Рішення

від 07.07.2014 по справі 915/697/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2014 року Справа № 915/697/14

Господарський суд Миколаївської області у складі судді: Бритавської Ю.С.,

при секретарі судового засідання: Мартиненко М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Зелений В.Д., довіреність від 09.01.2014р. №02/01

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Товариства з додатковою відповідальністю «Одісей-БМУ-11» (65045, м. Одеса, пров. Успенський, 14, код ЄДРПОУ 01271847)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Афіна ІМ» (юридична адреса: 54000, м. Миколаїв, пр-т Леніна, б. 183-А, кв. 25; адреса, вказана позивачем: 54000, м. Миколаїв, вул. Новозаводська,13; код ЄДРПОУ 38458321)

про: стягнення 21259,02 грн., -

Суть спору Товариство з додатковою відповідальністю «Одісей-БМУ-11» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Афіна ІМ» 21259,02 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №1/1-11 від 17.06.2013р. в частині поставки замовленого та передплаченого позивачем товару та неповерненням відповідачем сплачених грошових коштів.

10.06.2014р. за вх.№10434/14 та 07.07.2014р. за вх.№12478/14 позивач надав витребувані судом письмові пояснення та додаткові документи.

04.07.2014р. вх.№12283/14 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю у судовому засіданні представника відповідача.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

17.06.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Афіна ІМ» (Постачальник, відповідач) та Товариством з додатковою відповідальністю «Одісей-БМУ-11» (Покупець, позивач) укладений договір поставки №1/1-11, за умовами якого Постачальник зобов'язався передати (поставити) у власність Покупця склопакети (далі - товар), а Покупець - прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно з п.1.3 договору Постачальник самостійно визначає (встановлює, змінює) ціни на товар, а Покупець узгоджує (підтверджує) поставку, в т.ч. ціни та загальну вартість товару по поставці. По прийнятій та оплаченій поставці ціни на товар зміні не підлягають.

Відповідно до п.1.4 договору асортимент (опис товару), кількість, номенклатура, ціна за одиницю товару, вартість поставки (партії), якість товару, умови доставки (в т.ч. адреса, дата поставки, чия доставка), строк (умови) оплати визначаються та відображаються в Рахунку на поставку товару, які узгоджуються сторонами на кожну партію товару.

Пунктами 2.1,2.2,2.2.1 договору передбачено, що на поточну поставку Покупець надає Постачальнику Заявку на поставку товару. При оформленні Заявки на поставку товару Покупець повинен врахувати орієнтовні строки поставки. Орієнтовним строком виконання поставки Постачальником є: три робочих дні з дня, наступного від дня подачі Заявки.

За п.2.2.2 договору сторони не керуються строками по п.2.2.1 цього договору та орієнтовні строки виконання поставки Постачальником оговорюються окремо у випадках, коли: замовлений товар має складну фігуру, у такому випадку він постачається у відповідності до креслень Покупця, у виключних випадках з використанням шаблону.

У відповідності до п.2.3 договору Постачальник, розглянувши Заявку Покупця на поставку товару, з урахуванням своїх поточних можливостей задовольнити заявку (повністю або частково), розраховує вартість поставки товару, яка може бути ним виконана, виставляє рахунок до сплати та приступає до виконання заказу.

Пунктом 2.4 договору визначено, що Постачальник в односторонньому порядку в будь-який час має право призупинити виконання поставки по оформленим Заявкам на визначений ним строк та/або відмовитись від виконання поставки та/або договору в наступних випадках: заборгованості Покупця перед Постачальником по попереднім поставкам, іншим платежам чи іншим договорам за участю сторін; відсутності своєчасної оплати по даній поставці або неурегульованим питанням за попередніми поставками (претензії, не оформлення, відсутність документів за попередніми поставками тощо); не оформлення документів по поточній поставці.

Згідно з п.3.1 договору поставка (доставка) товару здійснюється автотранспортом (силами та засобами) Покупця (самовивіз) або Постачальника.

За п.6.2 договору сторони узгодили, що можуть використовувати засоби електронного обміну даними та/або факсів, при цьому в обов'язковому порядку керуються документами, пов'язаними з виконанням даного договору (попередні заявки, повідомлення, акти, рахунки) та направленими по факсу, електронній почті; інформація, яка міститься в таких документах, є достовірною, такі документи для сторін мають силу оригіналу документу та доказову силу; спростування недостовірної інформації покладається на сторону, яка видала документ. Сторони можуть узгоджувати зразки аналогу особистих підписів уповноважених осіб.

Відповідно до п.8.1 договору останній вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2013р.

За твердженнями позивача, на виконання укладеного договору ним було замовлено відповідачу електронною поштою поставку 327 склопакетів.

Відповідачем були виставлені для сплати рахунки-фактури №1-18,12,13 від 18.12.2013р. на суму 39518,82 грн. та №1-18.12.13 від 18.01.2014р. на суму 2969,57 грн., всього на 42488,39 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що виставлені відповідачем рахунки-фактури позивачем були повністю оплачені внаслідок перерахування відповідачу 42488,39 грн. за платіжними дорученнями №30 від 11.01.2014р. на суму 39518,82 грн. та №92 від 18.01.2014р. на суму 2969,57 грн.

Між тим, відповідач своїх зобов'язань в частині поставки замовленого та передплаченого товару не виконав, поставивши позивачу лише частину товару на загальну суму 21229,37 грн., про що свідчать видаткові накладні №67-03,02,14 від 10.02.2014р., №67-03,02,14 від 10.02.2014р., №06-08,01,14 від 15.01.2014р., №10-13,01,14 від 12.03.2014р., №10-13,01,14 від 05.03.2014р.

Замовлений та оплачений позивачем товар на суму 21259,02 грн. відповідачем не поставлений.

У листі від 02.04.2014р. за вих.№70/02 позивач звернувся до відповідача з вимогою виготовити залишок склопакетів у кількості 163 одиниці.

16.04.2014р. між сторонами був підписаний Акт звіряння взаємних розрахунків за період: 01.01.2014 - 16.04.2014, за яким заборгованість відповідача перед позивачем склала 21259,02 грн.

23.04.2014р. у листі за вих.№84/03 позивач звернувся до відповідача з претензією №1 в найкоротший термін поставити йому недотримані 163 склопакети або повернути перераховані за них гроші.

Між тим, відповідачем решту замовленого та передплаченого товару позивачу не поставлено, сплачені за нього грошові кошти не повернуто, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, що позивачем не надано обґрунтованого розрахунку стягуваної суми, що є підставою для повернення позовної заяви відповідно до п.3 ч.1 ст. 63 ГПК України. Окрім того, відповідач вважає, що наданий позивачем акт звірки є неналежним доказом існування боргу у розмірі 21259,02 грн., оскільки цей документ не належить до первинних документів бухгалтерської звітності. Також відповідач зазначає, що позивачем не надано жодного письмового доказу перерахування відповідачу грошових коштів у сумі 42488,39 грн., так як додані ним платіжні доручення є простим роздрукованим папером без штампів та підписів банку, які повинні підтверджувати проведення банківської операції.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми .

Відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Вищевстановлені обставини справи свідчать, що відповідач не належним чином виконав свої зобов'язання щодо поставки позивачу передплаченого товару.

При цьому в матеріалах справи відсутні, а відповідачем до суду не надані докази належного виконання ним своїх зобов'язань в частині поставки позивачу замовленого та передплаченого товару, так само як і докази повернення відповідачем грошових коштів за недопоставлений та передплачений товар.

Викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву доводи вищевикладених висновків суду не спростовують, зокрема, слід вказати, що в матеріалах справи наявні належні докази перерахування відповідачу грошових коштів у сумі 42488,39 грн., а саме: копії платіжних доручень з відповідними штампами та підписами банку. Оригінали вказаних платіжних доручень були оглянуті судом у судовому засіданні 07.07.2014р.

З наявних матеріалів справи чітко вбачається перерахування позивачем відповідачу 42488,39 грн. грошових коштів за виставленими відповідачем рахунками, поставка відповідачем передплаченого товару на суму 21229,37 грн., недопоставка відповідачем передплаченого товару на суму 21259,02 грн. та неповернення відповідачем сплаченої за недопоставлений товар грошової суми.

При цьому слід зазначити, що факт замовлення позивачем товару за укладеним між сторонами договором поставки, факт недопоставки відповідачем частини замовленого та передплаченого позивачем товару та виникнення у відповідача обов'язку повернути грошові кошти за недоставлений товар відповідачем не заперечуються, останнім лише вказується на відсутність доказів, які підтверджують позовні вимоги, однак, заперечення відповідача спростовані матеріалами справи та вищевикладеними висновками суду.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача сплачених за недопоставлений товар 21259,02 грн. є обґрунтованими, підставними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Одісей-БМУ-11» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Афіна ІМ» (юридична адреса: 54000, м. Миколаїв, пр-т Леніна, б. 183-А, кв. 25; адреса, вказана позивачем: 54000, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 13; код ЄДРПОУ 38458321) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Одісей-БМУ-11» (65045, м. Одеса, пров. Успенський, 14, код ЄДРПОУ 01271847) 21259 (двадцять одну тисячу двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 02 коп. боргу та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.

Повне рішення складено 14 липня 2014 року.

Суддя Ю.С. Бритавська