УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2014 року Справа № 11555/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
Головуючого судді - Каралюса В.М.,
суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,
за участі секретаря судового засідання Корнієнко О.А.,
та за участі осіб:
від позивача - Щестюк О.М.,
від відповідача - Іванського В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року у адміністративній справі за позовом Спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Сферос-Електрон» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Спільне українсько-німецьке підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Сферос-Електрон» (далі СП «Сферос-Електрон») в липні 2010 року звернулось з позовом в суд до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова (далі ДПІ у Шевченківському районі м.Львова) та просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Львова № 0001822340/0/17325 від 22.07.2010 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 67948 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржуваним рішенням відповідач зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування, посилаючись на фактичне ненадходження сум податку на додану вартість до бюджету від контрагентів по «ланцюгах», що на думку позивача є незаконним.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.02.2011 року позовні вимоги задоволено повністю та визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Львова № 0001822340/0/17325 від 22.07.2010 р.,
Постанова суду мотивована тим, що позивач при проведенні господарської операції з контрагентом ТзОВ «Уан-78» повністю дотримався вимог законодавства, фактичність операції підтверджується достатніми первинними документами, при оплаті повністю проплатив суми ПДВ, а ненадходження певних сум по ланцюгу контрагентів не може бути підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
З цією постановою не погодився апелянт ДПІ у Шевченківському районі м.Львова, яка звернулась до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.02.2011 року та винести нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом при винесенні оскаржуваної постанови повністю порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
В судовому засіданні представник апелянта повністю підтримав вимоги апеляційної скарги та просить апеляційну скаргу задовільнити, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.02.2011 року скасувати та винести нову постанову, якою повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні представник позивача заперечила проти вимог апеляційної скарги та просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити та залишити без змін оскаржувану постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.02.2011 року.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, дослідивши та перевіривши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних міркувань.
Згідно ч.1.ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно ч.1 ст.138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Судом першої інстанції встановлено, що Актом від 22.07.2010 р. №1075/23-4/23972496 "Про результати невиїзної позапланової перевірки СП ТЗОВ "Сферос-Електрон" з питань правових відносин з ТзОВ "Уран-78" за січень 2010 р. (бюджетне відшкодування лютий 2010 р.), ТзОВ "Уран-78" березень 2010 р. (бюджетне відшкодування квітень 2010 р.) встановлено, що позивачем в порушення п. 1.8., 7.4.1., 7.4.5., 7.7.1., 7.7.2. Закону України "Про податок на додану вартість" завищено суми, що підлягають відшкодуванню за лютий 2010 р. на суму ПДВ 38681 грн. та за квітень 2010 р. на суму ПДВ 29267 грн. Зі змісту акту вбачається, що причиною такого висновку є не встановлення відповідачем факту надмірної сплати ПДВ по всьому "ланцюгу" придбання товару.
З цієї підстави було винесено оспорюване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова №0001822340/0/17325 від 22.07.2010 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 67948 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначені суми податкового кредиту були включені позивачем за наслідками здійснення господарських операцій із ТзОВ "Уран-78". У січні 2010 р. позивач придбав у ТзОВ "Уран-78" товарно-матеріальні цінності на суму 232088,06 грн., у т.ч. ПДВ 38681,34 грн.., що підтверджується накладними, податковими накладними №2 від 13.01.2010 р. та №4 від 18.01.2010 р. У лютому 2010 р. позивач провів розрахунки з ТзОВ "Уран-78" в сумі 38681,34 грн., що підтверджується платіжними дорученнями. У березні 2010 р. позивач придбав у ТзОВ "Уран-78" товарно-матеріальні цінності на суму 175600,75 грн., у т.ч. ПДВ 29266,80 грн., що підтверджується накладними, податковими накладними №54 від 11.03.2010 р. та №55 від 15.03.2010 р. У квітні 2010 р. позивач провів розрахунки з ТзОВ "Уран-78", що підтверджується платіжними дорученнями.
Оплата вартості товарно-матеріальних цінностей відбулась повністю з врахуванням сумм ПДВ.
Колегія суддів вважає, що фактичність і реальність господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Уран-78» відбулась повністю та доводиться перевіреними судом першої інстанції та наявними в матеріалах справи первинними документами. Ненадходження сумм бюджетного відшкодування по «ланцюгу» постачальників не може служити підставою для зменшення бюджетного відшкодування позивачу та він не може нести негативні наслідки за порушення податкової дисципліни іншими контрагентами по «ланцюгу» постачальників, а відтак колегія суддів приходить до переконання, що постанова суду першої інстанці, якою повністю задоволено позовні вимоги є законною та обгрунтованою.
У відповідності до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова Львівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права при правильно встановлених обставинах справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому оскаржувану постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст.212, ст. 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року у справі № 2a-7064/10/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
суддя В.С. Затолочний
суддя З.М. Матковська
повний текст ухвали виготовлено 15.07.2014 року.
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.07.2014 |
Оприлюднено | 18.07.2014 |
Номер документу | 39761830 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Каралюс В.М.
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Костів Михайло Васильович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Костів Михайло Васильович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Костів Михайло Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні