Постанова

від 02.09.2014 по справі 915/697/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2014 р.Справа № 915/697/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Ліпчанської Н.В.,

Суддів Мацюри П.Ф., Лисенко В.А..

При секретарі судового засідання Стеблиненко В.С..

За участю представників сторін:

від позивача - Зелений В.Д., довіреність № 02/01, дата видачі : 09.01.14

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Афіна ІМ"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 07.07.2014р.

по справі № 915/697/14

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю „Одісей-БМУ-11"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Афіна ІМ"

про стягнення 21259,02грн.,

Встановив:

В травні 2014 року Товариство з додатковою відповідальністю «Одісей-БМУ-11» (Далі - Позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Афіна ІМ» (Далі - Відповідач) - 21259,02 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки №1/1-11 від 17.06.2013р. в частині поставки замовленого та передплаченого позивачем товару та неповерненням відповідачем сплачених грошових коштів.

У відзиві на позовну заяву ТОВ «Афіна ІМ» не погоджувалось із позовними вимогами, просило суд відмовити в їх задоволенні.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 07.07.2014р., винесеним суддею Бритавською Ю.С. позов задоволено повністю. Суд стягнув з відповідача 21259,02 грн. боргу та 1827,00 грн. - судового збору.

Мотивуючи дане рішення, місцевий господарський суд, посилаючись на положення статтей 525, 526; 629 ЦК України зазначив, що зобов'язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Не погоджуючись з даним рішення, Відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить, його скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ „Одісей-БМУ-11" в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу Позивач вважає її безпідставною та необґрунтованою, просить залишити рішення господарського суду Миколаївської області без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, 17.06.2013р. між ТОВ «Афіна ІМ» (Постачальник, відповідач) та ТОВ «Одісей-БМУ-11» (Покупець, позивач) був укладений договір поставки №1/1-11, за умовами якого Постачальник зобов'язався передати (поставити) у власність Покупця склопакети (далі - товар), а Покупець - прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, передбачених договором. (а.с.9-13)

Згідно з п.1.3 Договору, Постачальник самостійно визначає (встановлює, змінює) ціни на товар, а Покупець узгоджує (підтверджує) поставку, в т.ч. ціни та загальну вартість товару по поставці. По прийнятій та оплаченій поставці ціни на товар зміні не підлягають.

Відповідно до п.1.4 Договору, асортимент (опис товару), кількість, номенклатура, ціна за одиницю товару, вартість поставки (партії), якість товару, умови доставки (в т.ч. адреса, дата поставки, чия доставка), строк (умови) оплати визначаються та відображаються в Рахунку на поставку товару, які узгоджуються сторонами на кожну партію товару.

Пунктами 2.1,2.2,2.2.1 Договору передбачено, що на поточну поставку Покупець надає Постачальнику Заявку на поставку товару. При оформленні Заявки на поставку товару Покупець повинен врахувати орієнтовні строки поставки. Орієнтовним строком виконання поставки Постачальником є: три робочих дні з дня, наступного від дня подачі Заявки.

За п.2.2.2 Договору, сторони не керуються строками по п.2.2.1 цього договору та орієнтовні строки виконання поставки Постачальником оговорюються окремо у випадках, коли: замовлений товар має складну фігуру, у такому випадку він постачається у відповідності до креслень Покупця, у виключних випадках з використанням шаблону.

У відповідності до п.2.3 Договору, Постачальник, розглянувши Заявку Покупця на поставку товару, з урахуванням своїх поточних можливостей задовольнити заявку (повністю або частково), розраховує вартість поставки товару, яка може бути ним виконана, виставляє рахунок до сплати та приступає до виконання заказу.

Пунктом 2.4 Договору визначено, що Постачальник в односторонньому порядку в будь-який час має право призупинити виконання поставки по оформленим Заявкам на визначений ним строк та/або відмовитись від виконання поставки та/або договору в наступних випадках: заборгованості Покупця перед Постачальником по попереднім поставкам, іншим платежам чи іншим договорам за участю сторін; відсутності своєчасної оплати по даній поставці або неурегульованим питанням за попередніми поставками (претензії, не оформлення, відсутність документів за попередніми поставками тощо); не оформлення документів по поточній поставці.

Згідно з п.3.1 Договору поставка (доставка) товару здійснюється автотранспортом (силами та засобами) Покупця (самовивіз) або Постачальника.

За п.6.2 Договору сторони узгодили, що можуть використовувати засоби електронного обміну даними та/або факсів, при цьому в обов'язковому порядку керуються документами, пов'язаними з виконанням даного договору (попередні заявки, повідомлення, акти, рахунки) та направленими по факсу, електронній почті; інформація, яка міститься в таких документах, є достовірною, такі документи для сторін мають силу оригіналу документу та доказову силу; спростування недостовірної інформації покладається на сторону, яка видала документ. Сторони можуть узгоджувати зразки аналогу особистих підписів уповноважених осіб.

Відповідно до п.8.1 Договору, останній вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2013р.

Позивач зазначає, що на виконання укладеного договору ним було замовлено відповідачу електронною поштою поставку 327 склопакетів.

Відповідачем були виставлені для сплати рахунки-фактури №1-18,12,13 від 18.12.2013р. на суму 39518,82 грн. та №1-18.12.13 від 18.01.2014р. на суму 2969,57 грн., всього на 42488,39 грн. (а.с. 49-52)

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач повністю оплатив виставлені рахунки, що підтверджується платіжними дорученнями №30 від 11.01.2014р. на суму 39518,82 грн. та №92 від 18.01.2014р. на суму 2969,57грн. (а.с.18-19)

Між тим, відповідач своїх зобов'язань в частині поставки замовленого та передплаченого товару не виконав, поставивши позивачу лише частину товару на загальну суму 21229,37 грн., про що свідчать видаткові накладні №67-03,02,14 від 10.02.2014р., №67-03,02,14 від 10.02.2014р., №06-08,01,14 від 15.01.2014р., №10-13,01,14 від 12.03.2014р., №10-13,01,14 від 05.03.2014р.

Замовлений та оплачений позивачем товар на суму 21259,02 грн. відповідачем не поставлений.

Листом від 02.04.2014р. за вих.№70/02 позивач звернувся до відповідача з вимогою виготовити залишок склопакетів у кількості 163 одиниці. (а.с.26)

16.04.2014р. між сторонами був підписаний Акт звіряння взаємних розрахунків за період: 01.01.2014 - 16.04.2014, за яким заборгованість відповідача перед позивачем склала 21259,02 грн. (а.с.25)

23.04.2014р. у листі за вих.№84/03 позивач звернувся до відповідача з претензією №1, в якій просив в найкоротший термін поставити йому недоотримані 163 склопакети або повернути перераховані за них гроші. (а.с.28)

Між тим, відповідачем решту замовленого та передплаченого товару позивачу не поставлено, сплачені за нього грошові кошти не повернуто, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший порядок оплати товару.

Стаття 525 Цивільного Кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Приписами ст. 530 Цивільного Кодексу України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з вимогами ч.1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми .

Відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи дані обставини справи, судова колегія приходить до висновку, що відповідач не належним чином виконав свої зобов'язання щодо поставки позивачу передплаченого товару.

Крім того, судова колегія зазначає, що матеріали справи містять належні докази перерахування відповідачу грошових коштів у сумі 42488,39 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Однак, відповідачем поставлено товару лише на суму 21229,37 грн., а недопоставка ТОВ „Афіна ІМ" замовленого та передплаченого Позивачем товару становить 21259,02 грн., що не заперечується і самим Відповідачем.

Враховуючи викладене і зважаючи на встановлені господарським судом обставини, судова колегія погоджується із висновком суду стосовно наявності правових підстав для задоволення позову щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми недопоставленого товару, що становить 21259,02 грн..

ТОВ „Афіна ІМ" при розгляді даної справи, ніяких відповідних доказів як до суду першої так і до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.

Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що під час розгляду справи місцевим господарським судом були встановлені всі фактичні обставини справи на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правомірна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування рішення не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 99;101;103-105

ГПК України суд, -

Постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Афіна ІМ" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 07.07.2014р. по справі № 915/697/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 05.09.2014р.

Головуючий суддя Ліпчанська Н.В.

Суддя Мацюра П.Ф.

Суддя Лисенко В.А.