та забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Як вбачається з акту перевірки, Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 1 - 8.4) за період з 01.07.2010р. по 31.12.2012р. встановлено заниження задекларованих суб'єктом підприємницької діяльності показників у рядку 1 «операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%, крім імпорту товарів» Декларації з податку на додану вартість у сумі 3680 грн., в тому числі за лютий 2011 року в сумі 313 грн., за квітень 2011 року в сумі 625 грн., за червень 2011 року в сумі 500 грн., за жовтень 2011 року в сумі 234 грн., за грудень 2011 року в сумі 2008 грн., а саме:

ФОП ОСОБА_1 надано до перевірки податкову накладну, виписану в лютому 2011 року в адресу ТОВ „Паритет Пак" (код ЄДРПОУ 32952480) на загальну суму 1880,00 грн., у т.ч. ПДВ - 313,34 грн. До складу податкових зобов'язань в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року дану суму ПДВ не включено;

ФОП ОСОБА_1 надано до перевірки податкову накладну, виписану в квітні 2011 року в адресу ТОВ „Медіа технології-" (код ЄДРПОУ 33473979) на загальну суму 3750,00 грн., у т.ч. ПДВ - 625,00 грн. До складу податкових зобов'язань в податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року дану суму ПДВ не включено;

ФОП ОСОБА_1 надано до перевірки податкову накладну, виписану в червні 2011 року в адресу ТОВ „Ревент-Україна" (код ЄДРПОУ 37275164) на загальну суму 3000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 500,00 грн. До складу податкових зобов'язань в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року дану суму ПДВ не включено;

ФОП ОСОБА_1 надано до перевірки податкову накладну, виписану в жовтні 2011 року в адресу ТОВ НВП „Промактив" (код ЄДРПОУ 36574233) на загальну суму 1402,00 грн., у т.ч. ПДВ - 233,67 грн. До складу податкових зобов'язань в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року дану суму ПДВ не включено;

ФОП ОСОБА_1 надано до перевірки податкові накладні, виписані в грудні 2011 року в адресу кінцевих споживачів на загальну суму 12048,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2008,00 грн. До складу податкових зобов'язань в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року дану суму ПДВ не включено;

Таким чином, в порушення п. 187.1 ст.187 Податкового Кодексу України, ФОП ОСОБА_1 не включено до складу податкового зобов'язання за лютий 2011 року суму ПДВ у розмірі 313 грн., за квітень 2011 року суму ПДВ у розмірі 625 грн., за червень 2011 року суму ПДВ у розмірі 500 грн., за жовтень 2011 року суму ПДВ у розмірі 234 грн., за грудень 2011 року суму ПДВ у розмірі 2008 грн.

Проте, згідно матеріалів справи, суми з податку на додану вартість включені позивачем до складу податкових зобов'язань та відображені у рядку 1 податкових декларацій з ПДВ за відповідні звітні (податкові) періоди, що підтверджується податковими накладними та даними реєстрів виданих, та отриманих податкових накладних, а саме:

у лютому 2011р. податкова накладна № 19 від 16.02.2011 р. на загальну суму 1880,04 грн., в т.ч. ПДВ - 313,34 грн., як поставка неплатнику ПДВ включена до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2011 р., оскільки на момент виписки даної податкової накладної ТОВ «Паритет Пак» не надало даних щодо свідоцтва платника ПДВ (розділ І, № п/п 18) та до рядка 1 декларації з ПДВ за лютий 2011 р.;

у квітні 2011р. податкова накладна № 35 від 29.04.2011 р. на загальну суму 3750,00 грн., в т.ч. ПДВ - 625,00 грн., як поставка неплатнику ПДВ включена до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2011 р., оскільки на момент виписки даної податкової накладної ТОВ «Медіа технології» не надало даних щодо свідоцтва платника ПДВ (розділ І, № п/п 35) та до рядка 1 декларації з ПДВ за квітень 2011 р.;

у червні 2011р. податкова накладна № 3 від 03.06.2011 р. на загальну суму 3000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 250,00 грн., як поставка неплатнику ПДВ включена до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за червень 2011 р., оскільки на момент виписки даної податкової накладної ТОВ «Ревент-Україна» не надало даних щодо свідоцтва платника ПДВ (розділ І, № п/п 3) та до рядка 1 декларації з ПДВ за червень 2011 р.;

у жовтні 2011р. податкова накладна № 33 від 20.10.2011 р. на загальну суму 1402,00 грн., в т.ч. ПДВ - 233,67 грн., як поставка неплатнику ПДВ включена до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2011 р., оскільки на момент виписки даної податкової накладної ТОВ «Промактив» не надало даних щодо свідоцтва платника ПДВ (розділ 1, № п/п 33) та до рядка 1 декларації з ПДВ за жовтень 2011 р.;

у грудні 2011р. до реєстру виданих та отриманих податкових накладних були включені всі виписані позивачем податкові накладні, в т.ч. і виписані покупцям, що не є платниками податку. Загальна сума поставки за такими податковими накладними склала 50721,54 грн., в т.ч. ПДВ - 8453,59 грн. Дана сума включена до реєстру виданих та отриманні податкових накладних за грудень 2011 р., та до рядка 1 декларації з ПДВ за грудень 2011 р.

Так, згідно п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.201.15 ст.201 Податкового кодексу України, зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Таким чином, на виконання зазначених норм Податкового кодексу України, позивач у відповідності до чинного законодавства вів реєстри виданих та отриманих податкових накладних, та відповідно в повному обсязі включив до податкових зобов'язань суми ПДВ за лютий 2011 року у розмірі 313 грн., за квітень 2011 року у розмірі 625 грн., за червень 2011 року у розмірі 500 грн., за жовтень 2011 року у розмірі 234 грн., за грудень 2011 року у розмірі 2008 грн.

Також, актом перевірки встановлено, що перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10.1 - 16.4) за період з 01.07.2010р. по 31.12.2012р. встановлено завищення ФОП ОСОБА_1 податкового кредиту у рядку 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з ПДВ на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою» Декларації з ПДВ всього у сумі 25083 грн., у т.ч. за квітень 2011 року на суму 4000 грн., за жовтень 2011 року на суму 4956 грн., за листопад 2011 року на суму 6667 грн., за серпень 2012 року на суму 9460 грн., а саме:

до декларації з ПДВ за квітень 2011 року включено суму ПДВ у розмірі 4000,00 грн., по постачальнику ПП "МАЛЕЛЕКТРО", код ЄДРПОУ 34513142, що підтверджено також в додатку 5 до декларації з ПДВ.

до декларації з ПДВ за жовтень 2011 року включено суму ПДВ у розмірі 4166,67 грн., по взаємовідносинам з постачальником ТОВ "УКРМЕТАЛПРОМ" (код ЄДРПОУ 25017208) в вересні 2011 року, суму ПДВ у розмірі 789 грн., по взаємовідносинам з постачальником ТОВ "РОЯЛ ПРИНТ" (код ЄДРПОУ 34411033) в жовтні 2011 року що підтверджено також в додатку 5 до декларації з ПДВ;

до декларації з ПДВ за листопад 2011 року включено суму ПДВ у розмірі 6666,66 грн., по постачальнику ТОВ "УКРМЕТАЛПРОМ", код ЄДРПОУ 25017208, що підтверджено також в додатку 5 до декларації з ПДВ.

Будь-яких документів, підтверджуючих, що саме придбано у ПП «МАЛЕЛЕКТРО», (код ЄДРПОУ 34513142) у квітні 2011 року, у ТОВ "УКРМЕТАЛПРОМ" (код ЄДРПОУ 25017208) в вересні, жовтні та листопаді 2011 року, у ТОВ "РОЯЛ ПРИНТ" (код ЄДРПОУ 34411033) в жовтні 2011 року, ким та яким чином здійснювалося транспортування, хто є виробником, до перевірки не надано;

до декларації з ПДВ за серпень 2012 року включено суму ПДВ у розмірі 9460 грн. по постачальнику ПП „Модиф" (код ЄДРПОУ 32746138) згідно наступних податкових накладних: № 801011 від 01.08.2012р. на загальну суму 8160,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1360,00 грн., № 803005 від 03.08.2012р. на загальну суму 8160,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1360,00 грн., № 807005 від 07.08.2012р. на загальну суму 8160,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1360,00 грн., № 810003 від 10.08.2012р. на загальну суму 8160,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1360,00 грн., № 81400 від 14.08.2012р. на загальну суму 8160,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1360,00 грн., № 820003 від 20.08.2012р. на загальну суму 8160,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1360,00 грн., № 822003 від 22.08.2012р. на загальну суму 6600,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1100,00 грн., № 828004 від 28.08.2012р. на загальну суму 1200,00 грн., у т.ч. ПДВ - 200,00 грн. на придбання комплектів запчастин.

Документів, підтверджуючих, які саме запчастини були придбані, ким та яким чином здійснювалося транспортування, хто є виробником запчастин, до перевірки не надано.

Проте, суд зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Роял Принт» (Виконавець) з фізичною особою ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір виготовлення та постачання поліграфічної продукції від 01.01.2011 року, згідно якого виконавець зобов'язується на умовах та порядку, визначених договором, передавати покупцю у власність виготовлену поліграфічну продукцію, фотоформи.

На виконання вказаного договору оформлено документи, що підтверджують придбання товарно-матеріальних цінностей: платіжне доручення № 2729 від 06.10.2011 р., податкова накладна № 31 від 07.10.2011 р., видаткова накладна № 762 від 13.10.2011 р., платіжне доручення № 2781 від 21.10.2011 р., податкова накладна N9 93 від 24.10.2011 р., видаткова накладна № 801 від 24.10.2011 р., видаткова накладна № 845 від 26.10.2011 р., податкова накладна № 111 від 26.10.2011 р., платіжне доручення № 2786 від 25.10.2011 р.

Приватним підприємством «Модиф» (Продавець) з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір №1-08 від 01.08.2012 року, згідно якого продавець продає, а покупець купує поліграфічне обладнання.

На виконання вказаного договору оформлено документи, що підтверджують придбання товарно-матеріальних цінностей: квитанція до ПКО № 8012012 від 01.08.2012 р., податкова накладна № 801011 від 01.08.2012 р., квитанція до ПКО № 8032012 від 03.08.2012 р., податкова накладна № 803005 від 03.08.2012 р., квитанція до ПКО № 8072012 від 07.08.2012 р., податкова накладна № 807005 від 07.08.2012 р., квитанція до ПКО № 8102012 від 10.08.2012 р., податкова накладна № 810003 від 10.08.2012 р., квитанція до ПКО № 8142012 від 14.08.2012 р., податкова накладна № 814003 від 14.08.2012 р., квитанція до ПКО № 8202012 від 20.08.2012 р., податкова накладна № 820003 від 20.08.2012 р., квитанція до ПКО № 8222012 від 22.08.2012 р., податкова накладна № 822003 від 22.08.2012 р., квитанція до ПКО № 8282012 від 28.08.2012 р., податкова накладна № 828004 від 28.08.2012 р., видаткова накладна № 1-00000008 від 28.08.2012 р.

Приватним підприємством «МАЛЕЛЕКТРО» (Виконавець) з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Замовник) укладено договори №30311 від 03.03.2011 року та №30411 від 01.04.2011 року, згідно яких замовник замовляє, а виконавець зобов'язується виконати послуги по виготовленню поліграфічної продукції.

На виконання вказаних договорів оформлено документи, що підтверджують придбання товарно-матеріальних цінностей: квитанція до ПКО №303/30311 від 03.03.2011 р., податкова накладна №8 від 03.03.2011 р., акт б/н від 09.03.2011 р., квитанція до ПКО № 1003/30311 від 10.03.2011 р., податкова накладна №12 від 10.03.2011 р., акт б/н від 14.03.2011 р., квитанція до ПКО № 1503/30311 від 15.03.2011 р., податкова накладна №15 від 15.03.2011 р., акт б/н від 18.03.2011 р., квитанція до ПКО № 2103/30311 від 21.03.2011 р., податкова накладна №21 від 21.03.2011 р., акт б/н від 23.03.2011 р., квитанція до ПКО № 2403/30311 від 24.03.2011 р., податкова накладна № 29 від 24.03.2011 р., акт б/н від 25.03.2011 р., квитанція до ПКО N9 2903/30311 від 29.03.2011 р., податкова накладна № 37 від 29.03.2011 р., акт б/н від 31.03.2011 р., квитанція до ПКО № 604/30411 від 06.04.2011 р., податкова накладна № 24 від 06.04.2011 р., акт б/н від 06.04.2011 р., квитанція до ПКО № 1404/30411 від 14.04.2011 р., податкова накладна № 48 від 14.04.2011 р., акт б/н від 14.04.2011 р., квитанція до ПКО N9 1904/30411 від 19.04.2011 р., податкова накладна № 60 від 19.04.2011 р., акт б/н від 19.04.2011 р.

Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРМЕТАЛПРОМ» (Продавець) з підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладено договори поставки обладнання №17 від 19.09.2011 року та №23 від 07.11.2011 року, згідно яких продавець продав, а покупець придбав запасні частини та обладнання.

На виконання вказаних договорів оформлено документи, що підтверджують придбання товарно-матеріальних цінностей: квитанція до ПКО № 711111 від 07.11.2011 р., податкова накладна № 37 від 07.11.2011 р., квитанція до ПКО № 141111 від 14.11.2011 р., податкова накладна № 45 від 14.11.2011 р., квитанція до ПКО № 181111 від 18.11.2011 р., податкова накладна № 50 від 18.11.2011 р., квитанція до ПКО № 231111 від 23.11.2011 р., податкова накладна № 56 від 23.11.2011 р., видаткова накладна № 071111 від 23.11.2011 р., податкова накладна № 73 від 19.09.2011 р.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких позивачем задекларовано грошові зобов'язання з податку на додану вартість (договір, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення). Складені контрагентом податкові накладні відповідають вимогам законодавства України стосовно форми і порядку їх оформлення, а придбаний позивачем товар в подальшому був використаний у власній господарській діяльності, що не заперечується матеріалами перевірки.

Щодо тверджень відповідача про відсутність у позивача документів, які підтверджують факт транспортування товару, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 р. № 207 було затверджено „Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні", яким визначено, що для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж.

Відсутність товарно-транспортних накладних може свідчити лише про порушення правил перевезення вантажів автомобільним транспортом, дотримання яких не пов'язано з ведення податкового обліку та формування податкової звітності з податку на додану вартість та витрат з метою оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

Правилами податкового обліку з податку на додану вартість та витрат з метою оподаткування податком з доходів фізичних осіб не передбачена обов'язкова наявність товарно-транспортних накладних для підтвердження витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Такої ж думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалі від 30.09.2013р. по справі № 0670/11814/11, де визначає, що „Доводи Відповідача про відсутність товарно-транспортних накладних на підтвердження транспортування товару, правомірно відхилені судами попередніх інстанцій, оскільки за умовами договорів, за якими здійснювалися спірні операції, перевезення товару здійснюють контрагенти позивача, а тому всі товарно-транспортні документи можуть бути складені лише щодо цих контрагентів, а не щодо покупця товару (позивача). Отже, відсутність у позивача таких накладних не може бути доказом фіктивності спірних господарських операцій".

Оскільки позивач не здійснює та не здійснював вантажні перевезення на договірних умовах та не займається такою діяльністю, то виходячи з наведених вище норм чинного законодавства України, у позивача не існує необхідності у наявності товарно-транспортної накладної відповідно до Постанови № 207.

Частиною 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, на підставі вищезазначених норм законодавства, встановлених судом обставин справи та наданих сторонами доказів на підтвердження своєї позиції, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та прийнятого рішення, вимоги позивача знайшли підтвердження та не спростовані матеріалами справи, тому, є всі підстави для задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 182,70 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 4793 від 23.01.2014 р. (том 1, а.с. 2).

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 182,70 грн. підлягає поверненню.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 квітня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 16 квітня 2014 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 69 - 71, 86, 94, 122, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000581701 від 06.12.2013 р. - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення №0000581701 від 06.12.2013 р. Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2, індекс 49000, АДРЕСА_1) судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 16 квітня 2014 року.

Суддя С. В. Прудник