Рішення

від 15.07.2014 по справі 902/640/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 липня 2014 р. Справа № 902/640/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Промагроторг" (вул. Київська, 78, м. Вінниця, 21032, код ЄДРПОУ 30453766)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Яромирмаш" в особі Тульчинської філії СП "Агромаш" (вул. Леніна, 7, м. Тульчин, Вінницька обл., 23600, код ЄДРПОУ 38874136)

про стягнення 4832,10 грн.

Суд:

Суддя Кожухар М.С.

Секретар судового засідання Матущак О.В.

Представники:

позивача: Дрожилова Є.І. - за дорученням

відповідача: - не з "явився

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Промагроторг" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яромирмаш" в особі Тульчинської філії СП "Агромаш" 4832,10 грн. з яких: 4500 грн. боргу, 283,50 грн. інфляційних втрат, 48,60 грн. відсотків за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором № 559 від 09.12.2013 р.

Ухвалою від 19.05.2014р. порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 17.06.2014 р.

Ухвалою суду від 17.06.2014р. розгляд справи відкладено на 15.07.2014р.

В судове засідання 15.07.2014р. з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, відзиву та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

09.12.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Промагроторг" (Продавець) та Тульчинською філією СП "Агромаш" ТОВ «Яромир» (Покупець) укладено договір поставки товару № 559 (далі - Договір), відповідно до якого Продавець зобов'язується відпустити та передати у власність, а Покупець отримати та оплатити на умовах цього Договору автошини та акумулятори (в подальшому Товар). Перелік Товару, що відпускається, визначається рахунками і накладними, які є невід'ємною частиною до цього Договору.

Як вбачається з наданої позивачем завіреної печаткою СП "Агромаш" копії Положення про Тульчинську філію "СП Агромаш" Товариства з обмеженою відповідальністю "Яромирмаш", остання має право зокрема самостійно від імені Товариства укладати з юридичними та фізичними особами України угоди; представляти інтереси ТОВ у взаємозв"язках з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, правоохороннними органами, підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, банківськими установами; подавати від імені ТОВ позови у суди, користуватися всіма процесуальними правами відповідної сторони процесу позивача, відповідача, 3-ї особи.

Відповідно до п. 2.1. Договору, ціни на Товар, його кількість та асортимент, вказані в рахунках і накладних, які є невід'ємними частинами до цього Договору.

Покупець здійснює оплату вартості Товару шляхом попередньої оплати на поточний рахунок або в касу Продавця в розмірі 100% від загальної вартості Товару на підставі виставленого Продавцем рахунку. Строк оплати - 3 (три) банківських дні з моменту виставлення Продавцем рахунку (п. 2.3. Договору).

Моментом здійснення оплати вважається факт зарахування грошових коштів на поточний рахунок або в касу Продавця, що підтверджується банківською випискою або касовим чеком (п. 2.4. Договору).

Згідно з п. 2.4. Договору, передача Товару Покупцю виконується після отримання Продавцем оплати по накладній в повному обсязі.

3а невиконання умов цього Договору сторони відповідають згідно з діючим законодавством України (п. 5.1. Договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання Сторонами і діє до 31.12.2013р. Якщо по закінченню строку даного договору жодна із сторін не повідомила іншу сторону про припинення співпраці, то даний договір вважається автоматично пролонгований на такий самий строк (п. 7.3. Договору).

Відповідно до видаткової накладної № ВИ-02293 від 09.12.2013р. позивач передав, а відповідач через представників за дорученням прийняв товар на загальну суму 4 500,00 грн.

Відповідач за отриманий товар не розрахувався.

17.12.2013р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 70 від 16.12.2013р. з пропозицією сплатити суму заборгованості.

Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не погасив.

На день подання позову та розгляду справи у суді, заборгованість відповідача перед позивачем становить 4 500,00 грн.

Наведене стверджується матеріалами справи та відсутністю будь-яких заперечень відповідача на позов.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Ст. 193 Господарського кодексу України (ГК України) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як випливає з наявних матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договору поставки.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав товар без здійснення попередньої оплати.

Натомість 22.12.2013 року отримав вимогу позивача про оплату товару в сумі 4500 грн. (а.с.11-13).

Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 4 500,00 грн. боргу підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань пред'явлено до стягнення з відповідача 283,50 грн. інфляційних втрат, 48,60 грн. відсотків за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором № 559 від 09.12.2013 р.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, передбачений законодавством, у даному випадку - ч. 2 ст. 530 ЦК України, він є боржником, що прострочив.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши розрахунок заявлених до стягнення 283,50 грн. інфляційних втрат та 48,60 грн. відсотків за прострочення виконання грошового зобов'язання, суд дійшов висновку, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню, як такі що заявлені з дотримання положень законодавства.

Згідно зі ст. 49 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яромирмаш" в особі Тульчинської філії СП "Агромаш" (вул. Леніна, 7, м. Тульчин, Вінницька обл., 23600, код ЄДРПОУ 38874136) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Промагроторг" (вул. Київська, 78, м. Вінниця, 21032, код ЄДРПОУ 30453766) 4 500 грн. (чотири тисячі п"ятсот грн.) боргу, 48,60 грн. (сорок вісім грн. 60 коп.) річних, 283,50 грн. (двісті вісімдесят три грн. 50 коп.) інфляційних та 1827, 00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн.) у відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16 липня 2014 р.

Суддя Кожухар М.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Леніна, 7, м. Тульчин, Вінницька обл., 23600)