Ухвала

від 04.07.2014 по справі 303/879/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

04 липня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючої - Боднар О.В.

суддів - Кеміня М.П., Джуги С.Д.

при секретарі - Гаврилко В.С.

з участю - ОСОБА_1, представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника ОСОБА_4, сільського голови Левицького І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_2, що діє від імені ОСОБА_6, ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 07 травня 2014 року справу за позовом ОСОБА_2, що діє від імені ОСОБА_6, ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Приватного підприємства «Георг-плюс», треті особи: Обавська сільська рада, Управління Держземагенства у Мукачівському районі, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и л а :

В лютому 2014 року ОСОБА_2, що діє від імені ОСОБА_6 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ПП «Георг-плюс», треті особи: Обавська сільська рада Мукачівського району, Міськрайонне управління Держкомзему в м.Мукачево та Мукачівському районі, в якому просив визнати недійсними акт встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_3 від 26.11.2010 р. у с.Косино, ур.Вовковиця та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 759844 від 20.06.2011 р., виданий ОСОБА_3; стягнути з відповідача судові витрати.

Вимоги обгрунтовував тим, що рішеннями Обавської сільської ради № 569 від 25.03.2010 р. та № 114 від 27.07.2011 р. надано у власність позивачів земельні ділянки, площею 0,2500 га та 0,07 га для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: вул.Возз'єднання, 4 у с.Косино Мукачівського району, запропоновано виготовити державний акт та технічну документацію.

Вважає, що при оформленні державного акту відповідачем були порушені вимоги Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999 р. та Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 376 від 18.10.2010 р., зокрема, позивачів, як власників суміжних земельних ділянок ОСОБА_3, не було належним чином повідомлено про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі. Крім того, між позивачами та відповідачем не було укладено акту погодження меж земельної ділянки. В акті встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_3, землі, які належать позивачам на праві спільної часткової власності, позначені як землі запасу сільської ради.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 03.03.2014 р. було замінено міськрайонне управління держкомзему в м.Мукачево та Мукачівському районі Закарпатської області на Управління Держземагенства у Мукачівському районі Закарпатської області (а.с. 38).

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 07 травня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі, ОСОБА_2, що діє від імені позивачів просить вказане рішення скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Зазначає, що в оскаржуваних актах належні позивачам ділянки зазначені як землі запасу Обавської сільської ради, проте ці землі були віднесені до земель запасу рішенням Обавської сільської ради лише 27.11.2011 р., отже акт повинен бути визнаний недійсним, як такий, що містить недостовірні відомості.

Заслухавши доповідача, осіб, що беруть участь в справі, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що рішенням Обавської сільської ради від 08.04.1994 р. відмовлено ОСОБА_6 у виділенні земельної ділянки, у зв'язку з відсутністю земель для сінокосіння у сільській раді. Також в рішенні зазначено, що за дворогосподарством ОСОБА_6 рахується 0,45 га землі, в тому числі, для обслуговування житлового будинку 0,15 га та для ведення особистого підсобного господарства - 0,30 га. 0,10 га земельної ділянки біля житлового будинку ОСОБА_6 виділено його сину ОСОБА_6 для ведення городництва (а.с. 15).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.11.2008 р., посвідченого державним нотаріусом Мукачівської районної державної нотаріальної контори Шпеник М.Ю., спадкоємицею 5/6 частин майна ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р. є її донька ОСОБА_1 (а.с. 13). Спадкоємцем 1/6 частини майна є син ОСОБА_6, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.04.2009 р., посвідченого державним нотаріусом Мукачівської районної нотаріальної контори (а.с. 13). Спадковим майном, на яке видані свідоцтва є жилий будинок, що розташований в АДРЕСА_1

Рішенням Обавської сільської ради № 569 від 25.03.2010 р. було вирішено надати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, 5/6 частин з площі 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель по АДРЕСА_1 та запропоновано їй замовити в організаціях, що мають відповідні дозволи (ліцензії) виготовлення державного акту, що посвідчує право власності на земельну ділянку (а.с. 16).

Рішенням Обавської сільської ради № 114 від 27.07.2011 р. надано дозвіл ОСОБА_6 на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,07 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель на АДРЕСА_1 (а.с. 17).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивачі успадкували жилий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки (а.с. 13, 14 на звороті).

На момент виникнення у позивачів права на спадщину, 05.06.2007 р., діяла ст.120 ЗК України в редакції від 25.10.2001 р., згідно з якою відчуження об'єктів нерухомого майна не тягнуло автоматичного переходу права власності на земельну ділянку під будівлями та спорудами. В таких випадках право власності на земельну ділянку або її частини могло переходити відповідно до ст.120 ЗК України 2001 р. на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Отже, позивачі успадкували жилий будинок, автоматичного переходу права власності на земельну ділянку під будівлями та спорудами на момент виникнення у них права на спадщину, як уже зазначалося, законодавством не передбачалося, тому право власності або користування на присадибну земельну ділянку у них не виникло.

ОСОБА_3 отримав державний акт серії ЯЛ № 759844 на право власності на земельну ділянку, площею 0,070 га, яка розташована в Мукачівському районі, с.Косино, ур. «Вовковиця», кадастровий номер земельної ділянки 2122786201:00:101:0026 на підставі рішення Обавської сільської ради від 18.11.2010 р. З державного акту та з акту встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_3 від 26.11.2010 р вбачається, що належна відповідачу земельна ділянка межує з ділянкою ОСОБА_10, з інших сторін розміщені землі загального користування (дорога) та землі запасу (а.с. 18, 20).

Частинами першою та другою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р., врегульовані питання виникнення права власності та права користування земельною ділянкою, зокрема, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Отже, ОСОБА_3 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку у встановленому законом порядку. Рішення Обавської сільської ради від 18.11.2010 р., на підставі якого його було видано ніким не оскаржувалось і є чинним. Тому підстави визнання недійсними акту встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_3 від 26.11.2010 р. у с.Косино, ур.Вовковиця та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 759844 від 20.06.2011 р., виданого ОСОБА_3 відсутні.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що ні позивачами, ні їхнім представником не надано суду жодних доказів на підтвердження викладених в позовній заяві та висловлених в судовому засіданні доводів, в тому числі, що вони є належними користувачами суміжної земельної ділянки з земельною ділянкою відповідача, та які б слугували правовою підставою для визнання судом недійсними акту встановлення та погодження меж земельної ділянки ОСОБА_3 від 26.11.2011 р. та державного акту на право власності на земельну ділянку, площею 0,070 га, яка розташована в Мукачівському районі, с.Косино, ур. «Вовковиця», серії ЯЛ № 759844, кадастровий номер земельної ділянки 2122786201:00:101:0026.

За таких обставин, ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст.ст. 213-215 ЦПК України і передбачених ст.ст. 309, 310 цього Кодексу підстав для його скасування немає.

Апеляційна скарга доводів, які можуть бути підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції, не містить.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, ст.ст. 116, 120, 125, 126 ЗК України в редакції від 25.10.2001 р., колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, що діє від імені ОСОБА_6, ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 07 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

С у д д і :

Кемінь М.П. Боднар О.В. Джуга С.Д.