Ухвала

від 26.06.2014 по справі 826/16756/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16756/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Ключковича В.Ю. та Хрімлі О.Г.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпромсервіс» на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 06 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпромсервіс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії, визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2013 року ТОВ «Техпромсервіс» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 19 серпня 2013 року № 1058 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», визнати протиправними дії щодо проведення перевірки та зменшенню задекларованих податкових зобов'язань і податкового кредиту, а також відновити в базах даних податкового органу показаними податкової звітності ТОВ «Техпромсервіс».

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 06 грудня 2013 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що постановою слідчого було призначено інший вид перевірки, ніж зазначений у наказі від 19 серпня 2013 року № 1058. Також позивач посилається на те, що підприємство фактично знаходиться за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємств.

Під час судового засідання представник позивача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь представника відповідача в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, пояснення представника позивача та обставини, на які посилається позивач, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Техпромсервіс» залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 06 грудня 2013 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що наказом начальника ДПІ в Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 19 серпня 2013 року № 1058 було призначено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Техпромсервіс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податків при проведенні господарських операцій з ТОВ «Сагуаро», ТОВ «Асс Буд Груп» та ТОВ «Вест Інтер'єр» за період з 01 січня 2010 року по 31 січня 2013 року.

За результатами вказаної перевірки було складено акт від 21 серпня 2013 року № 250/26-55-22-08/31867321, в якому закріплено висновок про завищення ТОВ «Техпромсервіс» податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з березня по вересень 2011 року на 1277681 грн. та податкового кредиту на 1233616 грн. 00 коп.

Позивач стверджує, що на підставі вказаного акту перевірки було здійсненне корегування інформації про податкові зобов'язання та податковий кредит ТОВ «Техпромсервіс» в базі даних податкового органу.

ТОВ «Техпромсервіс» вважає такі дії та рішення податкового органу неправомірними, у зв'язку з чим звернулося до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Техпромсервіс» суд першої інстанції виходив з того, що перевірку позивача було здійснено з дотриманням вимог ст. 78 ПК України. Також суд першої інстанції послався на відсутність в матеріалах справи доказів внесення на підставі акту від 21 серпня 2013 року № 250/26-55-22-08/31867321 змін до бази даних податкового органу щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту ТОВ «Техпромсервіс».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Згідно наказу від 19 серпня 2013 року № 1058 підставою для призначення документальної позапланової перевірки позивач були обставини, передбачені пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

З матеріалів справи вбачається, що до ДПІ в Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надійшла постанова старшого слідчого з ОВС ГСУ ФР Міндоходів від 04 червня 2013 року щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Техпромсервіс».

З огляду на те, що зазначена постанова слідчого містила вимогу щодо проведення виїзної перевірки, позивач вважає, що у податкового органу були відсутні підстави для проведення невиїзної перевірки.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком відповідача, оскільки положення п. 78.1 ст. 78 ПК України визначають перелік підстав для призначення позапланових документальних перевірок. Натомість вказана норма права не вказує на те, який саме вид документальної позапланової перевірки слід провести: виїзну чи не виїзну.

У зв'язку з цим колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач, отримавши постанову старшого слідчого з ОВС ГСУ ФР Міндоходів від 04 червня 2013 року про проведення перевірки ТОВ «Техпромсервіс», зобов'язаний був, відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, призначити та провести позапланову документальну перевірку позивача. Однак, при визначенні виду документальної позапланової перевірки ДПІ в Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві зобов'язана були виходити із ст.ст. 79-81 ПК України та призначити той вид перевірки, який відповідає фактичним обставинам справи.

В даному випадку податковим органом було встановлено відсутність ТОВ «Техпромсервіс» за зареєстрованим місцем знаходження, про що складено акт від 19 серпня 2013 року № 546/26-55-22-08/31867321 та направлено запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків від 19 серпня 2013 року № 373/9/26-55-22-08.

Вказана обставина унеможливила проведення саме виїзної перевірки ТОВ «Техпромсервіс».

Відсутність посадових осіб ТОВ «Техпромсервіс» за податковою адресою станом на 19 серпня 2013 року підтверджується письмовими поясненнями представника позивача від 18 листопада 2013 року. В зазначених пояснення вказано, що директор ТОВ «Техпромсервіс» у вказаний час перебував у відпустці.

Під час виїзду на адресу зареєстрованого місцезнаходження відповідач не зобов'язаний перевіряти причини відсутності товариства за такою адресою. Дії перевіряючих в зазначених випадках обмежуються складенням відповідного акту та направленням запиту встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ «Техпромсервіс» була призначена правомірно.

Також колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправними дій податкового органу щодо внесення на підставі акту перевірки від 21 серпня 2013 року № 250/26-55-22-08/31867321 змін до бази даних податкового органу по розмір податкових зобов'язань та податкового кредиту ТОВ «Техпромсервіс».

Так, судом першої інстанції було вірно встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази коригування в базі даних податкового органу відомостей про ТОВ «Техпромсервіс» на підставі зазначеного акту. Такі докази не були надані й до суду апеляційної інстанції.

Крім того, нормами чинного податкового законодавства не передбачено вчинення відповідачем таких дій за даних умов.

У відповідності до п. 1 розділу І Інструкції з підготовки і подання податкових документів у електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10 квітня 2008 року № 233 (далі - Інструкція) базою даних державної податкової служби є база даних в електронному вигляді, створена в органах державної податкової служби на основі показників звітних документів платників податків та призначена для централізованого накопичення та багаторазового використання в інформаційних системах органів ДПС.

Аналогічний порядок наповнення бази даних відповідними відомостями закріплений у п. 2.3 Методичних рекомендацій, який передбачає, що у разі виявлення підрозділом податкового та митного аудиту/доходів і зборів з фізичних осіб під час камеральної (електронної) перевірки податкової звітності помилок, допущених працівником підрозділу приймання та обробки податкової звітності при введенні до електронної бази податкової звітності з паперового носія, така інформація передається до підрозділу приймання та обробки податкової звітності шляхом направлення службової записки з метою усунення помилки.

За змістом пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 53 ПК України контролюючий орган самостійно визначає суму грошових зобов'язань, відмінну від тієї, що визначена платником податків податковій звітності, у випадку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п. 58.1 ст. 58 ПК України у таких випадках контролюючий орган приймає податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення надає податковому органу на вчинення дій, пов'язаних із його прийняттям виключно після узгодження визначеного у ньому податкового зобов'язання у порядку, встановленому ст. 56 ПК України.

Визнання недостовірними показників податкової декларації платника податків у інший спосіб, ніж винесення податкового повідомлення-рішення, чинним законодавством - не передбачене.

За результатами акту про неможливість проведення зустрічної звірки від 21 серпня 2013 року № 250/26-55-22-08/31867321 податкове повідомлення-рішення не виносилася та не могло бути винесене згідно п. 54.3 ст. 54 ПК України.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів України у м. Києві не здійснювала та не повинна було здійснювати внесення до бази даних податкового органу інших відомостей про податкові зобов'язання та податковий кредит ТОВ «Техпромсервіс», ніж зазначені у поданих ним податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з березня по вересень 2013 року.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було винесене законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Техпромсервіс».

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 06 грудня 2013 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Техпромсервіс» залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 06 грудня 2013 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпромсервіс» - відмовити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 06 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді В.Ю. Ключкович

О.Г. Хрімлі

Ухвала складена в повному обсязі 27 червня 2014 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Ключкович В.Ю.

Хрімлі О.Г.