Рішення

від 15.07.2014 по справі 161/4771/14-ц

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/4771/14-ц

Провадження № 2/161/1948/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

15 липня 2014 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі головуючого судді - Присяжнюк Л.М.,

при секретарі - Довжик Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМШ» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Райффазен Банк Аваль» звернулось в суд із позовом до ОСОБА_2, ТзОВ «ОМШ» про стягнення заборгованості. Вказує, що 22.09.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит на споживчі цілі у сумі 1300000 грн. зі сплатою 21,5 % річних строком до 21.09.2018 року включно. Крім того22.09.2008 року між позивачем та відповідачем ТзОВ «ОМШ» було укладено договір поруки № 014/08-11/2133/П-1. Зазначає, що внаслідок невиконання відповідачем ОСОБА_2 своїх зобов'язань за договором заборгованість становить 771136,28 грн. Просить стягнути солідарно з відповідачів несплачену загальну заборгованість за кредитним договором № 014/08-11/2133 від 22.09.2008 року у розмірі 771136,28 грн. та судові витрати по справі. Своєю заявою від 02.07.2014 року позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути солідарно із відповідачів заборгованість в розмірі 836976,43 грн. та судові витрати.

Представник позивача Курило Р.М. в судове засідання не з'явився, подав на адресу суду заяву, якою просив справу розглянути за його відсутності на підставі заявлених вимог та поданих доказів, проти ухвалення заочного рішення не заперечив. Вказав, що у випадку подання доказів про сплату заборгованості не заперечує проти зменшення суми зазначеної в розрахунку заборгованості від 02.07.2014 року на сплачені суми.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, подав на адресу суду заяву, якою просив застосувати строки позовної давності щодо стягнення пені та просив врахувати проплати, додав квитанції про часткову сплату боргу.

Представник відповідач ТзОВ «ОМШ» у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заперечень чи пояснень по суті заявлених вимог не подав, хоча повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином (а.с.51).

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України суд ухвалює рішення в порядку заочного розгляду справи.

Дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 22.09.2008 року між відповідачем ОСОБА_2 та позивачем було укладено кредитний договір № 014/08-11/2133 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_2 кредит на споживчі цілі у сумі 1300000 грн. із сплатою 21,5 % річних строком до 21.09.2018 року включно (а.с. 5-10).

Відповідно до п. 2.3.1 кредитного договору ОСОБА_2 зобов'язався в строки, передбачені цим договором забезпечити повернення банку одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів.

Погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісячно у розмірі та строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів (додаток № 1 до цього договору) шляхом внесення готівки через касу банку або безготівковим перерахуванням на позичковий рахунок, вказаний в частині № 1 цього договору (п. 1.5.1. кредитного договору).

Водночас, проценти нараховуються не пізніше дати, визначної у графіку повернення кредиту та сплати процентів, кожного календарного місяця на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці та році, включаючи день видачі та виключаючи день повернення, та сплачуються позичальником відповідно до п. 1.5. цього договору (п 1.4.1.3 кредитного договору).

Як вбачається із п. 2.3.2. кредитного договору у випадку порушення умов цього договору позичальник зобов'язаний сплачувати банку пеню та інші штрафні санкції, передбачені цим договором.

Так, за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення (п. 4.1.1 кредитного договору).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі й сплата неустойки.

Заборгованість відповідача ОСОБА_2 за вищевказаним кредитним договором становить 836976,43 грн., з яких 145905,66 грн. - заборгованість по відсотках, 670585,25 грн. - залишок за кредитом, 20485,52 грн. -пеня. (а.с.44-46).

В забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаними кредитним договором, позивач та відповідач ТзОВ «ОМШ» уклали договір поруки № 014/08-11/2133/П-1 від 22.09.2008 року, відповідно до умов якого ТзОВ «ОМШ» зобов'язалося відповідати перед банком по зобов'язанням ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору № 014/08-11/2133 від 22.09.2008 року, а саме повернути кредит в розмірі 1300000 грн., проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розміри, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитому в повному обсязі (а.с. 11).

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Водночас, пред'явлення позову до солідарних боржників є правом, а не обов'язком банку чи іншої фінансової установи (частина перша статті 543 ЦК) (п. 2 Постанови Пленуму ВССУ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5).

Відповідачам було направлено вимогу про сплату заборгованості, однак у встановлені у договорі строки її не виконали (а.с.15).

Із поданих відповідачем ОСОБА_2 квитанцій вбачається, що 14.07.2014 року ним було сплачено 2000 грн. на погашення заборгованості за відсотками та 18000 грн. заборгованості за позикою. Враховуючи, що представник позивача не заперечував проти зменшення боргу із врахуванням сплачених сум, суд приходить до висновку, що із відповідачів слід солідарно стягнути заборгованість за відсотками в розмірі 143905,66 грн. та залишок за кредитом в розмірі 652585, 25 грн.

Водночас, що застосування строків позовної давності щодо пені, суд приходить до висновку, що остання не підлягає до застосуванню, оскільки із розрахунку заборгованості вбачається, що пеня нарахована в межах строку передбаченого ч. 2 ст. 258 ЦК України (а.с. 46). А тому суд приходить до висновку, що із відповідачів також підлягає до стягненню пеня в розмірі 20485,52 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3654 грн., тобто по 1827 грн. з кожного.

Керуючись ст. 10-11, 57-60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст.ст. 15-16, 204, 258, 526, 543, 553-554, 610-611, 625, 629, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно із ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМШ» в користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/08-11/2133 від 22.09.2008 року у розмірі 816973 (вісімсот шістнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят три) гривні 43 копійок, з яких заборгованість за відсотками в розмірі 143905 (сто сорок три тисячі дев'ятсот п'ять) гривень 66 копійок, 652585 (шістсот п'ятдесят дві тисячі п'ятсот вісімдесят п'ять) гривень 25 копійок та пеня в розмірі 20485 (двадцять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) гривень 52 копійки.

Стягнути із ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМШ» в користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» по 1827 (одна тисячі вісімсот двадцять сім) гривень судового збору з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду Присяжнюк Л.М.