Рішення

від 10.07.2014 по справі 907/619/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.07.2014 Справа № 907/619/14

За позовом публічного акціонерного товариства "Кордон", м. Тячів Тячівський район

до відповідача дочірнього підприємства "Закарпаттявторкольормет", м.Ужгород

про стягнення 42500,00 грн. заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень

Суддя Русняк В.С.

Представники, присутні у судовому засіданні:

від позивача - Продан Ю.Ю., директор

від відповідача - Васильчук А.Ю., представник за довіреністю № б/н від 02.07.14р.

Суть спору: публічне акціонерне товариство "Кордон", м. Тячів Тячівського району звернулось із позовом до відповідача дочірнього підприємства "Закарпаттявторкольормет", м.Ужгород про стягнення 42500,00 грн. заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень

У судовому засіданні 03.07.14 відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, за участі представників сторін: від позивача - Продан Ю.Ю., директор; від відповідача - Васильчук А.Ю., представник за довіреністю № б/н від 02.07.14р., оголошувалася перерва до 10.07.14р. на 12:00 год. та до 10.07.14р. 16:00 год.

У відзиві на позов від 10.07.2014р. відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на наступне.

Відповідач зазначає, що строк договору оренди закінчився 31.12.2013р.

Згідно п. 8.5. Договору - дострокове розірвання Договору оренди можливе з ініціативи однієї із сторін з повідомленням другої сторони не менш ніж за п"ятнадцять днів до бажаної дати розірвання договору . На виконання зазначеного пункту договору, ДП "Закарпаттявторкольормет" листом за №15/07 від 15.07.2013 року письмово було повідомлено Орендодавця - ПАТ " Кордон" про дострокове розірвання договору оренди (копію якого позивачем надано до позовної заяви), оскільки фактично орендовані приміщення не використовувалися ще з квітня 2013 року, про що достовірно було відомо Позивачу .

ДП "Закарпатгявторкольормет" звернулося до ПАТ "Кордон" з пропозицією підписання Акту приймання-здачі орендованого майна , яка була відхилена Позивачем у зв"язку з наявною (на його думку) заборгованістю по орендній платі. Позивач вказаний Акт не підписав та Відповідачу не направив, тим самим порушив вимоги п. 2.2. Договору (обов"язок Орендаря здати майно Орендодавцеві на протязі двох календарних днів за Актом здачі майна).

Таким чином прострочення зобов'язання по сплаті орендних платежів сталося з вини Позивача, шляхом невиконання останнім домовленостей, що й призвело до нарахування штрафних санкцій.

Крім цього, 15 липня 2013 року, 20 серпня 2013 року та додатково 15 травня 2014 року ДП " Закарпатгявторкольормет" направляло на адресу ПАТ "Кордон" повідомлення про розірвання договору оренди та повернення орендованого майна, враховуючи відмову Позивача від прийняття виконання.

Вищезазначене підтверджується також документами, наданими Позивачем до позовної заяви. А саме : у опису вкладенння до цінного листа, що направлений на адресу Відповідача тільки 27.06.2014 року. ( тобто після подачі позовної заяви до суду) Відповідачу направлено акти здачі-приймання робіт ( наданих послуг) та рахунки на оплату орендної плати за період з червня 2013 року по травень 2014 року, що свідчить , що такі до цього часу Відповідачу не направлялися, оскільки термін дії Договору оренди №4 закінчився.

Крім цього , у відповідності до п.8.6. Договору оренди №4, такий може бути розірваним в односторонньому порядку у випадку систематичного невиконання, чи неналежного виконання однією із Сторін своїх зобов'язань за цим Договором та у випадках, передбачених цим Договором.

Натомість, при невиконанні відповідачем умов Договору в частині сплати орендної плати ( згідно розрахунку Позивача з серпня 2013 року) . Позивачем невжито заходів. передбачених п.8.6 даного Договору .

У відповідності до статті 763 Цивільного кодексу України Договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Також Позивачем порушено встановлений порядок внесення змін до договору, а саме: згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України: Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 654 вказаного кодексу: Зміна і розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється. Таким чином пролонгація договору оренди ПАТ "Кордон" є порушенням цивільного законодавства та вимог ст. 188 ГК України, згідно якого: сторона яка вважає змінити умови договору надсилає пропозиції про це іншій стороні. Сторона договору яка отримала таку пропозицію у 20-денний строк повідомляє сторону про результати її розгляду.

У відповідності до п. 2 ст. 193 ГК України: Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Також у відповідності до ч. 8 ст. 193 ГК України: - управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язанная, на вимогу зобов'язаної сторони, повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.

Ст. 613 ЦК України вказує: кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не винив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 614 ЦК України: Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом.

На підставі викладеного відповідач вважає, що належним чином виконав свої обов'язки, відповідно до умов Договору оренди та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, а факт наявності заборгованості з орендної плати вважає бездіяльністю ПАТ "Кордон" так як відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В доповнення до відзиву на позовну заяву відповідачем надано копії листів направлених на адресу позивача за період 2013-2014 років.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між публічним акціонерним товаристврм "Кордон" ( орендодавець - позивач) та дочірнім підприємством "Закарпаттявторкольормет" (орендар - відповідач) 15.02.2013р. було укладено договір оренди №4 , за яким орендар мав передати в оренду орендодавцю відкритий майданчик з твердим покриттям площею 850 м.кв. та два приміщення площею 170 м.кв. під розміщення та проведення виробничої діяльності підприємства по заготівлі, переробці металобрухту, яке розташоване за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, м. Тячів, вул. Заводська, 1. Зазначений майданчик та два приміщення були передані в оренду орендареві за актом прийому- передачі об'єктів оренди від 15.02.2013 року.

Згідно зі ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється Договором найму.

Згідно з п. 4 Договору орендар зобов'язався щомісячно, не пізніше 30 (тридцятого) числа поточного місяця сплачувати орендодавцеві орендну плату за наступний місяць визначену у п.4.1 договору за кожен місяць орендного користування, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця. Однак, орендар не виконував цей обов'язок належним чином, відтак орендна плата за договором не сплачувалась в строки передбачені п.4.2 договору, що підтверджується довідкою орендодавця.

Також згідно вищезгаданого договору оренди відповідач повинен був повернути 31 грудня 2013 року орендоване майно ПАТ "Кордон", про що, згідно договору оренди, повинен був бути складений акт прийому - передачі (цього вимагає і ст.795 Цивільного кодексу України). Однак станом на 01.06.2014 року орендоване майно (приміщення) позивачу не передано (не повернуто з оренди). Так як орендоване майно не повернуто з оренди станом на день звернення позивача із позовом , у відповідності до ст.785 Цивільного кодексу України відповідачеві позивачем також нараховано орендну плату у подвійному розмірі місячної орендної плати за січень, лютий, березень, квітень, травень 2014 року у сумі 25000 грн.

Станом на 01.06.2014 року сума боргу відповідача перед позивачем за червень - грудень 2013 року складає 17500,00 (сімнадцять тисяч п'ятсот) гривень та за січень - травень 2014 року 25000,00 (двадцять п'ять тисяч) гривень, (довідка-розрахунок додається).

Згідно із ч.1 ст.763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк встановлений договором. Строк дії даного договору сторони визначили терміном до 31.12.2013р. (п.8.3 даного договору).

Позивачем за спірний період надсилались на адресу відповідача рахунки на оплату та акти наданих послуг по оренді майна за минулий місяць, один екземпляр якого повинен бути підписаний орендарем та повернутий орендодавцю на протязі трьох днів з дня отримання акту, що підтверджується поштовими квитанціями. Відповідач не повернув їх на адресу позивача та доказів про причини відмови підписувати акти наданих послуг не надіслав позивачу.

Згідно п. 2.2 договору після закінчення строку дії цього договору, а також у випадку його досторокового розірвання сторонами, орендар звільняє та передає орендодавцеві майно на протязі двох календарних днів з дня настання таких випадків, відповідно до чого сторони складають та підписують акт.

Віповідно до п. 8.5 договору, даний договір може бути розірваний достроково з ініціативи однієї із сторін, попередивши іншу сторону про це не менш як за 15календарних днів до бажаної дати розірвання договору.

На час подання позовної заяви акт про передачу майна відповідачем позивачу відповідно до умов договору сторонами не подано. Відповідач мотивує свою несплату за договором оренди його розірванням з 01.07.2013р. посилаючись на лист № 15/07 від 15.07.2013р., надісланий на адресу позивача, а тому рахує, що оскільки договір розірваний ним в односторонньому порядку, а тому відсутні підстави для сплати орендної плати за спірний період.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог с. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України та ч.7 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч. 3 ст. 285, ст. 286 Господарсько кодексу України визначено, що орендар, зокрема зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент подання до суду позову відповідач зобов'язання по сплаті оренди згідно умов договору не виконав, суму заборгованості за лютий-грудень 2013р. сплатив частково на суму 8750,00 грн. заборгованість за цей період по орендній платі становить 17500,00 грн.

За таких обставин, суд вважає правомірним та обґрунтованим вимоги позивача щодо стягнення заборгованості з орендної плати за час дії договору у розмірі 17500,00 грн.

Згідно п. 2.2 договору сторонами передбачено, що після закінчення строку дії договору, а також у випадку його дострокового розірвання сторонами, орендар звільняє та передає орендодавцеві майно на протязі двох календарних днів з дня настання таких випадків, відповідно до чого сторони складають та підписують акт.

На день заявлення позову відповідач не подав доказів про повернення майна позивачу та складання акту прийому-передачі майна.

Відповідно до ч.1 ст.785 Цивільно кодексу України в разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що у разі невиконання наймачем обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Обов'язки орендаря ( наймача) у відносинах оренди (найму) не обмежуються строком дії договору оренди ( найму) й наявні після його припинення.

Ст. 785 Цивільно кодексу України зобов'язує орендаря (наймача) у разі припинення договору оренди ( найму) повернути орендодавцю річ. При цьому йдеться як про припинення договору оренди ( найму) в результаті закінчення строку його дії, так і про дострокове припинення договору оренди на вимогу будь- якої зі сторін.

За таких обставин, з наведеного вбачається, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та договором обов'язку, своє зобов'язання щодо повернення об'єкту оренди на час подання позовної заяви не виконав, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що повні вимоги про стягнення неустойки за період з січня - травень 2014р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 25000,00 грн.

Неустойка стягнення якої передбачено ч.2 ст. 785 Цивільно кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Таким чином, ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою ( штрафом, пенею) передбаченою п.1 ч.2 ст. 258 Цивільно кодексу України, оскільки на відміну від приписів ст. 549 Цивільно кодексу України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання (штраф).

Заперечення відповідача, що викладені в письмовому відзиві та судовому засіданні судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Пунктом 2.2 договору оренди сторони передбачили, що у випадку закінчення строку дії договору або його дострокового розірвання, орендар зобов'язаний звільнити та передати орендодавцеві майно на протязі двох календарних днів з дня настання таких випадків про що сторони складають та підписують акт прийому - передачі.

Відповідач не подав суду належних доказів, які б спростували доводи позивача про звільнення відповідачем приміщень відповідно до умов розділу 3 п.п. 3.3.10 договору.

Подані відповідачем листи про дострокове розірвання договору від 15.07.2013р № 15/07 саме 15.07.2013р. та докази про надіслання на адресу позивача акту приймання - передачі орендованого майна судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не подано доказів про їх надіслання на адресу позивача. Крім того, як зазначалось вище дострокове розірвання договору без передачі майна по акту орендодавцю не є підставою для несплати орендних платежів.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню.

За правилами ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по оплаті судового збору в розмірі 1827,00грн.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2 .Стягнути з дочірнього підприємства "Закарпаттявторкольормет" (Закарпатська область, м. Ужгород , вул. Лавріщева, 54, код ЄДРПОУ 25434320) на користь публічного акціонерного товариства "Кордон" (Закарпатська область, Тячівський район, м. Тячів, вул. Заводська , 1, код ЄДРПОУ 00381628) суму в розмірі 42500,00 грн. (сорок дві тисячі п'ятсот грн. 00 коп.), в т.ч. 17500,00 грн ( сімнадцять тисяч п'ятсот грн. 00 коп.) - заборгованість по орендній платі, 25000,00 грн ( двадцять п'ять тисяч грн. 00 коп.) - неустойка за несвоєчасне повернення майна , а також суму 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) відшкодування витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст рішення складено 15.07.2014 р.

Суддя В.С. Русняк