Ухвала

від 08.07.2014 по справі 820/6553/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 р.Справа № 820/6553/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представника позивача Томчука Д.С.

представника відповідача Дудкіна Д.В.

представника третьої особи Журкова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного реєстратора прав на нерухоме майно Шевченківського районного управління юстиції Харківської області Клінкуш Марини Леонідівни, Товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт-Агро" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2014р. по справі № 820/6553/14

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Золотий колос"

до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Шевченківського районного управління юстиції Харківської області Кучеренко Ольги Василівни , Державного реєстратора прав на нерухоме майно Шевченківського районного управління юстиції Харківської області Клінкуш Марини Леонідівни третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Астеліт-Агро"

про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Селянське фермерське господарство "Золотий колос", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Шевченківського районного управління юстиції Харківської області Кучеренко Ольги Василівни про державну реєстрації прав та їх обтяжень від 24.01.2014 року № 10258990 та № 10261106; скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Шевченківського районного управління юстиції Харківської області Клінкуш Марини Леонідівни про державну реєстрації прав та їх обтяжень від 13.03.2014 року № 11587467 та № 11592869.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2014 року адміністративний позов Селянського (фермерського) господарства "Золотий колос" - задоволено.

Скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Шевченківського районного управління юстиції Харківської області Кучеренко Ольги Василівни про державну реєстрації прав та їх обтяжень від 24.01.2014 року № 10258990 та № 10261106.

Скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Шевченківського районного управління юстиції Харківської області Клінкуш Марини Леонідівни про державну реєстрації прав та їх обтяжень від 13.03.2014 року № 11587467 та № 11592869.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь селянського (фермерського) господарства "Золотий колос" (63601, Харківська область, Шевченківський район, смт. Шевченкове, вул. Піонерська, буд. 39, ідентифікаційний код юридичної особи 25609618) судовий збір у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем - державним реєстратором прав на нерухоме майно Шевченківського районного управління юстиції Харківської області Клінкуш Мариною Леонідівною, подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ч. 2 ст. 9, ч. 4 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. п. 13, 43 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868, що призвело до неправильного вирішення справи. Зазначає, що єдиною та достатньою правовою підставою для державної реєстрації іншого речового права, права оренди земельної ділянки є документ, що підтверджує виникнення права оренди такої земельної ділянки. Таким документом, зокрема, є договір оренди такої земельної ділянки, що містить кадастровий номер земельної ділянки, поданий разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Вказує, що заявниками разом із заявами про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подано всі передбачені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень документи. Подані документи за формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства з питань державної реєстрації прав, а отже у державного реєстратора не було підстав та фактичної необхідності для запиту інформації про наявність реєстрації інших договорів оренди та відмови заявникам в державній реєстрації інших речових прав.

ТОВ "Астеліт-Агро", не погодившись з рішенням суду першої інстанції, також подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, третя особа просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги третя особа, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст.ст. 9, 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ч. 8 ст. 24, ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державний земельний кадастр", п. п. 9, 25, 27, 28, 30, 31, 33 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що 23 січня 2008 року між СФГ "Золотий колос" та ОСОБА_6 укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,6390 га, строком на 20 років, кадастровий номер 325784000:03:000:0169, який зареєстрований Шевченківським районним відділом земельних ресурсів Харківської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.09.2008 року за № 040870400094, та земельної ділянки площею 7,2067 га, строком на 25 років, кадастровий номер 6325784000:03:000:0170, який зареєстрований Шевченківським районним відділом земельних ресурсів Харківської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.02.2008 року за № 040970400029.

Також, 23 січня 2008 року між СФГ "Золотий колос" та ОСОБА_7 укладено договір оренди земельної ділянки, площею 3,6034 га, строком на 25 років, кадастровий номер 6325784000:03:000:0168, який зареєстрований Шевченківським районним відділом земельних ресурсів Харківської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.02.2009 року за № 040970400025 та договір оренди земельної ділянки площею 7,3027 га, строком на 20 років, кадастровий номер 6325784000:03:000:0171, який зареєстрований Шевченківським районним відділом земельних ресурсів Харківської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.09.2008 року за № 040870400110.

24 січня 2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Шевченківського районного управління юстиції в Харківській області Кучеренко Ольгою Василівною рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер № 10261106 проведено реєстрацію іншого речового права, а саме: права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 6325784000:03:000:0168, між ОСОБА_8 та ТОВ "Астеліт Агро", про що свідчить витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Також, 24 січня 2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Шевченківського районного управління юстиції в Харківській області Кучеренко Ольгою Василівною рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер № 10258990 проведено реєстрацію іншого речового права, а саме: права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 6325784000:03:000:0171, між ОСОБА_8 та ТОВ "Астеліт Агро", про що свідчить витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Судом встановлено, що ОСОБА_8 є спадкоємицею земельних ділянок, які належали її батьку ОСОБА_7, а саме: земельної ділянки, площею 3,6034 га, кадастровий номер 6325784000:03:000:0168 та земельної ділянки площею 7,3027 га, кадастровий номер 6325784000:03:000:0171.

13 березня 2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Шевченківського районного управління юстиції в Харківській області Клінкуш Мариною Леонідівною рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер № 114592869 проведено реєстрацію іншого речового права, а саме: права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 6325784000:03:000:0169, між ОСОБА_6 та ТОВ "Астеліт-Агро", про що свідчить витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Крім того, 13 березня 2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Шевченківського районного управління юстиції в Харківській області Клінкуш Мариною Леонідівною рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер № 11587467 проведено реєстрацію іншого речового права, а саме: права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 6325784000:03:000:0170, між ОСОБА_6 та ТОВ "Астеліт-Агро", про що свідчить витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Не погодившись з прийнятими державними реєстраторами рішеннями від 24.01.2014 року та 13.03.2014 року, позивач звернувся з даним позовом до суду про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що, на момент прийняття спірних рішень з реєстрації, право оренди земельних ділянок вже було зареєстровано за позивачем, тому відповідач був не вправі проводити реєстрацію прав третьої особи, оскільки внаслідок таких дій, відбулась державна подвійна реєстрація прав оренди СФГ "Золотий колос" та ТОВ "Астеліт-Агро" на одні і ті ж земельні ділянки.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) дій та/або рішень прийнятих суб'єктом владних повноважень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіряючи правомірність дій відповідачів, під час прийняття оскаржуваних рішень, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно п. 5 ст. 126 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент реєстрації договорів оренди позивача) право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до Закону.

Відповідно до пунктів 11,14 Порядку ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1021 від 09.09.2009р., який діяв до 01.01.2013р., передбачалось, що дата внесення запису до Книги записів є датою державної реєстрації документа, що посвідчує право на земельну ділянку. Кожному документові, що посвідчує право на земельну ділянку, при здійсненні його державної реєстрації з використанням автоматизованої системи, присвоюється реєстраційний номер.

Згідно з положеннями ч.1 ст.6 Закону України "Про оренду землі", орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Частиною 5 ст.6 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно статті 20 Закону України "Про оренду землі", укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 р. N 2073, (далі - Порядок N 2073), який був чинний на час укладення вищевказаних договорів оренди землі - січень 2008 року, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.

Державний орган земельних ресурсів у 20-денний термін перевіряє подані документи на відповідність чинному законодавству та за результатами перевірки готує висновок про державну реєстрацію або обґрунтований висновок про відмову у такій реєстрації і передає реєстраційну справу відповідно виконавчому комітету сільської, селищної та міської ради, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям за місцем розташування земельної ділянки для засвідчення факту державної реєстрації або відмови у такій реєстрації.

Факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи.

Печатка та підпис ставляться на всіх примірниках договору оренди (суборенди).

Після засвідчення факту державної реєстрації договір оренди реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів за формою згідно з додатком.

Книга записів державної реєстрації договорів оренди землі ведеться окремо в розрізі кожної сільської, селищної, міської ради, а також у розрізі Київської, Севастопольської міської державної адміністрації. Книга прошнуровується, засвідчується підписами сільського, селищного, міського голови та начальника районного відділу, міського управління (відділу) земельних ресурсів і скріплюється печатками.

На виконання вимог ухвали суду першої інстанції про витребування доказів від 06.05.2014 року, відділом Держземагентства у Шевченківському районі Харківської області надано витяг з Книги записів державної реєстрації договорів оренди землі, зі змісту якого вбачається, що 19.09.2008 року Волоськобалаклійською селищною радою засвідчено факт державної реєстрації договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 6325784000:03:000:0169, укладеного між СФК "Золотий колос" та ОСОБА_6 та договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 6325784000:03:000:0171, укладеного між СФК "Золотий колос" та ОСОБА_7.

25 лютого 2009 року Волоськобалаклійською селищною радою засвідчено факт державної реєстрації договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 6325784000:03:000:0170, укладеного між СФК "Золотий колос" та ОСОБА_6 та договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 6325784000:03:000:0168, укладеного між СФК "Золотий колос" та ОСОБА_7.

Відповідно до розділу 11 договорів оренди землі від 23 січня 2008 року, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку. Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи - орендаря.

Договір припиняється також в інших випадках передбачених законом.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї з сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору в односторонньому порядку не допускається без поважних причин.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни або розірвання договору.

Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи-орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду, переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.

Отже, вищезазначеними договорами оренди земельних ділянок від 23.01.2008 року, укладеними між СФК "Золотий колос" та ОСОБА_6, ОСОБА_7 врегульовано порядок їх розірвання та припинення.

Питання державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяження врегульовано Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22.06.2011 року (чинного на момент прийняття оскаржуваних рішень від 24.01.2014 року), Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. N 868, що діє з 12.02.2014 року (чинного на момент прийняття оскаржуваного рішення від 13.03.2014 року).

Відповідно до статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень" державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані права і обтяження суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав. Невід'ємного складового частиною Державного реєстру прав є база даних про реєстрацію заяв і запитів та реєстраційні справи.

Пунктом 7 статті 16 зазначеного вище Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого право набувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Запис про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку, в розділі Книги записів скасовується (поновлюється) посадовою особою на підставі рішення суду (пункт 22 вказаного Порядку).

Відповідно до пункту 23 Порядку скасування (поновлення) запису здійснюється шляхом внесення до автоматизованої системи відомостей про скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів посадової особи, яка скасувала (поновила) запис, і формування з використанням автоматизованої системи нових аркушів Книги записів, що засвідчується підписом посадової особи та скріплюється печаткою територіального органу Держземагентства.

З аналізу наведених норм випливає, що внесення записів до Книги записів державної реєстрації договорів оренди землі здійснюється посадовою особою територіального органу Держземагентства виключно на підставі договору оренди землі, договору про внесення змін до договорів оренди або рішення суду.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року за № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" з 01.01.2013 року втратила чинність Постанова Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 р. N 1021 "Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі".

Відповідно до Закону України "Про державний земельний кадастр", який набув чинності 01.01.2013 року, було внесено зміни до статті 126 Земельного Кодексу України та викладено в новій редакції, відповідно до якої право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" повноваження зі здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно покладено на державних реєстраторів Державної реєстраційної служби створеної при управлінні юстиції .

Отже, з урахуванням змін у законодавстві відділ Держземагентства з 01.01.2013 року вже не здійснює державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, ці права перейшли до державних реєстраторів Державної реєстраційної служби.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлюється, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Наказом Міністерства юстиції України №595/5 від 17.04.2012р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.04.2012р. за №590/20903, затверджені форми заяв та запитів, що подаються до органу реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також, отримання інформації.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру, як єдиної державної геоінформаційної системи відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, врегульовані положеннями Закону України "Про Державний земельний кадастр", а процедура та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 (далі - Порядок № 1051).

Так, згідно з п. 67 Порядку № 1051 внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку. Забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України "Про Державний земельний кадастр". Документи, які є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати вимогам Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку.

Згідно з ч.1 ст. 20 Закону України "Про державний земельний кадастр" відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 21 вищенаведеного Закону України відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру: щодо категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються.

За правилами ст. 22 Закону України «Про Державний земельний кадастр» документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати законодавству.

Колегія суддів зазначає, що вичерпний перелік обставин, існування яких зумовлює відмову у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, встановлений ч. 6 ст. 24 Закону України "Про державний земельний кадастр", де зазначено, що до таких підстав належать: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

За приписами ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК України).

З огляду на вищенаведені норми законодавчих актів, угода про розірвання договору оренди землі набуває чинності з моменту її державної реєстрації.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено факту реєстрації угод про розірвання або припинення договорів оренди, укладених з позивачем з попереднім орендарем, на спірні земельні ділянки.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно норми ст. 6 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка діє з 01.01.2013, право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

За визначенням ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 1 липня 2004 року № 1952-IV (в редакції, яка діє після 01.01.2013) визначено, що: права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.(ч.3 ст.3); права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень. (ч.4 ст.3); обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право оренди земельної ділянки. (п.2 ч.1 ст. 4).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно, крім випадків, передбачених статтею 4-1 цього Закону.

Повноваження органу державної реєстрації прав, визначено статтею 8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно якої орган державної реєстрації прав: проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; забезпечує ведення Державного реєстру прав; надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах (пункт 1); приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав (пункт 2); у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень (пункт 8).

Відповідно до пункту 8-1 частини 2 статті 9 зазначеного Закону під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки;

Положення статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" також кореспондуються з пунктами 15-20 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. N 868.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

На виконання ухвали суду про витребування доказів від 06.05.2014 року, Реєстраційною службою Шевченківського районного управління юстиції Харківської області надано до суду реєстраційні справи щодо земельних ділянок за кадастровими номерами 6325784000:03:000:0168, 6325784000:03:000:0169, 6325784000:03:000:0170, 6325784000:03:000:0171.

Дослідивши зазначені реєстраційні справи судом встановлено, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняті державними реєстраторами на підставі заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Відповідач вважає, що оскільки перевірені матеріали не містили відомостей про реєстрацію інших прав на відповідну земельну ділянку, державними реєстраторами правомірно здійснено державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Колегія суддів вважає помилковими такі твердження відповідачів щодо відсутності обов'язку встановлювати факти можливої попередньої реєстрації договорів оренди земельних ділянок шляхом запитування відповідної інформації.

Так, згідно з пунктами 1, 6 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, у разі, якщо заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

В зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку, що обов'язок у витребуванні інформації згідно пункту 8-1 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зумовлений тим, що згідно пункту 6 частини першої статті 24 цього Закону державний реєстратор повинен відмовити у державній реєстрації прав та їх обтяжень у разі, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Крім того, у листі Державної реєстраційної служби України № 2951/05-15-13 від 06 серпня 2013 року "Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними право набувачами", з посиланням на пункт 8-1 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зазначено, що з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01 січня 2013 року, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Слід зазначити, що на сьогоднішній день у державі не існує єдиної бази, за допомогою якої можливо встановити реєстрацію прав, які виникли та зареєстровані до 01.01.2013 року. Разом з цим, відсутність у державі єдиної системи реєстрації прав, які виникли та зареєстровані до 01.01.2013, не може позбавляти особу набутого, у встановленому законом порядку, права оренди земельної ділянки.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме державний реєстратор як суб'єкт владних повноважень, з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку та уникнення подвійної реєстрації повинен запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01 січня 2013 року.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено та не спростовувалось представником відповідачів, що відповідні запити до відділу Держземагенства у Шевченківському районі Харківської області державними реєстраторами не надсилалися.

Внаслідок такої бездіяльності відповідача відбулась подвійна державна реєстрація прав оренди землі на одні й ті ж земельні ділянки - за СФГ "Золотий колос" та ТОВ "Астеліт-Агро".

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено обставини, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для їх задоволення, оскільки державні реєстратори, не перевіривши факт існування договірних відносин між позивачем та власниками земельних ділянок, необґрунтовано та в порушення приписів статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" прийняли рішення про державну реєстрацію права оренди та їх обтяжень за новим орендарем.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2014 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційних скарг колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Державного реєстратора прав на нерухоме майно Шевченківського районного управління юстиції Харківської області Клінкуш Марини Леонідівни, Товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт-Агро" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2014р. по справі № 820/6553/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В. Судді (підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 14.07.2014 р.